Рішення

від 11.09.2023 по справі 155/1138/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/1138/23

Провадження №2/155/349/23

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Яремчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі засідань міста Горохів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувсь з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та стягнення з нього грошової компенсації вартості спільного майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 жовтня 1998 року сторони по справі зареєстрували шлюб у Горохівському районному відділі реєстрації актів громадянського стану Волинської області, актовий запис №48. Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 18 травня 2023 року, яке набрало законної сили, даний шлюб було розірвано.

За час шлюбу сторони набули наступне майно: 1) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд з кадастровим номером №0720810100:01:001:0004, адреса: АДРЕСА_1 ; 3) земельну ділянку площею 0,1249 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд з кадастровим номером №0721885000:05:001:0588, адреса: АДРЕСА_2 ) земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд з кадастровим номером №0720810100:02:001:0410, адреса: АДРЕСА_3 ; 5) 82/100 адміністративного приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 ; 6) земельну ділянку площею 0,0295 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій з кадастровим номером №0720810100:01:003:0532, адреса: АДРЕСА_3 .

На даний час між позивачкою та відповідачкою виникли розбіжності у питаннях розподілу спільного майна, а тому це питання слід вирішити в судовому порядку. З огляду на це, позивач просить в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнати за ним право власності на вищевказане майно та стягнути з нього в користь відповідачки кошти в сумі 939240 гривень, як компенсацію вартості спільного майна.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 16 серпня 2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі за вказаним позовом, з повідомленням сторін та призначено підготовче засідання.

Позивач в підготовчому засіданні уточнив позовні вимоги, просив визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером №0720810100:01:001:0004, адреса: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд; земельну ділянку площею 0,1249 га з кадастровим номером №0721885000:05:001:0588, адреса: Волинська область, Луцький (Ківерцівський район), село Небіжка, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд; 82/100 адміністративного приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 0,0295 га з кадастровим номером №0720810100:01:003:0532, адреса: АДРЕСА_3 , цільове призначення: землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Також просив в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя визнати за ним право власності на вищевказане майно.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що позивач компенсував відповідачу вартості спільного майна подружжя у розмірі 881630 гривень. Просив повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, а решту частину сплаченого судового збору залишити за ним.

Відповідачка в підготовчому засіданні позов визнала повністю, щодо визнання за позивачем права власності на нерухоме майно не заперечувала. Зазначила, що вона отримала від позивача 881630 гривень як компенсацію за свою частку у спільному майні подружжя.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 4 ст. 200 ЦПК України).

Згідно з ч. 1-2, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки під час підготовчого судового засідання відповідач позов визнала, судом роз`яснено їй наслідки визнання позову, суд вважає за можливе ухвали рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та наявним у справі доказам та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України передбачено право суду ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 жовтня 1998 до його розірвання рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 18 травня 2023 у справі №155/539/23 (провадження №2/155/221/23).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №340238917 від 24 липня 2023 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0295 га, кадастровий номер 0720810100:01:003:0532, дата державної реєстрації 09 лютого 2023 року. Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 297, виданий 09 лютого 2023 року, видавник: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Волошин С.А.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №236780070 від 14 грудня 2020 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 155,5 кв.м., житловою площею 69,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 0720810100:01:001:0004, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа 0,1 га. Підстава для державної реєстрації: декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серії та номер: ВЛ141201250305, виданий 05 травня 2020 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №257627428 від 21 травня 2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 0720810100:01:001:0004, дата державної реєстрації 19 травня 2021 року. Підстава виникнення права власності державний акт серії ЯД №284439 виданий Горохівською міською радою Волинської області 04 листопада 2008 року.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №88125316 від 26 травня 2017 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1249 га, кадастровий номер 0721885000:05:001:0588, дата державної реєстрації 26 травня 2017 року. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 822, виданий 26 травня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Волошин С.А.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №129783330 від 05 липня 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 82/100 частки адміністративного приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 1165, виданий 05 липня 2018 року, видавник: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Волинської області Волошин С.А.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи фактичні обставини, що спірне нерухоме майно набуте сторонами по справі під час шлюбу.

Вирішуючи по суті даний спір суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого: примусове виконання обов`язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 1, п. 5, абзац 11 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно доч.2ст.364ЦК Україниякщо виділу натурічастки ізспільного майнане допускаєтьсязгідно іззаконом абоє неможливим(частинадруга статті183цього Кодексу),співвласник,який бажаєвиділу,має правона одержаннявід іншихспіввласників грошовоїабо іншоїматеріальної компенсаціївартості йогочастки. Компенсаціяспіввласникові можебути наданалише зайого згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Згідно зст.365ЦК Україниправо особина часткуу спільномумайні можебути припиненеза рішеннямсуду напідставі позовуінших співвласників,якщо: 1)частка єнезначною іне можебути виділенав натурі; 2)річ єнеподільною; 3)спільне володінняі користуваннямайном єнеможливим; 4)таке припиненняне завдастьістотної шкодиінтересам співвласниката членамйого сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Стаття 163 СК України регламентує, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.

Відповідно до ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Зі змісту п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11 вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до п. 30 зазначеної постанови, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

Згідно положень ст. 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено та відповідачкою не заперечується, що спірне нерухоме майно було набуте подружжям в період шлюбу, а тому є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Судом також встановлено та підтверджено відповідачкою в судовому засіданні ту обставину, що вона отримала від позивача компенсацію за свою частку у спільному майні подружжя в розмірі 881630 гривень та не заперечує щодо визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір у сумі 13420,00 гривень, що підтверджується квитанцією №107 від 02 серпня 2023 року та квитанцією №33 від 16 серпня 2023 року, відповідає встановленому п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону «України «Про судовий збір розміру» на час його сплати.

Враховуючи, що до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов, що стало підставою для ухвалення рішення суду в підготовчому засіданні, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, тобто 6710 гривень. Іншу частину сплаченого судового збору залишити за позивачем за його заявою.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 15, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 364, 365, 368, 372 ЦК України, ст. 60, 61, 69, 70 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя наступне майно:

житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 10 грудня 2020 року, номер запису №39681383;

земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером №0720810100:01:001:0004, адреса: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності державний акт серії ЯД №284439 виданий Горохівською міською радою Волинської області 04 листопада 2008 року, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд;

земельну ділянку площею 0,1249 га з кадастровим номером №0721885000:05:001:0588, підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу №822 від 26 травня 2017 року, адреса: Волинська область, Луцький (Ківерцівський район), село Небіжка, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд;

82/100 адміністративного приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , дата державної реєстрації права власності 05 липня 2018 року, номер запису №26901309;

земельну ділянку площею 0,0295 га з кадастровим номером №0720810100:01:003:0532, адреса: АДРЕСА_3 , підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу №297 від 09 лютого 2023 року, цільове призначення: землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

В порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:

житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 10 грудня 2020 року, номер запису №39681383;

земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером №0720810100:01:001:0004, адреса: АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності державний акт серії ЯД №284439 виданий Горохівською міською радою Волинської області 04 листопада 2008 року, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд;

земельну ділянку площею 0,1249 га з кадастровим номером №0721885000:05:001:0588, підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу №822 від 26 травня 2017 року, адреса: Волинська область, Луцький (Ківерцівський район), село Небіжка, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд;

82/100 адміністративного приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , дата державної реєстрації права власності 05 липня 2018 року, номер запису №26901309;

земельну ділянку площею 0,0295 га з кадастровим номером №0720810100:01:003:0532, адреса: АДРЕСА_3 , підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу №297 від 09 лютого 2023 року, цільове призначення: землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

Повернути ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову відповідно до квитанції №107 від 02 серпня 2023 року та квитанції №33 від 16 серпня 2023 року, тобто 6710 (шість тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасниками справи є:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2023 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.