Рішення

від 05.09.2023 по справі 922/1815/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2023м. ХарківСправа № 922/1815/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Пономар Є. А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "Іволга", с.Тихопілля (адреса: 64682, Харківська обл, Лозівський р-н, с.Тихопілля) до 1. Лозівської міської ради Харківської області, м.Лозова (адреса: 64602, Харківська обл., м.Лозова, вул.Ярослава Мудрого,1), 2. ОСОБА_1 , м.Лозова (адреса: АДРЕСА_1 ) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Державного реєстратора Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Юдіна Маргарита Григорівна, м.Лозова (адреса: 64602, Харківська обл., м.Лозова, вул.Ярослава Мудрого,1) про визнання права постійного користування земельними ділянками за участю представників:

позивача Шафоростов В.О. (адвокат, ордер АХ №1127970 від 26.04.2023);

відповідача-1 не з`явився

відповідача-2 не з`явився;

3-ої особи не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

05.05.2023 року позивач - Фермерське господарство "Іволга" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: Лозівської міської ради Харківської області та ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323987000:02:000:0600 площею 10,84 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1839005363239) за Правокористувачем: Новиков Юрій Григорович, яка проведена на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49778811 від 21.11.2019 08:42:19, прийнятого державним реєстратором Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Юдіною Маргаритою Григорівною з внесенням запису про інше речове право: 34240048, дата, час державної реєстрації 15.11.2019 11:23:38;

- скасувати державну реєстрацію іншого речового права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323987000:02:000:0596 площею 34,3478 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1838813463229) за Правокористувачем: Новиков Юрій Григорович, яка проведена на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер:49779359 від 21.11.2019 09:05:52, прийнятого державним реєстратором Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Юдіною Маргаритою Григорівною з внесенням запису про інше речове право: 34240489, дата та час державної реєстрації: 15.11.2019 11:30:11;

- визнати за Фермерським господарством "Іволга" (код ЄДРПОУ: 23000847) право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323987000:02:000:0600 площею 10,84 га, місце розташування Харківська область, Лозівський район, за межами населених пунктів Лозівська міська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1839005363239) цільове призначення: для ведення фермерського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: для ведення фермерського господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.11.1997 серія ХР-20-00-008407 виданого на ім`я громадянина України ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Тихопільської сільської Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області від 17.08.1992 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №57;

- визнати за Фермерським господарством "Іволга" (код ЄДРПОУ: 23000847) право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323987000:02:000:0596 площею 34,3487 га, місце розташування Харківська область, Лозівський район, за межами населених пунктів Лозівська міська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1838813463239) цільове призначення : для ведення фермерського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: для ведення фермерського господарства наданої відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 19.11.1997 серія ХР-20-00-008407 виданого на ім`я громадянина України ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Тихопільської сільської Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області від 17.08.1992 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №57.

08.05.2023 року з метою встановлення місцезнаходження відповідача-2 відповідно до ч.6 ст.176 ГПК України по справі №922/1815/23 було направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м.Харкова та Харківської обл.

22.05.2023 року на адресу судунадійшла відповідь на запит суду.

29.05.2023 року з метою встановлення місцезнаходження відповідача-2 відповідно до ч.6 ст.176 ГПК України по справі №922/1815/23 було направлено запит до Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2023 року позовну заяву було залишено без руху.

02.06.2023 року позивач надав до суду заяву (вх.№13977) про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 року відкрито провадження у справі №922/1815/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.07.2023 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 18.07.2023 року.

19.06.2023 року представник 3-ої особи надав до суду пояснення (вх.№15681), в яких просив розглядати справу без його участі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

21.06.2023 року відповідач-2 надав до суду заяву (вх.№15982), в якій просив розглянути справу без його участі за наявними матеріалами, проти позовних вимог не заперечує.

03.07.2023 року 3-я особа надала до суду додаткові пояснення (вх.№17070).

03.07.2023 року відповідач-1 надав до суду клопотання (вх.№17078), в якому просив розглядати справу без його участи та вирішити справу на розсуд суду.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 18.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.08.2023 року, яке було відкладено на 05.09.2023 року.

Представник позивача у судовому засіданні 05.09.2023 року позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів та 3-ої особи у судове засідання 05.09.2023 року не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, раніше надавали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Оскільки явка в судове засідання представників відповідачів обов`язковою не визнавалася, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.08.1992 року рішенням Тихопільської сільської Ради народних депутатів 5 сесії 21 скликання вирішено надати гр. ОСОБА_1 землю в розмірі 50 га під фермерське господарство.

01.09.1992 року Лозівською районною Радою народних депутатів Харківської області видано гр. ОСОБА_1 . Державний акт на право володіння землею селянським господарством, яким закріплюється у довічне платне користування 45,7 гектарів землі в межах згідно з планом землевласника. Земля надана для ведення селянського господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право землеволодіння за № 19.

07.09.1992 року розпорядженням Представника Президента України у Лозівській РДА Харківської області Про відведення землі гр. ОСОБА_1 для створення Селянського господарства ІВОЛГА розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , враховуючи подання Тихопільської сільської Ради народних депутатів та Державний акт на право володіння землею вирішено:

1.зареєструвати селянське господарство гр. ОСОБА_1 ;

2.визнати селянське господарство гр. ОСОБА_1 таким, що набуло статусу юридичної особи;

3.закріпити за селянським господарством назву ІВОЛГА;

4.затвердити ОСОБА_1 головою селянського господарства та перелік членів селянського господарства: ОСОБА_2 (дружина), ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_4 (син).

07.09.1992 року проведено державну реєстрацію створення юридичної особи Селянське (фермерське) господарство ІВОЛГА та присвоєно йому код ЄДРПОУ 23000847.

19.11.1997 року на підставі рішення Тихопільської сільської Ради народних депутатів від 17.08.1992 гр. ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею від 19.11.1997 (серія ХР -20-00-008407), яким надано у постійне користування земельну ділянку 48.1 га (рілля) для ведення селянського (фермерського) господарства в межах згідно з планом, яка складається з ділянки № 1 площею 37,24 га та ділянки № 2 площею 10,84 га. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 57.

У 2019 році ГУ Держгеокадастру у Харківській області проведено державну інвентаризацію земель державної власності, затверджено документацію з землеустрою та в порядку статті 79-1 ЗК України сформовано як об`єкти цивільних прав 2 (дві) окремі земельні ділянки з визначенням їх площ, меж та внесення інформації про них до Державного земельного кадастру.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 12.11.2019 №36 у результаті державної інвентаризації ділянка № 1 площею 37,24 га зменшилась у розмірі до 34,3487 га. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6323987000:02:000:0596 та внесено інформацію про неї до Державного земельного кадастру.

Також у результаті інвентаризації ГУ Держгеокадастру у Харківській області ділянка № 2 площею 10,84 га залишилась без змін з такою ж самою площею 10,84 га. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6323987000:02:000:0600 та внесено інформацію про неї до Державного земельного кадастру.

У підсумку, в силу прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-УІ від 06.09.2012 зазначені земельні ділянки змінили власника з державної форми власності в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області на комунальну форму власності в особі Лозівської міської ради Харківської області, яка є діючим власником майна та відповідачем у справі.

21.11.2019 року державним реєстратором Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Юдіною М.Г. прийнято рішення про державну реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки з кадастровим номером 6323987000:02:000:0596 та кадастровим номером 6323987000:02:000:0600 за фізичною особою ОСОБА_1 .

У якості підстави для проведення реєстрації визначено Державний акт на право постійного користування землею від 19.11.1997 серія ХР -20-00-008407, виданий на підставі рішення Тихопільської сільської Ради народних депутатів від 17.08.1992 року.

Позивачем на підтвердження факту користування ФГ ІВОЛГА земельною ділянкою площею 48.1 (га) рілля на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.11.1997 (серія ХР-20-00-008407) надані податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за період 2012, 2013, 2014, 2015 роки та податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021,2022, 2023 роки.

Так, за змістом Податкових декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку за 2012, 2013, 2014, 2015 роки та Податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи за 2016, 2017, 2018, 2019 роки поданої позивачем ФГ ІВОЛГА у розділі землі сільськогосподарського призначення (рілля) визначено площу земельної ділянки 48,1 га, що є площею земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею від 19.11.1997 (серія ХР-20-00-008407).

Податковими деклараціями платника єдиного податку четвертої групи за 2020, 2021, 2022, 2023 роки поданих позивачем ФГ ІВОЛГА після проведення у 2019 році інвентаризації земельної ділянки та присвоєння їм кадастрових номерів у розділі землі сільськогосподарського призначення (рілля) всього визначено площу земельної ділянки 45,1887 га (34,3487 га + 10,84 га), що є сукупною площею земельної ділянки 6323987000:02:000:0596 та земельної ділянки 6323987000:02:000:0600.

