Постанова

від 31.10.2007 по справі 12/68-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/68-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

31 жовтня 2007 р.                                                                                   № 12/68-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючого - судді                                                         Грека Б.М.,

суддів                                             Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.  

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача:            не з'явився

від відповідача:        не з'явився

розглянувши  касаційну  скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера“

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2007р.  

у справі № 12/68-07  Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “науково-виробниче підприємство “Агродніпро-насіння“

до Науково-виробничого підприємства “Агродніпро“

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера“

про визнання недійсною угоди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агродніпро-насіння“ звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Науково-виробничого підприємства “Агродніпро“ про визнання недійсною угоди про перевід боргу від 18.05.2006р. № 0518/01.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2007р. (суддя Л.В.Жукова), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2007р. (судді: Т.А.Верхогляд, І.В.Тищик, В.І.Крутовських), позовні вимоги задоволено: визнано недійсною угоду  від 18.05.2006р. № 0518/01 щодо переводу боргу у розмірі 74272,50 грн., укладену між Науково-виробничим підприємством “Агродніпро“ та Товариством з обмеженою відповідальністю “науково-виробниче підприємство “Агродніпро-насіння“, стягнуто з Науково-виробничого підприємства “Агродніпро“ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “науково-виробниче підприємство “Агродніпро-насіння“ витрати по сплаті держмита у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями,

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера“ подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати  рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2007р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2007р. та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера“ мотивує тим, що  господарським судом  першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера“ підлягає задоволенню.

Позивач просить визнати недійсним договір, оскільки даний договір підписано керівником відповідача, який на думку позивача, діяв з перевищенням повноважень, оскільки на час підписання зазначеного договору засновниками було прийнято рішення про ліквідацію відповідача і повноваження щодо управління відповідача перейшли до ліквідаційної комісії.

Господарським судом встановлено:

Між відповідачем та третьою особою 30.03.2004р. укладено договір № 30/03 та 12.04.2005р. укладено договір № 0412/02.

06.05.2006р. протоколом загальних зборів учасників відповідача за № 0506/01 було прийнято рішення про припинення відповідача шляхом його ліквідації та призначено ліквідаційну комісію, головою якої призначено директора –Кругового О.Л.

Листом від 18.05.2006р. № 2/05 третя особа надала згоду на перевід боргу на позивача.

18.05.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 0518/01 про перевід боргу у розмірі 74272,50грн., яка підписана директором відповідача.

Як вже було зазначено, 06.05.2006р. протоколом загальних зборів учасників відповідача було прийнято рішення про припинення відповідача шляхом його ліквідації. Проте, господарський суд вирішуючи даний спір не досліджував обставин що до того чи було припинено відповідача.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи, визначені ст. 105 ЦК України, згідно ч. 1  якої учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у разі прийняття учасниками юридичної особи рішення щодо припинення даної особи, учасники зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Проте, господарським судом попередніх інстанцій на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не було встановлено обставин щодо повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію щодо ліквідації відповідача та чи було внесено даним органом  до єдиного державного реєстру відомості про те, що відповідач перебуває у процесі припинення.

Згідно ч. 2 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що учасники юридичної особи не тільки призначають ліквідаційну комісію, а і одночасно встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи. Проте, господарським судом не було досліджено доказів та встановлено обставин щодо порядку та строків припинення відповідача.

Згідно ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що комісія з припинення юридичної особи, зокрема, публікує повідомлення про припинення юридичної особи, та письмово повідомляє кредиторів про припинення юридичної особи. Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було досліджено обставин щодо публікації повідомлення про припинення відповідача та про письмове повідомлення третьої особи щодо припинення відповідача.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України                             

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера“ задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2007р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2007р. у справі № 12/68-07  скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий - суддя                                                           Грек Б.М.,

судді                                                                                Жаботина Г.В.

                                                                                                     Уліцький А.М.