Рішення

від 12.09.2023 по справі 120/1837/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 вересня 2023 р. Справа № 120/1837/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення ГУ ПФ України у Львівській області №024950006305 від 25.10.2022 року про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.

23.03.2023 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивачу обґрунтовано відмовлено у зарахуванні спірного періоду до його трудового стажу з підстав зазначених у рішенні №024950006305 від 25.10.2022 року, а тому дії пенсійного органу представник відповідача вважає правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, представник відповідача зазначає, що позивач, окрім даного випадку, ще неодноразово звертався із заявою про призначення пенсії, однак йому було відмовлено зокрема рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області №024950006305 від 20.12.2022 року та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №024950006305 від 05.01.2023 року.

24.03.2023 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано до суду ідентичний за своїм змістом відзив на позовну заяву.

31.03.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій останній наводить свої аргументи на спростування доводів відповідача викладених у відзиві.

Враховуючи положення частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України), суд не бере до уваги зазначену відповідь представника позивача, оскільки дана категорія справ не передбачає подачі відповідної заяви.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступні обставини, які не заперечуються сторонами.

25.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідну заяву за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яке рішенням №024950006305 від 25.10.2022 року відмовило у призначенні пенсії, зазначивши, що у заявника відсутній необхідний пільговий стаж.

Водночас, даним рішенням не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2 наступні періоди трудової діяльності позивача:

період роботи з 22.12.2003 по 01.01.2007, згідно пільгової довідки від 22.08.2022 року №17, оскільки в матеріалах електронної пенсійної справи наявний наказ від 24.07.2001 № 50- В «Про завершення атестації робочих місць», яким підтверджується право на пенсійне забезпечення по Списку №2 слюсарям з ремонту устаткування в дробильному цеху. Також, в матеріалах електронної пенсійної справи наявний наказ від 18.03.2002 № 27-В «Про завершення атестації робочих місць» в якому зазначено, що Державною експертизою умов праці Вінницької області виявлені відхилення від чинного законодавства та нормативних актів при проведенні атестації відповідно до наказу від 11.05.2001 № З6-В, які були усунені при проведені повторної атестації. Висновок Державної експертизи умов праці Вінницької області якості проведення атестації робочих місць за умовами праці згідно наказу від 24.07.2001 № 50-В, заявником не надано. Крім того, наказом від 18.03.2002 № 27-В, затверджено Перелік робочих місць робота на яких дає право працівникам на пенсійне забезпечення, згідно додатку № 1, який також не надано;

періоди роботи з 02.01.2007 по 31.10.2007, згідно довідки від 22.08.2022 № 18 та період з 07.10.2010 по 11.04.2012, згідно довідки від 22.08.2022 № 19, оскільки відсутні дані про результати проведення атестації робочих місць за вказаною професією;

період з 01.07.2013 по 31.07.2016, згідно довідки від 22.08.2022 № 19, де зазначено про роботу неповний тиждень, що свідчить про неритмічність роботи. Наказів про неритмічність та додаткових документів про тривалість робочого тижня, не надано;

період з 01.10.2018 по 09.11.2018 та з 04.03.2019 по 30.06.2022, згідно довідок від 22.08.2022 № 43 та № 44, де зазначено про роботу неповний тиждень, що свідчить про неритмічність роботи, та не вбачається робота в кар`єрі або відкриті гірничі роботи. Наказів про неритмічність та додаткових документів про тривалість робочого тижня, заявником не надано.

Не погоджуючись із вказаним рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017р. №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Станом на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах вік останнього був достатнім для призначення відповідної пенсії, що не заперечується відповідачем, а тому даним обставинам суд оцінки не надає.

Водночас, надаючи оцінку рішенню пенсійного органу в частині відмови в зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення"основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 24.02.1986 року, ОСОБА_1 з 10.06.1991 року по 01.07.2003 року працював полірувальником виробів з металу із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки в шліфувально-збірному цеху у ВАТ «Вінницький підшипниковий завод», що є роботами пов`язаними з роботою в шкідливих умовах праці які передбачені Списком №2 розділом ХІV пунктом 12а, що в свою чергу підтверджується довідкою ВАТ «Вінницький підшипниковий завод» №584 від 27.12.2022 року та №18/89 від 14.07.2003 року, наказом-постановою «Про проведення атестації робочих місць» №470/37 від 07.06.1994 року у якому вказується посада та прізвище позивача.

Згідно розділу XIV п. 14.12а Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджено Постановою КМУ від 16.01.2003 №36, особам, які працювали полірувальниками, зайняті поліруванням виробів з металу із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки.

Стосовно спірного періоду з 22.12.2003 року по 01.01.2007 року, трудовою книжкою підтверджується те, що позивач працював слюсарем з ремонту устаткування у ВАТ «Стрижавський кар`єр», що є роботами пов`язаними з роботою в шкідливих умовах праці, які передбачені Списком №2 розділ 1 (гірничі роботи), що в свою чергу підтверджується довідкою №17 від 22.08.2022 року, наказом від 24.07.2001 № 50- В «Про завершення атестації робочих місць», яким підтверджується право на пенсійне забезпечення по Списку №2 слюсарям з ремонту устаткування в дробильному цеху, висновком №09-01-37 від 16.04.2002 року.

Із записів трудової книжки позивача також прослідковується його трудова діяльність з 02.01.2007 року по 31.10.2007 року машиністом дробильної установки по 4 розряду в дробильному цеху в ВАТ «Стрижавський кар`єр» що є роботами пов`язаними з роботою в шкідливих умовах праці що передбачена Списком №2 розділ 1 (гірничі роботи), що в свою чергу підтверджується довідкою №18 від 22.08.2022 року, наказом від 12.04.2007 року № 48- В «Про результати проведення атестації робочих місць», яким також підтверджується право на пенсійне забезпечення по Списку №2 мащиністам дробильної установки, висновком №09-04-81 від 20.02.2008 року.

Окрім того, як слідує з записів трудової книжки ОСОБА_1 , з 07.10.2010 року по 31.07.2016 року він дійсно працював мащиністом сортувалки у ВАТ «Стрижавський кар`єр», що є роботами пов`язаними з роботою в шкідливих умовах праці, які передбачені Списком №2 розділ 1 (гірничі роботи), що в свою чергу підтверджується довідкою №19 від 22.08.2022 року, наказом від 10.07.2013 року № 71-В «Про результати проведення атестації робочих місць», яким в свою чергу підтверджується право на пенсійне забезпечення по Списку №2 машиністам сортувалки, висновком №09-02-335 від 10.09.2013 року.

Разом з тим, з 01.08.2016 року по 09.11.2018 року позивач працював машиністом сортувалки у ТОВ «Бетон-центр», що є роботами пов`язаними з роботою в шкідливих умовах праці, що передбачені Списком №2 розділ 1 (гірничі роботи), що в свою чергу підтверджується довідкою №44 від 22.08.2022 року, наказом від 24.09.2018 року № 22- В «Про результати проведення атестації робочих місць», яким підтверджується право на пенсійне забезпечення по Списку №2 машиністам сортувалки, статутом ТОВ «Бетон-центр».

Водночас, з 04.03.2019 року позивач продовжує працювати машиністом сортувалки гірничого цеху у ТОВ «Бетон-центр», які є роботами пов`язаними з роботою в шкідливих умовах праці що передбачена Списком №2 розділ 1 (гірничі роботи), що в свою чергу підтверджується довідкою №43 від 22.08.2022 року.

На підставі вищевикладеного, в контексті даної спірної ситуації, незарахування пенсійним фондом спеціального пільгового стажу передбаченого Списком №2, на переконання суду є необґрунтованим, оскільки, такий стаж підтверджується записами в трудовій книжці позивача та уточнюючими довідками, в яких чітко зазначено щодо відповідності займаних посад Списку №2.

При цьому, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 01.10.2018 по 09.11.2018 та з 04.03.2019 по 30.06.2022, згідно довідок від 22.08.2022 № 43 та № 44, з підстав роботи неповний тиждень, що на думку відповідача свідчить про неритмічність роботи, та не вбачається робота в кар`єрі або відкриті гірничі роботи.

Дані доводи представника відповідача спростовуються довідкою ТОВ «Бетон-центр» № 77 від 05.12.2022 року, з якої вбачається, що на підприємстві встановлено п`ятиденний робочий день з тривалістю робочого часу працівників 40 годин на тиждень з двома вихідними. Зазначеною довідкою також підтверджено зайнятість позивача у спірні періоди в повний робочий день.

Разом із тим, відповідно до приписів Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, відсутність у трудовій книжці вказівки на те, що працівник прийнятий на роботу із неповним робочим днем чи за сумісництвом вказує на те, що останній працював повний робочий день.

Згідно з чинним законодавством та усталеною судовою практикою необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно достатті 114 Закону № 1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею роботи, передбаченої Списком № 2 (якщо йдеться про період роботи до 21.08.1992 року), а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці (якщо йдеться про період роботи після 21.08.1992 року).

Окрім того, як вже зазначалось, трудова книжка хоча й вважається основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є обов`язковими лише у тих випадках, якщо відомостей трудової книжки достатньо для підтвердження спеціального трудового стажу в цілях визначення права особи на пільгову пенсію.

При цьому, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 року сформулювала правовий висновок, згідно з якою особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

З огляду на викладене, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Згідно з частиною 5статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас документи, надані позивачем повністю підтверджують факт його зайнятості повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 у спірні періоди.

Суд зазначає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Приймаючи документи, орган, який призначає пенсію перевіряє: правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта і документам про стаж; зміст і належне оформлення наданих документів; копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлений у тримісячний строк з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак, Пенсійний фонд не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження пільгового стажу позивача.

Окрім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.04.2019 року у справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

Також, за висновками Верховного Суду (постанова від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а) підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Підсумовуючи, суд доходить висновку, що записи у трудовій книжці позивача, надані ним уточнюючі довідки та інші документи, , підтверджують характер роботи позивача в спірні періоди за Списком № 2 та дають підстави для зарахування цього періоду до спеціального стажу, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФ України у Львівській області №024950006305 від 25.10.2022 року підлягають задоволенню.

Водночас, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області №024950006305 від 20.12.2022 року та рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №024950006305 від 05.01.2023 року, якими позивачу відмовлено в призначенні пільгової пенсії, оскільки вони не є предметом розгляду в даній справі, а оцінка надається судом виключно рішенню Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №024950006305 від 25.10.2022 року.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити відповідну пільгу пенсію, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 2 частини другоїстатті 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третястатті 245 КАС України передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їйКонституцієюабо Законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Враховуючи дані трудової книжки серії НОМЕР_1 від 24.02.1986 року, надані позивачем уточнюючі довідки, позивач на дату звернення за призначенням пенсії мав необхідний вік, загальний стаж, які не є спірним у межах даної адміністративної справи, а також пільговий стаж роботи (понад 12 років 6 місяців) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії за віком.

Статтею 45 Закону № 1058-ІVвстановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цьогоЗакону.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню, а порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IVз 25.08.2022 року, тобто з дня звернення з відповідною заявою, зарахувавши до пільгового стажу всі спірні періоди його роботи.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, а тому на його користь слід стягнути відповідну суму. При цьому, враховуючи, що саме рішення ГУ ПФУ у Львівській області стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, вважаю за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань даного відповідача відповідну суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №024950006305 від 25.10.2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 25.08.2022 року, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 10.06.1991 року по 01.07.2003 року, з 22.12.2003 року по 01.01.2007 року, з 02.01.2007 року по 31.10.2007 року, з 07.10.2010 року по 31.07.2016 року, з 01.08.2016 року по 09.11.2018 року та з 04.03.2019 року по 25.08.2022 року, згідно записів його трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 24.02.1986 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21036, код ЄДРПОУ: 13322403)

СуддяЧернюк Алла Юріївна