В позовній заяві позивач зазначає, що податковими деклараціями за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки підтверджується, що позивач ФГ ІВОЛГА систематично та добросовісно виконував свій податковий обов`язок шляхом подання податкової звітності та сплати податкових зобов`язань за користування земельними ділянками, що безумовно свідчить користування цими земельними ділянками саме ФГ ІВОЛГА, а не ОСОБА_1 як громадянином - фізичною особою.

28.04.2013 року Міськрайонним Управлінням Держкомзему у м.Лозова і Лозівському районі видано ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ ІВОЛГА Довідку з державного земельного кадастру станом на 01.01.2013 № 129-ю.

За змістом Довідки з державного земельного кадастру станом на 01.01.2013 №129-ю засвідчено, що ФГ ІВОЛГА має на праві користування на підставі Державного акту на право постійного користування за місцезнаходженням Тихопільська сільська рада земельну ділянку площею 48.1 (га) рілля для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення).

Відповідно до пунктів 1.1. - 1.4. Статуту ФГ ІВОЛГА в редакції від 18.01.2005 визначено, що Селянське (Фермерське) господарство Іволга є формою підприємництва, засноване на приватній власності ОСОБА_1 і діє відповідно до Закону України Про фермерське господарство. Господарство створено на необмежений строк засновником і головою якого є ОСОБА_1 , а членами господарства є його дружина та діти.

Головною метою діяльності Господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції (п. 3.1. Статуту).

Пунктом 6.1. розділу Землі Господарства Статуту ФГ ІВОЛГА в редакції від 18.01.2005 визначено, що до земель, які використовуються Господарством належать землі, що належать засновнику на підставі оренди; членам Господарства та їх сім`ям, право власності користування якими посвідчується відповідними Державними актами.

Крім того, позивач посилається на те, що факт користування ФГ ІВОЛГА земельною ділянкою для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення) на підставі Державного акту на право постійного користування землею підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 14.11.2018 №625-ДК/1003/АП/09/01 /-18 та Приписом від 14.11.2018 №625-ДК/0491Пр/03/01/-18, які складені (видані) ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Так, Актом у результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів на території Тихопільської сільської ради Лозівського району Харківської області, державної форми власності, землі сільськогосподарського призначення (рілля) використовується ФГ ІВОЛГА (код ЄДРПОУ 23000847) на підставі Державного акту на право постійного користування землею ХР-20-00-008407 від 19.11.1997. Зазначений Державний акт на право постійного користування видано на підставі рішення Тихопільської Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області від 17.08.1992 року громадянину ОСОБА_1 для селянського (фермерського) господарства, який зареєстровано у Книзі державних актів на право постійного користування землею за № 57

У подальшому, ФГ ІВОЛГА було видано Припис на підставі висновків зазначеного Акту перевірки.

27.03.2023 року адвокатом Шафоростовим В.О. (представник позивача) подано адвокатський запит до власника земельних ділянок - Лозівської міської ради про те, який суб`єкт (хто саме) в розумінні Лозівської міської ради як власника земельних ділянок є належним користувачем земельних ділянок: юридична особа Фермерське господарство «ІВОЛГА» (код ЄДРПОУ 23000847) чи фізична особа ОСОБА_1 як засновник зазначеного фермерського господарства.

29.03.2023 року Лозівською міською радою надано відповідь про те, що запитувана інформація може бути отримана шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що належне позивачу право постійного користування земельною ділянкою земельною ділянкою 6323987000:02:000:0596 площею 34,3487 га та земельною ділянкою 6323987000:02:000:0600 площею 10,84 га зареєстроване не за позивачем Фермерське господарство «ІВОЛГА», а за фізичною особою ОСОБА_1 (засновник фермерського господарства).

04.04.2023 адвокатом Шафоростовим В.О. (представник позивача) також подано адвокатський запит до Лозівської міської ради про надання копій рішень державного реєстратора для оцінки обґрунтованості прийняття таких рішень.

05.04.2023 Лозівською міською радою надано відповідь про те, що запитувані документи можуть бути отримані шляхом безпосереднього доступу адвоката до Державного реєстру речових прав або витребувані за ухвалою суду.

Шляхом безпосереднього доступу адвоката до Державного реєстру речових прав отримано документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації та власне рішення державного реєстратора від 21.11.2019.

12.04.2023 адвокатом Шафоростовим В.О. (представник позивача) також подано адвокатський запит до Лозівської міської ради (відповідач) про те, чи було повідомлено позивача Фермерське господарство ІВОЛГА як користувача земельних ділянок з боку відповідача Лозівської міської ради Харківської області про набуття територіальною громадою у 2020 році права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323987000:02:000:0596 площею 34,3487 га та на земельну ділянку з кадастровим номером 6323987000:02:000:0600 площею 10,84 га в порядку, визначеному частинами 2 та 3 статті 148-1 Земельного кодексу України.

18.04.2023 Лозівською міською радою (відповідач-1) надано відповідь проте, що за інформацією Державного реєстру речових прав користувачем земельних ділянок є ОСОБА_1 .

Як зазначає позивач в позовній заяві, протиправні рішення державного реєстратора виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Юдіної М.Г. від 21.11.2019 про державну реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки за фізичною особою ОСОБА_5 , а не за створеним Фермерським господарством ІВОЛГА прийняті всупереч вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерські господарства".

За таких обставин, позивачем заявляються вимоги про скасування рішень державного реєстратора від 21.11.2019, які стали підставою для державної реєстрації права постійного користування за фізичною особою ОСОБА_1 . При цьому позивач зазначає, що у разі скасування рішення державного реєстратора є необхідним також заявлення позовної вимоги про визнання права користування, що стане підставою для проведення державної реєстрації за позивачем. Крім того, спосіб захисту у вигляді визнання права постійного користування земельними ділянками є ефективними, оскільки судове рішення про визнання права постійного користування стане підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України, Законом України «Про селянське (фермерське) господарство» (на час, коли закон був чинним), Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно зі ст.7 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у редакції, чинній на момент створення СФГ "Іволга", користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до положень ч.1 ст. 51 ЗК України (у редакції, чинній на момент створення СФГ "Іволга") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Приписами ч. 1 ст. 23 ЗК України (у редакції, чинній на момент створення СФГ "Іволга") передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведених норм діючого на той час законодавства вбачається, що на момент надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Згідно із чч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2009-ХІІ «Про селянське (фермерське) господарство» після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Отже, діючим законодавством на момент створення Фермерського господарства «Іволга», було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19.06.2003 року було прийнято Закон України № 937-ІV «Про фермерське господарство» (далі - Закон №937-ІV), яким Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-ІV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

За змістом ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Таким чином, з моменту створення фермерського господарства землекористувачем стає саме юридична особа, а не фізична особа, яка згідно державного акту отримала земельну ділянку у користування.

Положеннями ч.1 ст.92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частини 2 статті 92 цього Кодексу).

За змістом п. 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, який діяв з 01.01.2002 року (момент набрання чинності названим ЗК України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Таким чином, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

При цьому, право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

За змістом ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Згідно з ч.1 ст.27 ЗК України (у редакції Закону від 13.03.1992), яка діяла до 01.01.2002, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6)використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття фермерським господарством правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення фермерського господарства і подальшої державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Отже враховуючи викладене, після отримання громадянином - засновником Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, останнім засновано Фермерське господарство «Іволга», яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації фермерського господарства воно набуло права та обов`язки землекористувача (близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18); від 13 червня 2018 року у справі № 474/100/16-ц (провадження № 14-161цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 704/26/17-ц (провадження № 14-495цс18); від 13 лютого 2019 року у справі №666/1188/16-ц (провадження № 14-629цс18).

Станом на день вирішення спору, позивач Фермерське господарство «Іволга» продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими деклараціями та не спростовано відповідачами.

Крім того, факт користування ФГ Іволга земельною ділянкою площею 48.1 (га) рілля для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення) на підставі Державного акту на право постійного користування землею підтверджується Довідкою з державного земельного кадастру станом на 01.01.2013 № 129-ю, яка видана Міськрайонним Управлінням Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі.

Також, 28.04.2013 року Міськрайонним Управлінням Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі видано ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВУ ІВОЛГА Довідку з державного земельного кадастру станом на 01.01.2013 № 129-ю.

За змістом Довідки з державного земельного кадастру станом на 01.01.2013 №129-ю засвідчено, що ФГ ІВОЛГА має на праві користування на підставі Державного акту на право постійного користування за місцезнаходженням Тихопільська сільська рада земельну ділянку площею 48.1 (га) рілля для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення).

Факт користування ФГ ІВОЛГА земельною ділянкою для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення) на підставі Державного акту на право постійного користування землею підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 14.11.2018 №625-ДК/1003/АП/09/01 /-18 та Приписом від 14.11.2018 №625-ДК/0491Пр/03/01/-18, які складені (видані) ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Так, Актом перевірки у результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів на території Тихопільської сільської ради Лозівського району Харківської області, державної форми власності, землі сільськогосподарського призначення (рілля) використовується ФГ ІВОЛГА (код ЄДРПОУ 23000847) на підставі Державного акту па право постійного користування землею ХР-20-00-008407 від 19.11.1997. Зазначений Державний акт на право постійного користування видано на підставі рішення Тихопільської Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області від 17.08.1992 року громадянину ОСОБА_1 для селянського (фермерського) господарства, який зареєстровано у Книзі державних актів на право постійного користування землею за № 57

У подальшому, саме ФГ ІВОЛГА було видано Припис на підставі висновків зазначеного Акту перевірки.

Таким чином, Актом перевірки та Приписом від 14.11.2018, які складені (видані) ГУ Держгеокадастру у Харківській області підтверджується, що земельними ділянками користується ФГ ІВОЛГА.

Відповідно до ст.5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та абз. 2 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання наявності чи відсутності права.

Згідно з ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 152 ЗК передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що фактичним користувачем земельних ділянок з кадастровими номерами 6323987000:02:000:0600 площею 34,3487 га та 6323987000:02:000:0596 площею 10,84 га, є саме Фермерське господарство «Іволга», а не фізична особа - ОСОБА_1 , а також про те, що саме існування та діяльність Фермерського господарства «Іволга» безпосередньо пов`язані з вказаними земельними ділянками та користування якими неможливо ОСОБА_1 без створення зазначеної юридичної особи, у зв`язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання за ФГ "Іволга" права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6323987000:02:000:0600 площею 34,3487 га та 6323987000:02:000:0596 площею 10,84 га .

Як встановлено матеріалами справи, земельна ділянка за Державним актом 19.11.1997 (серія ХР-20-00-008407) площею 48,1 га на території Тихопільської сільської ради надана ОСОБА_1 в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_1 створив Фермерське господарство "Іволга" (код 23000847) та отримав свідоцтво про його державну реєстрацію 07.09.1992.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ ОСОБА_1 був засновником ФГ "Іволга" та головою вказаного господарства.

Суд враховує, що законодавством, чинним на момент створення ФГ "Іволга", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ (пункт 43 постанови).

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України (пункт 55 постанови).

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки (пункт 61 постанови).

Також у цій постанові вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Тобто, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство.

При цьому, як звернуто увагу Верховним Судом в пункті 6.17 постанови від 10.09.2020 у справі № 908/1611/19, право постійного користування земельною ділянкою, отриманою засновником фермерського господарства для його створення виникає у такого господарства автоматично після його державної реєстрації саме на підставі норм законодавства та не потребує з боку фермерського господарства та уповноважених органів держави додаткових дій. В такий спосіб зазначене право належить фермерському господарству та може захищатися ним, у тому числі у судовому порядку.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу положень ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом вище, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого станом на 15.11.2021, 26.04.2019 зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6323987000:02:000:0600 площею 34,3487 га та 6323987000:02:000:0596 площею 10,84 га за Лозівською міською радою Харківської області, та право постійного користування вказаними земельними ділянками зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.11.1997 (серія ХР -20-00-008407, виданого на підставі рішення Тихопільської сільської Ради народних депутатів від 17.08.1992 року.

Рішеннями державного реєстратора Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Юдіної Маргарити Григорівни № 49778811 від 21.11.2019 та № 49779359 від 21.11.2019 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право постійного користування земельними ділянками на земельні ділянки з реєстраційним номером 1839005363239, кадастровий номер 6323987000:02:000:0600 та з реєстраційним номером 1838813463239, кадастровий номер 6323987000:02:000:0596, за суб`єктом: ОСОБА_1 , податковий номер/серія, номер паспорта/ НОМЕР_1 .

