Рішення

від 11.09.2023 по справі 921/424/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/424/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080)

до відповідача Опорного закладу Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія (вул. Широка, 3, Кременецький район, Тернопільська область, 47042)

про стягнення 27336,85 грн.

За участю від:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №44/22-697 від 13.06.2023 (вх. №466 від 20.06.2023) до Опорного закладу Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філії про стягнення 27336,85 грн заборгованості, з яких: 16916,40 грн заборгованості за поставлену електроенергію; 1051,60 грн пені; 3865,28 грн 15% річних; 5503,57 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 01.01.2021, в частині оплати за спожиту електричну енергію у січні 2021 року.

Позиція відповідача.

Відповідач участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 21.06.2023 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.06.2023: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/424/23 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання з повідомленням учасників судового процесу призначено на 20.07.2023; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Представником позивача, який приймав участь в судовому засіданні 20.07.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду підтримано позовні вимоги.

В судовому засіданні 20.07.2023 оголошувалась перерва до 11.09.2023.

Позивач явку повноважного представника позивача в судовому засіданні 11.09.2023 не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, зважаючи на участь його представника в судовому засіданні 20.07.2023.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 11.09.2023 не забезпечив, про дату, час та місце проведення судових засідань у справі №921/424/23 повідомлений належним чином.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 11.09.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (пункт 16).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником останньої надії з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2023 року.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (ч. 6 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

На виконання ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" в мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" було розміщено порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; комерційну пропозицію № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».

Відкрите акціонерне товариство «Тернопільобленерго» у листах №112/39 від 11.01.2021, №1641/39 від 25.02.2021, №2080/39 від 16.03.2021, адресованих Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», повідомило, що у зв`язку з припиненням постачання електричної енергії (у зв`язку з необранням споживачем електропостачальника) з 01.01.2021 та відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії (затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312) електропостачання споживачу Опорному закладу Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філії здійснюватиме постачальник «останньої надії» Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

При цьому, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України та реорганізацією державних установ, за даними оператора з розподілу електроенергії - ВАТ «Тернопільобленерго» ЕІС-коди 62Z0737698379690, 62Z9399736904803, 62Z5658345869899, 62Z0935136959693 віднесені до споживача Опорний заклад Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філії (код ЄДРПОУ 21136092), згідно нової назви. Стара назва користувача з вказаними ЕІС-кодами Відділ освіти Кременецької державної адміністрації (код ЄДРПОУ 2145990).

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", який виконує функції постачальника "останньої надії" (постачальник), зазначає, що відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" з Опорним закладом Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філією укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021 (далі - договір) на умовах комерційної пропозиції №3, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Відкрите акціонерне товариство «Тернопільобленерго» визначено як оператора системи розподілу (далі - ОСР) згідно реєстру суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Цей договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним договором приєднання споживача (далі - споживач) до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - постачальник) споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та комерційної пропозиції, що є додатком 1 до цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

У п. 3.1 договору зазначено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Згідно п. 3.2 договору постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі: банкрутства, ліквідації попереднього постачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостчальником вимог правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; припинення електропостачальника, не спроможного постачати електричну енергію, про що він повідомив постачальника "останньої надії", споживачів, регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу, відповідно до частини сьомої статті 64 Закону.

Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється (п. 3.4 договору).

Відповідно до п.3.6 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що у разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником «останньої надії» вважаються прийнятими споживачем.

Відповідно до п.5.1-5.2 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до договору (далі - комерційна пропозиція). Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію.

Згідно п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10 договору).

Відповідно до п. 5.11 договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

У п. 13.1 договору зазначено, що цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Згідно додатку 1 до договору - комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (надалі комерційна пропозиція) предметом комерційної пропозиції є постачання електричної енергії, як товарної продукції (код 09310000-5 за ДК 021:2015).

