Постанова

від 12.09.2023 по справі 580/5770/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5770/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року (повний текст виготовлено 10 березня 2023 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування у частині індивідуального акта та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.05.2022 № 6 в частині відмови у підтвердженні періодів роботи у КСП «Червоний Жовтень» з 01.01.1992 до 31.12.1998 та у ВСК «Міжгір`я» з 13.03.2009 до 30.09.2010 та з 10.04.2011 до 01.05.2013, що зараховується до стажу роботи оператором машинного доїння (дояркою) та свинаркою, в частині підтвердження періоду роботи у ВСК «Міжгір`я» від 01.01.2004 до 30.11.2007 оператором машинного доїння (дояркою) - відповідно до сплачених страхових внесків;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи у КСП «Червоний Жовтень» з 01.01.1992 до 31.12.1998 та у ВСК «Міжгір`я» з 13.03.2009 до 30.09.2010 та з 10.04.2011 до 01.05.2013, що зараховується до стажу роботи оператором машинного доїння (дояркою) та свинаркою, у частині підтвердження періоду роботи у ВСК «Міжгір`я» від 01.01.2004 до 30.11.2007 оператором машинного доїння (дояркою) - повністю без зазначення «відповідно до сплачених страхових внесків».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.05.2022 №6 у частині немотивованої відмови ОСОБА_1 зарахувати періоди роботи у КСП «Червоний Жовтень» з 01.01.1992 до 31.12.1998 та у ВСК «Міжгір`я» з 13.03.2009 до 30.09.2010, з 01.01.2004 до 30.11.2007, з 10.04.2011 до 01.05.2013.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву від 13.04.2022 ОСОБА_1 та прийняти мотивоване рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, зокрема, що трудова книжка не підтверджує обов`язкову ознаку, необхідну для призначення пенсії на пільгових умовах - виконання встановлених норм обслуговування.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування у частині індивідуального акта та зобов`язання вчинити дії та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

11 липня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому позивач підтримує висновки суду першої інстанції та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 13.04.2022 позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про підтвердження стажу роботи з 04.09.1984 до 01.05.2013, де додані документи: витяг з Єдиного державного реєстру про ліквідацію ВСК «Міжгір`я» (ЄДРПОУ 03791798), трудову книжку та архівні довідки про періоди роботи з 04.09.1984 до 21.01.2008 на посаді оператора машинного доїння (доярки), з 13.03.2009 до 30.09.2010, з 10.04.2011 до 01.05.2013 на посаді свинарки, архівну довідку про реорганізацію, архівну довідку про заробітну плату; індивідуальні відомості про застраховану особу.

30.05.2022 за результатом розгляду заяви позивача від 13.04.2022 Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняла рішення № 6 : підтвердити позивачу пільговий стаж роботи на посадах оператора машинного доїння (доярки) та свинарки з 04.09.1984 до 31.12.1984 (61 в/день), з 01.01.1985 до 07.09.1985 (181 в/день), з 08.09.1985 до 31.12.1991, з 01.01.1999 до 31.12.2003; за період із 01.01.2004 до 30.11.2007 - відповідно до сплачених страхових внесків та відмовила у підтвердженні пільгового стажу позивачу з 01.01.1992 до 31.12.1998, позаяк відсутні дані первинного обліку щодо виконання встановлених норм обслуговування; з 13.03.2009 до 30.09.2010 та з 10.04.2011 до 01.05.2013 - в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про спеціальний стаж роботи (пільговий).

Вважаючи відмову у підтвердженні вказаних періодів роботи протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що незатвердження (та, як наслідок, відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства на відповідному підприємстві не може ототожнюватися з невиконанням таких норм за наявної щомісячної оплати за посадою доярка/свинарка.

Також суд вказав, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, відповідачі мають надати оцінку сумі сплачених соціальних внесків у спірний період та/або перевірити наявність заборгованості роботодавця, проте останнє не може слугувати підставою для не зарахування до страхового стажу періодів її роботи на такому підприємстві.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Так, відповідно до п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності з 01.10.2017, Закон №1058 доповнений розділом XIVІ, а саме: статтями 114 та 115, які передбачають право на пенсійне забезпечення окремих громадян.

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року.

Отже, жінки, які працюють свинарками-операторами мають право на призначення пенсії на пільгових умовах за умови виконання норм обслуговування.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки від 04.09.1984 НОМЕР_1 встановлено, що позивач з 04.09.1984 до 21.01.2008 працювала оператором машинного доїння у колгоспі «Червоний Жовтень», правонаступником якого є ВСК «Міжгір`я»; з 13.03.2009 до 30.09.2010 та з 10.04.2011 до 01.05.2013 працювала свинаркою у ВСК «Міжгір`я», що додатково підтверджується довідкою виконкому Березняківської сільської ради від 03.12.2021 №44.

Згідно довідки виконкому Березняківської сільської ради від 18.10.2021 №33 колгосп «Червоний Жовтень» протоколом №2 від 25.03.2000 реорганізовано у виробничий сільськогосподарський кооператив «Міжгір`я» та зареєстрований у Смілянській райдержадміністрації 31.03.2000.

22.10.2019 Господарський суд Черкаської області у справі № 925/1024/16 затвердив звіт ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури банкрута та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 06.09.2019 - ухвалив ліквідувати виробничий сільськогосподарський кооператив «Міжгір`я» (Черкаська область, Смілянський район, село Плескачівка, вул. Бондаренків буд.2, код ЄДРПОУ 03791798) як юридичну особу-банкрута. Архівні документи із особового складу працівників, які мали відносини з ВСК «Міжгір`я» передані на зберігання до Плескачівської сільської ради згідно акту передачі від 19.08.2019.

Згідно з довідками виконкому Березняківської сільської ради від 22.10.2021 №34 та від 24.06.2022 №30 документи про виконання норм обслуговування колгоспу «Червоний Жовтень» з 1992 року відсутні в архіві виконавчого комітету Березняківської сільської ради Черкаської області; місцезнаходження вищезазначених документів невідоме. Згідно відомостей виконкому Березняківської сільської ради від 18.10.2021 №30 про кількість фактично вироблених вихододнів (людиноднів) у колгоспному виробництві колгоспу «Червоний Жовтень» зазначається, що позивачем відпрацьовану таку кількість трудоднів (людиноднів): за 1992 рік - 258; за 1993 рік - 256; за 1994 рік - 227; за 1995 рік - 241; за 1996 рік-251; за 1997 рік - 227 та за 1998 рік - 239.

Згідно архівної довідки архівного відділу Черкаською РДА від 06.06.2022 №49/01-17 підтверджується факт, що немає інформації про встановлений мінімум вихододнів на 1986, 1988, 1989, 1990, 1991, 1992, 1993 у протоколах загальних зборів КСП «Червоний Жовтень», проте Комісія не проаналізувала списки членів, які не виробили норму вихододнів у зв`язку із зарахованими періодами згідно рішень загальних зборів КСП «Червоний Жовтень» за спірні періоди, позаяк згідно архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданою позивачу виконкомом Березняківської сільської ради, зазначається, що у період з 1992 по 1998 позивач отримувала щомісячно заробітну плату.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці. Відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів також покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

За наведеного, судом не встановлено, а відповідачем не доведено підстав для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача, адже вони підтверджені належними та допустимими доказами.

Беручи до уваги, що трудова книжка позивача належним чином оформлена, а також містить всі необхідні записи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для зарахуванні до пільгового стажу позивачки, періоду роботи у КСП «Червоний Жовтень» з 01.01.1992 до 31.12.1998.

Не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства на відповідному підприємстві не може ототожнюватися з невиконанням таких норм за наявної щомісячної оплати за посадою доярка/свинарка, про що зазначено Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 у справі № 709/1360/17, від 07.02.2019 у справі № 699/155/17, від 20.01.2022 у справі №219/4003/17.

Щодо відмови у підтвердженні пільгового стажу з 13.03.2009 до 30.09.2010, з 10.04.2011 до 01.05.2013, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про спеціальний стаж роботи (пільговий), суд зазначає наступне.

За п. 4 розд. І, п. 1 розд. ІІ Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1, Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Реєстр застрахованих осіб формується як система накопичення, збереження електронних даних на базі централізованих інформаційних технологій відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронний цифровий підпис», «;Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

За п. 3 та 5 розд. IV Положення відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.

Згідно п. 6 розд. V. 6 Положення інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами, як, зокрема: індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення.

У разі відсутності в Реєстрі застрахованих осіб інформації про застраховану особу за визначеними параметрами формується та надається довідка про відсутність індивідуальних відомостей про особу за формою згідно з додатком 15 до цього Положення.

Додатком №4 до вказаного Положення є індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).

Таким чином, індивідуальні відомості про застраховану особу формуються як інформація з Реєстру застрахованих осіб.

Суд не бере до уваги посилання пенсійного органу на те, що у Реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про спеціальний стаж, оскільки це суперечать вимогам Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 року № 10-1, яке відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб (п. 1 Порядку).

Вказаний Порядок такого поняття як спеціальний стаж не містить, тому посилання відповідача на необхідність наявності в Реєстрі застрахованих осіб відомостей про спеціальний стаж не ґрунтується на вимогах законодавства.

Крім того, з форми ОК-5 вбачається, що відомості по спецстажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу зазначаються за наявності даних.

Отже, відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відомостей по спецстажу не може бути підставою для обмеження права особи на зарахування періоду роботи до пільгового стажу.

Щодо підтвердження періоду роботи у ВСК «Міжгір`я» від 01.01.2004 до 30.11.2007 оператором машинного доїння (дояркою) відповідно до сплачених страхових внесків, колегія суддів зазначає, що як вірно вказав суд першої інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 12.09.2019 у справі № 489/2283/16-а, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не у повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника (платника єдиного внеску). Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, відповідачі мають надати оцінку сумі сплачених соціальних внесків у спірний період та/або перевірити наявність заборгованості роботодавця, проте останнє не може слугувати підставою для не зарахування до страхового стажу періодів її роботи на такому підприємстві.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування у частині індивідуального акта та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна