Рішення

від 12.09.2023 по справі 916/2899/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2899/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Дідовій М.А.,

розглянувши справу № 916/2899/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБЕТОНПІВДЕНЬ» (67500, Одеська обл., Лиманський район, смт Доброслав, вул. Мічуріна, 28; код ЄДРПОУ 41304845)

до відповідача: Приватного підприємства «МІКРОМЕГАС» (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-Б, офіс 9; код ЄДРПОУ 40921965)

про стягнення 77 103,80 грн;

представники сторін:

від позивача Мартиненко М.С.,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБЕТОНПІВДЕНЬ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «МІКРОМЕГАС» про стягнення 77 103,80 грн заборгованості за Договором поставки бетону № 19/06/20 від 19.06.2020.

Вказує, що за період з липня 2020 року по червень 2021 року (включно) відвантажив відповідачу товар та надав супутні послуги на загальну суму 1 199 443,80 грн, в той час як останній оплатив товар лише частково на суму 1 122 340,00 грн, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем на суму 77 103,80 грн.

Ухвалою від 12.07.2023 позовну заяву (вх. № 3388/23 від 07.07.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБЕТОНПІВДЕНЬ» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2899/23, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.08.2023, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки для їх подання.

В подальшому, судове засідання неодноразово відкладалося з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

У судове засідання, яке відбулось 12.09.2023, з`явився представник позивача, який просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

12.09.2023, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пункт 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

19.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБЕТОНПІВДЕНЬ» як постачальником та Приватним підприємством «МІКРОМЕГАС» як замовником було укладено Договір поставки бетону № 19/06/20 (далі Договір), згідно з яким постачальник зобов`язується постачати та передати у власність замовнику на умовах цього Договору замовлений товарний бетон, та/або вироби з бетону, в асортименті і кількості, який надалі іменується «Товар», а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за цінами та на умовах, передбачений у Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Ціна товару визначається за взаємною згодою сторін і на момент підписання Договору зазначається в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору. В разі додаткових (поза заявок замовника) поставок за цим договором ціни на товар вказуються в наступних додатках, які після підписання представниками сторін та скріплення їх печатками складають невід`ємну частину цього договору (п. 4.1. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору замовник здійснює 100% передоплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом п`яти днів з дня отримання рахунку, якщо інше не передбачено в додатках.

Водночас, пунктом 4.4. Договору передбачено, що у разі поставки товару без передплати, поставлений товар підлягає оплаті замовником протягом п`яти днів з дня поставки товару.

За п. 2.6. Договору подача (перекачування) товару бетононасосом постачальника до місця заливки бетону проводиться за погодженням між постачальником і замовником. У цьому випадку постачальник зобов`язаний забезпечити перекачку товару, а замовник зобов`язаний оплатити постачальнику плату за надані послуги, пов`язані з подачею (перекачуванням) товарного бетону за цінами, погодженими сторонами в додатках.

Загальна сума Договору складається із сум вартостей підписаних обома сторонами актів наданих послуг та сплачених замовником рахунків-фактур (п. 4.5. Договору).

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що право власності на товар переходить від постачальника до замовника з моменту передачі товару та підписання уповноваженим представником замовника оформленої належним чином видаткової накладної.

У відповідності з п. 5.4. Договору замовник зобов`язаний своєчасно платити постачальнику за товар на розрахунковий рахунок, вказаний в договорі.

В Додатку № 1 до Договору сторони погодили асортимент, кількість та ціни товарного бетону (а.с. 21).

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Підписаний сторонами договір фактично є змішаним договором, який містить елементи договорів поставки та надання послуг.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

За період з липня 2020 року по червень 2021 року позивач поставив відповідачу товар та надав супутні послуги (транспортування, послуги будівельних машин і устаткування (перекачування бетону) на загальну суму 1 199 443,80 грн, що підтверджується:

видатковою накладною № 7072020 від 07 липня 2020 року на суму 11 580,00 грн;

видатковою накладною № 9072020 від 09 липня 2020 року на суму 14 089,00 грн;

видатковою накладною № 140720201 від 14 липня 2020 року на суму 30 880,00 грн;

видатковою накладною № 16072020 від 16 липня 2020 року на суму 15 440,00 грн;

видатковою накладною № 170720201 від 17 липня 2020 року на суму 9 947,00 грн;

видатковою накладною № 200720203 від 20 липня 2020 року на суму 7 612,50 грн;

видатковою накладною № 21072020 від 21 липня 2020 року на суму 10 615,00 грн;

видатковою накладною № 210720205 від 21 липня 2020 року на суму 18 875,00 грн;

видатковою накладною № 230720201 від 23 липня 2020 року на суму 12 545,00 грн;

видатковою накладною № 24072020 від 24 липня 2020 року на суму 6 090,00 грн;

видатковою накладною № 25072020 від 25 липня 2020 року на суму 27 880,00 грн;

видатковою накладною № 280720203 від 28 липня 2020 року на суму 132 667,50 грн;

видатковою накладною № 280720201 від 28 липня 2020 року на суму 8 120,00 грн;

видатковою накладною № 300720204 від 30 липня 2020 року на суму 6 755,00 грн;

видатковою накладною № 310720202 від 31 липня 2020 року на суму 7 720,00 грн;

видатковою накладною № 1082020 від 01 серпня 2020 року на суму 6 755,00 грн;

видатковою накладною № 30820204 від 03 серпня 2020 року на суму 9 840,00 грн;

видатковою накладною № 40820204 від 04 серпня 2020 року на суму 4 100,00 грн;

видатковою накладною № 11082020 від 11 серпня 2020 року на суму 47 880,00 грн;

видатковою накладною № 140820206 від 14 серпня 2020 року на суму 94 570,00 грн;

видатковою накладною № 200820203 від 20 серпня 2020 року на суму 9 650,00 грн;

видатковою накладною № 250820203 від 25 серпня 2020 року на суму 4 825,00 грн;

видатковою накладною № 260820203 від 26 серпня 2020 року на суму 4 825,00 грн;

видатковою накладною № 110920201 від 11 вересня 2020 року на суму 103 255,00 грн;

видатковою накладною № 170920202 від 17 вересня 2020 року на суму 8 977,50 грн;

видатковою накладною № 21092020 від 21 вересня 2020 року на суму 14 962,50 грн;

видатковою накладною № 230920201 від 23 вересня 2020 року на суму 8 977,50 грн;

видатковою накладною № 240920202 від 24 вересня 2020 року на суму 108 080,00 грн;

видатковою накладною № 240820201 від 24 вересня 2020 року на суму 11 900,00 грн;

видатковою накладною № 280920204 від 28 вересня 2020 року на суму 76 807,50 грн;

видатковою накладною № 11020204 від 01 жовтня 2020 року на суму 10 615,00 грн;

видатковою накладною № 61020202 від 06 жовтня 2020 року на суму 61 760,00 грн;

видатковою накладною № 7102020 від 07 жовтня 2020 року на суму 6 755,00 грн;

видатковою накладною № 81020202 від 08 жовтня 2020 року на суму 3 860,00 грн;

видатковою накладною № 211020201 від 21 жовтня 2020 року на суму 71 410,00 грн;

видатковою накладною № 20220211 від 02 лютого 2021 року на суму 8 002,80 грн;

видатковою накладною № 30220212 від 03 лютого 2021 року на суму 7 640,00 грн;

видатковою накладною № 230220212 від 23 лютого 2021 року на суму 86 905,00 грн;

видатковою накладною № 160320213 від 16 березня 2021 року на суму 4 775,00 грн;

видатковою накладною № 240320212 від 24 березня 2021 року на суму 4 775,00 грн;

видатковою накладною № 26032021 від 26 березня 2021 року на суму 4 420,00 грн;

видатковою накладною № 290320212 від 29 березня 2021 року на суму 26 325,00 грн;

видатковою накладною № 110620213 від 11 червня 2021 року на суму 38 180,00 грн;

актом надання послуг № 1082020 від 01 серпня 2020 року на суму 300,00 грн;

актом надання послуг № 40820204 від 04 серпня 2020 року на суму 400,00 грн;

актом надання послуг № 11082020 від 11 серпня 2020 року на суму 500,00 грн;

актом надання послуг № 140820206 від 14 серпня 2020 року на суму 6 000,00 грн;

актом надання послуг № 250820203 від 25 серпня 2020 року на суму 500,00 грн;

актом надання послуг № 260820203 від 26 серпня 2020 року на суму 500,00 грн;

актом надання послуг № 110920201 від 11 вересня 2020 року на суму 6 000,00 грн;

актом надання послуг № 240920202 від 24 вересня 2020 року на суму 6 000,00 грн;

актом надання послуг № 160320213 від 16 березня 2021 року на суму 500,00 грн;

актом надання послуг № 240320212 від 24 березня 2021 року на суму 600,00 грн;

актом надання послуг № 110620212 від 11 червня 2021 року на суму 6 500,00 грн.

