Рішення

від 11.09.2023 по справі 917/618/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2023 р. Справа № 917/618/23

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Хартрон-Експрес ЛТД", вул. Академіка Проскури, 1, м. Харків, 61084, код ЄДРПОУ 30430120

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстехдеталь", вул. Небесної Сотні, 124, м. Полтава, 36004, код ЄДРПОУ 38378283

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

18.04.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Хартрон-Експрес ЛТД" звернулося з позовною заявою (вх. № 659/23) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстехдеталь" про стягнення 27 604,00 грн основного боргу, 3 434,13 грн пені, 864,42 грн 3% річних та 6 623,43 грн інфляційних витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебували у договірних відносинах, проте, відповідач порушив умови Договору поставки № 12/21 від 11.01.2021 року в частині своєчасної оплати товару.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 року матеріали справи № 917/618/23 передані судді Білоусову С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.04.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 3-денний строк з дня вручення даної ухвали.

Після усунення обставин, які стали підставою для залишення позову без руху, ухвалою суду від 09.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 917/618/23, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

В позовній заяві позивач заявив клопотання про об`єднання справ в одне провадження. Ухвалою суду від 12.07.2023 року в задоволенні вищевказаного клопотання було відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказаною ухвалою суду було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст. ст. 167, 184 ГПК України.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов чи то будь-які заяви чи клопотання суду не подав. Ухвала суду від 09.05.2023 року, яка направлялися за адресою місцезнаходження відповідача згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань який міститься в матеріалах справи, повернулася до суду 23.05.2023 року (вх. № 3433) з відміткою поштового відділення "адресат відсутній".

Судом, 12.07.2023 повторно зроблений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо місцезнаходження відповідача, з якого вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстехдеталь" є: м. Полтава, вул. Зигіна, 29.

Для реалізації прав відповідача, судом повторно направлено ухвалу від 09.05.2023 та ухвалу від 12.07.2023 року на нову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстехдеталь" - м. Полтава, вул. Зигіна, 29. Однак, останні повернуті до суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

11.01.2021 року між Науково-виробничим підприємством "Хартрон-Експрес ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транстехдеталь" було укладено Договір поставки № 12/21 (далі Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору Науково-виробниче підприємство "Хартрон-Експрес ЛТД" "Хартрон-Експрес ЛТД" (ТОВ) (Постачальник) виготовляє та постачає, монтує, а Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстехдеталь" (Покупець) приймає та оплачує системи пожежної сигналізації в обсязі, об`ємах та цінах згідно зі Специфікаціями (додатки до договору № 12/21 від 11.01.2021).

Пунктом 3.4 Договору визначено, що датою поставки вважається дата, вказана у видатковій накладній.

На виконання зазначених норм Договору поставки № 12/21 та Специфікації № 4, позивач передав у власність відповідача Товар на загальну суму 1 409 280,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписаними сторонами.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що оплата за продукцію здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання продукції.

Позивач вказує, що відповідач за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 27 604,00 грн.

Наведені обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 27 604,00 грн. основного боргу, 3 434,13 грн пені, 864,42 грн 3% річних та 6 623,43 грн інфляційних витрат.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір поставки № 12/21 від 11.01.2021 року є підставою для виникнення господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання Договору поставки № 12/21 від 11.01.2021 року позивач передав у власність відповідача Товар на загальну суму 1 409 280,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 244 від 21.09.2021 на суму 352 320,00 грн;

- № 350 від 16.12.2021 на суму 352 320,00 грн;

- № 312 від 26.11.2021 на суму 352 320,00 грн;

- № 351 від 17.12.2021 на суму 352 320,00 грн, які підписаними сторонами.

Згідно з п. 2.3 договору оплата за продукцію здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання продукції.

З залученої до матеріалів справи банківської виписки вбачається, що відповідач за отриманий товар сплатив постачальнику 1 381 676,00 грн.

Відтак, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, сума заборгованості ТОВ "Транстехдеталь" за договором поставки № 12/21 від 11.01.2021 року склала 27 604,00 грн. Дана заборгованість доведена належними та допустимими доказами та є такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.3 Договору поставки сторони погодили, що у разі порушення строку оплати продукції згідно з п. 2.3, Покупець має сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі ст. 230, 232 ГК України та п. 6.3 договору позивачем нарахована та правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 3 434,13 грн. за період з 16.02.2022 року по 03.03.2023 року, розрахунок перевірено за допомогою Калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Закон".

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 6 623,43 грн та 3 % річних в розмірі 864,42 грн. Здійснивши перевірку вказаного розрахунку за допомогою Калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Закон", суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені повністю, суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 2 684,00 грн слід покласти на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстехдеталь" (36004, м. Полтава, вул. Зигіна, 29, код ЄДРПОУ 38378283) на користь Науково-виробничого підприємства "Хартрон-Експрес ЛТД" (Товариство з обмеженою відповідальністю) (61084, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 30430120) грошові кошти в розмірі 38 525,98 грн. з яких: 27 604,00 грн. - сума основного боргу, 3 434,13 грн. пені, 864,42 грн. 3% річних, 6 623,43 грн. інфляційних витрат та 2 684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С. М.