Рішення

від 13.09.2023 по справі 320/2743/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2023 року № 320/2743/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Київська міська психоневрологічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку-

в с т а н о в и в:

Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська психоневрологічна лікарня №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 25.02.2021 №UA-2020-12-18-007049-b.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний висновок є необґрунтованим, протиправним, таким, що порушує права позивача, а отже підлягає скасуванню. Зауважує, що при проведенні процедури закупівлі замовником не було допущено порушень вимог Закону, встановлені Держаудитслужбою у висновку.

Ухвалою суду від 15 березня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що нечітке розмежування замовником переліку документів у розділах тендерної документації, які повинні бути подані різними суб`єктами процедури закупівлі (учасником/переможцем), не може бути підставою для визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі.

Третя особа Приватне підприємство «Атлант» своїм правом на подання пояснень відносно предмету спору не скористалась, пояснень до суду не надала.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська психоневрологічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» через авторизований електронний майданчик (електронну систему PROZORRO) було проведено процедуру закупівлі відкриті торги на закупівлю послуг 75240000-0 «Послуги із забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку та громадського порядку» (послуги з охорони спеціального медичного закладу з наданням психіатричної допомоги та примусових заходів медичного характеру, його структурних підрозділів (лікувальних корпусів, відділень тощо) КНП «КМПНЛ № 3» та встановлення пропускного режиму з використанням технічних засобів нагляду і контролю) та із переможцем відкритих торгів - приватним підприємством «Атлант» було укладено договір № 1102/21 від 11.02.2021.

Разом з тим, 10.02.2021 Державною аудиторською службою України, на підставі частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затверджено гопостановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, було розпочато моніторинг вказаної вище процедури закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі 25.02.2021 відповідачем через електронну систему PROZORRO оприлюднено «Висновок про результати моніторингу закупівлі» (далі - Висновок) з інформацією про виявлені порушення в частині «не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону».

Як вбачається із констатуючої частини Висновку, «за результатами моніторингу встановлено, що відповідно до пункту 1 розділу III тендерної документації Замовник установив вимогу до учасників торгів, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення Замовником), та завантаження файлу(ів), який(і) повинен(ні) містити, зокрема заповнену та підписану тендерну пропозицію за формою, наведеною у Додатку 1 до тендерної документації.

Однак, у складі тендерної пропозиції учасника ПП «Атлант» відсутня заповнена та підписана тендерна пропозиція, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу III тендерної документації. Проте, на порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ПП «Атлант» як таку, що не відповідає іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, визнав його переможцем та уклав з ним договір про закупівлю послуг за державні кошти від 11.02.2021 № 1102/21».

Крім того висновок містить інформацію про зобов`язанння щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: «з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

04.03.2021 року позивачем було оприлюднено через електронну систему закупівельPROZORRO заперечення до висновку.

Відповіді на подані заперечення до позивача не надходило та через електронну систему закупівельPROZORRO не оприлюднювалось.

Вважаючи висновки відповідача щодо виявлених порушень необґрунтованими, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (ч.2 ст.1 Закону № 2939-XII).

Статтею 5 Закону № 2939-XII встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 7 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно із частиною 2 статті 22 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За правилами визначеними частинами 3-11, 1 статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідачем у Висновку зазначається про виявлення порушень, а саме: за результатами моніторингу встановлено, що відповідно до пункту 1 розділу III тендерної документації Замовник установив вимогу до учасників торгів, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді, шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення Замовником), та завантаження файлу(ів), який(і) повинен(ні) містити, зокрема заповнену та підписану тендерну пропозицію за формою, наведеною у Додатку 1 до тендерної документації.

Однак, у складі тендерної пропозиції учасника ПП «Атлант» відсутня заповнена та підписана тендерна пропозиція, чим не дотримано вимоги пункту 1 розділу III тендерної документації. Проте, на порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ПП «Атлант» як таку, що не відповідає іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, визнав його переможцем та уклав з ним договір про закупівлю послуг за державні кошти від 11.02.2021 № 1102/21».

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає висновки відповідача необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог пункту 1 розділу III Тендерної документації (зі змінами), затвердженої рішенням тендерного комітету позивача від 06.01.2021 (далі - Тендерна документація), тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення Замовником), та завантаження файлу(ів), який(і) повинен(ні) містити, зокрема (у тому числі) заповнену та підписану тендерну пропозицію за формою, наведеною у Додатку 1 до Тендерної документації.

При цьому, Додатком 1 до Тендерної документації, якою затверджено форму тендерної пропозиції учасника, Замовником, шляхом встановлення примітки, уточнено вимогу, визначену пунктом 1 розділу III цієї документації, в частині строків та форми її надання.

А саме Замовником визначено, що форма «Тендерна пропозиція» надається Переможцем торгів Замовнику у строк, що не перевищує 10 (десять) днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, в паперовому або електронному вигляді.

Тобто, позивачем визначено право переможця торгів надати «Тендерну пропозицію» Замовнику в одній із двох форм:

- або в паперовому вигляді, шляхом надіслання її на поштову адресу Замовника;

- або в електронному вигляді, шляхом завантаження її через електронну систему PROZORRO.

Як вбачається з інформації, розміщеної в електронній системі PROZORRO, повідомлення про намір укласти договір за переможцем торгів ПП «Атлант» позивачем було опубліковано (оприлюднено) 25.01.2021.

Отже, кінцевий строк надання Тендерної пропозиції переможцем торгів становив 04.02.20201.

Як свідчать матеріали справи, переможцем торгів ПП «Атлант» листом від 02.02.2021 № 10/2 було надано Тендерну пропозицію за формою, встановленою Тендерною документацією, а саме у паперовому вигляді, та у строк, визначений замовником у тендерній документації.

Факт надання ПП «Атлант» тендерної пропозиції підтверджується відміткою вхідної кореспонденції позивача (вх. №111 від 02.02.2021).

Таким чином, судом встановлено, що переможцем торгів ПП «Атлант» були дотримані вимоги Тендерної документації та надані всі необхідні документи для визнання його переможцем торгів.

Натомість, суд звертає увагу, що під час здійснення процедури моніторингу закупівлі, відповідачем не здійснювався запит позивачу про надання інформації та пояснень з цього питання, що свідчить про неповноту проведення моніторингу.

Отже, висновок Державної аудиторської служби України «Про результати моніторингу закупівлі» від 25.02.2021 за результатами моніторингу закупівлі (UA-2020-12-18-007049-b)є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалюючи дане судове рішення, суд також керується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2270,00 грн., відповідно до платіжного доручення №425 від 10 березня 2021 року.

В зв`язку із задоволенням позовних вимог на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 25.02.2021 №UA-2020-12-18-007049-b.

Стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства «Київська міська психоневрологічна лікарня №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (08631, Київська обл, смт Глеваха, вул. Павлова, 7, код ЄДРПОУ 02125838) сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.(дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.