На вказаних первинні документи підписані та скріплені печатками сторін.

За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Суд констатує той факт, що видаткова накладна та акт надання послуг є первинними документами бухгалтерського обліку, які засвідчують факт поставки товару та надання послуг.

Відповідно до положень ст. 44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положеннями ст. 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, з огляду на ст. 44.1 Податкового кодексу України та ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" саме первинний документ, який містить особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та відомості про господарську операцію і може підтвердити її реальне (фактичне) здійснення, - є належним та допустимим доказом здійснення господарської операції.

Таким чином, підписання відповідачем видаткових накладних та актів, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і які згідно названого Закону (ст. 1, ч.ч. 2-3 ст. 9) і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар та супутні послуги, пов`язані з отриманням товару.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідач здійснив часткову сплату за отриманий товар та надані послуги на суму 1 122 340,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою (а.с. 76).

Статтею 193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом з аналізу матеріалів справи, позивач на виконання Договору поставив відповідачу товар та надав послуги, пов`язані з подачею товару, на загальну суму 1 199 443,80 грн, в той час як відповідач здійснив лише часткову сплату товару та послуг - на суму 1 122 340,00 грн.

Наявність спірної заборгованості відповідач не спростував, доказів її погашення матеріали справи не містять, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 77 103,80 грн боргу підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 8 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

05.07.2023 між позивачем як замовником та адвокатом Мартиненко М.С. як виконавцем було укладено Договір про надання правової допомоги № 05/07/23, згідно з яким виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу та юридичні послуги, згідно анкети-замовлення до цього договору, в порядку та на умовах, визначених сторонами в таких додатках до договору та в договорі.

Пунктами 3.1., 3.4. вказаного договору передбачено, що за надання правової допомоги та юридичних послуг Замовник сплачує Виконавцю плату, розмір якої та порядок виплати якої визначається додатками до цього Договору. Документами, підтверджуючими надання правової допомоги відповідно до умов цього Договору, є відповідні акти наданих послуг, підписанням яких Замовник підтверджує відсутність претензій будь-якого характеру до Виконавця за цим Договором стосовно обсягу послуг, визначеному в таких актах.

Додатком № 2 до договору позивач та адвокат узгодили вартість послуг правової допомоги у господарській справі за позовом ТОВ «ЕЛІТБЕТОНПІВДЕНЬ» до ПП «МІКРОМЕГАС» про стягнення грошових коштів, а саме: ознайомлення з наданими Замовником документами з метою написання позовної заяви 1000,00 грн за 1 год.; вивчення законодавства та судової практики з аналогічних справ 1 000,00 грн за 1 год.; надання клієнту юридичної консультації щодо перспектив судової справи 1 000,00 грн за 1 год.; складання позовної заяви з урахуванням обставин справи, наданих Замовником документів та доказів 1 000,00 грн за 1 год.; особиста участь адвоката (Виконавця) у судових засіданнях, підготовка необхідних процесуальних документів: клопотань, заяв, тощо (прогнозовано) 1 000,00 грн за 1 год.

За актом наданих послуг від 06.07.2023 адвокат надав, а позивач прийняв послуги правової допомоги на суму 8 000,00 грн, а саме: ознайомлення з наданими Замовником документами з метою написання позовної заяви 1000,00 грн.; вивчення законодавства та судової практики з аналогічних справ 1 000,00 грн; надання клієнту юридичної консультації щодо перспектив судової справи 1 000,00 грн; складання позовної заяви з урахуванням обставин справи, наданих Замовником документів та доказів 3 000,00 грн; особиста участь адвоката (Виконавця) у судових засіданнях, підготовка необхідних процесуальних документів: клопотань, заяв, тощо (прогнозовано) 2 000,00 грн.

Враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з урахуванням наданих позивачем доказів на підтвердження таких витрат, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБЕТОНПІВДЕНЬ» (67500, Одеська обл., Лиманський район, смт Доброслав, вул. Мічуріна, 28; код ЄДРПОУ 41304845) до Приватного підприємства «МІКРОМЕГАС» (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-Б, офіс 9; код ЄДРПОУ 40921965) про стягнення 77 103,80 грн задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «МІКРОМЕГАС» (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 8-Б, офіс 9; код ЄДРПОУ 40921965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТБЕТОНПІВДЕНЬ» (67500, Одеська обл., Лиманський район, смт Доброслав, вул. Мічуріна, 28; код ЄДРПОУ 41304845) 77 103,80 грн заборгованості, 8 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу, 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 12 вересня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 12 вересня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков