Рішення

від 11.09.2023 по справі 910/10799/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2023Справа № 910/10799/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М Проект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тристар Групп" про стягнення 179 768,16 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "М Проект" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тристар Групп" (далі - Товариство) 108 388,98 грн основної заборгованості та 71 379,18 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов`язань за договором від 20 жовтня 2021 року № 1050_ММК у частині своєчасного виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 липня 2023 року зазначену позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10799/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення Товариства про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 11 липня 2023 року про відкриття провадження у справі № 910/10799/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 02105, місто Київ, вулиця Григорія Чупринки, будинок 1/10, квартира 29.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству в зв`язку з відсутністю його за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 11 липня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте Товариство у встановлений строк відзив на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

8 серпня 2023 року через загальний відділ діловодства суду від Підприємства надійшло клопотання про долучення доказів від цієї ж дати з доданими до нього платіжними інструкціями з відміткою банку про їх проведення, а також письмове повідомлення від цієї ж дати про те, що ціна позову не змінилася.

Жодних інших заяв чи клопотань від сторін не надходило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2021 року між Підприємством та Товариством був укладений договір № 1050_ММК, за умовами якого останнє зобов`язалося на свій ризик виконати за завданням Підприємства роботи з монтажу металевих конструкцій на об?єкті, який знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Олександра Пироговського, 164, а Підприємство - прийняти та оплатити виконану роботу.

Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.7. та 2.8. договору строки початку і завершення виконання робіт встановлюється сторонами у графіку виконання робіт (додаток № 3). Зміна строків виконання робіт здійснюється шляхом укладання додаткових угод до цього договору. У випадку виникнення будь-яких обставин, що впливають на строки виконання робіт, Товариство зобов`язане негайно письмово повідомити про це Підприємство та вжити всіх необхідних заходів для закінчення робіт у строк, а також скласти та надавати на розгляд і затвердження останньому календарні плани вжиття таких заходів.

За умовами пунктів 3.4.4. та 3.4.5. договору Підприємство має право в разі порушення з вини Товариства строку початку та/або строку виконання робіт більше ніж на 10 календарних днів та/або недотримання ним вимог проектно-технічної документації, державних будівельних норм і правил, відступлення від умов договору, що погіршило результати робіт, чи якість матеріалів та/або робіт є незадовільною, що підтверджують належним чином оформлені висновки комісії, призначеної Підприємством, останнє вправі відмовитися від договору, отримати від Товариства відшкодування завданих цим збитків, вимагати повернення тієї частини сплачених сум, що не підтверджена за актами виконаних робіт, підписаними сторонами, вимагати повернення Товариством будівельного майданчика і всієї переданої документації, залишків матеріалів, що були придбані Підприємством для виконання робіт та які були оплачені згідно з умовами цього правочину, а також матеріалів, переданих у будь-який час до припинення даного договору. У такому випадку договір припиняється на десятий календарний день з моменту направлення Товариству відповідного повідомлення. Взаєморозрахунки мають бути проведені, а будівельний майданчик, матеріали, виконана частина робіт і документація - передані Підприємству, до дня припинення договору, якщо не буде встановлено інше у заяві-вимозі про припинення даного правочину.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.5, 4.6., 4.7. та 4.9. договору загальна вартість повного комплексу робіт визначається сторонами виходячи з вартості окремих видів робіт, зазначених у кошторисі, та вказується сторонами в додатку № 5 до договору - договірна ціна. Підприємство в якості гарантії належного виконання Товариством своїх зобов`язань за даним договором утримує 5 % від суми, вказаної в актах приймання-передачі виконаних робіт протягом всього часу виконання робіт Товариством. Сума утримання повертається Товариству протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами кінцевого акту приймання-передачі виконаних робіт, за виключенням сум штрафних санкцій, вартості робіт по усуненню результатів неузгоджених із Підприємством робіт, вартості послуг із прибирання та вивезення сміття, проведених за рахунок останнього. Розрахунки за договором здійснюються в безготівковій формі в такому порядку: у разі виконання робіт повністю чи частково з матеріалів Товариства, Підприємство протягом 3-х банківських днів з дня отримання відповідного рахунку-фактури від Товариства здійснює попередню оплату на суму, необхідну для придбання останнім необхідних матеріалів, обладнання, комплектуючих. У подальшому, оплата виконаних робіт здійснюється відповідно до додатку № 6 до договору - графіку фінансування робіт - протягом 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами чергового акту приймання-передачі виконаних робіт, за виключенням суми утримання, розмір якої встановлено пунктом 4.6. даної угоди.

3 моменту початку робіт і до їх повного завершення Товариство раз на тиждень передає Підприємству виконавчу схему по виконаним роботам. Виконавча схема підписується представником позивача, що підтверджує виконання цих робіт. Своєчасно ненадані Підприємству виконавчі схеми можуть слугувати причиною неприйняття чергового етапу виконаних робіт та непідписання відповідного акту приймання виконаних робіт. Після закінчення виконання комплексу робіт за договором представники сторін складають та підписують остаточний акт приймання-передачі виконаних робіт. Роботи вважаються завершеними після прийняття їх Підприємством і підписання кінцевих актів виконаних робіт (з накопиченням витрат з початку будівництва), а також акта приймання-передачі будівельного майданчика (пункти 6.1., 6.3., 6.15. та 6.19. договору).

Відповідно до пунктів 7.6. та 7.7. договору, у випадку невиконання (неналежного виконання) Товариством будь-якої з умов, положень або зобов`язань за даним договором, Підприємство має право відмовитися від даного договору в односторонньому порядку, негайно повідомивши про це Товариство в письмовій формі. Договір вважається припиненим з дати направлення Підприємством письмового повідомлення про односторонню відмову. У разі розірвання договору відповідно до вищевказаного пункту, сума утримання Товариству не повертається.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 11.1. даного правочину).

Відповідно до додатку № 5 до договору загальна вартість робіт за вказаним правочином становить 1 078 000,00 грн.

23 листопада 2021 року сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору, якою було викладено у новій редакції: кошторис № 1 на виконання підрядних робіт, графік виконання робіт та графік фінансування робіт.

Відповідно до додатку № 1 до договору (у редакції додаткової угоди № 1 до договору), кошторис виконання підрядних робіт становить 793 102,24 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов цієї угоди позивач згідно з платіжними інструкціями: від 27 жовтня 2021 року № 513 на суму 32 805,50 грн, від 27 жовтня 2021 року № 514 на суму 21 309,61 грн, від 19 листопада 2021 року № 623 на суму 145 412,89 грн, від 29 листопада 2021 року № 647 на суму 8 367,00 грн, від 29 листопада 2021 року № 650 на суму 58 888,22 грн, від 1 грудня 2021 року № 657 на суму 16 231,98 грн, від 15 грудня 2021 року № 711 на суму 44 876,16 грн, від 15 грудня 2021 року № 712 на суму 23 499,42 грн, від 20 грудня 2021 року № 743 на суму 24 603,89 грн, від 28 грудня 2021 року № 763 на суму 34 997,76 грн, від 28 грудня 2021 № 764 на суму 18 683,70 грн, від 28 грудня 2021 року № 765 на суму 83 284,21 грн, від 30 грудня 2021 року № 776 на суму 24 603,89 грн, від 26 січня 2022 року № 84 на суму 213 419,50 грн та від 18 лютого 2022 року № 939 на суму 54 707,52 грн, - сплатив на рахунок Товариства 805 691,35 грн згідно з погодженим між сторонами графіком фінансування робіт.

Про належне виконання позивачем умов цього договору свідчить також відсутність з боку відповідача претензій і повідомлень про порушення замовником своїх зобов`язань за цим правочином.

Відповідач, у свою чергу, обумовлені договором роботи виконав лише частково на загальну суму 697 302,37 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг: від 18 листопада 2021 року № 1 на суму 199 528,00 грн, від 24 листопада 2021 року № 2 на суму 58 888,22 грн, від 3 грудня 2021 року № 3 на суму 48 098,40 грн, від 17 грудня 2021 року № 6 на суму 24 603,89 грн, від 23 грудня 2021 року № 23/12-2021 на суму 152 764,36 грн та від 25 січня 2022 року № 25/01-2022 на суму 213 419,50 грн. Належним чином засвідчені копії даних актів наявні в матеріалах справи.

Передбачені договором роботи з монтажу захватки 1 частина 3 Вісь Г після обрізки, захватки 4 Вісь 2 та захватки 2 частина 3 Вісь 1 на загальну суму 108 288,98 грн відповідачем виконані не були.

