Рішення

від 14.09.2023 по справі 171/1308/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1308/23

Номер провадження 2-о/184/60/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Апостолівська міська рада Криворізького району Дніпропетровської області «про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини», -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживанняіз спадкодавцемоднією сім`єюне меншяк п`ятьроків дочасу відкриттяспадщини,посилаючись нанаступні обставини.З 03 грудня 2016 року до 25 вересня 2022 року вона проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Вони проживали однією сім`єю, як чоловік і дружина, але без реєстрації шлюбу, в одному помешканні, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, взаємні права та обов`язки, спільно виховували сімох дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, надавали допомогу один одному, купували майно та спільно ним користувалися, були пов`язані спільним побутом. Її чоловік ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку, яку він придбав 06.05.2019 року для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, розташованої на території Апостолівської територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області. Заповіту її чоловік не складав. 12 травня 2023 року вона звернулась до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Богомолова В.І. із заявою про прийняття спадщини за законом, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з відсутністю необхідних доказів про факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. У померлого чоловіка є сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає в Польщі, подала заяву про відмову від спадщини на її користь як спадкоємиці. Будь які спадкоємці, окрім мене, які б претендували на спадщину, відсутні. За час спільного проживання ні вона, ні ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з іншими особами не перебували. Спільно проживати з ОСОБА_2 вона почала після розлучення зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_4 . Разом з ОСОБА_2 вона прожила майже 6 років в будинку, який належить їй, в якому ОСОБА_2 фактично без реєстрації проживав з 03 грудня 2016 року, а 06 грудня 2017 року вона його зареєструвала. Разом з чоловіком спільних дітей не мали, але разом виховували та утримували сімох дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, які також були зареєстровані в її будинку. В період спільного проживання, а саме 16.03.2021 року, вони придбали за спільні кошти для потреб сім`ї легковий автомобіль марки MITSUBISHI модель PAJERO 2007 року випуску, який зареєстрували на ім`я ОСОБА_2 . Також в період спільного проживання оформили кредит на ім`я ОСОБА_2 від 10.01.2022 року для ведення ним підприємницької діяльності, а саме - невеличкий продуктовий магазин. Вона допомагала йому, торгувала. Коли чоловік помер, магазин закрили, а його кредит залишився непогашеним. Після смерті чоловіка вона взяла на себе його зобов`язання по поверненню кредитних коштів. Вона, як дружина, здійснила його поховання, розпорядилася речами померлого, всі витрати на поховання несла самостійно. Тому вона змушена звернутися до суду в зв`язку з тим, що встановлення вказаного факту надасть їй можливість оформити спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .

Заявник в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити. В останнє судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Заінтересована особа Апостолівська міська рада Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, надав клопотання, в якому просить розглянути справу без участі їх представника, проти задоволення вимог не заперечують.

Суд, вислухавши пояснення заявниці, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Апостолівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №518 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, яку він придбав 06.05.2019 року для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, розташованої на території Апостолівської територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області, яка належала йому на праві приватної власності на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-6509/15-16-СГ від 08.10.2016р. та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1203982682016, виданого відділом Держгеокадастру в Апостолівському районі Дніпропетровської області 24.10.2016р., зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виконавчим комітетом Апостолівської міської ради 27.03.2018р. за №1521823912203, кадастровий №1220383300:01:001:0100, що підтверджується Договором купівлі-продажу земельної ділянки з розстрочкою платежу від 06.05.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Богомоловим В.І., зареєстровано в реєстрі №588 (а.с.11-12).

Згідно заяви про відмову від спадщини від 06.04.2023 року, ОСОБА_5 як спадкоємець за законом відмовляється від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на користь спадкоємиці ОСОБА_1 (а.с.16).

Згідно рішення Апостолівського райсуду Дніпропетровської області від 21.07.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був розірваний (а.с.17-18).

Згідно довідки виконкому Апостолівської міської ради №537 від 27.10.2022 року, згідно по господарської книги №30 за 2021-2025 роки особового рахунку № НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 з 06.12.2017 року по 25.09.2022 року мешкав і був зареєстрований ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На момент смерті з ним були зареєстровані: співмешканка ОСОБА_1 з 23.01.2009 року по теперішній час; сестра ОСОБА_3 з 19.04.2021 року по теперішній час (а.с.19).

12.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Богомолова В.І. з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилася після смерті ОСОБА_2 . Однак приватний нотаріус Богомолов В.І. постановою від 12.05.2023 року відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на те, що згідно цивільного законодавства факт проживання зі спадкодавцем однією сім`є не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини встановлюється у судовому порядку (а.с.15).

Факт того, що ОСОБА_1 дійсно постійно сумісно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та вела з ним спільне господарство на день його смерті також підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями свідків.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала показання, згідно яких повідомила, що вона працює у виконкомі Апостолівської ради. ОСОБА_1 є матір`ю-вихователем, живе з дітьми в с. Жовте. Вона знала ОСОБА_7 , який проживав разом з ОСОБА_8 однією сім`єю з 2016 року, приймав участь у вихованні дітей, помер у вересні 2022 року. Вони жили однією сім`єю як чоловік і жінка, придбали майно.

Окрім цього, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав показання, згідно яких повідомив, що ОСОБА_10 з 2016 року проживала з ОСОБА_11 в її будинку як одна сім`я до його смерті, який помер у вересні 2022 року. Вони вели спільне господарство, з ними проживали і проживають прийомні діти.

Отже, у суду не виникає сумніву щодо того, що ОСОБА_1 дійсно постійно сумісно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та вела з ним спільне господарство на день його смерті.

Встановлення факту постійного проживання заявниці разом з ОСОБА_2 має юридичне значення внаслідок того, що від встановлення вказаного факту залежить виникнення її майнових прав на спадкове майно, що залишилося після його смерті.

Згідно зі ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст.74 СК України слід виходити з того, що ця норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення із спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України, окрім справ передбачених ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення вищезазначеного юридичного факту відповідає вимогам закону та інтересам заявника, встановлюється із метою отримання свідоцтва про право на спадщину та повністю доведено дослідженими доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання ізспадкодавцем однієюсім`єю неменш якп`ять роківдо часувідкриття спадщини необхідно задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,13,258,259,263-265,293,315 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Апостолівська міська рада Криворізького району Дніпропетровської області «про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини» задовольнити.

Встановити факт постійного сумісного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНН: НОМЕР_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто з 03 грудня 2016 року до 25 вересня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2023 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш