Рішення

від 10.07.2023 по справі 757/67664/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/67664/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В.,

за участю секретаря судових засідань - Ковалівській В.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 7835 грн.; інфляційну складову боргу в сумі 1936,86 грн.; 3% річних у розмірі 481,02 грн.; пені у розмірі 470,25 грн. та понесені позивачем судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу на праві приватної власності належить є власником паркомісця 4 рівень 2 за адресою: АДРЕСА_1 . Після введення атопаркінгу в експлуатацію, його було прийнято на обслуговування обслуговуючою організацією ТОВ "Автопаркінг-Сервіс". 01.06.2020 року Відповідачу була надіслана пропозиція укласти договір №01-06-20-4- 2/Ст6Б про надання послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, дня якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю настання відповідних правових наслідків.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

На підставі пункту 7.1 Договору Сторони домовилися, що умови цього Договору відповідно до ст. 631 ЦК України розповсюджуються на відносини по наданню зазначених в Договорі послуг, які виникли між сторонами з моменту виникнення права власності на нерухоме майно.

Тому, так як Відповідач, отримавши пропозицію укласти Договір, не надав жодних заперечень щодо цього, свідчить про те, що Відповідач прийняв умови договору.

Відповідно до умов вказаного договору власник машиномісця зобов`язався сплачувати послуги виконавця по експлуатації та приймати участь у витратах по її утриманню, а виконавець ТОВ «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС», зобов`язався забезпечувати експлуатацію та обслуговування стоянки та прилеглої території, зберігання транспортного засобу власника на стоянці. Умовами вказаного договору визначені зобов`язання кожної із сторін.

Проте, відповідач не виконує взяті на себе вище викладені договірні зобов`язання в зв`язку з чим виникла заборгованість за спожиті згідно договору послуги, що з 01.11.2018 по 01.11.2021 складає 7835 грн.

10.08.2022 на адресу суду надійшла заява представника ТОВ «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС» - Ширченко Л.В. про збільшення розміру позовних вимог за період з 01.11.2018 по 01.07.2022 та становить 11435 грн. основного боргу, 2 601,32 грн інфляційних втрат, 3% річних у сумі 648,05 та пені у розмірі 1015,58 грн.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27.02.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

06.02.2023 на адресу суду надійшла заява представника ТОВ «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС» - Ширченко Л.В. про збільшення розміру позовних вимог за період з 01.11.2018 по 01.01.2023 та становить 14375 грн. основного боргу, 2 674,95 грн. інфляційних втрат, 3% річних у сумі 666,64 та пені у розмірі 1045,22 грн.

11.04.2023 року на адресу суду був поданий відзив від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сперкач С.В. на позов з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що матеріали справи не містять та позивач не надав примірник договору №01 -06- 20-4-2/СТ6Б від 01.06.2020 про надання послуг, який підписаний ОСОБА_1 . Також додаток №1 до договору не містить підпису ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 ніколи не отримував пропозиції про укладення договору з ТОВ «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС».

Крім того, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем нібито надавалися послуги за період з листопада 2017 року по грудень 2018 року, проте це не відповідає дійсності адже право власності на паркомісце в будинку ОСОБА_1 набув 22.11.2018, що підтверджується договором купівлі-продажу. Тобто, ОСОБА_1 ніяким чином не міг отримувати послуги від позивача, адже взагалі не мав права власності на паркомісце №4 в будинку.

18.05.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сперкач С.В. в яких останній звертає увагу суду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним вказаних послуг у спірний період по спірному паркомісцю, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та яке знаходиться у власності відповідача Зокрема, матеріали справи не містять актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), які б підтверджували надання позивачем послуг саме відповідачеві або за вищевказаною адресою.

Позивачем не надано доказів на підтвердження факту виставлення (направлення) ним на адресу відповідача рахунків для оплати послуг за вказані періоди, з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг за відсутності укладеного між сторонами договору.

Ухвалою суду від 19.05.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сперкач С.В. про витребування доказів.

26.06.2023 представник позивача ТОВ «Автопаркінг-Сервіс» - Зайцев І.Є. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема, договорів з підрядними організаціями, що підтверджують надання належних послуг позивачем відповідачу.

В судовому засіданні представник позивача Зайцев І.Є. вимоги викладені в позовній заяві підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Сперкач С.В. заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Встановлено, що згідно копії договору купівлі-продажу машиномісця від 22.11.2018 відповідачу на праві приватної власності належить машиномісце № НОМЕР_1 рівень 2 за адресою: АДРЕСА_1 . Після введення атопаркінгу в експлуатацію, його було прийнято на обслуговування обслуговуючою організацією ТОВ "Автопаркінг-Сервіс".

Проте, відповідач не регулярно сплачує за спожиті послуги, що станом на 01.01.2023 року складає 14375 грн.

Суд не бере до уваги аргументи відповідача щодо неотримання оферти на укладення договору та не підписання ОСОБА_1 самого договору, оскільки відповідно до ст. 977 ЦК України, якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.

Крім того, позивач не вказує, що він не користувався паркінгом, а часткова сплата за надані послуги лише підтверджує факт визнання ОСОБА_1 надання послуг експлуатації та обслуговування стоянки ТОВ «Автопаркінг-Сервіс», що також підтверджується наданими представником позивача копіями договорів з підрядними організаціями.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Суд приходить до висновку, що поведінка сторін свідчить про фактичне укладення ними договору про надання комунальних послуг по утриманню паркомісця відповідача, оскільки послуги позивачем надаються, а відповідач ними користується та жодних претензій з цього питання до позивача не заявляв.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Отже відносини, що склалися між позивачем і відповідачем, породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно з матеріалами справи, у спірний період відповідач не укладав самостійно договори з постачальниками житлово-комунальних послуг для себе особисто, і судом встановлено, що єдиним постачальником комунальних послуг по утриманню паркомісця за адресою: АДРЕСА_1 є саме позивач.

Як передбачено п.5 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції в період виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункиу1 часини першої ст.. 20 Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися

ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.09.2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і його вимоги є законними, а отже підлягає задоволенню.

Отже, та обставина, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження, тому вимоги позивача про сплату заборгованості у розмірі 14375,00 гривень; інфляційної складової боргу в сумі 2674,95 гривень, 3% річних у розмірі 666,64 гривень, пені в сумі 1045,22 гривні.

В зв`язку з тим, що суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Автопаркінг-Сервіс", то, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача мають бути стягнуті судові витрати, понесені позивачем в сумі 2270,00 грн. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 6, 322, 360, 525, 526, 610, 612, 625,627-629,977 ЦК України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» заборгованість у розмірі 10880 гривень; інфляційну складову боргу в сумі 14375,00 гривень; інфляційної 14375 (чотирнадцять тисяч триста сімдесят пять) грн., інфляційні втрати в сумі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн.. 95 коп., 3% річних у розмірі 666 (шістсот шістдесят шість) грн 64 коп. та пеню в сумі 1045 (одна тисяча сорок п`ять) грн.. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс1» судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс», адреса місцезнаходження: 02095, м. Київ, вул.. Срібнокільська, 14-а, код ЄДРПОУ 36046322.

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Остапчук Т.В.