Постанова

від 13.09.2023 по справі 910/3487/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. Справа №910/3487/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

секретар судового засідання - Луцюк А.В.

представники сторін:

від позивача: Павлюк М.В.

від відповідача: не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023

у справі №910/3487/16 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні українські нафтогазові технології"

про стягнення 31 406,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні українські нафтогазові технології" (далі - ТОВ "Сучасні українські нафтогазові технології") пені у розмірі 15 344,23 та штрафу в сумі 16 062,67 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/3487/16 позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Сучасні українські нафтогазові технології" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 15 344,23 грн пені, 16 062,67 грн штрафу та 1 378,00 грн судового збору.

3 червня 2016 року на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

5 червня 2023 року до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") від 01.06.2023 №1001ВИХ-23-4667, у якій останнє просило визнати поважною причиною пропуску строку, який надається для пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновити пропущений строк на пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №910/3487/16 та видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №910/3487/16.

В обґрунтування своєї заяви АТ "Укртрансгаз" посилається на те, що наказ Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №910/3487/16 неодноразово перебував на виконанні в органах примусового виконання, зокрема, в межах виконавчого провадження №59719767, відкритого 06.08.2019 Печерським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). При цьому, відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження АТ "Укратрансгаз" й досі не було отримано, про обставини відкриття виконавчого провадження №59719767 з примусового виконання виконавчого документа в цій справі позивачу стало відомо з відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та внаслідок поданого до органу примусового виконання запиту від 27.04.2023 про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження й надання відомостей щодо ходу виконання. Водночас, у відповідь на поданий АТ "Укртрансгаз" запит від 24.04.2023, органом примусового виконання надано лише постанову від 23.12.2019 у межах виконавчого провадження №59719767 про повернення виконавчого документа стягувачу (отримана 25.05.2023), інших матеріалів виконавчого провадження, в тому числі відомостей щодо ходу виконання та оригіналу виконавчого документа АТ "Укртрансгаз" не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви АТ "Укртрансгаз" про поновлення пропущеного строку на пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №910/3487/16 та про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №910/3487/16.

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що враховуючи дату постанови 23.12.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу, строк на звернення з заявою про видачу дублікату наказу сплив 23.12.2022, в зв`язку з чим суд не знайшов підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і відповідно також відсутні підстави для видачі дублікату втраченого виконавчого документа.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Укртрансгаз" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/3487/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву АТ "Укртрансгаз" від 01.06.2023 №1001ВИХ-23-4667 у справі №910/3487/16.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на нормах Закону, а в основу оскаржуваного судового рішення покладено зроблені судом припущення. Крім того, ухвала місцевого господарського суду постановлена внаслідок порушення норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що місцевий господарський суд, стверджуючи про пропущення АТ "Укртрансгаз" строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не врахував обставини їх переривання на час дії воєнного стану, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції не може вважатися законною й обґрунтованою, оскільки висновки суду в цій частині не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права.

Також скаржник вказує, що судом першої інстанції застосовано формальний підхід до розгляду поданої АТ "Укртрансгаз" заяви, нез`ясовано всіх обставин, що мають значення для справи та правильного її вирішення.

Крім того, у тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення АТ "Укртрансгаз" строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/3487/16.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023 апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/3487/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3487/16. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги АТ "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/3487/16.

21 серпня 2023 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3487/16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/3487/16. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 08.09.2023.Розгляд справи призначено на 13.09.2023.

Відповідач, у порядку статті 263 ГПК України своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 на адресу його місцезнаходження та електронну адресу.

Згідно з частинами 3, 6, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку. На що також звертає увагу учасників процесу Верховний Суд у своїх ухвалах від 12.10.2022 у справі №910/14311/21, від 12.10.2022 у справі №910/14469/21, від 12.10.2022 у справі №922/2017/17.

Крім того, Верховий Суд в ухвалі від 22.08.2022 у справі №916/2731/21 вказав, що відповідно до рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал "Електронного кабінету" для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

Таким чином, відповідач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом, при цьому явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №910/3487/16 розглядається за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 13.09.2023 представник позивача підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/3487/16 скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву АТ "Укртрансгаз" від 01.06.2023 №1001ВИХ-23-4667 у справі №910/3487/16.

