Постанова

від 13.09.2023 по справі 924/839/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року Справа №924/839/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є.

суддя Гудак А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.08.2023 у справі №924/839/23 (суддя Грамчук І.В.)

за позовом ОСОБА_1

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Грайн Агро 2017"

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

про визнання недійсними актів приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Грайн Агро 2017" від 20.12.2019 та 15.05.2020

- витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Грайн Агро 2017" у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будівлю зерноскладу №28, загальною площею 85 кв.м, будівлю зерноскладу №28, загальною площею 186,4 кв. м, будівлю конюшні, загальною площею 397,5 кв.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.08.2023 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто позивачу.

Мотивуючи свою ухвалу, суд першої інстанції вказав, що сплативши 8185,62 грн судового збору, позивач не усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі, вказаних в ухвалі суду від 03.08.2023, оскільки сума судового збору за дві вимоги немайнового характеру склала 5368,00 грн та за вимогу майнового характеру - 4168,01 грн, що загалом складає 9536,01 грн. Відтак, позивач не доплатив 1350,39 грн судового збору, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі ч.4 ст.174 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити матеріали справи №924/839/23 до Господарського суду Хмельницької області для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Апелянт, зокрема, зазначила, що подавала до суду першої інстанції позовну заяву у даній справі в електронній формі через систему "Електронний суд", а тому правомірно сплатила судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, що передбачено ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, звертає увагу, що в поданій позовній заяві та заяві про усунення недоліків повідомлено суд першої інстанції про підстави сплати судового збору із застосування вказаного понижуючого коефіцієнту та надано належне обґрунтування, однак вказаного господарський суд не врахував.

З огляду на викладене, скаржник вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про повернення поданої позовної заяви у даній справі, оскільки судовий збір за подання позовної заяви сплачено згідно із вимогами чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачі своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.263 ГПК України не скористались.

Згідно з ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, а також приписи ч.2 ст.271 ГПК України, аналізуючи обставини даної справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.08.2023 у справі №924/839/23 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про (а.с.1-6):

1) визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Грайн Агро 2017" від 20.12.2019;

2) визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Грайн Агро 2017" від 15.05.2020;

3) витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Грайн Агро 2017" у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будівлю зерноскладу №28, загальною площею 85 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1 , будівлю зерноскладу №28, загальною площею 186,4 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1 , будівлю конюшні, загальною площею 397,5 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2023 року позовну заяву залишено без руху надавши позивачу строк у 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме доплати судового збору.

На виконання вимог ухвали, 07.08.2023 до суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви, зокрема, надано докази сплати судового збору у сумі 3334,40 грн та 2147,20 грн (без врахування комісії), що підтверджено копіями фіскальних чеків №90, 91 від 04.08.2023 (а.с.16).

Однак, суд першої інстанції повернув позовну заяву позивачеві на підставі ч.4 ст.174 ГПК України, оскільки дійшов висновку, що заявником не подано доказів усунення вказаних в ухвалі суду від 03.08.2023 недоліків у повному обсязі.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм ст.55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги щодо форми та змісту документів, які подаються до господарського суду, встановлюють відповідні положення ГПК України, зокрема щодо позовної заяви - статті 162, 164 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви до господарського суду визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

За приписами п.п.1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позовна заява ОСОБА_1 об`єднує у собі дві вимоги немайнового характеру (визнання недійсним акта приймання-передачі від 20.12.2019 та визнання недійсним акта приймання-передачі 15.05.2020) та одну - майнового характеру (витребування з чужого незаконного володіння у спільну сумісну власність будівлю зерноскладу №28, заг.площею 85 кв.м, будівлю зерноскладу №28, заг.площею 186,4 кв.м, будівлю конюшні, заг.площею 397,5 кв.м).

Абзацом 2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" унормовано що, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п.2 ч.1 ст.163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як вбачається з даних системи "Електронний суд", у відповідності до звітів про оцінку майна:

- №20072023_200702 ринкова вартість зерноскладу №28, загальною площею 186,4 кв.м склала 77432,00 грн (відскановане зображення 63),

- №20072023_200703 ринкова вартість зерноскладу №28 загальною площею 85,0 кв.м склала 35310,00 грн (відскановане зображення 68),

- №20072023_200701 ринкова вартість будівлі конюшні загальною площею 397,5 кв.м склала 165125,00 грн (відскановане зображення 71).

Отже, загальна вартість майна, яке є предметом позову, становить 277867,00 грн (77432+35310+165125).

Таким чином, при подачі позовної заяви до господарського суду позивачу належало сплатити 9536,01 грн судового збору, а саме за дві вимоги немайнового характеру 5368 грн (2684 грн*2) та одну вимогу майнового характеру 4168,01 грн (1,5% від 277867,00 грн).

Поряд з цим, апеляційним судом встановлено, що позивач подав до суду першої інстанції позовну заяву у даній справі в електронній формі через систему "Електронний суд".

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Колегія суддів також враховує, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22).

Відтак, враховуючи подання позивачем позовної заяви в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" та як наслідок необхідність застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позову у даній справі, становить 7628,81 грн (9536,01*0,8).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивачем з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви сплачено 8185,62 грн, що підтверджується квитанцією від 07.07.2023 на суму 2684,00 грн., а також фіскальними чеками №90 від 04.08.2023 на суму 3334,40 грн, №91 від 04.08.2023 на суму 2147,20 грн., тобто ще і в більшому розмірі, як це передбачено чинним законодавством.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у даній справі на підставі ст.174 ГПК України, що призвело до порушення норм процесуального права та як наслідок винесення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно ч.3 ст.271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У відповідності до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.271, 275, 280 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Хмельницької області від 08.08.2023 у справі №924/839/23 скасуванню, з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Оскільки, суд апеляційної інстанції не приймає остаточного рішення у справі №924/839/23 та справа передається для подальшого розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись ст.269, 270, 271, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.08.2023 у справі №924/839/23 - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.08.2023 у справі №924/839/23 - скасувати.

3. Справу №924/839/23 передати на розгляд Господарського суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.