У розділі 1 комерційної пропозиції зазначено, що ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179 (надалі - Порядок). Постачальник оприлюднює ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (www.uie.kiev.ua) не пізніше ніж за 1 день до їх застосування (пункт 1.6. Порядку) за посиланням: Головна/Постачальник «останньої надії» / Ціни, за якими здійснюється постачання електроенергії споживачам постачальником останньої надії. Постачальник оприлюднює порядок формування ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (www.uie.kiev.ua) за посиланням: Головна / Постачальник «останньої надії» / Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електроенергії споживачам постачальником останньої надії.

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (пункт 4.2 розділу 4 комерційної пропозиції).

Відповідно до пункту 4.3 розділу 4 комерційної пропозиції рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Згідно пункту 4.4 розділу 4 комерційної пропозиції акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС.

Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника.

Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача.

Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.

У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання.

Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.

Пункт 6.1 розділу 6 комерційної пропозиції передбачає, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.

Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання (пункт 7.4 розділу 7 комерційної пропозиції).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п. 13.1 розділу 13 комерційної пропозиції).

Відповідно до пункту 14.1 розділу 14 комерційної пропозиції збільшено строк позовної давності, а саме: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

У п. 15.1 комерційної пропозиції зазначено, що цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату, попереджень про припинення постачання електричної енергії також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача (п. 16.1 комерційної пропозиції).

На виконання вищезазначеного договору та комерційної пропозиції, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії відповідачем, отриманих від оператора системи розподілу ВАТ «Тернопільобленерго», позивачем складено та 08.10.2021 виставлено (шляхом направлення на електронну адресу відповідача) акт №014901 від 30.09.2021 та рахунок №000021136092/18/К01/21454 від 30.09.2021 на оплату спожитої останнім у січні 2021 року електричної енергії в кількості 3699 кВт/год, вартістю 16916,40 грн. У рахунку зазначено строк його оплати 5 банківських (робочих) днів.

17.10.2022 позивачем на електронну адресу відповідача направлено попередження №44/11-004827/П від 17.10.2022 про припинення постачання електричної енергії з 09.11.2022, у зв`язку з несплатою заборгованості в сумі 16916,40 грн, відповідно до п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018.

У свою чергу, відповідачем у листі №236 від 08.11.2022 повідомлено позивача про те, що борг за спожиту у січні 2021 року електроенергію, вартістю 16916,40 грн не був погашений у зв`язку із відсутністю фінансування. Разом з цим, відповідачем вказано про можливість оплати боргу за наявності судового рішення або судового наказу.

Таким чином, невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 ЦК України та 174 ГК України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України слідує, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини пов`язані із поставкою електричної енергії є відносинами у сфері електроенергетики та регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та нормативно-правовим актами у сфері електроенергетики.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII).

Згідно з п.16 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Частинами 1 - 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника "останньої надії" ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються відповідно до цього Закону.

Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання "останньої надії" не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами.

Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч.7 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником останньої надії (ч.11 ст. 56 Законом України «Про ринок електричної енергії»).

У п. 72 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Умовами ч.2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» вказано, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку, які затверджуються Регулятором.

Як вже зазначалось, Відкрите акціонерне товариство «Тернопільобленерго» листами №112/39 від 11.01.2021, №1641/39 від 25.02.2021, №2080/39 від 16.03.2021 повідомило Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про те, що останнім (як постачальником «останньої надії») з 01.01.2021 здійснюватиметься електропостачання відповідачу, у зв`язку з необранням ним (як споживачем) електропостачальника.

Постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила) затверджено типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до Правил).

Частиною 1 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 3.4.2 Правил вказано, що постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

У п. 1.2.9 Правил передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Постачальники універсальних послуг та постачальники "останньої надії" повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" відповідно (п. 3.2.1 Правил).

У п. 3.4.4 Правил зазначено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

У разі постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або "останньої надії" споживач за взаємною згодою сторін (електропостачальника електричної енергії та споживача) може здійснювати оплату спожитої електричної енергії у формі попередньої оплати (п. 4.10 Правил).

З урахуванням вищенаведеного судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 01.01.2021, умови якого відповідач (як споживач електроенергії) безакцептно прийняв з урахуванням п. 1.2.9 Правил.

