Ухвала

від 12.09.2023 по справі 240/30730/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/30730/22

Головуючий у І інстанції:

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

12 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крігербейк" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крігербейк" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області № 7318253/36169844 від 09.09.2022 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Крігербейк" № 1 від 22.07.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Крігербейк" №1 від 22.07.2022.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Представником позивача подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про винесення додаткового судового рішення з приводу розподілу судових витрат.

Судова колегія, надавши оцінку доводам заявника щодо підставності вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, в призмі наданих заявником доказів, відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що до заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу додано, зокрема: копію договору про надання правової допомоги №5/22 від 09.06.2022 року, акт №02 прийому передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №5/22 від 09.06.2022 рок.

Так, відповідно до акту №02 прийому передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №5/22 від 09.06.2022 рок, загальна вартість наданих послуг становить - 5000 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені: договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Разом з тим, суд враховує принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката, який запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз зазначених норм свідчить, що зобов`язання щодо оплати послуг з надання правової допомоги та порядок визначення вартості таких послуг мають бути узгоджені стороною справи та адвокатом до фактичного надання таких послуг. Зобов`язання щодо оплати конкретної суми вартості послуг з надання правової допомоги має існувати станом на час заявлення до стягнення відповідних витрат на правову допомогу з іншої сторони спору та ухвалення судом рішення. Докази фактичного понесення таких витрат можуть подаватись до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, що до заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу додано, зокрема, копію договору про надання правової допомоги №5/22 від 09.06.2022 року, акт №02 прийому передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №5/22 від 09.06.2022 рок. Загальна вартість наданих послуг - 5000 грн.

Однак доказів, що позивачем понесено такі витрати, а саме оплату вказаних витрат до суду не надано, більше того позивачем до суду надано тільки акт №02 прийому передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №5/22 від 09.06.2022 рок.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крігербейк" витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалити додаткове судове рішення у даній справі.

Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Крігербейк" про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крігербейк" витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.