Постанова

від 13.09.2023 по справі 120/37/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/37/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

13 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Козятинської міської ради Вінницької області про надання дозволу на погашення боргу,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2023 року позивач, Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Козятинської міської ради (далі відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу Комунального підприємства "Відродження" Козятинської міської ради в розмірі 2 684 458, 29 грн. за рахунок майна відповідача.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що в контексті статті 97 Податкового кодексу України, а також статтями 111 і 112 Цивільного кодексу України врегульовано порядок погашення податкових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутство, а тому надання дозволу позивачу на погашення податкового боргу Комунального підприємства "Відродження" Козятинської міської ради за рахунок майна платника податків, призведе до порушення визначеної відповідно до вимог статті 112 Цивільного кодексу України черговості задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що оскільки недостатність майна КП "Відродження" для погашення податкового боргу підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 по справі №120/184/22-а тому позовні вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача слід задовольнити.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Як встановлено судом першої інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Комунальне підприємство "Відродження" Козятинської міської ради є юридичною особою, заснованою на комунальній власності територіальної громади м. Козятина, створене рішенням Козятинської міської ради Вінницької області.

Комунальне підприємство Козятинської міської ради "Відродження", перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області за яким рахується борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 106 205,59 грн., з яких: 48 837, 81 грн. - основний платіж, 55 030,32 грн. - штрафні санкції, 2337,46 грн. - пеня; військового збору в розмірі 14 969, 88 грн., з яких: 6655,38 грн. - основний платіж, 7820, 99 грн. - штрафні санкцій, 493, 51 грн. - пеня; частини чистого прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань - 714 696, 16 грн., з яких: 453 087, грн. - основний платіж, 113 272 грн. - штрафні санкції, 148 337, 16 грн. - пеня; податку на прибуток підприємств розмірі 763 781, 91 грн., з яких: 486 717 грн.- основний платіж, 121 679 грн. - штрафні санкції, 155 385,91 грн.- пеня; податку на додану вартість в розмірі 1 083 067, 51 грн., з яких: 265 290 грн. - основний платіж, 278 354, 53 грн. - штрафні санкції, 539 422, 98 грн. - пеня; надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах - 1 737, 24 грн., з яких: 425, 51 грн. - штрафні санкції, 1 311, 73 грн. - пеня.

Відповідно до п. 10.1 розділу 10 Статуту КП "Відродження" Припинення Підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або шляхом ліквідації за рішенням Власника - Козятинської міської ради, суду та в інших випадках встановлених законодавством.

Рішенням Козятинської міської ради від 19.03.2019 року №1385-VІІ, яке прийнято на 33 (позачерговій) сесії 7 скликання, ухвалено здійснити ліквідацію КП "Відродження".

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП "Відродження" з 21.03.2019 року перебуває в стані припинення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 року по справі №120/184/22-а стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують комунальне підприємство "Відродження", кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 2 176 899,71 грн. та накладено арешт на кошти та інші цінності комунального підприємства "Відродження", що відкриті в установах банків в межах суми податкового боргу 2 176 899,71 грн.

В подальшому позивачем направлено до АТ Ощадбанк інкасові доручення від 19.08.2022 року № 39/1 на суму 763 781,91 грн., №39 на суму 714 696, 16 грн., №41 на суму 14 969, 88 грн., однак такі були повернуті без виконання із зазначення зарезервовані кошти на рахунку передбачені для виконання іншого виконавчого документу.

26.08.2022 року позивачем направлено на адресу відповідача подання з проханням вжити заходів із самостійного погашення боргу в сумі 2 684 458,29 грн.

У зв`язку невжиттям відповідачем заходів щодо погашення податкового боргу КП Відродження, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Процедура ліквідації юридичної особи регулюється багатьма нормативно-правовими актами, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України, законами України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", „Про господарські товариства", „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тощо.

Ліквідація це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов`язки припиняються.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу (ПК) України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 97 ПК України встановлено порядок погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством.

У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства {пункт 97.1 статті 97 ПК України}.

Відповідно до пункту 97.2 статті 97 ПК України у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов`язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 111 ЦК України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Статтею 112 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Підпунктом 97.4.1 пункту 97.4 статті 97 ПК України встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно платника податків, який ліквідується, - ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

З аналізу вищевикладеного можна встановити, що у разі ліквідації юридичної особи, особою, відповідальною за погашення податкового боргу, у тому числі шляхом реалізації майна боржника, є ліквідаційна комісія, а не податковий орган і таке погашення відбувається у визначеній законом черговості.

Отже, окрім зміни особи, яка є відповідальною за погашення податкового боргу платника податків, що ліквідується, з реєстрацією рішення про ліквідацію особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлюється спеціальна черговість погашення вимог кредиторів, у тому числі щодо податкового боргу.

Частини четверта та п`ята статті 112 ЦК України передбачають, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Отже, погашення податкового боргу з особливостями, встановленими спеціальною нормою - статтею 97 ПК України, нерозривно пов`язане із прийняттям платником податків рішення про ліквідацію, не пов`язану з банкрутством.

Аналогічну правову позицію щодо застосування статті 97 ПК України у взаємозв`язку з приписами статті 112 ЦК України у випадку стягнення податкового боргу з особи, яка знаходиться у стані припинення, було висловлено Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі №826/9711/17 (провадження №К/9901/19210/21).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів). Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Згідно із частиною третьою статті 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Приписами частини 1 статі 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 р. №755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Оскільки, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.12.2021, Комунальне підприємство "Відродження" з 21.03.2019 року перебуває в стані припинення, у зв`язку з чим до спірних правовідносин правомірно були застосовані положення встановленні статтею 97 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає обґрунтованим посилання суду першої інстанції на статтю 97 Податкового кодексу України, а також на статті 111 і 112 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вищезазначеного, вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів) задовольняються у третю чергу, а позивачем не надано доказів задоволення вимог кредиторів КП Відродження, що відносяться до першої та другої черги, а тому суд першої інстанції вірно встановив, що підстави для надання дозволу на погашення податкового боргу вказаного підприємства відсутні.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки а Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не додається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

А оскільки, як встановлено з матеріалів справи, інкасові доручення від 19.08.2022 року № 39/1 на суму 763 781,91 грн., №39 на суму 714 696, 16 грн., №41 на суму 14 969, 88 грн. повернуті позивачеві банком без виконання із зазначення підстав зарезервовані кошти на рахунку передбачені для виконання іншого виконавчого документу, що свідчить про наявність черги з кредиторів і відсутність доказів про задоволення вимог кредиторів КП Відродження, що відносяться до першої та другої черги, при цьому, за рахунок майна платника податків, що ліквідується, погашення податкового боргу відбувається у третю чергу.

Саме після погашення вимог кредиторів першої та другої черги за рахунок коштів, одержаних ліквідаційною комісією від продажу майна платника податків, можуть бути задоволені вимоги відповідача про відшкодування заборгованості перед бюджетом зі сплати податків та зборів, оскільки за рахунок майна платника податків, що ліквідується, погашення податкового боргу відбувається у третю чергу.

Крім того, апелянт вказує, що підставою для надання дозволу на погашення податкового боргув розмірі 2 684 458, 29 грн. за рахунок майна відповідача є рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 по справі №120/184/22-а , але при цьому Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.04.2022 року по справі №120/184/22-а стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують комунальне підприємство "Відродження", кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 2 176 899,71 грн. та накладено арешт на кошти та інші цінності комунального підприємства "Відродження", що відкриті в установах банків в межах суми податкового боргу 2 176 899,71 грн.

Тобто, як вірно визначено судом першої інстанції, аргументованих доказів підтвердження обґрунтованості підстав для стягнення з КП Відродження податкового боргу на донараховану суму 507 558, 58 грн. в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу Комунального підприємства "Відродження" Козятинської міської ради в розмірі 2 684 458, 29 грн. за рахунок майна відповідача не підлягають задоволенню, так як, використати майно платника податків для погашення податкового боргу можливо лише при відсутності заборгованості, яка погашається у першу та другу чергу.

Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.