Рішення

від 07.09.2023 по справі 909/355/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/355/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Гарасимко О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

Несторівський пров., 3-5, м. Київ, 04053

в особі відокремленого структурного підрозділу

Нафтогазовидобувне управління "Надвірнанафтогаз"

вул. Грушевського, 13, м. Надвірна, Івано-Франківська обл., 78405

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського

підприємства "Ліси України"

вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601

в особі філії "Кутське лісове господарство"

Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

вул. С.Стрільців, 1, смт Яблунів, Косівський р-н, Івано-Франківська обл., 78621

про стягнення 26 611,79 грн збитків.

За участю:

від позивача: Спас А. М.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазовидобувне управління "Надвірнанафтогаз" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Кутське лісове господарство" про стягнення збитків в сумі 26 611,79 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо проведення реєстрації податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін, позивач позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 26 611,79 грн, що призвело до завдання йому матеріальних збитків. Вважає, що наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного ним законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача. Вказав, що у зв'язку з наявністю усіх елементів господарського правопорушення наявні підстави для застосування до порушника (відповідача) такої міри відповідальності як зобов'язання відшкодувати спричинені збитки. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 201, 198.6, 201.10 Податкового кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України, статей 193, 207, 216 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 14.06.2023 замінено відповідача у справі Державне підприємство "Кутське лісове господарство" на правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Кутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

Слід сказати, що Європейський суд з прав людини у рішеннях від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України", від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" звертає увагу на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" вказує, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в частині 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1 та 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, явка якого не визнавалась судом обов'язковою; - наявність у суду всіх необхідних матеріалів (доказів) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що 09.11.2021 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазовидобувне управління "Надвірнанафтогаз" і Державним підприємством "Кутське лісове господарство" правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Кутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (ухвала суду від 14.06.2023) укладено договір про надання послуг № ПС(Т)3-201 (далі - договір).

У порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, визначені в додатку № 1 із дотриманням вимог зазначених у додатку № 2 та додатку № 3 до цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість послуг по цьому договору становить: 159 670,74 грн, в т.ч. ПДВ - 26 611,79 грн.

Пунктами 2 та 3 додатку № 1 до договору (специфікації) визначено умови оплати: попередня оплата в розмірі 100% від загальної вартості договору. Термін надання послуг - 60 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

На виконання умов договору позивач 21.12.2021 сплатив відповідачу попередню оплати в розмірі 100% від загальної вартості договору - 159 670,74 грн за послуги з розчистки траси від лісорослинності для заміни-ремонту нафтопроводу, на підставі договору № ПС(Т)3-201 від 09.11.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 4504 від 21.12.2021.

У відповідності до вимог Податкового кодексу України та умов договору відповідач зобов`язаний був скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на 159 670,74 грн в т.ч. ПДВ 26 611,79 грн (платіжне доручення № 4504 від 21.12.2021) до 15.01.2022.

Однак в порушення вимог Податкового кодексу України та умов договору відповідач не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних і не надав її позивачу. Доказів реєстрації відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами господарських операцій з позивачем за платіжним дорученнями № 4504 від 21.12.2021 чи зупинення податковим органом реєстрації податкових накладних матеріали справи не містять.

Позивач разом з ПДВ-деклараціями (звітами) за січень 2022 року подав до центрального державного управління ДПС додаток № 7 "Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування", в яких відображено Державне підприємство "Кутське лісове господарство", індивідуальний податковий номер 205626009089, дату податкових накладних, обсяг поставки, суму податку на додану вартість та опис допущених порушень, що підтверджується долученими до матеріалів справи деклараціями. Вказані декларації отримані Державною податкової службою України, що підтверджується відповідними квитанціями, які наявні у матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач 07.02.2023 направив на адресу відповідача претензію № 01/01/09/25/02/01-01/06/96 з вимогою до 02.03.2023 компенсувати втрачений податковий кредит в сумі 26 611,79 грн, докази направлення містяться в матеріалах справи. Проте вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 Господарського кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов'язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п. п. 14.1.178); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. п. 14.1.181).

У статті 198 Податкового кодексу України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов'язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/ послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зазначених у наведеній нормі. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору про надання послуг.

Сплата попередньої оплати за послуги з розчистки траси від лісорослинності для заміни-ремонту нафтопроводу підтверджується платіжним дорученням.

Операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до п. п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується за ставкою 20 відсотків (ст. 193 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 зробив правовий висновок про те, що є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку скласти і зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на суму 26 611,79 грн, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 684,00 грн (платіжна інструкція № 12204УГ23 від 16.03.2023).

Інших судових витрат позивач не заявив.

За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2 684,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 74, 76, 77, 123, 129, 165, 178, 202, 233, 236-238, 240-242, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазовидобувне управління "Надвірнанафтогаз" до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Кутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 26 611,79 грн задовольнити.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії "Кутське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. С.Стрільців, 1, смт Яблунів, Косівський р-н, Івано-Франківська обл., 78621, код ЄДРПОУ 44979579) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (Несторівський пров., 3-5, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 00135390) в особі відокремленого структурного підрозділу Нафтогазовидобувне управління "Надвірнанафтогаз" (вул. Грушевського, 13, м. Надвірна, Івано-Франківська обл., 78405; код ЄДРПОУ 00136515) 26 611,79 грн збитків та 2 684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.09.2023.

Суддя С. М. Кобецька