Тому, укладений 01.01.2021 договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на протязі терміну його дії є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Енергопостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (ч. 1 ст. 57, ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії, п. 5.5.5 Правил).

П. 4.7-4.8 Правил передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Як вже зазначалось, у п. 5.10 договору обумовлено, що оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Відповідно до п. 4.2 комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Пункт 4.3 комерційної пропозиції передбачає, що у разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Акт №014901 від 30.09.2021, рахунок №000021136092/18/К01/21454 від 30.09.2021 за спожиту у січні 2021 року електричну енергію на суму 16916,40 грн позивач направив відповідачу 08.10.2021 на електронну адресу відповідача. Згідно рахунку, строк його оплати складає 5 банківських (робочих) днів.

Матеріали справи не містять оформлених відповідачем в порядку п. 4.4 комерційної пропозиції зауважень до акту купівлі-продажу електроенергії №014901 від 30.09.2021.

З наведеного слідує, що рахунок на оплату та акт приймання передачі електроенергії, за своїм змістом, засвідчує факт отримання споживачем електроенергії та зобов`язує останнього сплатити грошові кошти за спожиту електричну енергію, відповідно до укладеного договору.

З урахуванням наведеного, ст. 73 Кодексу законів про працю України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Розпорядження Кабінету Міністрів України №1191-р від 30.09.2020 «Про перенесення робочих днів у 2021 році» 19.10.2021 був останнім днем, коли відповідач повинен був оплати акт приймання передачі електричної енергії, з рахунком.

Як вже зазначалось, відповідачем у листі №236 від 08.11.2022 повідомлено позивача про те, що борг за спожиту у січні 2021 року електроенергію, вартістю 16916,40 грн виник через відсутність фінансування, чим фактично визнав його існування.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст. 634 ЦК України).

Не може вважатись неукладеним договір, який виконувався.

Договір (правочин) є підставою для виникнення у його сторін зобов`язань за ним (ст.ст. 11, 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 16916,40 грн підлягають задоволенню як обґрунтовані та не заперечені відповідачем.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача передбачену умовами договору, додатку №1 до договору - комерційною пропозицією пеню в сумі 1051,60 грн, нараховану за період з 22.10.2021 по 23.02.2022, а також нараховані в порядку ст. 625 ЦК України за період з 22.10.2021 по 30.04.2023 інфляційні нарахування в сумі 5503,57 грн та 15% річних в сумі 3865,28 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось додатком №1 до договору комерційною пропозицією сторонами обумовлено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, у п. 13.1 комерційної пропозиції зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, п. 13.1 комерційної пропозиції встановлений інший порядок нарахування пені, ніж той, що міститься в ч.6 ст. 232 ГК України.

Судом провівши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, інфляційних нарахувань та 15% встановлено, що заявлені до стягнення 1051,60 грн пені, 5503,57 грн інфляційних нарахувань та 3865,28 грн 15 % річних є обґрунтованими (проведені судом перерахунки містяться в матеріалах справи). А позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст.13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст.14, ч. 4 ст.74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву, він позбавляється права заперечувати проти обставин справи, якщо його незгода не викладена у відзиві.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, шляхом стягнення з відповідача 16916,40 грн боргу, 1051,60 грн пені, 5503,57 грн інфляційних нарахувань та 3865,28 грн 15 % річних, як доведені позивачем та не заперечені належним чином відповідачем.

Згідно з ст. 41, п. п. 4, 5 ч.2 ст. 42 ГПК України сторони зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123,129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240, 247-252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Опорного закладу Горинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кременецької міської ради Тернопільської області та його філія (вул. Широка, 3, Кременецький район, Тернопільська область, 47042, ідентифікаційний код 21136092) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 19480600) 16916 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 40 коп. боргу, 1051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн 60 коп. пені, 3865 (три тисячі вісімсот шістдесят п`ять) грн 28 коп. 15% річних, 5503 (п`ять тисяч п`ятсот три) грн 57 коп. інфляційних нарахувань, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 13 вересня 2023 року.

Суддя І.П. Шумський