За змістом частини 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, підставою для відмови у задоволенні заяви позивача стало, те що строк на звернення з заявою про видачу дублікату наказу сплив 23.12.2022.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

За приписами частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 3 статті 327 ГПК України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

У частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, ГПК України викладений в новій редакції.

Згідно з пунктом 9 частини 1 розділу XI перехідних положень ГПК України в новій редакції від 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 19.4 Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся з заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк з дня надходження заяви.

При цьому, ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого документа. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат останнього має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого документа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою, в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Аналогічна правова позиція викладена постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12.

За приписами процесуального закону умовами, які свідчать про наявність підстав для видачі дублікату наказу господарським судом, є, зокрема, відсутність спливу строку, встановленого для пред`явлення виданого наказу до виконання.

Тобто, першочергово при розгляді заяви про видачу дубліката виконавчого документа господарський суд вважає за необхідне дослідити питання про закінчення/незакінчення строку для пред`явлення останнього до виконання, оскільки від цього залежить можливість вирішення судом питання про видачу дубліката втраченого наказу.

За приписами частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частинами 1-3 статті 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Як зазначає позивач, постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києва від 06.08.2019 відкрито виконавче провадження №59719767, при цьому відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження стягувач не отримував. Про обставини відкриття виконавчого провадження АТ "Укртрансгаз" стало відомо з відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження та внаслідок чого подано до відповідного органу примусового виконання запит від 27.04.2023 про направлення постанови про відкриття провадження й надання відомостей щодо ходу виконання.

В подальшому, на запит АТ "Укртрансгаз", 25.05.2023 отримало копію постанови у ВП №59719767 від 23.12.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу згідно з пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, за змістом постанови встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а також здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними, у зв`язку з чим виконавчий документ повернуто стягувачу.

За приписами частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі.

Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").

Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/3487/16, яке набрало законної сили 27.05.2016) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання, зокрема, протягом року, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 1 частини 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2016) передбачалося, що строки, зазначені у частині 1 цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Разом з тим, згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

За приписами статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині 1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Тлумачення пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом №1404-VIII від 02.06.2016. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону №1404-VIII від 02.06.2016 до виконавчих документів, пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №905/6977/13, від 02.05.2018 у справі №5016/149/2011(17/6) та від 01.08.2018 у справі №553/1951/14-ц.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що строк пред`явлення до виконання наказу суду від 03.06.2016 не сплив, станом на день набрання законної сили нової редакції Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016, та відповідно застосуванню, в даному випадку, підлягають приписи вказаного закону щодо трирічного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відтак, враховуючи дату постанови 23.12.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу, право на звернення з заявою про видачу дубліката наказу спливло 23.12.2022, а тому, на дату звернення стягувача з заявою про видачу дубліката наказу у справі №910/3487/16, строки такого пред`явлення сплили.

Водночас, місцевий господарський суд не врахував, що пунктом 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб. На часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, та Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX) Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Отже, на момент закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме 23.12.2022 вже діяв воєнний стан на території України і такі строки переривалися.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що стягувач не пропустив строки для пред`явлення до виконання наказу від 03.06.2016 у справі №910/3487/16, у зв`язку з чим клопотання позивача про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання підлягає задоволенню.

Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив (що має місце у справі, що розглядається) або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11).

За таких обставин, враховуючи, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/3487/16 не виконано і судом апеляційної інстанції встановлено факт втрати наказу від 03.06.2016, з огляду на те, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив (що було встановлено вище), колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви АТ "Укртрансгаз" від 01.06.2023 №1001ВИХ-23-4667 про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №910/3487/16.

Крім того, суд першої інстанції всупереч вимогам частини 2 статті 329 ГПК України розглянув заяву позивача про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання без участі представників сторін.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційна скарга АТ "Укртрансгаз" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/3487/16 - скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви АТ "Укртрансгаз" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №910/3487/16.

Відповідно до статті 129 ГПК України та беручи до уваги підстави скасування оскаржуваної ухвали, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 271, 275, 277, 280 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/3487/16 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/3487/16 скасувати.

3. Заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №910/3487/16 задовольнити.

4. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №910/3487/16.

5. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 у справі №910/3487/16.

6. Видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі №910/3487/16 доручити Господарському суду міста Києва.

7. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні українські нафтогазові технології".

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні українські нафтогазові технології" (01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код 37814846) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп судового збору за подачу апеляційної скарги.

9. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

10. Матеріали справи №910/3487/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.09.2023.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко