Ухвала

від 24.08.2023 по справі 757/36512/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36512/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСЗБУТ» про скасування арешту майна накладеного ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.07.2023, у рамках кримінального провадження № 42023000000000707, -

В С Т А Н О В И В :

Директора ТОВ «ПРЕСЗБУТ» ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2023 року у справі № 757/31387/23-к, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ПРЕСЗБУТ» (код ЄДРПОУ 44197153):

- НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» (код МФО 320371),

- НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИМ КАПІТАЛ» (код МФО 320371),

- НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» (код МФО 320371),

- НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478),

- НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478),

- НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478),

- НОМЕР_4 в AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код МФО 380805),

- НОМЕР_5 в Казначейство України (код МФО 899998).

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що грошові кошти на рахунках, не відповідають ознакам визначених ст. 98 КПК України, оскільки не мають матеріального вираження та індивідуальних ознак, а відтак не можуть бути речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України. Крім цього, вказує, що не має відношення до розслідуваного кримінального провадження, про підозру у вчиненні будь-якого злочину не оголошено. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням товариства права користування та розпорядження майном, негативно впливає на господарську діяльність, платоспроможність і виконання ним взятих на себе договірних зобов`язань. Вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судове засідання заявник не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином. До суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_5 про розгляд клопотання за її відсутності, просить задовольнити клопотання.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, просить відмовити, вказує на обґрунтованості його накладення.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000707 від 27.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2023 року у справі № 757/31387/23-к, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ПРЕСЗБУТ» (код ЄДРПОУ 44197153):

- НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» (код МФО 320371),

- НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИМ КАПІТАЛ» (код МФО 320371),

- НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» (код МФО 320371),

- НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478),

- НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478),

- НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478),

- НОМЕР_4 в AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код МФО 380805),

- НОМЕР_5 в Казначейство України (код МФО 899998).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2023 вбачається, що підставами накладення арешту на грошові кошти є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

При цьому, частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено в тому числі на гроші у безготівковій формі, які знаходяться на банківських рахунках.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Окрім того, дані грошові кошти не індивідуалізовані, без конкретних родових ознак. Тобто, у даному випадку, прокурором порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.

В кримінальному провадженні підозра посадовим та службовим особам ТОВ «ПРЕСЗБУТ» не пред`являлась.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСЗБУТ» про скасування арешту майна накладеного ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.07.2023, у рамках кримінального провадження № 42023000000000707 - задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.07.2023 року у справі № 757/31387/23-к, на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ПРЕСЗБУТ» (код ЄДРПОУ 44197153):

- НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» (код МФО 320371),

- НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИМ КАПІТАЛ» (код МФО 320371),

- НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» (код МФО 320371),

- НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478),

- НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478),

- НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478),

- НОМЕР_4 в AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (код МФО 380805),

- НОМЕР_5 в Казначейство України (код МФО 899998).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1