Ухвала

від 11.09.2023 по справі 617/1304/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"11" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 617/1304/20

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Рильова В.В.

при секретарі судового засідання Кондратюк І.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (реорганізована в Чугуївську окружну прокуратуру Харківської області) в інтересах держави, в особі 1. Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області 2. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до 1.Фізичної особи ОСОБА_1 2.Фермерського господарства "Черкашино" треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Державна екологічна інспекція у Харківській області, Державна служба геології та надр України про припинення права власності на земельну ділянку,повернення її територіальній громаді та зобов`язання, за участю представників:

прокурора - Горбач Н.О.;

представника позивача - 1 - не з`явився;

представника позивача - 2 - не з`явився;

представника відповідача -1- адвокат Новаков А.І;

представника відповідача -2 - не з`явився;

представника 3-ї особи (Карпусь С.М.) - не з`явився;

представника 3-ї особи (Державна екологічна інспекція у Х/о) - не з`явився;

представника 3-ї особи (Державна служба геології та надр України) - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року керівник Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (реорганізована в Чугуївську окружну прокуратуру Харківської області) в інтересах держави в особі Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області звернувся до суду з вищевказаним позовом, з урахуванням уточнень просив:

- припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6321689200:01:001:0178), зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 01.06.2016 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 938171663216), надану із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Шестаківської сільської ради Вовчанського району Харківської області шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 15598186 на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6321689200:01:001:0178 (реєстраційний номер нерухомого майна 938171663216), власником якої є ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 за свій рахунок привести земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6321689200:01:001:0178), зареєстровану в Державному реєстрі речових прав 01.06.2016 (реєстраційний номер об`єкта, нерухомого майна 938171663216), надану із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Шестаківської сільської ради Вовчанського району Харківської області у попередній стан у зв`язку з незаконною зміною її рельєфу шляхом рекультивації порушених земель; повернути земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6321689200:01:001:0178, яка знаходиться: Харківська область, Вовчанський район, за межами населених пунктів на території Шестаківської сільської ради у комунальну власність Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 17 червня 2021 року у задоволенні позову керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (реорганізована в Чугуївську окружну прокуратуру Харківської області) в інтересах держави в особі Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду Харківська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 19 січня 2023 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 17 червня 2021 року - скасовано.

17 квітня 2023 року керівником Чугуївської окружної прокуратури Прилуцьким С. подано заяву, в якій останній просить вирішити питання щодо направлення матеріалів справи за встановленою юрисдикцією, тобто до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17.05.2023 заяву Керівника Чугуївської окружної прокуратури Прилуцького Сергія про передачу справи за юрисдикцією задоволено.

25 травня 2023 року до Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи № 617/1304/20. Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023 для розгляду справи № 617/1304/20 визначено суддю Рильову В.В.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 617/1304/20 і постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження;залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фермерське господарство "Черкашино"; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, із доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2023 року розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 17.07.2023 року.

В підготовчому засіданні 17.07.2023 року судом оголошено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 31.07.2023 року.

В підготовчому засіданні 31.07.2023 року судом оголошено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання, про продовження підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 28.08.2023 року.

23 серпня 2023 року від прокурора надійшла заява про зміну предмета позову, в якій він просить залучити до участі у даній справі як співвідповідача ФГ "Черкашино", та просить пункт 5 резолютивної частини позовної заяви вважати викладеним в наступній редакціі: "5. Зобов`язати ОСОБА_1 та Фермерське господарство "Черкашино" повернути земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6321689200:01:001:0178, яка знаходиться: Харківська область, Чугуївський ( колишній Вовчанський) район, за межами населених пунктів на території Шестаківської сільської ради у комунальну власність Старосалтівської селищної ради Чугуївського ( колишнього Вовчанського) району Харківської області. "

В підготовчому засіданні 28.08.2023 року судом оголошено ухвали, які занесені до протоколу судового засідання, про задоволення заяви керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (реорганізована в Чугуївську окружну прокуратуру Харківської області) про залучення до участі у справі в якості відповідача Фермерське господарство "Черкашино" та прийнято до розгляду заяву керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (реорганізована в Чугуївську окружну прокуратуру Харківської області) про зміну предмета позову.

Крім того, в підготовчому засіданні 28.08.2023 представником першого відповідача ФО ОСОБА_1 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 617/1304/20 до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан (вх.№ 22999 від 28.08.23).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.06.2023 року, яка занесена до протоколу судового зсідання від 28.08.23, дане клопотання прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи, розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 11.09.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2023 року відмовлено в задоволенні заяви представника фізичної особи ОСОБА_1 про відвід судді Рильової В.В. ( вх.№ 24527 від 11.09.23) у справі № 617/1304/20.

В судовому засіданні 11.09.2023 представник першого відповідча підтримав клопотання про зупинення провадження у справі № 617/1304/20 до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан (вх.№ 22999 від 28.08.23). Дане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 (відповідач 1) позбавлений об`єктивної можливості брати участь у розгляді даної справи та доносити до суду свою позицію за пред`явленим позовом через те, що він перебуває у складі Збройних Сил України, які переведені у воєнний стан, що підтверджується відповідними наказами в/ч № НОМЕР_1 по стройовій частині № 1 від 08.03.2022 та Міністра оборони по особовому складу (витяг) № 192 від 28.03.2022.

Так, відповідно до витягу з Наказу Міністра оборони України від 28.03.2023 ОСОБА_1 (відповідач 1) призначений на посаду командира військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 З 28.03.2023.

08.09.2023 від Чугуївської окружної прокуратури надійшла заява (вх№24315) в якій зазначено, що Чугуївська окружна прокуратура не заперечує щодо зупинення провадження у справі.

11.09.2023 в судовому засіданні представник 1-го відповідача надав суду доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі, яким додатково надав довідку військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України №1779 від 08.09.2023, в якій вказано, що старший лейтенант ОСОБА_1 (відповідач 1) з 28.03.2022 та на дату надання довідки перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та виконує обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 .

Порядок та підстави зупинення провадження у справі визначено Главою 8 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України передбачено, що провадження у праві зупиняється у випадках, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.

Указом Президента України від 14.03.2022р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Зазначений Указ затверджено Законом України №2119-IX від 15.03.2022р.

Указом Президента України від 18.04.2022р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указ затверджено Законом України №2212-IX від 21.04.2022р.

Указом Президента України від 18.05.2022р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указ затверджено Законом України №2263-IX від 22.05.2022р.

На засіданні 22.05.2022, Верховна Рада ухвалила Закон Про затвердження Указу Президента України №341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні на 90 діб - до 23 серпня 2022 року.

17.08.2022 набув чинності Закон Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 7664 від 12.08.2022, яким передбачено, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, тобто до 21.11.2022.

16.11.2022 набув чинності Закон Про затвердження Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, до 19 лютого 2023 року.

14.02.2023 набув чинності Закон № 2915-IX Про затвердження Указ Президента України від 6 лютого 2023 року N 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, до 20 травня 2023 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015р. № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно зі ч. 1 ст. 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

В силу вимог ч. 1 ст. 3 Закону України „Про Збройні Сили України" № 1934-XII від 06.12.1991р. до складу Збройних Сил України входять, зокрема, військові частини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» військове формування - це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву» встановлено, що територіальна оборона - це система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій. При цьому Сили територіальної оборони Збройних Сил України є окремим видом сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони; добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оборону України» участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

Згідно із частиною 3 ст. 9 Закону України «Про основи національного спротиву» на громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про основи національного спротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Виходячи з викладеного, суд вважає обґрунтованим клопотання представника 1- го відповідача про те, що ОСОБА_1 у період дії воєнного стану перебуває у складі ВЧ НОМЕР_1 за посадою "командира військової частини", де проходить військову службу з 28.03.2022, а відтак суд об`єктивно вважає за можливість забезпечити повноту реалізації процесуальних прав Відповідача на підставі ч. 3 ст. 227 ГПК.

Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Тобто на відміну від відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження. Тому провадження у справі потрібно зупиняти за наявності беззаперечних підстав для цього.

Вказана норма процесуального права, на переконання господарського суду, може бути застосована в спорі, де стороною є фізична особа, яка може бути призвана на військову службу.

Так, в постанові від 17.11.2022 у справі № 910/9721/18 Верховний Суд вказав, що тлумачення змісту п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України у взаємозв`язку з положеннями ч. ч. 1-3 ст. 56 ГПК України із застосуванням філологічного та логічного способів їх інтерпретації свідчить, що закріплена законодавцем у статті 227 цього Кодексу норма щодо обов`язку суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан стосується та може бути застосована фактично щодо фізичних осіб, оскільки інститут представництва юридичної особи в суді надає можливість її участі в судовому процесі через уповноваженого представника.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України (далі - ЄСПЛ).

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 № N 8-рп/2002).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Отже, обставини на підтвердження наявності зупинення провадження у даній справі заявником доведено, а з аналізу п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України вбачається, що вона є нормою імперативної дії, якою встановлено обов`язок суду зупинити провадження по справі у випадку перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зважаючи на встановлені судом обставини, які підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі до припинення перебування 1-го відповідача - ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Керуючись ст.ст. 12, 227, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Фізичної особи ОСОБА_1 (вх№22999 від 28.08.2023) про зупинення провадження у справі - задовольнити.

Провадження по справі № 617/1304/20 зупинити до припинення перебування відповідача - ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Зобов`язати першого відповідача повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі протягом 3-х днів з дня їх усунення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Повний текст ухвали складено "13" вересня 2023.

СуддяВ.В. Рильова