Справа № 137/855/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" вересня 2023 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Желіховського В.М.
секретаря судового засідання Голота О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літин цивільну справу за позовною заявою Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
До Літинського районного суду Вінницької області надійшов позов Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, в якому зазначають, що після прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрації №1009-ІХ від 17.11.2020) та відповідно до вимог п. 24 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України та ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021, зі змінами, які набули чинності 27.05.2021 про те, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Відповідно до рішення 1 сесії Літинської селищної ради 8 скликання від 09.12.2020 №17 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Літинської селищної ради» було розпочато процедуру реорганізації сільських рад, в тому числі і Кулизької сільської ради (ЄДРПОУ 04326394), місцезнаходження вул. Шевченка 81 с. Кулига Вінницький район (бувший Літинський район) Вінницька область.
Літинська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Кулизької сільської ради.
Так, при опрацюванні спеціалістами Літинської селищної ради клопотань громадян з картографічними матеріалами щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою та порівнянні їх з інформацією публічної кадастрової карти України, виявлено що на землях комунальної власності за межами населених пунктів Літинської селищної ради, а саме на території бувшої Кулизької сільської ради, зявилась сформована земельна ділянка кадастровий номер 0522483600:01:000:0389 площею 2,00 га, зареєстрована в реєстрі ДЗК 04.09.2021. В подальшому стало відомо, що вказана земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності Літинської селищної ради у приватну відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до вироку Літинського районного суду Вінницької області від 20.04.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст. 190 КК України.
Вказують, що у винесеному вироку арешт накладений слідчим суддею Вінницького міського суду Віннциької області від 16.02.2023 на вищезазначену земельну ділянку не скасований, з метою надання можливості Літинській селищній раді звернутися до суду з відповідним позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки задля повернення її у комунальну власність.
Враховуючи зазначені обставини та те, що ОСОБА_1 незаконно набув право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0522483600:01:000:0389 площею 2,00 га, а тому змушені звернутися до суду з вказаним позовом і просять витребувати її у відповідача ОСОБА_1 на користь селищної ради.
Представник позивача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області Ткачук І.Г. в судове засідання не з`явилася. Надала суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність. Позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити у його відсутність. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову.
Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи письмову позицію сторін, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, відповідно до вироку Літинського районного суду Вінницької області від 20.04.2023 (а.с.8-9) ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК, ч.1 ст. 70 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , маючи умисел на шахрайське заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 0522483600:01:000:0389, площею 2 га, яка розташована на території Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області та перебувала на праві комунальної власності Літинської селищної територіальної громади в особі Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, у невстановлений слідством спосіб, час та місці, отримав рішення №327 Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області 32 сесії 7 скликання від 20 жовтня 2020 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі її у власність», відповідно до якого ОСОБА_1 передано безоплатно у власність вищевказану земельну ділянку, а також відомості з Державного земельного кадастру №49226338від 04.09.2021 року. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_2 , 04.09.2021 близько 15 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , надав вищевказані документи начальнику відділу державної реєстрації Брацлавської селищної ради Тульчинського району Вінницької області Манятовській А.А. з метою реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0389, таким чином використавши вищезазначені документи.
Вказане рішення сільською радою не приймалось.
ОСОБА_3 , будучи введеною в оману, не підозрюючи недостовірність наданих документів та дійсних намірів ОСОБА_1 , отримавши вищевказані документи сформувала заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та надалі, 04.09.2021 о 15 годині 26 хвилин здійснила реєстраційні дії, після чого 13.09.2021 о 09 годині 38 хвилин внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, про оформлення права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0389, яка розташована на території Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Внаслідок таких дій ОСОБА_1 , шляхом обману набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0389, яка незаконно вибула з володіння Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області та розташована на території Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, чим заподіяно Літинській селищній територіальній громаді в особі Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області матеріальної шкоди на суму 133784,00 грн. (сто тридцять три тисячі сімсот вісімдесят чотири) гривні, що станом на момент вчинення кримінального правопорушення у 118 разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно п.2 примітки до ст.185 КК України становить значну шкоду. Вирок набрав законної сили 22.05.2023.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав влансості на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.10) 04.09.2021 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522483600:01:000:0389 площею 2 га, на підставі рішення №327 від 20.10.2020 Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області.
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, згідно ч.1 ст.9 Конституції України, ст.10 ЦК України кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Відповідно до ч.1 ст.14 Конституції України, ч.1 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно із ч.1 ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Згідно положень ст.ст.4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування; держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.
Згідно ч.1 ст.83, ч.1 ст.84, ст.122 ЗК України земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
Відповідно до частин 3, 4 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Статтею 121 ЗК України визначені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Так, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,00 га.
Згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК України). Визнання угоди недійсною є одним зі способів захисту прав на землю, передбаченим частиною третьою статті 152 ЗК України.
Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка володіє цим майном, (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно у добросовісного набувача.
Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.
Спірні правовідносини, пов`язані з вибуттям земельної ділянки із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес. В даному конкретному випадку, суспільний інтерес полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави із забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати власне право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, який свідомо порушуючи закон, шляхом сфальшування документів набув право власності на неї.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
Відповідно до положень ст.ст.387, 388 ЦК України власник має право витребувати майно з незаконного володіння набувача, якщо майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.
Згідно з практикою ЄСПЛ (до прикладу, рішення у справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства" від 08.07.1986 року) одним із елементів дотримання принципу "пропорційності" при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації, тому покупець, у якого вилучається майно, не позбавлений можливості порушувати питання про відшкодування завданих збитків на підставі ст. 661 ЦК України, яка встановлює, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.
Проаналізувавши всі обставини, на які посилалась сторона позивача, як на підставу своїх вимог, відсутність заперечень та визнання позову відповідачем, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , набув спірну земельну ділянку у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, внаслідок чого спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0522483600:01:000:0389 незаконно вибула з державної власності, у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідачки на землю стало можливим у результаті сфальшування рішення органу місцевого самоврядування.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Враховуючи ту обставину, суд на підставі ст. 141 ЦПК України, вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст.15, 16, 203, 387, 388 ЦК України,ст.116, 121 ЗК України,ст.5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 142, 206, 247, 257, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 на користь Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. Соборна 7 смт. Літин Вінницький район Вінницька область, ЄДРПОУ 04325963) земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 0522483600:01:000:0389, що розташована на території колишньої Кулизької сільської ради Літинського району Вінницької області.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_2 на користь Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (р/р UA 178201720344240005000035097, Держказначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 04325963) відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.
Суд | Літинський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2023 |
Оприлюднено | 14.09.2023 |
Номер документу | 113417629 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Літинський районний суд Вінницької області
Желіховський В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні