05-02-11/3159
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2007 р. № 05-02-11/3159
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Черкаської обласної лікарні на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2007р.
у справі №05-02-11/3159 господарського суду Черкаської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №172"
до відповідачів Черкаської обласної лікарні,
Приватного підприємства "АССПО"
треті особа Управління охорони здоров'я Черкаської обласної
державної адміністрації,
Черкаська обласна рада
про визнання недійсним договору та зобов'язання продовжити строк дії договору
за участю представників:
ТОВ "Аптека №172" – не з'явилися;
Черкаська обласна лікарня –Лозовий В.Є.;
ПП "АССПО" – не з'явилися;
Управління охорони здоров'я Черкаської обласної державної адміністрації – не з'явилися;
Черкаська обласна рада – не з'явилися
в с т а н о в и л а :
Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.04.2007р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №172" та постановлено:
- визнати недійсним договір №29 від 01.04.2004р. оренди комунального майна, який укладений між відповідачами у справі –Черкаською обласною лікарнею та Приватним підприємством "АССПО";
- зобов'язано ПП "АССПО" повернути Черкаській обласній лікарні об'єкт оренди, а останню –прийняти його за актом прийому-передачі;
- продовжено дію договору №11 від 01.12.98р. оренди державного майна, який укладено між Черкаською обласною лікарнею та ТОВ "Аптека №172";
- зобов'язано Черкаську обласну лікарню передати об'єкт оренди за актом прийому-передачі позивачу після отримання його від ПП "АССПО";
-початок строку дії договору визначити з дня фактичної передачі об'єкта оренди позивачу.
Крім того, зазначеним рішенням проведено розподіл судових витрат між сторонами (т.2 а.с.327-333)
Не погоджуючись з рішенням суду, Черкаська обласна лікарня звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2007р. апеляційна скарга Черкаської обласної лікарні та додані до неї документи повернуті без розгляду на підставі п.З ч.l ст.97 ГПК України (т.2 а.с.338-340).
21.09.2007р. Вищим господарським судом України порушено касаційне провадження за скаргою Черкаської обласної лікарні на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2007р. (т.3 а.с.36-37).
У поданій касаційній скарзі Черкаська обласна лікарня просить оскаржувану ухвалу скасувати, зобов'язавши Київський міжобласний апеляційний господарський суд прийняти до розгляду апеляційну скаргу.
Скаржник посилається на безпідставне повернення апеляційною інстанцією скарги, що подана з дотриманням встановлених вимог.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст.11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого. або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального i процесуального права при винесенні оспорюваних судового актів знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита. Недотримання зазначеної вимоги є підставою для повернення поданої апеляційної скарги без розгляду у відповідності з п.3 ч.l ст.97 ГПК України.
Повертаючи подану Черкаською обласною лікарнею апеляційну скаргу на рішення суду у даній справі, апеляційна інстанція виходила з того, що скаржником державне мито сплачено у розмірі, який менше ніж встановлено.
Такий висновок суду апеляційної інстанції є помилковим з огляду на таке.
В силу ст.46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету в порядку i розмірі, встановлених законодавством України, при цьому, відповідно до ст.45 ГПК України, позовні заяви i заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а порядок сплати - Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
За змістом ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", одним з об'єктів справляння державного мита є апеляційна скарга на рішення суду.
Розмір ставок державного мита визначений ст.3 вказаного Декрету. Зокрема, відповідно до підпункту "г" п.2 зазначеної норми, ставка державного мита з апеляційних скарг на рішення встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Так, в силу підпунктів "б", "в" п.2 ст.3 Декрету, з позовних заяв немайнового характеру, а також із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладення, зміни або розірвання господарських договорів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано заяву немайнового характеру, у якій об'єднано вимоги немайнового характеру –щодо визнання недійсним договору та зобов'язання продовжити строк дії іншого договору оренди.
Разом з тим, оскільки зазначені вимоги пов'язані підставою виникнення –порушення переважного права орендаря на продовження договору оренди на новий строк - державне мито повинно сплачуватись як за подання однієї заяви немайнового характеру (також див.п.4.6 роз'яснення ВАСУ від 04.03.98р. №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"), а не двох, як помилково вважав суд апеляційної інстанції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до поданої апеляційної скарги скаржником було додана квитанція від 23.04.2007р. №ПН15895, відповідно до якого скаржником сплачено 63,75грн., тобто більше ніж встановлено.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про не виконання скаржником вимог щодо додання до поданої апеляційної скарги доказів сплати державного мита у встановленому розмірі.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції необґрунтовано, за відсутності обставин, що є підставою для застосування п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, повернув подану Черкаською обласною лікарнею апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, прийняте у даній справі, у зв'язку з чим ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2007р. підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для розгляду поданої Черкаською обласною лікарнею апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111, 11113 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Черкаської обласної лікарні задовольнити.
2.Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2007р. у справі №05-02-11/3159 господарського суду Черкаської області скасувати.
3.Справу передати для розгляду апеляційної скарги Черкаської обласної лікарні на рішення господарського суду Черкаської області від 19.04.2007р. у даній справі до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2007 |
Оприлюднено | 26.11.2007 |
Номер документу | 1134492 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кузьменко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні