Ухвала

від 08.12.2021 по справі 757/27142/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27142/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Новака Р.В.

при секретарі судових засідань Талдоновій М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдмайс» до територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві, третя особа: Центр надання адміністративних послуг Вінницької міської ради, про звільнення з-під арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Голдмайс» звернулося до суду із позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві, третя особа: Центр надання адміністративних послуг Вінницької міської ради, про звільнення з-під арешту майна, а саме: скасування арешту корпоративних прав у вигляді 100% статутного капіталу ТОВ «Голдмайс» (код ЄДРПОУ 42624339), що становить 5000,00 грн., із забороною будь-яким особам вносити зміни до установчих документів ТОВ «Голдмайс» або вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо такого майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2019 по справі № 761/25367/19.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Кримського Т.С. від 31.10.2019, закрито кримінальне провадження №3201900000000463 від 20.06.2019.

В межах зазначеного кримінального провадження накладено арешт на майно ТОВ «Голдмайс», а саме на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу підприємства ТОВ «Голдмайс» (код ЄДРПОУ 42624339), що становить 5000,00 грн., із забороною будь-яким особам вносити зміни до установчих документів ТОВ «Голдмайс» або вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо такого майна.

Вказує на те, що вказаною постановою про закриття провадження не врегульоване питання зняття арешту з корпоративних прав товариства, відсутнє будь-яке посилання на необхідність скасування заходу забезпечення кримінального провадження, в зв`язку з чим підприємство позбавлене можливості користуватися правом власності на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу підприємства із забороною будь-яким особам вносити зміни до установчих документів ТОВ «Голдмайс» або вчиняти будь-які рчеєстраційні дії щодо такого майна.

На переконання позивача, із закриттям кримінального провадження, арешт стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали, та підлягають скасуванню в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою судді від 30.06.2020 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача до суду відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Згідно із ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Аналогічна за змістом норма закріплена у статті 19 ЦПК України.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (стаття 2 КПК України).

У частині першій статті 170 КПК України (у редакції, чинній на час виникнення даних правовідносин) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною п`ятою статті 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно із частиною першою статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частини третя та четверта статті 174 КПК України).

Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України, згідно з якою, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані

Конституцією України та міжнародними договорами України.

Тобто, чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження. Разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства.

У разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24.04.2018 у справі № 202/5044/17 (провадження № 14-119цс18), від 28.11.2018 у справі № 636/959/16-ц (провадження № 14-366цс18), від 12.12.2018 у справі № 640/17552/16-ц (провадження № 14-418цс18), від 27.03.2019 у справі №202/1452/18, від 11.09.2019 у справі504/1306/15-ц.

Кримінальний процесуальний кодекс України 2012 року не передбачає процесуального механізму скасування арешту майна після закриття слідчим кримінального провадження та закінчення досудового розслідування. У слідчого судді відсутні повноваження вирішувати питання про скасування арешту майна після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

30.06.2020 Велика Палата Верховного Суду у справі № 727/2878/19 відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції спору про звільнення майна з-під арешту, накладеного в кримінальному провадженні, визначивши, що питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

У даному контексті також важливо зазначити, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Отже, даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, оскільки чинним кримінальним процесуальним Кодексом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження, тобто такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України, в противагу зазначеному чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства.

На підставі вищезазначеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст.255, ч. 1 ст.256, ст.ст. 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Голдмайс» до Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Києві, третя особа: Центр надання адміністративних послуг Вінницької міської ради, про звільнення з-під арешту майна - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.В. Новак