Вирок

від 11.09.2023 по справі 207/2645/23

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/2645/23

№ 1-кп/207/291/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське кримінальне провадження № 12023046780000099 від 26.04.2023 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, Вінницької області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

22.09.2022 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська за ч.1 ст.164 КК України до покарання у вигляді 01 року обмеження волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 01 рік,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи засудженим Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 22.09.2022 року за ч.1 ст. 164 КК України до 01 року обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненим від відбуття покарання з іспитовим строком на 01 рік (судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена), належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 згідно із судовим наказом Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 30.01.2018 року, зобов`язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18 січня 2018 року і до досягнення дітей повноліття.

Однак, ОСОБА_4 , якому відомо про обов`язковість виконання зазначеного рішення суду та про свій обов`язок, як батька дітей, визначений нормами ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного Кодексу України, якими передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними віку повноліття, будучи 02.04.2020 року попередженим державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське про необхідність сплати аліментів на утримання дітей, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей, допустив таким чином заборгованість зі сплати аліментів, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Так, ОСОБА_4 , будучи раніше засудженою особою за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, а саме: за злісне ухилення встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), будучи офіційно працевлаштованим у період з 22.02.2023 по 28.02.2023 у ТОВ ОА «Охоронна агенція «Блок», ЄДРПОУ 44280712, отримавши у встановленому законодавством порядку заробітну плату у сумі 7000 грн., у тому числі: 13.03.2023 - 5635,00 грн., 16.03.2023 - 1365,00 грн., не повідомляв державному виконавцю про своє місце роботи, не маючи наміру надавати кошти на утримання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто маючи прямий протиправний умисел на ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, не сплачував їх, до Кам`янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з метою отримання офіційного працевлаштування чи отримання державної допомоги по безробіттю не звертався, будь-якої допомоги на утримання доньок не надавав, участі у їх вихованні не приймав та згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське, допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей за період з 17.08.2022 року по 09.05.2023 року у наступному розмірі: за серпень 2022 року - 2204,00 грн., з вересня 2022 по квітень 2023 року - 4554,88 грн. - щомісячно, у травні 2023 року - 1322,38 грн.

Так, ОСОБА_4 в період часу з 17.08.2022 року по 09.05.2023 року включно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що призвело до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складав суму виплат за 9 місяців відповідних платежів, у розмірі 39965,42 грн.

Враховуючи викладене, у період часу з 17.08.2022 року по 09.05.2023 року включно, ОСОБА_4 злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання малолітніх дітей, будучи особою раніше судимою за те саме діяння.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення передбачене цією статтею, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.164 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину за викладених обставин визнав свою вину повністю. У вчиненому щиро розкаявся. Просив суворо його не карати.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила фактичні обставини справи викладені в обвинувальному акті. Цивільний позов не заявляла. Просила призначити обвинуваченому суворе покарання. Пояснила, що ОСОБА_4 не приймав участі у вихованні та утриманні дітей, чим допустив заборгованість по сплаті аліментів.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина також підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними письмовими доказами:

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якої записаний ОСОБА_4 (а.с.21);

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьком якої записаний ОСОБА_4 (а.с.22);

- копією судового наказу виданого 30.01.2018 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська по справі №208/267/18, згідно якого стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 18 січня 2018 року і до повноліття дітей (а.с.23);

- розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, наданого Південним відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області за період з 17.08.2022 року по 09.05.2023 року, яка складає 39965,42 грн. (а.с. 74).

Оцінюючи кожний доказ у справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому провадженні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.164 КК України.

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Суд також враховує те, що обвинувачений ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та не вживав заходів щодо зменшення заборгованості зі сплати аліментів, участі у вихованні та утриманні дітей не приймав.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини та тяжкість скоєного злочину, відповідно до вимог ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, знаходиться в реєстрі у лікаря нарколога з 2013 року, діагноз: Психічні та поведінкові розлади в результаті вживання психоактивних речовин зі шкідливими наслідками, в реєстрі у лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався.

Суд також враховує те, що ОСОБА_4 не відбув покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.09.2022 року у виді обмеження волі строком на 01 рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на 01 рік.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 потрібно призначити покарання, пов`язане з перебуванням в умовах ізоляції від суспільства, з обранням йому міри покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.2 ст. 164 КК України, із застосуванням положень ч.1 ст. 71 КК України, тобто частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.09.2022 року.

Цивільна позовна заява не заявлена.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Судові витрати та речові докази у кримінальному проваджені відсутні.

Керуючись ст.ст. 369 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді 02 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.09.2022 року у вигляді 06 місяців обмеження волі та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на строк 02 (два) роки 06 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його фактичного затримання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1