Рішення

від 12.09.2023 по справі 920/634/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2023м. СумиСправа № 920/634/23

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В., розглянувши матеріали справи № 920/634/23

за позовом: Заступника керівника Сумської окружної прокуратури (40000, м. суми, вул. Магістрацька, 12) в інтересах держави в особі позивача: Відділу освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Шевченка, 27, код ЄДРПОУ 43385491)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України (м. Київ, вул. Жилянська, 97, літера 3, код ЄДРПОУ 34528630)

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 114350,80 грн,

представники учасників справи:

прокурор Луцик О.О.;

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача подав позовну заяву до відповідача, в якій просить суд визнати додаткові угоди № 3 від 13.01.2021, № 4 від 28.01.2021, № 5 від 29.01.2021, № 6 від 29.04.2021, № 8 від 28.05.2021, № 9 від 30.06.2021 до договору № 284 постачання природного газу від 29.12.2020 недійсними; стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 114350,80 грн, а також судовий збір у розмірі 18788,00 грн.

Ухвалою від 15.06.2023 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/634/23 в порядку загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 13.07.2023.

Відстеживши поштове відправлення за трек-номером № 4050112300645 на сайті Укрпошти, суд встановив, що направлене відповідачу поштове відправлення (ухвала суду від 15.06.2023) 09.07.2023 за письмовою відмовою адресата повернуто за зворотною адресою.

Ухвалою від 13.07.2023 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 12.09.2023; відкласти підготовче засідання на 17.08.2023.

Ухвала суду від 13.07.2023, направлена на адресу відповідача, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою від 17.08.2023 суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 920/634/23; призначити справу № 920/634/23 до судового розгляду по суті на 12.09.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо його належного отримання, тобто його власною волею.

Відтак відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом у межах наданих йому повноважень створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши та дослідивши докази в справі, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі №912/2385/18.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що оспорювані додаткові угоди не відповідають нормам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», завідомо суперечать інтересам держави. Збільшення ціни газу на ринку при укладенні додаткових угод до основного договору не обґрунтоване, що прямо заборонено нормою п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Укладення додаткових каскадних угод з порушенням вимог законодавства призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що були виділені з місцевого бюджету позивачу як головному розпоряднику бюджетних коштів на забезпечення освітньої діяльності на території територіальної громади та забезпечення отримання дітьми повної загальної середньої освіти, порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері та призвело заподіяння прямої шкоди майновим інтересам держави у вигляді переплати 114 350,80 грн бюджетних коштів, виділених з місцевого бюджету на освітні потреби.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області, який є головним розпорядником бюджетних коштів, виділених Білопільською міською радою для реалізації програм і заходів в галузі освіти, у тому числі для забезпечення безперешкодної діяльності навчальних закладів, закупівлю за бюджетні кошти енергоносіїв, відділ є замовником за договором № 284 від 29.12.2020 про закупівлю товару за державні кошти (постачання природного газу), укладеного з ТОВ «Енергія України» та згідно з його умовами Відділ освіти наділений правом на звернення до Господарського суду у відповідності з чинним законодавством за захистом своїх прав та законних інтересів.

Прокурор зазначає, що Відділом освіти, як уповноваженим органом у спірних правовідносинах, не здійснюються надані йому повноваження, а тому інтереси держави у сфері публічних закупівель залишаються незахищеними.

Так, Сумською окружною прокуратурою з метою спонукання ВОМС ВК Білопільської міської ради вжити заходи цивільно-правового характеру з метою усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель надіслано на адресу вказаного органу лист від 06.06.2023.

Відповідно до відповіді від 07.06.2023 Відділу освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області вбачається, що до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод публічної закупівлі та стягнення коштів Відділ освіти не звертався за відсутності коштів для сплати судового збору. Крім того, повідомлено про те, що Відділ освіти не заперечує проти звернення з відповідним позовом прокуратури до суду.

Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, а уповноваженим органом місцевого самоврядування допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

На підставі викладеного, зі змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов до висновку, що прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області.

Судом установлено, що на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» управлінням освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради (відповідно до п. 1.1. Положення про відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області, затвердженого рішенням Білопільської міської ради VІІІ скликання 32 сесії № 747 від 30.11.2022 відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області є правонаступником усіх прав та обов`язків відділу освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області) здійснено державну закупівлю товару (ДК 021:2015: 09123000-7) природного газу з очікуваною вартістю 1107000 грн, у тому числі з ПДВ, ідентифікатор даної закупівлі UA-2020-11-27-005482-b.

Відповідно до п. 1.2 Розділу V. Оцінка тендерної пропозиції Тендерної документації єдиним критерієм оцінки згідно даної процедури відкритих торгів є ціна (питома вага критерію - 100%).

За результатом відкритих торгів згідно рішення №4 від 18.12.2020 уповноваженої особи Управління визначено переможцем товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія України» (відповідач, постачальник) із найнижчою ціновою пропозицією у сумі 774 900,00 грн.

29.12.2020 між Управлінням освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради та ТОВ «Енергія України» укладено договір № 284 постачання природного газу.

У відповідності до пунктів 1.1. - 2.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2021 році природний газ - товар, за наявності його обсягів, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити його вартість, відшкодувати витрати у розмірі згідно встановленого НКРЕКП та/або Оператором ГТС тарифу та коефіцієнту у відповідності з умовами даного Договору. Річний плановий обсяг постачання газу - 123,0 тис. куб. метрів.

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Споживачу у звітному місяці, оформлюється щомісячними Актами приймання-передачі газу, які є невід`ємними частинами цього Договору (п. 3.5. договору).

Згідно з п. 4.1. договору ціна природного газу за 1000 куб.м. встановлюється у гривнях України і складає на момент укладання цього Договору 6 136,11 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1022, 69 грн, без урахування тарифу за розподіл потужності для віртуальної точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням до газорозподільних систем. Ця ціна є звичайною по цьому Договору.

Загальна сума цього Договору складається із сум вартості місячних поставок газу, з урахуванням замовлених обсягів потужностей, коригуючих коефіцієнтів та вартості послуг використаних потужностей та на момент укладання цього договору складає 774900,00 грн, у тому числі ПДВ 129150,00 грн (п. 4.2. договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками з 01 січня 2021 року і діє в частині постачання газу по 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення між сторонами (п. 9.1 договору).

Відповідно до п.4.3.договору розмір ціни на газ, що вказана в цьому договорі та/або Додаткових угодах до нього, може змінюватись з:а взаємною домовленістю Сторін, про що складається додаткова угода. Якщо ціни на газ , включаючи витрати, пов`язані з його постачанням, змінюється внаслідок набрання чинності нормативних документів Кабінету Міністрів України. національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та інших організацій, чи зміною цін на ринку газу протягом дії даного Договору, вартість газу буде коригуватись відповідно до цих документів та змін, що є обов`язковим для Постачальника та Споживача з моменту введення їх в дію. Підтвердженням зміни ціни на ринку газу є Довідка Торгово-промислової палати України.

У разі відмови Споживача від підписання додаткових угод про зменшення ціни природного газу, що поставляється за цим Договором, Постачальник, не пізніше ніж за двадцять днів до дати розірвання Договору повідомляє про це Споживача. Споживач зобов`язаний повністю розрахуватися з Постачальником за весь об`єм (обсяг) газу, поставлений Споживачу до дати розірвання договору.

Згідно з п. 9.5. Договору істотні умови Договору не можуть змінюватись після його підписання, до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:

9.5.1. зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

9.5.2. збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів; з моменту підписання договору про закупівлю;

9.5.3. покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у п.4.2. Договору;

9.5.4. продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

9.5.5. погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

9.5.6. зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування -пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

9.5.7. зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія Договору постачання природного газу може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі.

Пункт 9.3. Договору визначає, що всі доповнення та додаткові угоди набирають чинності та мають перевагу над раніше укладеними та над положеннями даного Договору в разі, коли вони укладені в письмовій формі, мають дату, номер, посилання на даний Договір, підписи уповноважених представників Сторін та оригінальні печатки підприємств.

Як зазначає прокурор, у подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод до договору постачання природного газу № 284 від 29.12.2020, якими суттєво збільшено вартість одиниці Товару - газу, а саме:

1) додатковою угодою № 2 від 11.01.2021 збільшено ціну за 1 тис. куб. м. газу з початкової ціни 6 136,11 грн з ПДВ (зазначеної у договорі) до 6 749,11 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 1 124,85 грн (тобто на 9,99 % від початкової ціни, в межах максимального ліміту у 10 % допустимих чинним законодавством).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 до договору, ця Угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та становить невід`ємну частину Договору постачання природного газу № 284 від 29.12.2020, застосовується до відносин, які виникли між сторонами до моменту її укладання та є невід`ємною частиною Договору з 01.01.2021 до 31.12.2021 (згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

2) додатковою угодою № 3 від 13.01.2021 збільшено ціну газу за 1000 м3 з початкової ціни 6 136,11 грн з ПДВ (зазначеної у договорі) до 7390,27 грн з ПДВ (тобто на 20,43 % від початкової ціни).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 3 до договору умови цієї угоди застосовується до відносин, які виникли між сторонами до моменту її укладання та є невід`ємною частиною договору і діє з 06.01.2021 до 31.12.2021 (згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

3) додатковою угодою №4 від 28.01.2021 збільшено ціну газу за 1000 м3 з початкової ціни 6 136,11 грн з ПДВ (зазначеної у договорі) до 8128,55 грн з ПДВ (тобто на 32,47 % від початкової ціни).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 4 до договору умови цієї угоди застосовується до відносин, які виникли між сторонами до моменту її укладання та є невід`ємною частиною Договору і діє з 12.01.2021 до 31.12.2021 (згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

4) додатковою угодою № 5 від 29.01.2021 збільшено ціну газу за 1000 м3 з початкової ціни 6 136,11 грн з ПДВ (зазначеної у договорі) до 8 900,00 грн з ПДВ (тобто на 45, 04 % від початкової ціни).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 5 до договору, умови цієї угоди застосовується до відносин, які виникли між сторонами до моменту її укладання та є невід`ємною частиною Договору з 18.01.2021 до 31.12.2021 (згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

5) додатковою угодою № 6 від 29.04.2021 збільшено ціну газу за 1000 м3 з початкової ціни 6 136,11 грн з ПДВ (зазначеної у договорі) до 9 410,00 грн з ПДВ (тобто на 53,35 % від початкової ціни).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 6 до договору, умови цієї угоди застосовується до відносин, які виникли між сторонами до моменту її укладання та є невід`ємною частиною договору з 23.04.2021 до 31.12.2021 (згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

6) додатковою угодою № 8 від 28.05.2021 збільшено ціну газу за 1000 м3 з початкової ціни 6 136,11 грн з ПДВ (зазначеної у договорі) до 10 350,06 грн з ПДВ (тобто на 68,67 % від початкової ціни).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 8 до договору, умови цієї угоди застосовується до відносин, які виникли між сторонами до моменту її укладання та є невід`ємною частиною договору з 12.05.2021 до 31.12.2021 (згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

7) додатковою угодою № 9 від 30.06.2021 збільшено ціну газу за 1000 м3 з початкової ціни 6136,11 грн з ПДВ (зазначеної у договорі) до 11 384,03 грн з ПДВ (тобто на 85,52 % від початкової ціни).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 9 до договору, умови цієї угоди застосовується до відносин, які виникли між сторонами до моменту її укладання та є невід`ємною частиною договору з 18.01.2021 до 31.12.2021 (згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Відповідно до тендерної документації, єдиним критерієм вибору переможця була ціна (100%). Для участі у закупівлі відповідач подав тендерну пропозицію 11.12.2020 з ціною 6,136 грн за 1 м газу з ПДВ, що значно нижче за ринкові ціни у цей період, а отже призвело до обрання даного постачальника переможцем проведених торгів.

