Постанова

від 08.11.2007 по справі 44/58-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

44/58-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 листопада 2007 р.                                                                                   № 44/58-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -  головуючого (доповідача), Рибака В.В., Стратієнко Л.В.,

за участю представників сторін: позивача – Черниша В.С.,

відповідача –Корольчука Ю.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "Науково-виробнича упроваджувальна фірма "Топаз ЛТД" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року у справі за позовом Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" до ТзОВ "Науково-виробнича упроваджувальна фірма "Топаз ЛТД" про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 4335, 53 грн.,

                                                  встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив   суд розірвати укладений між сторонами договір оренди державного майна  №187 від 01.02.2004 року, виселити відповідача із займаного ним за цим договором вбудованого нежитлового приміщення на другому поверсі головного корпусу площею 16,6 кв. м, розташованого за адресою м. Харків,  проспект Леніна,  9; стягнути з  відповідача 2002,19 грн.  заборгованості з орендної плати за договором оренди №187 від 01.02.2004 року, 270,33 грн. пені за прострочення платежу з орендної плати, 180,69 грн. збитків  від  інфляції, 3 % річних в сумі 76,74 грн.,  1436, 38 грн. заборгованості з експлуатаційних витрат, відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого  нерухомого  майна та надання комунальних послуг орендарю, 187,18 грн. пені за прострочення платежу з експлуатаційних витрат, 127, 52 грн. збитків від інфляції, 54, 50 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26 червня 2006 року (суддя Прохоров С.А.) позов задоволений частково. Розірваний договір оренди державного майна № 187, укладений 01.02.2004 року між ТОВ "Науково-виробнича впроваджувальна фірма "Топаз ЛТД" і державним науково-дослідним проектним інститутом металургійної промисловості "Діпросталь" та виселено відповідача із займаного ним за цим договором вбудованого нежитлового приміщення на другому поверсі головного корпусу площею 16,6 кв.м, розташованого за адресою м. Харків, проспект Леніна, 9.

Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року рішення суду скасоване в частині відмови у стягненні 2002,19 грн. заборгованості з орендної плати та прийняте в цій частині нове рішення. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2002, 19 грн. заборгованості з орендної плати. В іншій частині рішення залишене без змін.

          У касаційній скарзі ТзОВ "Науково-виробнича упроваджувальна фірма "Топаз ЛТД" просить скасувати вказану постанову суду, посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 лютого 2004 року між відповідачем та Державним НДІ металургійної промисловості "Дніпросталь", правонаступником якого є позивач, було укладено договір оренди державного майна №187 зі строком дії до 1 лютого 2007 року для організації офісу.

Умовами вказаного договору сторони встановили порядок та строки оплати орендної плати за договором, передбачили, що у випадку припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендареві орендоване майно в належному стані з урахуванням фізичного зносу.

Згідно п.10.4 укладеного договору, цей договір може бути припинений за вимогою однією з сторін, рішенням господарського суду і у випадках, передбачених діючим законодавством.

1 лютого 2004 року між відповідачем та державним науково-дослідним проектним інститутом металургійної промисловості "Діпросталь" був укладений договір №187/1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна і надання комунальних послуг орендареві для користування приміщенням, відповідно до укладеного договору оренди державного майна №187 від 1 лютого 2004 року.

Умовами вказаного договору сторони передбачили вартість відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг, порядок їх сплати.

Згідно п.4.5 цього договору його дія припиняється внаслідок закінчення строку дії або припинення договору оренди.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, факт не надсилання позивачем відповідачеві рахунків із зазначенням основного рахунку (для сплати орендної плати і ПДВ) і спеціального рахунку (для перерахування 30% орендної плати в Державний бюджет), як це передбачено пунктом 3.2 укладеного сторонами договору оренди державного майна № 187 від 01.02.2004 року, не є підставою для звільнення орендаря від виконання договірних зобов'язань, передбачених пунктами 3.2, 5.2 вказаного договору оренди, оскільки умовами цього договору передбачений обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Щодо посилання скаржника на несвоєчасність повідомлення позивачем відповідача про факт правонаступництва орендодавця, то апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що заборгованість з орендної плати за період з липня 2005 року по квітень 2006 року не була відповідачем сплачена ні після того, як йому стало відомо про факт правонаступництва, ні коли відповідачеві стали відомі банківські реквізити правонаступника орендодавця, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.193 Господарського суду України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Виходячи з викладеного, апеляційний господарський суд обгрунтовано скасував рішення місцевого суду в частині відмови в стягненні заборгованості по орендній платі і правильно стягнув з відповідача на користь позивача 2002,19 грн. заборгованості з орендної плати.

Згідно ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, у тому числі і розірвання договору.

Розглядаючи справу, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо розірвання спірного договору оренди та виселення відповідача з займаного нежитлового приміщення.

Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх відповідність наведеним судом нормам матеріального права.

Наведені висновки апеляційного господарського суду відповідають матеріалам справи та діючому законодавству.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваної постанови помилкові і не відповідають матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ "Науково-виробнича упроваджувальна фірма "Топаз ЛТД" –без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                 В. Дерепа

Судді                                                                                          В.Рибак                                                                                             

                                                                                                                    Л.Стратієнко