У зв`язку з цим, Підприємство листом від 17 травня 2023 року № 17/05-1 звернулося до відповідача з повідомленням про відмову від договору та вимогою про повернення невикористаної суми авансового платежу на виконання робіт за договором на вищевказану суму. Факт направлення вказаного листа підтверджується: описом вкладення в цінний лист та накладною від 17 травня 2023 року № 0311010959433, копії яких містяться в матеріалах даної справи.

Однак вказана вимога позивача залишена Товариством без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За умовами статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 статті 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Положенням статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з графіком виконання робіт (додаток № 2 до договору в редакції додаткової угоди № 1) роботи з монтажу: захватки 1 частина 3 Вісь Г після обрізки повинні були бути виконані Товариством у строк до 3 грудня 2021 року, захватки 4 Вісь 2 - до 23 грудня 2021 року, захватки 2 частина 3 Вісь 1 - до 29 січня 2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не розпочав вищевказані роботи вчасно. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що Товариство взагалі приступило до виконання вказаних робіт.

Також судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів прийняття рішення відповідачем про уповільнення темпів чи зупинення виконання робіт.

Відтак, враховуючи факт порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного виконання обумовлених робіт на суму 108 288,98 грн, відсутність доказів спрямування вказаних коштів на придбання матеріалів, що використовуються підрядником при виконанні робіт, а також реалізацію позивачем передбаченого договором права на розірвання договору, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимоги Підприємства про стягнення з відповідача вищевказаної суми невикористаної частини авансу в силу приписів пункту 3.4.4. договору.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду позивач просив суд стягнути з Товариства 23 793,06 грн штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.5. договору за порушення строків закінчення виконання повного комплексу робіт, визначених графіком виконання робіт, Товариство сплачує Підприємству штраф в розмірі 3 % від суми договору за кожен календарний день прострочення.

Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір вищезазначеної штрафної санкцій є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позов у цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Підприємства підлягає задоволенню.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 травня 2023 року між Підприємством та Адвокатським бюро "Яковенко та партнери Фіделіс-груп" (далі - Бюро) в особі керуючого Бюро Яковенка А.О. було укладено договір про надання правової допомоги № 2023/05/24, за умовами якого останнє зобов`язалось здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим правочином, а Підприємство - оплатити надану правову допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання зазначеної угоди.

Відповідно до пункту 2.1 договору вищевказана правова допомога включає в себе: аналіз наданих Підприємством документів, пов`язаних із справою; формування правової позиції у справі; підготовка та подача позовної заяви до суду; участь у судових засіданнях; підготовку інших процесуальних документів (у разі необхідності).

Згідно з пунктами 4.1. та 4.2. договору гонорар за надання правової допомоги становить 20 000,00 грн. Сплата гонорару відбувається до подачі позовної заяви до суду двома рівними частинами по 10 000,00 грн кожна протягом 5 банківських днів з дня виставлення Бюро відповідного рахунку.

Судом встановлено, що Підприємство сплатило на рахунок Бюро гонорар у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями: від 25 травня 2023 року № 1767 на суму 10 000,00 грн та від 19 червня 2023 року № 1795 на суму 10 000,00 грн.

На підтвердження того, що Яковенко А.О. є адвокатом, позивачем до його позовної заяви було долучено копію відповідного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 5 вересня 2018 року серії КС № 6834/10, а також ордер від 6 липня 2023 року серії АІ № 1421278, що підтверджує повноваження вказаного адвоката на представництво інтересів Підприємства в суді.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги задоволення пред`явлених Підприємством позовних вимог у повному обсязі, а також зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у зв`язку, зокрема, з їх неспівмірністю, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про покладення на Товариство 20 000,00 грн понесених ним витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тристар Групп" (02105, місто Київ, вулиця Григорія Чупринки, будинок 1/10, квартира 29; ідентифікаційний код 44176217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М Проект" (03110, місто Київ, вулиця О. Пироговського, будинок 18; ідентифікаційний код 36567378) 108 388 (сто вісім тисяч триста вісімдесят вісім) грн 98 коп. основного боргу, 71 379 (сімдесят одну тисячу триста сімдесят дев`ять) грн 18 коп. неустойки, 2 696 (дві тисячі шістсот дев`яносто шість) грн 52 коп. судового збору, а також 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11 вересня 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко