Постанова

від 13.09.2023 по справі 2-449/10

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7308/23 Справа № 2-449/10 Суддя у 1-й інстанції - Кузнецов Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Сотнікової А.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу №2-499/10за заявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ІнвестохіллсВеста» прозаміну сторони,заінтересовані особи:Публічне акціонернетовариство «БанкФорум», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заапеляційною скаргою ОСОБА_1 ,в інтересахякої діє ОСОБА_3 ,на ухвалуЦентрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від28жовтня 2019року (суддя Кузнецов Р.О.),

в с т а н о в и в:

У грудні 2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулось до Центрально-Міськогорайонного суду м. Кривого Рога із заявою про заміну стягувача ПАТ «Банк Форум» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у справі №2-499/10, в обґрунтування якої зазначив, що 19 березня 2010 року рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №0340/08/05-КЕ від 22 серпня 2008 року станом на 15 грудня 2009 року в сумі 442862,47 грн. Відповідно до укладеного 26 березня 2019 року договору №0002/19/5 ПАТ «Банк Форум» відступило право вимоги за кредитним договором №0340/08/05-КЕ від 22 серпня 2008 року товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», яке в свою чергу 06 серпня 2019 року уклало договір №06/08-2019 про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором з товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». Враховуючи викладене, просить замінити кредитора (стягувача) правонаступником із заміною сторони з ПАТ «Банк Форум» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Ухвалою Центрально-Міськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від28жовтня 2019року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони задоволено.

Замінено кредитора (стягувача) у цивільній справі №2-499/10 за позовом акціонерного комерційного «Банк Форум» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, з публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8а, офіс 111, код ЄДРПОУ 41264766).

З вказаною ухвалою не погодилася ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , та оскаржила її в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною та необґрунтованою, висновки суду не відповідають обставинам справи. Цивільна справа №2-449/10 за позовом АКБ «Форум» до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором знищена. Відсутність справи (її знищення/втрати), у якій було винесено рішення про стягнення заборгованості не надавав можливості розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження, а саме прийняти рішення по суті заяви. ЦПК України не врегульовано відносин щодо порядку прийняття до розгляду зазначених заяв при відсутності справи, у зв`язку з чим суддя повинен був застосувати аналогію закону відповідно до частини 9 статті 10 ЦПК України, а саме на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України відмовити у прийнятті заяви до розгляду, оскільки заява не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства до відновлення втраченого судового провадження. Крім того, суду не надано даних, що протягом трьох років з моменту набрання судовим рішенням у справі законної сили ПАТ «Банк Форум» пред`являв виконавчий лист до виконавчої служби для виконання, а отже строк пред`явлення виконавчого документа у справі давно минув. Заміна сторони її правонаступником можлива на стадії як виконання рішення суду при наявності відкритого виконавчого провадження, а також у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. ТОВ «Фінансовакомпанія «ІнвестохіллсВеста»,посилаючись настаттю 442ЦПК України,в заявіпросить постановитиухвалу прозаміну стягувачау справі,але відсутніправові підставидля задоволеннязаяви,оскільки розглядсправи завершився,відомості провиконавче провадженняу судувідсутні.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не надано.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заінтересована особа ОСОБА_1 та їїпредставник ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа та повідомлення.

Представник заявника ТОВ «Фінансова компанія«Інвестохіллс Веста», заінтересована особа ОСОБА_2 ,представник заінтересованоїособи ПАТ«Банк Форум» в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені, про що свідчать довідки про доставку електронного листа та повідомлення.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно із частиною 3 статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2 та 5 статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 19 березня 2010 року стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором №0340/08/05-КЕ від 22 серпня 2008 року станом на 15 грудня 2009 року в сумі 442862,47 грн (а.с. 6).

Відповідно до укладеного 26 березня 2019 року договору №0002/19/5 ПАТ «Банк Форум» відступило право вимоги за кредитним договором №0340/08/05-КЕ від 22 серпня 2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста». ТОВ «Фінансова компанія «Веста» 06 серпня 2019 року уклало договір №06/08-2019 про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (а.с. 7-21).

Задовольняючи заяву про заміну сторони, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вказаної заяви, оскільки укладенням 26 березня 2019 року договору №0002/19/5 ПАТ «Банк Форум» відступило право вимоги за кредитним договором №0340/08/05-КЕ від 22 серпня 2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», яке в свою чергу 06 серпня 2019 року уклало договір №06/08-2019 про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (рішення у справі «Шмалько проти України», від 20 липня 2004 року, заява №60750/00).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 514 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Виходячи із цих норм, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження та припиняється її статус сторони виконавчого провадження, а її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 55 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, за своєю правовою природою заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження та її заміна новим кредитором проводиться за заявою заінтересованої особи.

Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як у межах відкритого виконавчого провадження, так й за відсутності виконавчого провадження, тобто, може бути здійснена на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи викладене та те, що заявником у справі належними та допустимими доказами доведено, що саме він наразі виступає стягувачем у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ПАТ «БанкФорум» до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості закредитним договоромколегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони стягувача його правонаступником.

Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №643/4902/14-ц (провадження №61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі №201/8548/16-ц (провадження №61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі №190/2119/14-ц (провадження №61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17 (провадження 61-39193св18).

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, доводи апеляційної скарги про те, що у суда першої інстанції відсутні правовіпідстави длязадоволення заяви,оскільки відомостіпро виконавчепровадження усуду відсутніє безпідставними.

Крім того, апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що справа №2-449/10 знищена і відповідно відсутні підстави розглянути заяву про заміну сторони, оскільки відповідно до статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, в той час як ОСОБА_1 та її представник не надали будь-яких доказів щодо знищення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З оглядуна наведене,ухвала судупершої інстанціїпостановлена здодержанням нормматеріального іпроцесуального права,тому апеляційнускаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийгяття та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2023 року.

Судді І.В. Кішкіна

О.В. Агєєв

О.І. Корчиста