На підставі додаткової угоди № 2 від 11.01.2021 ціну природного газу підвищено на 9,99% у порівнянні з ціною, визначеною у основному договорі, тобто в межах максимального ліміту у 10%.

Прокурор у позові зазначає, що на підставі додаткових угод №№ 3-9 фактичну ціну за газ загалом збільшено на 85,52%, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Протягом січня 2021 року було підписано чотири додаткові угоди до договору та відповідно ціну за газ збільшено на 45,04%.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі».

Сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, яка діяла на час укладення договору) (далі Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до приписів частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приписи Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 передбачають, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Судом установлено, що на момент підписання договору сторонами були погоджено його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі даних сайту ТБ «Українська енергетична біржа» щодо ціни природного газу середньозважена ціна природного газу станом на 11.12.2020 складала 6271,38 грн за 1000 куб.м. з ПДВ, станом на 29.12.2020 складала 7558,18 грн за 1000 куб.м. з ПДВ.

Таким чином, на день укладення між сторонами договору ТОВ «Енергія України» достеменно була відома інформація щодо середньозважених цін на ринку природного газу, однак відповідач не відмовився від підписання цього договору та взяв на себе зобов`язання щодо поставки природного газу за ціною 6136,11 грн. з ПДВ за 1000 куб.м.

Однак після визнання переможцем та підписання договору ТОВ «Енергія України» звернулось до Відділу освіти виконавчого комітету Білопільської міської ради з листами від 05.01.2021 № 14, від 11.01.2021 № 31, від 25.01.2021 № 106, від 28.01.2021 № 122, від 23.04.2021 № 440, від 12.05.2021 № 537, від 23.06.2021 № 625 щодо зміни ціни на постачання природного газу.

Так, пропонуючи збільшення ціни газу відповідач обґрунтовував це підвищенням ціни на ринку природного газу, на підтвердження чого вказав експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати від 06.01.2021 № О-15, від 25.01.2021 № О-72/01, від 28.01.2021 № О-91/02, від 23.04.2021 № О-423, від 12.05.2021 № О-465/04, від 23.06.2021 № О-580.

Вважаючи, що додаткові угоди № 3 від 13.01.2021, № 4 від 28.01.2021, № 5 від 29.01.2021, № 6 від 29.04.2021, № 8 від 28.05.2021, № 9 від 30.06.2021 не відповідають вимогам законодавства, прокурор просить визнати їх недійсними.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини 2, 3 ст. 215 ЦК України).

У відповідності до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови відповідно до законодавства. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі».

Положеннями статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 41 Закону (у редакції, чинній на час укладання додаткових угод) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону, зокрема, у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Передбачена частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару у бік збільшення за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. Тобто повинно бути доведено наявність коливання ціни у бік підвищення на ринку палива за період з дати укладення основного договору до дати укладення додаткових угод.

Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та / або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Для законодавчо обґрунтованої зміни договору, укладеного за результатами закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, сторонам такого договору слід врахувати: 1) наявність коливання ціни товару на ринку такого товару; 2) таке коливання має бути документально підтверджене; 3) в результаті коливання ціни товару, збільшення такої ціни за одиницю товару не може перевищувати 10 відсотків; 4) збільшення ціни договору за одиницю товару має бути пропорційним збільшенню ціни такого товару на ринку.