Відповідно до пп. 26, 27, 28 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, відомості про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.

Для внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав зазначається індексний номер рішення.

Під час внесення відомостей до Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру автоматично відображаються відомості про: прізвище, ім`я та по батькові державного реєстратора; найменування суб`єкта державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Після внесення відомостей про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав до Державного реєстру прав відповідним відомостям автоматично присвоюється номер, який є їх ідентифікатором.

Дата і час державної реєстрації набуття, зміни чи припинення права власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань, речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, обтяжень речових прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна фіксуються автоматично та відповідають даті і часу реєстрації відповідної заяви.

За змістом ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, наведені в ст.152 ЗК України способи захисту прав не є вичерпними. Суд може захистити право на землю іншим способом, встановленим законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений порядок державної реєстрації прав, відповідно до якого державна реєстрація розпочинається із прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрації заяви в базі даних заяв. При цьому, відповідно до п.3 ч.2 ст.2 цього Закону заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Так, відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, в розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (з 16.01.2020) способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є, зокрема, судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав.

З метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

При цьому вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім`я яких було зареєстровано відповідне право, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав та обов`язків таких осіб.

Позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами, прагне відновити, як він зазначає, своє право постійного користування земельними ділянками з кадастровим номером 6323987000:02:000:0600 площею 10,84 га та з кадастровим номером 6323987000:02:000:0596 площею 34,3478 га, що є площею земельної ділянки згідно з Державним актом на право постійного користування землею від 19.11.1997 (серія ХР-20-00-008407).

Матеріалами справи підтверджується фактичне використання ФГ "Іволга" спірних земельних ділянок.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У постанові ВП ВС від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 зроблено наступний висновок "Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 143 постанови).

Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в чинній редакції, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: зокрема судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду:

- визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію певних речових прав, запису про їх реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третіми особами є способом захисту права позивача на спірне нерухоме майно від його порушення іншими особами, за якими зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна (п. 29 постанови від 06.11.2019 у справі № 826/3051/18);

- вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім`я яких було зареєстровано право власності (постійного користування), оскільки предмет спору безпосередньо стосується їх прав та обов`язків (п. 5.12. постанови від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Враховуючи вищевикладене та заявлення позивачем вимог про скасування державної реєстрації іншого речового права постійного користування земельними ділянками разом з вимогами про визнання права користування спірними земельними ділянками, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ч.2 ст.76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, відповідачами не спростовані, отже, підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323987000:02:000:0600 площею 10,84 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1839005363239) за Правокористувачем: Новиков Юрій Григорович, яка проведена на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49778811 від 21.11.2019 08:42:19, прийнятого державним реєстратором Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Юдіною Маргаритою Григорівною з внесенням запису про інше речове право: 34240048, дата, час державної реєстрації 15.11.2019 11:23:38.

Скасувати державну реєстрацію іншого речового права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323987000:02:000:0596 площею 34,3478 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1838813463229) за Правокористувачем: Новиков Юрій Григорович, яка проведена на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер:49779359 від 21.11.2019 09:05:52, прийнятого державним реєстратором Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області Юдіною Маргаритою Григорівною з внесенням запису про інше речове право: 34240489, дата та час державної реєстрації: 15.11.2019 11:30:11.

Визнати за Фермерським господарством "Іволга" (код ЄДРПОУ: 23000847) право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323987000:02:000:0600 площею 10,84 га, місце розташування Харківська область, Лозівський район, за межами населених пунктів Лозівська міська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1839005363239) цільове призначення: для ведення фермерського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: для ведення фермерського господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.11.1997 серія ХР-20-00-008407 виданого на ім`я громадянина України ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Тихопільської сільської Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області від 17.08.1992 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №57.

Визнати за Фермерським господарством "Іволга" (код ЄДРПОУ: 23000847) право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6323987000:02:000:0596 площею 34,3487 га, місце розташування Харківська область, Лозівський район, за межами населених пунктів Лозівська міська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1838813463239) цільове призначення : для ведення фермерського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, вид використання: для ведення фермерського господарства наданої відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 19.11.1997 серія ХР-20-00-008407 виданого на ім`я громадянина України ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Тихопільської сільської Ради народних депутатів Лозівського району Харківської області від 17.08.1992 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №57.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" вересня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт