Рішення

від 12.09.2023 по справі 916/2235/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2235/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

розглянувши справу №916/2235/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: акціонерного товариства "Райффайзен Банк" /ЄДРПОУ 14305909, адреса - 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-а, e-mail: legal.collection@raiffeisen.ua/

до відповідачів: 1. Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" /ЄДРПОУ 25916177, адреса - 67412, Одеська обл., Роздільнянський р., с. Яковлівка/;

2. ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 /

про солідарне стягнення 86 744,76 грн

ВСТАНОВИВ:

25.05.2023 року акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 2311/23/ до селянського (фермерського) господарства "Вікторія", ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 011/79790/629873 від 17.09.2019 року у розмірі 86 744,76 грн, з яких: 70 000,00 грн - кредит; 16 744,76 грн - відсотки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором № 011/79790/629873 від 17.01.2019 року.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 16, 509, 526-527, 530, 536, 549, 610-611, 625, 1048, 1050 ЦК України.

Ухвалою суду від 30.05.2023 року /з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.06.2023 року/ прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2235/23; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Усі ухвали по справі, в тому числі ухвала суду про відкриття провадження у справі № 916/2235/23, направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу1, за адресою, вказаною в позовній заяві (67412, Одеська обл., Роздільнянський р., с. Яковлівка, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та відповідачу2 (за адресою, вказаною в позовній заяві - АДРЕСА_1, яка є його зареєстрованим місцем проживання), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідачів, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

20.06.2023 року за вх. № 14146/23 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

20.06.2023 року за вх. № 14147/23 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.05.2023 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідачі, обізнані про розгляд справи № 916/2235/23, могли ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідачі по справі, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі, не надали суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, 17.09.2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Банк, Кредитор) правонаступником якого за всіма правами та обов`язками, що підтверджується статутом є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» та Селянським (Фермерським) Господарством "Вікторія" (Відповідач-1, боржник, Позичальник) укладено Кредитний договір №011/79790/629873, згідно умов якого Кредитор надає Позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 350 000,00 гривень строком до 17.01.2021 року, а Позичальник зобов`язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі - 21,4 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором (Копія Кредитного договору з відповідними додатками додасться).

Мета (цільове використання Кредиту) - поповнення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності (п. 1.4. Кредитного договору).

Позичальник, у свою чергу, зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі - 21,4 % річних, у т.ч. після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеному у п. 1.3. Кредитного договору та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Договором (п. 2.1. Кредитного договору).

Нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Процента нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом (в т.ч. простроченої) протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується денб видачі кредиту (частини кредиту), останній день строку користування кредитом не враховується (п. 2.2 Кредитного договору).

Відповідач-1 зобов`язався здійснювати погашення заборгованості в порядку визначеному кредитним договором. Під поняттям «погашення заборговності» сторони розуміють зарахування грошових коштів на рахунки кредитора (повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені кредитним договором, в т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, пов`язаних з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору (п. 5.1 Кредитного договору).

Погашення чатсини кредиту здійснюється у розмірах та строках, які визначаються графіком зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток 1 до кредитного договору), що підписується сторонами в момент укладення кредитного договору (п. 5.2 кредитного договору).

У разі настання обставин Дефолту (невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань (обов`язків) за Кредитним договором) Кредитор має безумовне право вимагати дострокового повного\часткового виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором (п. 8 Кредитного договору).

Відповідно до умов п. 3.2. Кредитного договору Кредитор після виконання Позичальником обов`язкових умов, вказаних в п. 3.1. Договору, на підставі письмової заяви Позичальника, надав в межах Ліміту кредитні кошти з позичкового рахунку, шляхом безготівкового перерахування на зазначений Позичальником поточний рахунок в АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_2 для подальшого використання за цільовим призначенням, що вбачається із письмової заяви Відповідача-1 № 52 від 17.09.2019 року на видачу кредитних коштів та Виписки по рахунку.

Судом досліджено виписку по рахунку щодо надання кредитних коштів Відповідачу-1, яка надана позивачем до суду.

Таким чином, судом встановлено, що банк виконав свої зобов`язання, надавши Відповідачу-1 кредитні кошти у порядку, сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.

24.09.2020 року між Позивачем та Відповідачем-1 укладено Додаткову угоду № 011/79790/629873/1 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони домовилися викласти п. 1.1 кредитного договору в наступній редакції: «відповідно до умов договору кредитор зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 280 000,00 грн, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом протягом строку дії договору». Також сторони домовилися викласти п. 1.3 кредитного договору в наступній редакції: «кінцевий термін погашення кредиту - 17.01.2022 року або інша дата, визначена відповідно до статті 8 договору (останній день строк користування кредитом, в який позичальник має здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі».

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_1 (Поручитель,Відповідач-2) було укладено Договір поруки № 133854/79790/328351, відповідно до умов якого Відповідач-2 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед Позивачем у повному обсязі солідарно відповідати по зобов`язаннях Відповідача-1, які виникають з умов Кредитного договору.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки Сторони визначили, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечуваних зобов`язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У такому випадку Кредитор набуває права вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними Забезпечуваними зобов`язаннями.

Поручитель зобов`язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання Позичальником забезпечених зобов`язань перед Кредитором (п. 2.6 Договору поруки).

Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимогі (п. 2.2 Договору поруки).

24.09.2020 року між Позивачем та ОСОБА_1 укладно додатковий договір № 133854/79790/328351/1 до договору поруки.

Як вказує позивач, всупереч вимогам кредитного Договору відповідачі не виконали взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку чим станом на 10.02.2023 року заборгованість Позичальника перед Кредитором за Договором складає 86 744,76 грн, з яких:

- 70 000,00 грн - заборгованість за кредитом;

- 16 744,76 - заборгованість за відсотками, у т.ч. 16 293,31 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Позивач вказує, що відповідно до рішення Кредитора сума пені не зазначається та не стягується в рамках даного спору, однак продовжує нараховуватися, що не суперечить нормам чинного в Україні законодавства.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення вимог про виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором Відповідачу-1 (вимога за вих № 114/5-К-285446 від 12.02.2023 року) та Відповідачу-2 (вимога за вих № 114/5-К-285448 від 12.02.2023 року).

Оскільки відповідач1 не здійснив повернення коштів у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права інтереси позивача порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі та надав Позичальнику - кредитний ліміт у розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується наданою до матеріалів справи банківською випискою.

Згідно зі статтею 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.ті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення відповідних умов договору позичальник не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін. В результаті чого, у відповідача1 станом на 10.02.2023 року виникла заборгованість Позичальника перед Кредитором за Договором у розмірі 86 744,76 грн, з яких:

- 70 000,00 грн - заборгованість за кредитом;

- 16 744,76 - заборгованість за відсотками, у т.ч. 16 293,31 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Згідно зі ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як встановлено судом та зазначено вище, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, між Позивачем та відповідачем2 укладено Договір поруки № 133854/79790/328351, відповідно до умов якого Відповідач-2 на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед Позивачем у повному обсязі солідарно відповідати по зобов`язаннях Відповідача-1, які виникають з умов Кредитного договору.

Згідно ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. За приписами ст.5 цього Кодексу здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Частинами першою, другою статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із частинами першою, другою статті 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

З аналізу вимог частини першої статті 554 ЦК України у поєднанні з вимогами, передбаченими частиною першою статті 542 та статтею 543 цього Кодексу, слідує, що між боржником та поручителем існує солідарний обов`язок, установлений законом, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, враховуючи те, що право вибору способу судового захисту належить виключно позивачу, позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 011/79790/629873 від 17.09.2019 року у розмірі 86 744,76 грн.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачами у справі доказів належного виконання своїх зобов`язань перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" до матеріалів справи не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 17619 від 24.03.2023 року.

Враховуючи висновки, наведені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", щодо розподілення судового збору у разі заявлення солідарних вимог, з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд, з урахуванням положень ст. 129 ГПК України, покладає витрати по сплаті судового збору у сумі по 1 342,00 грн. на кожного із відповідачів.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" /ЄДРПОУ 25916177, адреса - 67412, Одеська обл., Роздільнянський р., с. Яковлівка/ та ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 19.06.1995 року Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 / на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" /ЄДРПОУ 14305909, адреса - 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, адреса листування - 73003, м. Херсон, вул. Ушакова, 53, e-mail: legal.collection@raiffeisen.ua/ заборгованість за кредитним договором № 011/79790/629873 від 17.09.2019 року у розмірі 86 744,76 грн /вісімдеят шість тисяч сімсот сорок чотири гривні 00 копійок/, з яких: 70 000,00 грн - кредит; 16 744,76 грн - відсотки.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" /ЄДРПОУ 25916177, адреса - 67412, Одеська обл., Роздільнянський р., с. Яковлівка/ на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" /ЄДРПОУ 14305909, адреса - 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, адреса листування - 73003, м. Херсон, вул. Ушакова, 53, e-mail: legal.collection@raiffeisen.ua/ судовий збір у розмірі 1 342,00 грн /одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок/.

4. Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 19.06.1995 року Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 / на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" /ЄДРПОУ 14305909, адреса - 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, адреса листування - 73003, м. Херсон, вул. Ушакова, 53, e-mail: legal.collection@raiffeisen.ua/ судовий збір у розмірі 1 342,00 грн /одна тисяча триста сорок дві гривні 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 12 вересня 2023 р.

Суддя Н.Д. Петренко