Рішення

від 07.09.2023 по справі 925/510/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 925/510/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДОНЕЦЬКЕ"

до Колективного підприємства "САДОВОД"

про стягнення 924735,24 грн.

Представники учасників справи:

Позивач Губорєв К.С., адвокат;

Відповідач Радченко О.П., адвокат.

Секретар судового засідання Бадика Д.Д.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.12.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИДОНЕЦЬКЕ" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Колективного підприємства "САДОВОД".

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення 924735,24 грн, зокрема 147928,66 грн 3% річних за період з 23.04.2020 по 30.03.2023 та 776806,58 грн інфляційних втрат за період з 23.04.2020 по 28.02.2023 за за прострочення виконання грошового зобов`язання.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимог позивач ствердив, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі №925/1667/21, яка набрала законної сили 22.02.2023, позов задоволено повністю, стягнуто з Колективного підприємства "САДОВОД" на Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДОНЕЦЬКЕ" 1680000 грн безпідставно отримані кошти.

1.4.18.04.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/510/23, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 11.05.2023 на 10 год. 00 хв.

1.5.Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу рекомендованим листом, який позивачем не отримано та повернуто на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта" про невручення "повернено в окупації" (а.с. 63-65), представнику позивача адвокату Губарєву Кирилу Сергійовичу - електронною поштою, яку 19.04.2023 доставлено до його електронної скриньки (а.с. 62), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження відповідача, який відповідачу не вручено та повернуто на адресу суду з довідкою АТ "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 66-69).

1.6.11.05.2023 судове засідання, призначене на 10 год. 00 хв., не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

1.7.15.05.2023 суд призначив підготовче судове засідання на 30.05.2023 на 11 год. 30 хв.

1.8.У підготовчому судовому засіданні 30.05.2023 взяв участь представник позивача адвокат Губарєв Кирило Сергійович у режимі відеоконференції. Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився.

1.9.30.05.2023 суд ухвалив оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 08.06.2023 до 09 год. 30 хв.

1.10.У підготовче судове засідання 08.06.2023 з`явився представник відповідача адвокат Радченко Оксана Петрівна. Представник позивача адвокат Губарєв Кирило Сергійович взяв участь у режимі відеоконференції.

1.11.08.06.2023 суд ухвалив продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву на 6 днів до 14.06.2023, розгляд справи відкласти у підготовчому судовому засіданні до 14.06.2023 до 15 год. 00 хв.

1.12.14.06.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 99-100), у якому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову та викликати у судове засідання керівника позивача Горбаня Віталія Петровича або зобов`язати надати пояснення щодо предмету спору. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних втрат позивач враховує пред`явлення вимоги про повернення коштів від 15.04.2020 №14/01-1 та від 09.09.2021. Розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат наведений у позові не відповідає встановленим обставинами у справі №925/1491/20. Відповідно період нарахування, наведений у позовній заяві, починаючи з травня 2020 року, є неправомірним. Між керівниками позивача та відповідача досягнуто попередньої домовленості про стягнення виключно суми заборгованості у розмірі попередньої оплати, що підтверджується позовними вимогами у справі №925/1667/21, які на відміну від вимог у справі №925/1491/20, сформовані без урахування інфляційних втрат та 3% річних.

1.13.14.06.2023 відповідач подав до суду клопотання (а.с. 103-104), в якому просив суд провести врегулювання спору за участі судді та заяву (а.с. 108) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

1.14.У підготовче судове засідання 14.06.2023 з`явився представник відповідача адвокат Радченко Оксана Петрівна. Представник позивача адвокат Губарєв Кирило Сергійович взяв участь у режимі відеоконференції.

1.15.Представник позивача адвокат Губарєв К.С. у підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви відповідача про врегулювання спору за участю судді.

1.16.14.06.2023 суд ухвалив відмовити у задоволенні заяви відповідача про врегулювання спору за участю судді. Ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 18.07.2023 до 12 год. 00 хв.

1.17.03.07.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 117), у якій зазначив, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.03.2021 у справі №925/1491/20 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі №925/1667/21 встановлено, що відповідач у встановлений договором строк зобов`язання з поставки саджанців не виконав, проте отримав передоплату у розмірі 1680000,00 грн. Оскільки сторони за взаємною згодою розірвали договір поставки №21 від 25.09.2018 шляхом укладення додаткової угоди про розірвання від 28.02.2019 та погодили розмір перерахованого авансу (передоплати) для його повернення. Відповідач не виконав вимогу позивача про повернення грошових коштів від 15.04.2020 у семиденний строк від дня її пред`явлення. Позивач здійснив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з 23.04.2020, оскільки відповідач без правових підстав утримав у себе грошові кошти позивача.

1.18.17.07.2023 відповідач подав до суду заперечення (а.с.120-121), у яких просив суд витребувати у позивача оригінал договору про надання правової (правничої) допомоги з адвокатом Губарєвим Кирилом Сергійовичем та залишити без розгляду позовну заяву. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що договір про правову допомогу, на підставі якого здійснює представництво позивача адвокат та підписує документи по суті справи, у тому числі позовну заяву, є нікчемним, оскільки повноваження сторони випливають з договору, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходження якого є тимчасово окупована територія. Отже, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України. Відповідач наполягав на виклику до суду керівника позивача Горбаня Віталія Петровича або отримання від нього актуальних пояснень щодо предмету спору та підтвердження повноважень представника.

1.19.18.07.2023 представник відповідача адвокат Радченко О.П. подала до суду клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату (а.с. 125).

1.20.У підготовчому судовому засіданні 18.07.2023 взяв участь представник позивача адвокат Губарєв Кирило Сергійович у режимі відеоконференції. Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився.

1.21.18.07.2023 суд ухвалив надати позивачу строк 5 днів для ознайомлення із запереченнями відповідача та подачі пояснень. Ухвалив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Радченко О.П. про відкладення розгляду справи. Ухвалив відкласти підготовче засідання на 01.08.2023 на 11 год. 30 хв.

1.22.01.08.2023 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі №925/510/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №657/1024/16-ц (а.с.133-135).

1.23. У підготовче судове засідання 01.08.2023 з`явився представник відповідача адвокат Радченко Оксана Петрівна. Представник позивача адвокат Губарєв Кирило Сергійович взяв участь у режимі відеоконференції.

1.24.01.08.2023 суд ухвалив відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, залишити без розгляду клопотання відповідача про витребування у позивача договору про надання правової допомоги та про залишення позову без розгляду. Ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.09.2023 на 14 год. 00 хв.

1.25.У судове засідання 07.09.2023 з`явився представник відповідача адвокат Радченко Оксана Петрівна. Представник позивача адвокат Губарєв Кирило Сергійович взяв участь у режимі відеоконференції.

1.26.Представник позивача адвокат Губарєв Кирило Сергійович у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на сплату судового збору.

1.27.Представник відповідача адвокат Радченко Оксана Петрівна у судовому засіданні заперечила проти позову повністю та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

1.28.07.09.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.29.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/510/23.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 924735,24 грн, зокрема 147928,66 грн 3% річних за період з 23.04.2020 по 30.03.2023 та 776806,58 грн інфляційних втрат за період з 23.04.2020 по 28.02.2023 за прострочення виконання грошового зобов`язання.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач доводить виникнення між сторонами зобов`язання на підставі договору поставки; прострочення виконання відповідачем зобов`язання з повернення передоплати у розмірі 1680000,00 грн.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є обставини прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати за товар, що не був поставлений; період прострочення; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1.Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3.2.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі №925/1667/21 стягнуто з Колективного підприємства "САДОВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДОНЕЦЬКЕ" 1680000,00 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений.

3.3.Постанова апеляційного господарського суду набрала законної сили 22.02.2023.

3.4.Постановою апеляційного господарського суду встановлено обставини виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки; виконання позивачем свого обов`язку зі сплати попередньої оплати за товар у розмірі 1680000,00 грн; не виконання відповідачем свого обов`язку з поставки товару позивачу; розірвання сторонами договору поставки №21 від 25.09.2018 шляхом укладення угоди від 28.02.20219 про розірвання договору поставки.

3.5.Обставини виникнення між сторонами зобов`язання на підставі договору поставки, отримання відповідачем попередньої оплати у розмірі 1680000,00 грн, обов`язок повернути попередню оплату та розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача з повернення попередньої оплати у розмірі 1680000,00 грн, розірвання між сторонами договору поставки не підлягають повторному доказуванню під час розгляду справи.

4.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1.1.25.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Придонецьке (покупець) і Колективне підприємство Садовод (постачальник) уклали договір поставки №21 (а.с. 8-10) та додаток №1 - Специфікацію №1 (а.с. 11).

4.1.2.Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов`язався поставити покупцю саджанці яблуні (далі товар) в асортименті, кількості та за ціною згідно із специфікацією, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток до цього договору), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

4.1.3.На виконання договору позивач сплатив відповідачу попередню оплату за товар у розмірі 1680000,00 грн на підставі платіжних доручень №1607 від 28.09.2018 (а.с 15) та №1753 від 29.10.2018 (а.с. 14).

4.1.4.28.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Придонецьке (покупець) і Колективне підприємство Садовод (постачальник) уклали угоду про розірвання договору поставки №21 від 25.09.2018 (а.с. 12) про таке:

п.1 сторони домовились, на підставі п. 9.7 договору, розірвати договір за взаємною згодою сторін;

п.2 постачальник підтверджує, що у період дії договору покупець перерахував на розрахунковий рахунок постачальника аванс у розмірі 1680000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 280000,00 грн;

п. 3 сторони домовились, що порядок та строки повернення передплати за договором сторони врегулюють окремо додатковою угодою до даної угоди про розірвання договору.

4.1.5.15.04.2020 позивач надіслав відповідачу вимогу №14/01-1 від 14.04.2020 (а.с. 16-17) з описом вкладення (а.с. 18-19) та 14.09.2021 вимогу (а.с. 20-21) з описом вкладення (а.с. 22-23), у яких просив протягом семи днів з дати отримання вимоги здійснити повернення попередньої оплати за договором у розмірі 1680000,00 грн на поточний рахунок позивача.

4.1.6.30.03.2023 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 у справі №925/1667/21 з відповідача на користь позивача у примусовому порядку стягнуто 1680000,00 грн, що підтверджується випискою АТ "РАЙФФАЙЗЕН Банк" від 31.03.2023 (а.с. 24).

4.2.Заперечуючи проти позову, відповідач не подав доказів на спростування доводів позивача.

4.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

4.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

4.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

4.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

4.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази подані позивачем суд визнає достовірними.

4.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.5.Враховуючи, обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору поставки №21 від 25.09.2018;

4.5.2виконання позивачем свого обов`язку у зобов`язанні та перерахування на рахунок відповідача 1680000,00 грн попередньої оплати за товар;

4.5.3розірвання сторонами договору поставки №21 від 25.09.2018 шляхом укладення додаткової угоди від 28.02.2019 ;

4.5.4невиконання відповідачем зобов`язання з повернення позивачу попередньої оплати у розмірі 1680000,00 грн у семиденний строк, встановлений у вимозі від 14.04.2020; початок прострочення виконання зобов`язання 23.04.2020.

4.5.5стягнення з відповідача на користь позивача у примусовому порядку 1680000,00 грн 30.03.2023.

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

6.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

6.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

6.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

6.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

6.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

6.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

6.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

6.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

6.12.Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

6.13.Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

6.14.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

6.15.На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (частина 3 статті 693 Цивільного кодексу України).

6.16.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.17.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.18.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.19.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

6.20. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.19.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.20.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.21.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.22.Невиконання відповідачем обов`язку у зобов`язанні з повернення попередньої оплати на вимогу позивача порушує право позивача на своєчасне повернення попередньої оплати.

6.23.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.24.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

7.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

7.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

7.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з повернення попередньої оплати на вимогу позивача у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

7.3.Стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у розмірі 1680000,00 грн відбулося 30.03.2023 у примусовому порядку.

7.4.Звертаючись із позовом, прагне захистити своє майнове право на своєчасне поверення попередньої оплати та компенсувати втрати від знецінення грошових коштів в наслідок інфляції.

7.5.Позивач просить суд стягнути з відповідача 147928,66 грн 3% річних за період з 23.04.2020 по 30.03.2023 та 776806,58 грн інфляційних втрат за період з 23.04.2020 по 28.02.2023 за прострочення виконання грошового зобов`язання.

7.6.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

7.7.Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.8.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

7.9.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

7.10.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

7.11.Відповідач вимогу позивача про повернення попередньої оплати не виконав.

7.12.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.13.На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (частина 3 статті 693 Цивільного кодексу України).

7.14.Статтею 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

7.15.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

7.16.У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

7.17.За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

7.18.Отже, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

7.19.На суму неповерненої попередньої оплати у розмірі 1680000,00 грн позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3% річних.

7.20. Розмір інфляційних втрат становить 776806,58 грн (а.с. 3) за період з 23.04.2020 (день отримання відповідачем вимоги позивача від 14.04.2020 про повернення коштів) по 28.02.2023 включно за прострочення виконання грошового зобов`язання (1680000,00 грн (сума боргу) х 1,48432064 - 1680000,00).

7.21.Розмір 3% річних становить 147928,66 грн (а.с. 4) за період з 23.04.2020 по 30.03.2023 за прострочення виконання грошового зобов`язання (34839,34 грн за період з 23.04.2020 по 31.12.2020 (1680000,00 грн (сума боргу) х 3 % x 253 дні : 366 : 100) + 113089,32 грн за період з 01.01.2021 по 30.03.2023 (1680000,00 грн (сума боргу) х 3 % x 819 днів : 365 : 100).

7.22.Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

7.23.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

7.24.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

7.25.Несвоєчасне повернення відповідачем позивачу попередньої оплати завдало позивачу майнових втрат від знецінення грошових коштів за період прострочення виконання зобов`язання.

7.26.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 776806,58 грн інфляційних втрат та 147928,66 грн 3% річних, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

7.27.Твердження відповідача про початок відліку строку прострочення виконання зобов`язання з повернення попередньої оплати з 21.09.2021 у зв`язку з надсиланням вимоги від 09.09.2021 суд визнає необґрунтованими з огляди на тотожність змісту цих вимог та їх спрямованість на повернення попередньої оплати у зв`язку з неукладенням сторонами додаткової угоди, яка б врегульовувала строк та порядок повернення попередньої оплати.

7.28.Твердження відповідач про те, що правову оцінку вимозі від 14.04.2020 року надав Господарський суд Черкаської області у рішенні від 12.03.2021 у справі № 925/1491/20 суд визнає необґрунтованими з огляду вимоги частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Правова оцінка надана господарським судом вимозі позивача від 14.04.2020 та висновок про її передчасність у рішенні від 12.03.2021 у справі № 925/1491/20 ґрунтувалися на висновку про домовленість сторін укласти додаткову угоду про порядок та строки повернення попередньої оплати. Водночас Північний апеляційний господарський суд у постанові від 22.02.2023 у справі №925/1667/21 дійшов протилежного висновку, вказавши, що недосягнення сторонами згоди щодо порядку та строку повернення попередньої оплати не може бути підставою для невиконання обов`язку з повернення попередньої оплати.

7.29.Твердження відповідача про нікчемність договору про надання правової допомоги між позивачем та його представником адвокатом Губорєвим К.С. та відсутність у представника права на подання позовної заяви суд визнає безпідставними.

Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

При зверненні до суду із позовною завою представник позивача адвокат Губорєв Кирило Сергійович надав оригінал ордеру про надання правничої (правової) допомоги Серія АР № 1072367 від 07.04.2023.

Ордер сформовано адвокатським об`єднанням "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК" (ЄДРПОУ 33570964) у особистому кабінеті адвокатського об`єднання у мережі Інтернет за адресою https://lk.unba.org.ua/. За формою ордер відповідає вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положенню про ордер про надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41.

Ордер видано на представництво ТОВ "Придонецьке" у Господарському суді Черкаської області. Підставою видання ордеру є договір про надання правової допомоги б/н від 29.11.2021.

Ордер про надання правничої (правової) допомоги Серія АР № 1072367 від 07.04.2023 у належній формі підтверджує повноваження представника позивача адвоката Губорєва К.С. на підписання та подання позовної заяви.

Відповідач просить суд застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", за змістом яких здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Позивач визнав та повідомив суду, що станом на час розгляду справи позивач знаходиться на тимчасово окупованій території.

Водночас договір про надання правової допомоги між позивачем та адвокатським об`єднання, на підставі якого видано ордер, укладений 29.11.2021 у часі коли місцезнаходження позивача не перебувало на тимчасово окупованій території.

Враховуючи зміст норми статті 58 Конституції України (зворотна дія закону в часі) норми частини 2 статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не поширюють свої дію на правочини укладені суб`єктами господарювання, місцезнаходження яких в момент їх укладення не перебувало на тимчасово окупованій території.

8.Розподіл судових витрат.

8.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

8.2.За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 13871,05 грн на підставі платіжної інструкції від 06.04.2023 №4 (а. с. 6).

8.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8.4.Оскільки, позовні вимоги позивача задоволенні повністю до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 13871,05 грн.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства "САДОВОД" (ідентифікаційний код 14214549, адреса місцезнаходження: 18008, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд. 118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДОНЕЦЬКЕ" (ідентифікаційний код 00853286, адреса місцезнаходження: 71031, Запорізька область, Більмацький район, село Шевченківське (пн), вул. Шевченка, буд. 24) 147928,66 грн (сто сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять вісім гривень 66 копійок) 3% річних, 776806,58 грн (сімсот сімдесят шість тисяч вісімсот шість гривень 58 копійок) інфляційних втрат, 13871,05 грн (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одну гривню 05 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 12.09.2023.

СуддяА.І. Гладун