З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами укладення додаткової угоди № 3 від 13.01.2021 сторонами збільшено ціну на газ з початкової ціни на 20,44% (з 6136,11 грн до 7390,27); додаткової угоди № 4 від 28.01.2021 сторонами збільшено ціну газу на 9,99% (з 7390,27 грн (ціна зазначена у додатковій угоді № 3) до 8128,55 грн); додаткової угоди № 5 від 29.01.2021 сторонами збільшено ціну на газ на 9,49% (з 8128,55 грн (ціна зазначена у додатковій угоді № 4) до 8900,00 грн); додаткової угоди № 6 від 29.04.2021 сторонами збільшено ціну на газ на 5,73% (з 8900,00 грн (ціна зазначена у додатковій угоді № 5) до 9 410,00 грн); додаткової угоди № 8 від 28.05.2021 сторонами збільшено ціну на газ на 9,99% (з 9410,00 грн (ціна зазначена у додатковій угоді № 6) до 10350,06 грн); додаткової угоди № 9 від 30.06.2021 сторонами збільшено ціну на газ на 9,99% (з 10350,06 грн (ціна зазначена у додатковій угоді № 8) до 11384,03 грн.

Підставою для укладення додаткової угоди № 3 від 13.01.2021 стала надана листом ТОВ «Енергія України» від 11.01.2021 № 31 копія експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-15 від 06.01.2021, відповідно до якого коливання приведеної вартості природного газу (як товару) з 17.12.2020 до 05.01.2021 на Європейських хабах (CEGH, NCG) за інформацією ТБ «Українська енергетична біржа» у середньому становить 19,5%.

Підставою для укладення додаткової угоди № 4 від 28.01.2021 став наданий листом відповідача від 25.01.2021 № 106 експертний висновок Черкаської ТПП № О-72/01 від 25.01.2021, відповідно до якого ціна природного газу на ринку України починаючи з 06 січня значно зросла і вказане зростання становить більше ніж 10%, а саме 19,41%.

Підставою для укладення додаткової угоди № 5 від 29.01.2021 став лист ТОВ «Енергія України» про те, що ціна природного газу на ринку України починаючи з 12 січня значно зросла і вказане зростання становить більше ніж 10%, а саме ціни виросли на 14,27% та наданий товариством експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 28.01.2021 № 0-91/02. У даному висновку вказано, що згідно з завданням експертизи та на підставі інформації електронних біржових торгів ТБ «Українська енергетична біржа» (офіційний сайт) зміна приведеної вартості природного газу на Європейських хабах (CEGH, TTF, NCG) до кордону України, станом на 13.01.2021 відносно 12.01.2021 становить 14,27%.

Підставою для укладення додаткової угоди № 6 від 29.04.2021 стали надані ТОВ «Енергія України» лист від 23.04.2021 № 440 та копія експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-423 від 23.04.2021. У висновку зазначено, що згідно з завданням експертизи та на підставі інформації електронних біржових торгів ТБ «Українська енергетична біржа» (з посиланням на інформацію з офіційного сайту), коливання середньозваженої ціни природного газу (як товару) станом на дату торгів - 21.04.2021 (ресурс квітня 2021) відносно ресурсу січня, становить 17,03%.

Підставою для укладення додаткової угоди №8 від 28.05.2021 стали надані ТОВ «Енергія України» лист від 12.05.2021 № 537 та копія експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-465/04 від 12.05.2021. У висновку зазначено, що згідно з завданням експертизи та на підставі інформації електронних біржових торгів ТБ «Українська енергетична біржа» (з посиланням на інформацію з офіційного сайту), коливання котирувальних цін природного газу (ГТС), на торгах місячного ресурсу травня 2021 року (передоплата) станом на 11.05.2021 відносно торгів на 21.04.2021 становить 19,95%.

Підставою для укладення додаткової угоди № 9 від 30.06.2021 стали надані ТОВ «Енергія України» лист від 23.06.2021 № 625 та копія експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-580 від 23.06.2021. У висновку зазначено, що згідно із завданням експертизи та на підставі інформації електронних біржових торгів ТБ «Українська енергетична біржа» (з посиланням на інформацію з офіційного сайту), коливання котирувальних цін природного газу (ГТС), на торгах місячного ресурсу (передоплата) червня 2021 року станом на 22.06.2021 відносно травня 2021 року станом на 11.05.2021 становить 10,73%.

Неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при збільшені ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку та встановлення саме пропорції такого коливання.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, як і не визначено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18.

Таким чином, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим більше лист, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочинів, якими підвищується ціна - недійсними.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

У постанові № 927/491/19 від 18.06.2021 Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (п. 123-124 постанови ВСУ від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни на одиницю товару відповідач посилається на документально підтверджений факт коливання ціни товару на ринку протягом дії договору.

Проаналізувавши обґрунтування відповідача щодо необхідності укладення додаткових угод, викладені у листах із доданими експертними висновками Черкаської торгово-промислової палати, суд дійшов висновку, що вищевказані документи не можуть виступати в якості належного підтвердження коливання ціни товару на ринку та не можуть бути розцінені як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору № 284 від 29.12.2020, оскільки не відображають інформацію саме щодо коливання ціни на природний газ, у вказаних документах не міститься інформація про певне відсоткове (пропорційне) коливання ціни на ринку природного газу по відношенню до певних дат, з яких сторонами підвищено ціни на природний газ.

Ці документи не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Подання ТОВ «Енергія України» меншої цінової пропозиції від очікуваної вартості при проведенні торгів та ініціювання збільшення ціни товару через 13 днів після підписання договору не відповідає принципу добросовісної конкуренції серед учасників та свідчить про штучне заниження цін при поданні пропозиції.

Таким чином, при укладенні оскаржуваних додаткових угод не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», безпідставно змінено істотні умови договору, належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни товару на ринку після укладення договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів.

За таких обставин, враховуючи, що додаткові угоди № 3 від 13.01.2021, № 4 від 28.01.2021, № 5 від 29.01.2021, № 6 від 29.04.2021, № 8 від 28.05.2021, № 9 від 30.06.2021 укладено з порушенням вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», збільшення вартості 1000 куб. м. природного газу здійснено без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку у визначений період, суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання недійсними вищевказаних додаткових угод до договору постачання природного газу № 284 від 29.12.2020, укладеного між позивачем та відповідачем.

Щодо вимог прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 114350,80 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (ч. 1 ст. 669 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність додаткових угод № 3 від 13.01.2021, № 4 від 28.01.2021, № 5 від 29.01.2021, № 6 від 29.04.2021, № 8 від 28.05.2021, № 9 від 30.06.2021 до договору № 284 від 29.12.2020 означає, що правовідносини з постачання природного газу у період 13.01.2021 до 30.06.2021 регулюються договором.

Вказані обставини свідчать про те, що в результаті укладення додаткових угод № 3, № 4, № 5, № 6, № 8, № 9 в частині збільшення ціни на природний газ з порушенням вимог закону, з місцевого бюджету безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу 114350,80 грн.

Оскільки позивачем безпідставно сплачено за товар у більшому розмірі, в нього виникло право вимагати повернення сплаченої суми. Таким чином, вимога про стягнення 114350,80 грн є обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 13.01.2021 до договору постачання природного газу № 284 від 29.12.2020.

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 28.01.2021 до договору постачання природного газу № 284 від 29.12.2020.

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 29.01.2021 до договору постачання природного газу № 284 від 29.12.2020.

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 29.04.2021 до договору постачання природного газу № 284 від 29.12.2020.

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 28.05.2021 до договору постачання природного газу № 284 від 29.12.2020.

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 30.06.2021 до договору постачання природного газу № 284 від 29.12.2020.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України (м. Київ, вул. Жилянська, 97, літера 3, код ЄДРПОУ 34528630) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумської області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Шевченка, 27, код ЄДРПОУ 43385491) кошти в сумі 114350 грн 80 коп.(сто чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят гривень 80 копійок).

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія України (м. Київ, вул. Жилянська, 97, літера 3, код ЄДРПОУ 34528630) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, р/р №UA 598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 18788 грн 00 коп. (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень) витрат по сплаті судового збору.

10. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.09.2023.

СуддяВ.В. Яковенко