Рішення

від 04.09.2023 по справі 639/908/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/639/289/23 Справа № 639/908/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року м. Харків

головуючого судді Марченка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 639/908/22

позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )

відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )

треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (адреса місцезнаходження: вул. Чернишевська, 55, м. Харків), Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (адреса місцезнаходження: вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, Запорізька область), Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району (адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 26, Запорізька область), Служба у справах дітей Новоушицької селищної ради (адреса місцезнаходження: вул. Подільська, 17, смт. Нова Ушиця, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область)

про визначення місця проживання дитини, -

за участю сторін:

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - адвоката Заруцького Р.М.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, Служба у справах дітей Новоушицької селищної ради, в якому просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю - ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 17.06.2006 року позивачка та відповідач перебували у шлюбі. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 09.12.2021 року шлюб було розірвано. Від шлюбу позивачка та відповідач мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Після розірвання шлюбу дитини проживала з позивачем. Під час розірвання шлюбу, не було визначене місце проживання дитини, але з відповідачем не досягнуто згоди з приводу місця проживання дитини, що обмежує позивача стосовно обв`язків та прав у вирішенні питання, які мають відношення до дитини. Позивачка повністю та всіляко приділяє дитині увагу та займається її вихованням, розвитком дитини, піклується про її стан здоров`я та відпочинок, про її гармонійне життя та розвиток. Тобто, належним чином виконує свої батьківській обов`язки. Дитина, ОСОБА_3 , навчається в Запорізькій гімназії № 2 імені Лесі Українки ЗМР ЗО.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.06.2022 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.12.2022 року залучено до участі у справі у якості третьої особи Службу (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.12.2022 року залучено до участі у справі у якості третьої особи районну адміністрацію Запорізької міської ради по Олександрівському району.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.03.2022 року залучено до участі у справі у якості третьої особи Службу у справах дітей Новоушицької селищної ради.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16.05.2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мірошниченко А.М. у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Заруцький Р.М. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити в повному обсязі.

Третя особа Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради у судове засіданні не з`явився, надав до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд за відсутності представника Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради у судове засіданні не з`явився, надав до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд за відсутності представника Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради.

Представник третьої особи Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району у судове засіданні не з`явився, надав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд за відсутності представника Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши вступне слово та пояснення сторін та їх представників сторін, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 17.06.2006 року перебували у шлюбі та який рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 09.12.2021 року було розірвано.

Згідно копії свідоцтва про народження виданого повторно серії НОМЕР_1 від 13.04.2018 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_1 працює у ТОВ "ТК "Економ Плюс" (адреса місцезнаходження: вул. Грязнова, 10 корп. А, м. Запоріжжя, Запорізька область) на посаді комерційного директора.

Згідно письмового пояснення Районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району № 209/01-20/20.03-472 від 06.03.2023 року наданого на адресу суду повідомили, що орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Олександрівському району не має можливості надати суду об`єктивний висновок щодо визначення місця проживання дитини, оскільки дитина вже тривалий час проживає за межами міста Запоріжжя.

Відповідно до Рішення комісії з питань захисту прав дитини при Новоушинській селищній раді від 27.04.2023 № 1, комісією було встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю не проживає, проте проживає без реєстрації з 15.03.2022 року за адресою АДРЕСА_3 . з бабусею, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дідусем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Службою у справах дітей селищної ради з`ясовано, що малолітній ОСОБА_3 має статус внутрішньо-переміщеної особи. Мати за наданням статусу ВПО для сина не зверталася. Під час обстеження умов проживання дитини, мати ОСОБА_1 була відсутня. Підтвердженням того, що мати з дитиною постійно не проживає є також довіреність, якою мати дитини уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси, в тому числі отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім`я малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчена приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Кохан О.В. 10.01.2023 року. На даному засіданні Новоушинська селищна рада як орган опік та піклування вирішила, що не має можливості надати суду об`єктивний висновок щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю оскільки мати дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з малолітнім сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - постійно не проживає.

Згідно письмових пояснень щодо наданого до суду рішення комісії з питань прав дитини Новоушинської селищної ради наданих представником відповідача адвокатом Заруцьким Р.М. від 10.06.2023 року вбачається, відповідач проти задоволення позову ОСОБА_1 в письмових поясненнях представник відповідача зазначає, що з 16.10.2021 року по 13.03.2022 року дитина проживала в м. Запоріжжя, разом з матір`ю. З 14.03.2023 року по теперішній час, тобто майже 15 місяців, дитина проживає в Хмельницькій області з бабусею, матір`ю позивача. Мати дитини, з лютого 2021 року та по теперішній час проживає в м. Запоріжжі. Відповідач, батько дитини, перебував на військовій службі з 25.02.2022 року по 09.11.2022 року, лікувався після захворювання пов`язаного з захистом Батьківщини, був демобілізований. дитина до 25.05.2017 року була прописана з батьками у смт. Солоницівка, з 25.05.2017 року дитина прописана з батьком, за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

В п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено судам, що при вирішенні спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначаються за згодою батьків, яка досягла 10 років за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначаться нею самою.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

За змістом ст. ст. 150, 155 Сімейного кодексу України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватись усупереч інтересам дитини.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

За змістом статей 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року по справі №402/428/16-ц відійшла від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі N 6-2445цс16 та від 12.07.2017 року у справі N 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме Сімейного кодексу України та принципу 6 Декларації прав дитини, з огляду на наступне.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Hunt v. Ukraine, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Mamchur v. Ukraine, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» визначено, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (у тому числі в одній квартирі) проте з ким із них і, хто саме з дітей залишається, суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому, суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.

Визначаючи місце проживання дитини, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, суд при вирішенні спору надає першочергове значення саме найкращими інтересами дитини.

Так проаналізувавши досліджені письмові докази, надаючи належну оцінку усім обставинам справи та приймаючи до уваги Рішення комісії з питань захисту прав дитини при Новоушинській селищній раді від 27.04.2023 № 1 в якому зазначено, що коміся не має можливості надади об`єктивний висновок щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю, оскільки мати з малолітнім сином постійно не проживає, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Таким чином, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, Служба у справах дітей Новоушицької селищної ради про визначення місця проживання дитини залишити без задоволення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, 155, 157, 160, 161 СК України, ст. ст. 15, 29 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району, Служба у справах дітей Новоушицької селищної ради про визначення місця проживання дитини - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ),

Треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради (адреса місцезнаходження: вул. Чернишевська, 55, м. Харків),

Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради (адреса місцезнаходження: вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, Запорізька область),

Районна адміністрація Запорізької міської ради по Олександрівському району (м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 26, Запорізька область),

Служба у справах дітей Новоушицької селищної ради (вул. Подільська, 17, смт. Нова Ушиця, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область).

Повний текст рішення складено 14.09.2023 року.

Суддя В. В. Марченко