ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
УХВАЛА
12.09.2023 Справа № 917/1690/23
Суддя Кльопов І.Г. , розглянувши заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову
Міністерства юстиції України, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ел. пошта: vpid@minjust.gov.ua
до 1. Редакції газети "Набат", вул.Першотравнева,19, м.Кременчук, Полтавська область, 39600
2. Кременчуцька міська організація Комуністичної партії України, вул.Першотравнева,19, м.Кременчук, Полтавська область, 39600
про визнання договору недійним
встановив:
Міністерство юстиції України звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Редакції газети "Набат" та Кременчуцької міської організації Комуністичної партії України, в якому просить суд
1. Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна адміністративного приміщення загальною площею 94,6 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева (вул. Кагала Старшого лейтенанта, вул. Університетська), 19, м. Кременчук, Полтавська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 761242053104, укладений 25.12.2015 між Кременчуцькою міською організацією Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ: 21076361, вул. Першотравнева, будинок 19, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600) та Редакцією газети «Набат» (код ЄДРПОУ 23555568, вул. Першотравнева, 19, м. Кременчук, 39600), посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом O.E. та зареєстрований за № 2697.
2. Скасувати державну реєстрацію прав Редакції газети «Набат» (код ЄДРПОУ 23555568, вул. Першотравнева, 19, м. Кременчук, 39600) на нерухоме майно, розташоване за адресою: пров. Клубний, 4, м. Полтава, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна- 690055153101.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.09.2023 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 17.10.2023 року.
Разом з позовною заявою Міністерство юстиції України подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно адміністративне приміщення загальною площею 94,6 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева (вул. Кагала Старшого лейтенанта, вул. Університетська), 19, м. Кременчук, Полтавська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 761242053104
- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна адміністративного приміщення загальною площею 94,6 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева (вул. Кагала Старшого лейтенанта, вул. Університетська), 19, м. Кременчук, Полтавська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 761242053104
В обґрунтування заяви Міністерство юстиції України посилається на те, що в 2014 році Міністерство юстиції України, (далі також Мін`юст) звернулось до суду з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України у зв`язку із порушенням партією статті 5 закону України «Про політичні партії в Україні», чинної на момент подання позовної заяви.
Заявник пояснює, що вказана справа розглядалась понад 8 років та рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії, задоволено (далі - справа № 826/9751/14). Заборонено діяльність Комуністичної партії України (далі - партія). Передано майно, кошти та інші активи партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Повідомляє, що в ході виконання Мін`юстом судового рішення в частині передачі майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави встановлено, що після подання позовної заяви Мін`юсту Комуністичною партією України відчужене належне їй майно на користь Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» (далі Благодійна організація) на підставі договору дарування, який є фіктивним, а тому полягає визнанню недійсним у судовому порядку. Вважає, що спірне майно має бути повернено у власність Комуністичної парти України ї в подальшому передане державі, про що Мін`юстом буде подано відповідний позов в установленому порядку.
Вказує, що з метою повного та об`єктивного виконання рішення у справі № 826/9751/14, Міністерством юстиції було вжито заходів щодо моніторингу відповідних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за результатами якого було встановлено, що період з 11.07.2014 (дата ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 826/9751/14) по 29.06.2022 (дата ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду з питань забезпечення позову у справі №826/9751/14), стосовно об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок, які належали Комуністичній партії України та її структурним утворенням на праві власності було вчинено ряд договорів дарування об`єктів нерухомого майна.
Так, заявник зауважує, що Кременчуцькою міською організацією Комуністичною партією України відчужено адміністративне приміщення загальною площею 94,6 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева (вул. Кагала Старшого лейтенанта, вул. Університетська), 19, м. Кременчук, Полтавська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 761242053104 на підставі договору дарування від 25.12.2015 року № 2697, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е. (далі - спірний договір).
Крім того у заяві вказано, що згідно із інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2023 № 342929044, набувачем спірного майна на підставі спірного договору, стала Редакції газети "Набат", засновником якої є Шапран Володимир Іванович - член Комуністичної партії України (перший секретар міського комітету Комуністичної партії України на момент укладення договору дарування)
Таким чином, підсумовує заявник, є підстави вважати, що у даному випадку було заздалегідь відомо, що спірний Договір не буде виконаний, що він має інші цілі, ніж передбачені цим договором, тобто між відповідачами умисно укладено фіктивний правочин. Відтак, пояснює заявник, наведене свідчить, що укладення, спірного договору спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність. На сьогодні існують об`єктивні ризики того, що Редакції газети "Набат" може вчинити дії, пов`язані із відчуженням спірного майна, отже застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, без їх застосування інтереси держави Україна будуть порушені. При цьому, види забезпечення позову, а саме накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна, відповідають позовним вимогам та не перешкоджатимуть діяльності Редакції газети "Набат"
Разом з тим, зазначає заявник, застосування такого заходу забезпечення позову призведе до менших негативних наслідків у порівнянні з тими, які настануть, якщо відповідний захід не буде вжитий судом.
З огляду на викладене, Міністерство юстиції України звертається до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ст. 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуально кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб: 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту: 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності: 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи: наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 915/167/20.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Судом встановлено, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, ОСОБА_1 , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії, задоволено. Заборонено діяльність Комуністичної партії України. Передано майно, кошти та інші активи Партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.08.2023 № 342929044, вбачається, що Кременчуцькою міською організацією Комуністичною партією України на підставі договору дарування від від 25.12.2015 року № 2697, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е. відчужено адміністративне приміщення загальною площею 94,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 761242053104 на користь Редакції газети "Набат"
Так, набувачем спірного майна на підставі спірного договору, стала Редакції газети "Набат", засновником якої є ОСОБА_2 - член Комуністичної партії України (перший секретар міського комітету Комуністичної партії України на момент укладення договору дарування)
Судом враховується, що розгляд справи № 826/975/14 тривав з 2014 року. Під час розгляду справи № 826/9751/14 судом були вжиті заходи забезпечення позову. З-поміж іншого, судом приймається до уваги, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» від 03.05.2022 р., який набрав чинності 18.05.2022 р., внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про політичні партії в Україні».
Статтю 21 Закону доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.
Ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, поширення відомостей про виправдування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, діяльність Комуністичної партії України, її структурних утворень 05.07.2022 судом заборонено.
Передано майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.
Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності партії варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.
Як повідомив заявник, засновником Редакції газети "Набат" є ОСОБА_2 - член Комуністичної партії України (перший секретар міського комітету Комуністичної партії України на момент укладення договору дарування)
З огляду на викладене, судом враховується позиція заявника у справі, згідно з якою на сьогодні частина майна, яка належала партії та її структурним осередкам, зокрема спірне майно, перебуває у власності пов`язаної із партією газети, тому існують реальні ризики того, що останньою можуть бути вжиті заходи для відчуження цього майна до прийняття рішення у справі, що розглядатиметься.
Вказана обставина, у разі задоволення позову, унеможливить виконання судового рішення про визнання недійсним договору дарування нерухомого майна від 25.12.2015 №2697
При цьому, суд вважає, що адекватним, розумним, та співмірним із заявленою позовною вимогою та пов`язаним з нею є захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на належне спірне нерухоме майно, який за своєю суттю є забороною на відчуження нерухомого майна та заборони органам Державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна адміністративного приміщення загальною площею 94,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 761242053104
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дорани проти Ірландії» зазначено, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Європейський суд з прав людини також наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі «Каіч та інші проти Хорватії»).
Саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність зв`язку між визначеними заявником заходами до забезпечення позову і предметом поданої позовної вимоги, а тому вжиття судом заходів забезпечення позову спроможне забезпечити виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
До того ж, у постанові Верховного Суду від 09 червня 2023 року суд зазначив, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Отже, попередження можливого порушення прав позивача при розгляді справи судом перебуває в прямій залежності від цілісності майна та незмінності суб`єкта їх володіння під час вирішення спору судом, що, на думку суду, цілком співмірним, виправданим та необхідними є саме застосування заходів забезпечення позову, ніж не застосування їх, адже наслідки незастосування таких заходів можуть, з урахуванням обставин справи, призвести до більш обтяжливих та негативних наслідків саме для позивача, ніж для відповідача у справі.
На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що заявником підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування обраного заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та заборони вчинення щодо нього будь яких реєстраційних дій, як і підтверджено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, з огляду на що наявні правові підстави для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову до подання позову.
Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
За наведених підстав суд дійшов висновку, що заява Міністерства юстиції України про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 917/1690/23 - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом
- накладення арешту на нерухоме майно адміністративне приміщення загальною площею 94,6 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева (вул. Кагала Старшого лейтенанта, вул. Університетська), 19, м. Кременчук, Полтавська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 761242053104
- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна адміністративного приміщення загальною площею 94,6 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева (вул. Кагала Старшого лейтенанта, вул. Університетська), 19, м. Кременчук, Полтавська область, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 761242053104
Стягувач: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622).
Боржник: 1. Редакція газети "Набат", вул.Першотравнева,19, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 23555568
Боржник: 2. Кременчуцька міська організація Комуністичної партії України, вул.Першотравнева,19, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 21076361
Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала постановлена 12.09.2023 року.
Ухвала набрала законної сили 12.09.2023 року.
Ухвала може бути пред`явлена до виконання по 12.12.2023 року.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України; ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначеному ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Кльопов І.Г.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2023 |
Оприлюднено | 15.09.2023 |
Номер документу | 113426384 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні