Рішення

від 11.09.2023 по справі 513/866/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/866/23

Провадження № 2/513/268/23

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Миргород В.С.,

при секретарі Челак В.В.,

представника позивача, адвоката Вельчевої Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №513/866/23 за позовом ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни звернувся до суду із позовною заявою в якій просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обгрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Василівка Василівського району Запорізької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим повторно 11.04.2023 року Саратським ДРАЦС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса).За життя ОСОБА_2 отримала у власність земельні ділянки: площею 3.49 га, кадастровий номер 5124582600:01:001:0509, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області; площею 0.13 га земельну ділянку кадастровий номер 5124582600:01:001:0094. цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, які належать спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 028135 виданого 17.02.2005 року Саратською районною державною адміністрацією Одеської області. 01.10.2015 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Сулаковим І.І. приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області, за реєстровим №2173, згідно якого спадкоємцем вказаних земельних ділянок призначила ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 12.04.2023 року позивач, як спадкоємиць за заповітом, звернуся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровської районного нотаріального округу Одеської області з заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , того ж дня за його заявою була заведена спадкова справа № 88/2023.Постановою приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області І.І.Сулакова від 12.04.2023 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що у зв`язку з військовою агресією не знав про смерть спадкодавця, оскільки м.Василівка Запорізької області віднесена до громад, яка була окупована Російською Федерацією з 26.02.2022року по теперішній час, а тому у встановлений законом шестимісячний строк не подав вчасно заяву про прийняття спадщини через об`єктивні і непереборні труднощі, які пов`язані з військовою агресією. Просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 28 червня 2023 року провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.07.2023 року о 09.45 годині.

Ухвалою суду від 27 червня 2023 року підготовче засідання у справі було закрито та призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у спосіб, передбачений ЦПК України. Причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розглядом справи до суду не направив.

Представник відповідача - Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області до суду не з`явився. До суду направлено заяву щодо розгляду справи без участі представника відповідача. Просять суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд вирішив провести судове розгляд справи за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи, з урахуванням направлених до суду заяв.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін у справі, на підставі наявних доказів.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Вельчева Н.М. просила суд задовільнити вимоги позивача ОСОБА_1 з підстав зазначених у позовній заяві.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали нотаріальної справи №88/2023, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають задоволенню з огляду таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Василівка Василівського району Запорізької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Василівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Василівському районі Запорізької області, про що 23.01.2022 року зроблено відповідний актовий запис про смерть №33.

За життя, 01.10.2015 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким належні її земельні ділянки заповіла ОСОБА_1 (а.с.9).

12.04.2023 року позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої нотаріусом заведена спадкова справа №88/2023, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Василівка Василівського району Запорізької області ОСОБА_2

13.04.2023 року нотаріусом винесено постанову, якою відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку пропуском строку, встановленого законом для прийняття спадщини

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача. Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

В постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» звернуто увагу, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Пункт 24 постанови визначає, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу .

З урахуванням наведених вище норм, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Позивач, звернувшись 12.04.2023 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Василівка Василівського району Запорізької області, пропустив шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на збройну агресію та введення воєнного стану у відповідності до Указу Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та воєнними діями, що відбуваються на території України, внаслідок яких не знав про смерть спадкодавця яка сталась на окупованій території Запорізької області, а саме в м.Василівка Василівського району Запорізької області. Той факт, що м.Василівка Василівського району Запорізької області віднесено до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, підтверджується витягом з Наказу Міністерства з питань реїнтеграції тимчасово окупованих територій України наказ №309 від 22.12.2022 року.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з наступних причин: у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та веденням бойових дій у країні та віднесенням території на якій проживала та померла спадкодавець до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що перешкоджало йому своєчасно дізнатися про смерть спадкодавця на окупованій території та своєчасно подати заяву про прийняття спадщини, що суд вважає обставинами які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При цьому суд враховує, що пропущений ОСОБА_1 строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом є незначним. Відповідно до спадкової справи №88/2023 спадщина є відкритою, заяв від інших спадкоємців про прийняття спадщини не надходило, позивач не відмовляється від спадщини та має намір її отримати.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи наявність у спадкоємця бажання для прийняття спадщини та обставини, які перешкоджали поданню заяви до нотаріальної контори, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і таким достатнім строком є два місяця, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_5 до Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.09.2023 року.

Суддя В. С. Миргород