Ухвала

від 12.09.2023 по справі 620/17004/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про заміну боржника у виконавчому провадженні

12 вересня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/17004/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Грищенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, в приміщенні суду заяви Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про заміну боржника у виконавчому провадженні по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції Українипро визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва звернулось до суду із заявами про заміну боржника у постановах про накладення штрафу, винесених у виконавчому провадженні №70111024 від 12.12.2022 та від 03.01.2023 про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн. та у розмірі 10200,00 з Державної архітектурно-будівельної інспекції Українина його правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Заяви мотивовані тим, що з 06.03.2023 Державна архітектурно-будівельна інспекція Україниліквідована. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 утворено Державну сервісну службу містобудування України, забезпечення діяльності якої у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України, яка реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного нагляду. Враховуючи наведене, заявник зазначає, що Державна інспекція архітектури та містобудування України є правонаступником Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Розгляд заяв призначено на 12.09.2023 об 11:00 год. у приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Київська, 23, м. Чернігів.

Представник заявника просив проводити розгляд заяв без його участі.

Позивач надав заяву про проведення судового засідання без його участі.

Від представника Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшли пояснення, у яких ДІАМ просила відмовити у задоволенні заяв, зазначивши, що норми, які регулюють процедуру зміни сторони виконавчого провадження, спрямовані на примусове виконання саме судового рішення, яке набрало законної сили. Накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Отже несплата боржником постанови про накладення штрафу є підставою для відкриття виконавчих проваджень за відповідними постановами державного виконавця, які підлягають виконанню в порядку, передбаченому законодавством, однак наведене не може бути підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду. Крім того, виконавче провадження №70111024 завершено, тому заміна боржника без відкритого виконавчого провадження не відповідає чинному законодавству.

Від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції заяви та клопотання не надходили.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2022, яке набрало чинності 28.02.2022, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до дубліката листка непрацездатності серії АДЧ №919399 від 16.12.2020 (а.с. 23-25).

02.05.2022 Чернігівським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення по справі №620/17004/21, відповідно до якого стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції Українина користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. (а.с. 32-33). Вказане додаткове рішення набрало законної сили 01.06.2022.

19.09.2022 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №620/17004/21.

20.10.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70111024, боржником у якій є Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912).

Крім того, 12.12.2022 та 03.01.2023 виконавцем у межах виконавчого провадження №70111024 винесено постанови про накладення на боржника штрафу в сумі 5100,00 грн. та 10200,00 грн. відповідно за невиконання без поважних причин рішення суду (а.с. 70-71, 79-80).

Разом з тим, на даний час Державна архітектурно-будівельна інспекція України припинена, що стало підставою для звернення до суду із даною заявою.

Вирішуючи заяву по суті, суд враховує таке.

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» зокрема, утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому вказаною постановою ліквідовано Державну інспекцію містобудування та Державну сервісну службу містобудування. Установлено, що забезпечення діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування та заходи, пов`язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, у 2021 році здійснюються в межах видатків, передбачених Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування.

Згідно із пунктом 3 Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 «Питання Державної інспекції архітектури та містобудування» постановлено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За інформацією із офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.09.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів від 19.08.2015 №671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» (в редакції від 15.09.2021), органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов`язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та продовжують здійснювати повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю після початку здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій Державною інспекцією архітектури та містобудування.

Відповідно до пункту 1 Примірного Положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №671 орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі - орган держархбудконтролю). Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підконтрольним ДІАМ.

20 травня 2021 року проведено державну реєстрацію створення Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1000701020000092252.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна архітектурно-будівельна інспекція України 06.03.2023 припинена (запис №1000701110026047267) (а.с. 208-213).

Отже, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як юридична особа, ліквідована, її функціональні обов`язки передані до Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою в судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року по справі №264/5957/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року по справі №9901/348/19 висловила позицію стосовно публічного правонаступництва органів державної влади, зазначивши, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.

При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва:

1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Згідно із пунктом 51 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) (заява №28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу.

У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».

З вищевикладеного вбачається, що приймаючи рішення про ліквідацію ДАБІ України Уряд поклав виконання функцій ліквідованого органу на новостворений, а саме на Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Таким чином, на теперішній час функції ДАБІ щодо відшкодування коштів перейшли до його правонаступника - ДІАМ.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Суд зазначає, що процесуальне правонаступництво необхідно розуміти як заміну або вибуття в адміністративній справі сторони чи третьої особи в разі переходу правового статусу від однієї особи до іншої (правонаступника), зокрема компетенції між суб`єктами владних повноважень, у спірних матеріальних правовідносинах. Залучення правонаступника до участі в розгляді та вирішенні адміністративної справи має відбуватися шляхом постановлення ухвали як за ініціативою суду, так і зацікавлених осіб.

Заміна правонаступником допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі і на стадії виконання судових рішень.

Частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно із частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини 10 статті 51 Бюджетного кодексу України, у разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.

Таким чином, на теперішній час функції Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо відшкодування коштів перейшли до його правонаступника - Державної інспекції архітектури та містобудування України, так як Державна архітектурно- будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912) з 06 березня 2023року ліквідована, що підтверджується записом №1000701110026047267.

Суд звертає увагу на те, що виключно органами Казначейства виконуються рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів відповідно до виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).

Управління Казначейства є органом, який повинен виконати рішення суду на підставі виконавчого листа, вжити заходи для виконання виконавчого листа відповідно до Порядку №845.

Згідно підпункту 3 пункту 13 Порядку №845, у разі звернення до суду із заявою про заміну боржника правонаступником безспірне списання коштів зупиняється.

Відтак, заяви УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва про заміну боржника у виконавчому провадженні №70111024 мають бути задоволені шляхом заміни боржника з Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840).

Керуючись статтями 241-243, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяви представника Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про заміну боржника у виконавчому провадженні задовольнити.

Замінити боржника Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (код ЄДРПОУ 37471912) на правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840) у виконавчих документах постановах про накладення штрафу від 12.12.2022 та від 03.01.2023, винесених в межах виконавчого провадження №70111024.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.09.2023.

Суддя С.В. Бородавкіна