Рішення

від 06.09.2023 по справі 921/535/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 вересня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/535/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом: Тернопільської обласної прокуратури, 46000, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3,

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А, в особі філії Кременецьке лісове господарство, 47002, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Акімова (Європейська), 26

про відшкодування 165 044,68 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища

За участю прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської обласної прокуратури Куліковської Лілії Богданівни

представника від:

Позивача: Мартинюка Зеновія Івановича, завідуючого сектором правового забезпечення - юрисконсульта

Відповідача: не з`явився

Вимоги і заперечення сторін:

Тернопільська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії Кременецьке лісове господарство про відшкодування 165 044,68 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги мотивовані заподіянням шкоди лісу внаслідок незаконної порубки 63 дерев різних порід в кварталі 34, виділі 6.2 площею 11,3 га Микулинецького лісництва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 справу №921/535/23 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву (отримана 06.09.2023р).

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/535/23 за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання у даній справі призначено на 06.09.2023; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Прокурор в судовому засіданні 06.09.2023 позовні вимоги підтримав та обґрунтував їх необхідністю захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища у зв`язку з нездійсненням відповідних повноважень контролюючим органом, до компетенції якого віднесено повноваження щодо реалізації державної політики у сфері державного контролю за охороною навколишнього природного середовища, зокрема при здійсненні охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства.

Представником Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в судовому засіданні підтримано позов у повному обсязі

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 02.08.2023 не забезпечив.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Приписами ст.248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч.8 ст.252 ГПК України).

Частиною 1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За даних обставин, зважаючи на те, що: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; участь останнього не визнавалась судом обов`язковою; наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд прийшов до висновку, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.09.2023, суд після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив вступну та резолютивну частини рішення

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

На підставі наказу №306 від 27.09.2021 працівниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Актом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 04.10.2021 №18/005, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, встановлено:

- квартал 34 виділ 6.2. площа 11,3 га Микулинецьке лісництво. Вибіркова санітарна рубка (твердолистяне господарство, дубова госпсекція). Ділянка включена в Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів, складений постійним лісокористувачем, погоджений державним спеціалізованим лісозахисним підприємством "Львівлісозахист" від 17.06.2020 та Тернопільським обласним управлінням лісового та мисливського господарства від 19.06.2020 на підставі повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень від 17.04.2020. Нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки за додатком 4 до Санітарних правил, із зазначенням породи, категорії придатності і підстав для відбору їх для рубки наявна. Ділянка лісосіки (рубки) відмежована в натурі стовпчиками з відповідними написами. На граничних деревах проставлена відмітка у вигляді решітки;

- дозвіл на проведення рубки лісорубний квиток від 20.11.2020 року серії ТЕ ЛРК 004483 виданий ДП "Тернопільський лісгосп";

- згідно представлених матеріалів відводу з акту перевірки з відведення і таксації лісосік у лісах Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства (польової переліскової відомості дерев призначених в рубку та матеріально-грошової оцінки лісосіки №25А від 25.11.2020 року), вирубуванню підлягало всього 292 дерева, в тому числі по породах: дуб звичайний 61 шт., граб 214 шт., ясен 4 шт., клен 8 шт., ялина 2 шт., сосна 1 шт. та 2 неліквідних дерева (породу не визначено).

- контрольним суцільним переліком пнів зрізаних дерев на вищевказаній вибірковій санітарній рубці обліковано всього -352 пні зрізаних дерев, в тому числі по породах: дуб звичайний 68 шт., граб 268 шт., ясен 4 шт., клен 11 шт., липа дрібнолиста 1 шт. та 2 дерева недоруба (не вирубані своєчасно призначені для рубки окремі дерева) породи сосна та ялина.

Акт підписано директором із зауваженнями ( які додані на окремому аркуші) та головним лісничим ДП "Тернопільський лісгосп".

Зазначені зауваження до акту направлені ДП "Тернопільське лісове господарство" на адресу екологічної інспекції листом №582 від 11.10.2021. Відповідно до вказаних зауважень за результатами проведеного службового розслідування встановлено меншу кількість зрубаних дерев 336, в тому числі по породах: дуб звичайний 67 шт., граб 254 шт., ясен 4 шт., клен 11 шт.

Таким чином, Державною екологічною інспекцією встановлено, що на зазначеній вибірковій санітарній рубці в кварталі 34, виділ 6.2 площею 11,3 га Микулинецького лісництва виявлено перевищення дозволених до вирубування дерев та фактично зрубаних дерев кількістю 63 дерева, в тому числі по породах: дуб звичайний 7 шт., граб 52 шт. та липа дрібнолиста 1 шт.

Уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу", проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 34 виділі 6.2, яка складає 165 044,68 грн.

Направлена Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на адресу ДП "Тернопільське лісове господарство" претензія №1-1-21-682 від 10.03.2022 з вимогою про необхідність відшкодування завданої шкоди, залишена останнім без відповіді та задоволення.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №525 від 27.09.2021 припинено Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство", код ЄДРПОУ 00993024 шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" код ЄДРПОУ 00993047.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №843 від 28.10.2021 припинено Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство", код ЄДРПОУ 00993047 шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" код ЄДРПОУ 44768034.

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" №90 від 16.12.2022 затверджено Положення про філію "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Невідшкодування державі матеріальної шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом про стягнення з відповідача 165 044,68 грн шкоди в примусовому порядку.

Щодо наявності у прокурора правових підстав для звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (Правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Тернопільською обласною прокуратурою 11.01.2023 та 29.06.2023 на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області направлялись листи №12-30вих-23 та №12-582вих-23 щодо встановлення підстав здійснювати окружною прокуратурою представництво інтересів держави щодо стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Тернопільська екологічна інспекція листами №1-1-05-148 від 16.01.2023 та №1/1-1-05-1823 від 17.07.2023 повідомила обласну прокуратуру про те, що заподіяна шкода залишається невідшкодованою. Також зазначила що, зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору не зверталася до суду з позовною заявою і таке звернення не передбачається.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд приходить до висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухваленні рішення, висновки суду.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною 1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Як визначено в абзацах 2, 3 статті 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

В силу приписів статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

За змістом статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема, порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до приписів статей 68, 69 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Однак для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1.Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку дію/бездіяльність, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2.Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3.Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4.Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Тож визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є встановлення всієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі №920/1106/17, від 30.11.2021 у справі №926/2174/20.

Згідно з абз. 1 ст. 84 Лісового кодексу України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов`язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України №555 від 27.07.1995 затверджено Санітарні правила в лісах України (надалі Санітарні правила), як сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов`язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами (п. 1 Санітарних правил).

Для поліпшення санітарного стану лісів можуть здійснюватися, зокрема, вибіркові санітарні рубки (п. 4 Санітарних правил).

Відповідно до п. 12 Санітарних правил вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.

Під час відведення насадження для проведення вибіркових санітарних рубок проводиться нумерація дерев, що підлягають вирубуванню, починаючи з тих, що мають ступінь товщини стовбура 24 сантиметри і більше на висоті 1,3 метра, та складається нумераційна відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки (додаток 4) із зазначенням породи, категорії технічної придатності і підстав для відбору їх для рубки (п.26 Санітарних правил).

Таким чином, під час санітарних рубок здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, яке повинно здійснюватися постійним лісокористувачем на підставі матеріалів лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток.

Наказом №9 від 21.01.2013 Державним агентством лісових ресурсів України затверджено Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України (далі Методичні вказівки).

Пунктом 6.3. Методичних вказівок передбачено, що дозвіл на проведення рубки оформляється лісорубним квитком.

Лісорубний квиток видається для кожного лісокористувача окремо на кожну лісосіку (лісову ділянку) (п.6.4. Методичних вказівок).

Зазначеними Методичними вказівками встановлено чітку послідовність проведення робіт так і контролю.

Результати контролю за відведенням і таксацією лісосік оформляються актом перевірки з відведення і таксації лісосік у лісах (додаток 7) (п.9.5. Методичних вказівок).

Так, згідно акту перевірки відведення і таксації лісосік у лісах від 25.11.2020 встановлено, що робота ДП "Тернопільське лісове господарство" з відведення і таксації лісосік у кварталі 34 виділі 6.2 Микулинецького лісництва є задовільною з огляду на встановлення розходження щодо маси відведеної ділової деревини на 25,6% та відсутність встановлених діляночних стовпців, невзяті в натурі модельних дерев.

З огляду на це було здійснено перевідвід дерев, відведених у рубку та їх матеріально-грошову оцінку.

Згідно польової перелікової відомості дерев, призначених у рубку та матеріально-грошової оцінки лісосіки №25А від 25.11.2020 вирубці підлягали 292 дерева.

Водночас контрольним суцільним переліком пнів зрізаних дерев на вищевказаній санітарній рубці обліковано 352 пні зрізаних дерев.

Таким чином в кварталі 34, виділі 6.2. площею 11,3 га Микулинецького лісництва встановлено перевищення дозволених до вирубування дерев та фактично зрубаних дерев в кількості 63 дерева.

Вказане і підтверджено матеріалами перевірки Державної екологічної інспекції (Акт №18/005 від 04.10.2021, польова перелікова відомість від 29.09.2021, порівняльна таблиця відведених у рубку дерев та фактично зрубаних).

Таким чином, факт порушення законодавства зафіксований в Акті складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №18/005 від 04.10.2021.

При цьому вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника, а тому саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.09.2019 у справі №908/1092/18, від 12.11.2019 у справі №914/2436/18.

Відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", акт перевірки є розпорядчим документом, який складається за результатами здійснення планового або позапланового заходу та містить, в тому числі, детальний опис виявленого порушення вимог законодавства з посиланням на відповідну вимогу законодавства, яка порушена суб`єктом господарювання (ч.6 ст.7 Закону).

Тобто, акт перевірки по суті є документом, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до оцінки судом Акту перевірки пред`являються ті ж самі вимоги, що стосуються, оцінки судом доказів.

Правомірність та законність висновків позапланової перевірки, результати якої зафіксовані в Акті №18/005 від 04.10.2021 додатково підтверджені матеріалами кримінального провадження №62021140030000061 висновком експерта від 12.01.2022 №СЕ-19/120-21/12153-ЕЛ, складеним за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи, а тому під сумнів судом під час розгляду даної справи не ставиться.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є постійним лісокористувачем лісової ділянки Микулинецького лісництва, а тому обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача.

З Акту позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №18/005 від 04.10.2021 вбачається факт незабезпечення лісокористувачем збереження закріплених за ним лісів, що призвело до незаконного вирубування дерев (перевищення меж дозволених до вирубування дерев).

Розрахунок розміру шкоди виконано Позивачем згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників ступеня припинення росту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008.

Перевіривши поданий Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області розрахунок відшкодування збитків, суд зазначає, що у даному випадку правомірним є застосування постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", а тому заявлений позов щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 165 044,68 грн підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 5 235,80 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м.Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 9А (код 44768034) в особі філії Кременецьке лісове господарство, Тернопільська область, м.Кременець, вул.Акімова (Європейська), 26 (код 45113760) в користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м.Тернопіль, вул. Шашкевича, 3 (код 37977693) - 165 044 (сто шістдесят п`ять тисяч сорок чотири) грн. 68 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Наказ видати.

3.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м.Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 9А (код 44768034) в особі філії Кременецьке лісове господарство, Тернопільська область, м.Кременець, вул.Акімова (Європейська), 26 (код 45113760) в користь Тернопільської обласної прокуратури, м.Тернопіль, вул. Листопадова, 4 (код 02910098) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.

Наказ видати.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2023 року.

СуддяЮ.О. Чопко