Ухвала

від 13.09.2023 по справі 320/25493/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 вересня 2023 року м. Київ № 320/25493/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиці А.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СПЕЦМОНТАЖБУД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СПЕЦМОНТАЖБУД» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СПЕЦМОНТАЖБУД» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою, в якій зазначити підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної вище ухвали суду, представником позивача була подана до суду заява про поновлення пропущеного строку.

В обґрунтування поданої заяви, представник позивача послався на обставини того, що в офісі товариства відбувались аварійні відключення світла протягом січня-липня 2023 року, що стало причиною несанкціонованого відключення офісної техніки та втрати той чи іншої частини інформації яка знаходиться на комп`ютерах товариства. Сам факт віключення світла в приміщенні офісу товариства призводив до того, що товариство не мало можливості належним чином функціонувати оскільки можливість виконувати свої трудові обов`язки у працівників підприємств скоротились майже в 10 разів, що в свою чергу призвело до несвоєчасного виконання працівниками свої трудових завдань.

На підставі викладених вище аргументів та висновків, представник позивача просив суд поновити позивачу строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Розглянувши подану позивачем до суду заяву про поновлення пропущеного строку, перевіривши доводи та аргументи зазначені позивачем, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Водночас, ч.3 ст.122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В той же час, суд звертає увагу, що у відповідності до приписів ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд звертає увагу, що позивачем в межах поданої позовної заяви оскаржується податкове повідомлення-рішення №260930413 від 13.10.2022.

При цьому, судом встановлено, що позивач не погоджуючись з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням подав скаргу до Державної податкової служби України та рішенням від 16.01.2023 №1239/6/99-00-06-01-05-06 залишено скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Як вже було зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, вказані обставини свідчать про наявність у позивача місячного строку, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження для звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору.

Перевіривши заявлені позивачем аргументи, доводи та обставини у заяві про поновлення пропущеного строку суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, з огляду на не підтвердження позивачем таких належними та допустимими докази, з огляду на що суд не можу взяти до уваги викладені у поданій заяві про поновлення пропущеного строку аргументи і доводи.

Крім того, суд зауважує, що рішення за яким починається строк відліку часу для звернення до суду за захистом прав датоване 16.01.2023, в той час як позивач звернувся до суду 24.07.2023 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції Київського окружного адміністративного суду), тобто через більше ніж п`ять місяців, не обґрунтовуючи обставини того, що заважало позивачу звернутись до суду у період березень-червень 2023 року.

Суд відзначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду з порушенням тримісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, при цьому не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

Проте, суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, суд звертає увагу, що при визначенні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою застосовуються правила ч.2 ст.123 КАС України та не можуть застосовуватись правила ст.121 КАС України, якими врегульовано питання поновлення, продовження або відмови в такому поновленні чи продовженні процесуального строку саме щодо вчинення окремої процесуальної дії.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставини та наданих доказів у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, з яких пропущено строк звернення до суду визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.160, 161, п.1 ч.4 ст.169, ч.8 статті 169, статтями 241-243, 248, 251 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду зазначені товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СПЕЦМОНТАЖБУД».

2. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СПЕЦМОНТАЖБУД» - повернути.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 КАС України з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Перепелиця А.М.