Рішення

від 13.09.2023 по справі 302/1606/23

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1606/23

Провадження №2-о/302/571/23

17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. смт. Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Куруц В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальний заклад вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради, Головне Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із вказаною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що в період з 01.09.1991 по 17.06.1994 він навчався в Ужгородському училищі культури за спеціальністю культурно-освітня робота і самодіяльна творчість. Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 16.06.1994 йому присвоєно кваліфікацію організатор культурно-освітньої роботи, керівник самодіяльного оркестру народних інструментів, про що 17.06.1994 видано Диплом ЗН НОМЕР_2.

23.05.2023 його визнано особою з інвалідністю другої групи на строк до 01.06.2024.

За вищенаведеного ним було подано заяву до ГУ ПФУ в Закарпатській області про призначення пенсії як особі з інвалідністю та додано до заяви документи на підтвердження страхового стажу, в тому числі й періоду навчання.

Проте йому відмовлено у призначенні пенсії, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховано навчання з 01.09.1991 по 08.02.1994, оскільки згідно довідки №01.1-15/220 від 19.06.2023 - відсутня дата початку навчання.

Повторно звернувшись до Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради (правонаступник Ужгородського училища культури) із заявою про видачу довідки про період навчання в Ужгородському училищі культури на денній формі навчання народної спеціалізації із зазначенням дати початку навчання та дати закінчення навчання (з 01.09.1991 по 17.06.1994), заявник отримав відповідь про відсутність інформації в архіві даного закладу освіти.

Як зазначає заявник, ним втрачено Додаток до диплому серії НОМЕР_1 , а саме виписку з оцінками, в дипломі відсутня дата початку навчання та закінчення, що стало підставою для відмови йому у видачі довідки із зазначенням дати початку ним навчання, тому він позбавлений можливості підтвердити в позасудовому порядку період його навчання в Ужгородському училищі культури.

Наведені обставини змусили його звернутися до суду із цією заяво з метою підтвердження факту навчання та призначення в подальшому пенсії по інвалідності з урахуванням його страхового стажу та періоду навчання з 01.01.1991 по 08.02.1994 в Ужгородському училищі культури.

Ухвалою суду від 24 серпня 2023 року по справі відкрито провадження.

08.09.2023 до суду надійшли пояснення за змістом яких начальник Головного управління ПФУ в Закарпатській області не висловивши заперечень щодо задоволення заяви, висловила прохання розгляду справи за відсутності представника Пенсійного фонду.

Заявником подано заяву з прохання розгляду справи без його участі, наполягає на задоволенні вимог заяви.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відмовити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких неможливо без судового втручання.

Частинами 1 та 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час уразі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час уразі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що згідно довідки Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради від 19.06.2023 №01.1-15/220, ОСОБА_1 дійсно навчався в Ужгородському училищі культури на денній формі навчання народної спеціалізації. 17.02.1992 (наказ №30 від 17.02.1992) ОСОБА_1 призначено стипендію на 2 семестр. 09.09.1992 (наказ №125 від 09.09.1992, очевидно помилково датованого 1982 року)) ОСОБА_1 призначено стипендію на 1 семестр. 08.02.1994 (наказ №17 від 08.02.1994) ОСОБА_1 переведено з денної форми навчання на заочну, як такого, що закінчив три курси народного відділу стаціонарної форми навчання. 17.06.1994 (наказ №269 від 17.06.1994) ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію: організатора культурно-освітньої роботи, керівника самодіяльного оркестру народних інструментів, про що 17.06.1994 видано диплом серії НОМЕР_1 (а.с. 6, 5).

Як вбачається з довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №300110 від 23.05.2023, ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю другої групи на строк до 01.06.2024 (а.с. 10).

Рішенням від 20.07.2023 заявнику відмовлено у призначенні пенсії. Як зазначено в рішенні для призначення пенсії необхідний страховий стаж становить: 12 років, страховий стаж заявника ОСОБА_1 становить: 9 років 4 місяці 2 дні, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховано навчання з 01.09.1991 по 08.02.1994, так як згідно довідки №01.1-15/220 від 19.06.2023 - відсутня дата початку навчання (а.с. 8).

Листом від 17.08.2023 ректор Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради заявника повідомлено про неможливість надання йому довідки із зазначенням дати початку навчання через відсутність інформації в архіві даного закладу освіти. Інші дані щодо періоду навчання зазначено в довідці від 19.06.2023 №01.1-15/220 (а.с. 7).

Натомість, як зазначалось вище в довідці від 19.06.2023 №01.1-15/220 вказано, що згідно наказу №17 від 08.02.1994 ОСОБА_1 переведено з денної форми навчання на заочну, як такого, що закінчив три курси народного відділу стаціонарної форми навчання.

Загальновідомим є той факт, що в Україні початок освітнього процесу в освітніх закладах триває саме з 01 вересня. Однак, представник КЗ вищої освіти «Академії культури і мистецтв» ЗОР відмовив заявнику видати довідку про період навчання із зазначенням дати початку навчання, оскільки в архіві училища не збереглися відомості про навчання студентів в Ужгородському училищі культури за період з 1989-1991 роки. При цьому, факт навчання ОСОБА_1 у цьому училищі ніким не заперечується, реєстраційний номер в книзі реєстрації дипломів 6945, диплом серія НОМЕР_1 , наявний.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту навчання заявника в Ужгородському училищі культури в період з 01.09.1991 по 17.06.1994.

Встановлення даного факту має для заявника юридичне значення.

З огляду наведеного суд вважає необхідним задовольнити заяву.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 5, 10-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався в Ужгородському училищі культури, в період з 01.09.1991 по 17.06.1994, згідно Диплому серії ЗН НОМЕР_2 від 17.06.1994 та Довідки від 19.06.2023 №01.1-15/220 Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради (правонаступника Ужгородського училища культури).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення виготовлено 13 вересня 2023 року.

Суддя Пухальський С. В.