Рішення

від 13.09.2023 по справі 132/2769/23

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/2769/23

Провадження № 2-о/132/109/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" вересня 2023 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Калинівка справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2023 року до суду звернулася ОСОБА_1 із заявою, в якій просить встановити факт, що вона, ОСОБА_1 , на момент смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Калинівка, Вінницької області постійно проживала разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування цієї вимоги зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4 , який на день смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_2 , який належав померлому на підставі договорукупівлі-продажу, посвідченого 15.12.1995 року державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Панкеєвою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 5562, право власності на який зареєстровано за померлим батьком 18.12.1995 року Вінницьким ООБТІ за реєстровим №1-27, а також на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель в споруд, кадастровий номер:0521682200:03:002:0079 та земельну ділянку, площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер:0521682200:03:002:0080, розташованих за цією ж адресою.

Заявниця ОСОБА_1 , дочка померлого ОСОБА_4 , є спадкоємицею 1 черги за законом на його майно, що підтверджується свідоцтвами про її народження та одруження.

Будучи спадкоємицею 1 черги за законом на належне ОСОБА_4 майно заявниця, донька померлого, в передбачений законом 6-місячний термін відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину на належне батькові вищевказане майно, оскільки на день смерті батька ОСОБА_4 постійно проживала разом з ним в належній їй квартирі за адресою по АДРЕСА_1 .

Згідно витягу зі Спадкового реєстру № 73771608 від 30.08.2023 року, виданого приватним нотаріусом Хмільницького районного нотокругу Вінницької області Варламовим О.В. інформація у Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.

30.08.2023 року за № 302/01-16 приватним нотаріусом Хмільницького районного нотокругу Вінницької області Варламовим О.В., заявниці було відмовлено в оформленні спадкових прав після смерті батька в зв`язку з пропуском строків для прийняття спадщини, через що вона вимушена звернутися до суду.

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надавши заяву за вх. № 7801/23 від 13.09.2023 року відповідно до якої просить справу розглянути за її відсутності, вимоги заяви підтримує та просить їх задовольнити.

Заінтересовані особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, надавши на адресу суду заяви за вх. № 7803/23, 7802/23 від 13.09.2023 року, згідно яких просять розгляд справи провести без їх участі, проти задоволення заяви не заперечують.

За наявності існуючих умов, передбачених в ч. 2 ст. 247 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд ухвалив: провести розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення на підставі поданих письмових доказів та документів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як роз`яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, в такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Вимогами ст. ст. 1218 та 1267 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Положеннями ч. 3 та 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Так, судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці ОСОБА_4 , який на день смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_2 , який належав померлому на підставі договорукупівлі-продажу, посвідченого 15.12.1995 року державним нотаріусом Калинівської державної нотконтори Панкеєвою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 5562, право власності на який зареєстровано за померлим батьком 18.12.1995 року Вінницьким ООБТІ за реєстровим №1-27, а також на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування даного житлового будинку, господарських будівель в споруд, кадастровий номер:0521682200:03:002:0079 та земельну ділянку, площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер:0521682200:03:002:0080, розташованих за цією ж адресою.

Заявниця ОСОБА_1 , дочка померлого ОСОБА_4 , є спадкоємицею 1 черги за законом на його майно, що підтверджується свідоцтвами про її народження та одруження.

Будучи спадкоємицею 1 черги за законом на належне ОСОБА_4 майно заявниця, донька померлого, в передбачений законом 6-місячний термін відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину на належне батькові вищевказане майно, оскільки на день смерті батька ОСОБА_4 постійно проживала разом з ним в належній їй квартирі за адресою по АДРЕСА_1 .

Згідно витягу зі Спадкового реєстру № 73771608 від 30.08.2023 року, виданого приватним нотаріусом Хмільницького районного нотокругу Вінницької області Варламовим О.В. інформація у Спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.

30.08.2023 року за № 302/01-16 приватним нотаріусом Хмільницького районного нотокругу Вінницької області Варламовим О.В., заявниці було відмовлено в оформленні спадкових прав після смерті батька в зв`язку з пропуском строків для прийняття спадщини.

Батько заявниці, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований та постійно проживав разом з матір`ю заявниці ОСОБА_6 в належному йому на праві власності будинку за адресою АДРЕСА_2 .

Мати заявниці померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після її смерті батько заявниці проживав одиноко. Оскільки батько заявниці був дуже старий, йому виповнилось 89 років, він постійно хворів, невпевнено ходив, не міг вже себе обходити, не міг приготувати собі їсти, тому влітку 2018 року заявниця вимушена була забрати його на постійне місце проживання до себе в квартиру в АДРЕСА_1 . З того часу заявниця постійно проживала разом зі своїм 89 річним батьком до дня його смерті, здійснювала за ним догляд, купувала необхідні ліки, продукти харчування, одяг, викликала лікарів, готувала їсти, прала, підтримувала в належному стані будинок батька в с. Вишневе, садила та обробляла присадибну земельну ділянку, сплачувала земельний податок на присадибну земельну ділянку. Крім того, заявниця возила свого батька на лікування та обстеження в Калинівську ЦРЛ, Вінницьку обласну лікарню ім. Пирогова, відвідувала його в лікарні під час стаціонарного лікування. Все це свідчить про фактичне прийняття заявницею спадщини після смерті батька згідно норм ст. 1268 ч. 3 ЦК України. Після смерті батька, яка настала в квартирі заявниці у м. Калинівка, про що свідчить запис в свідоцтві про смерть батька, заявниця провела його поховання на центральному кладовищі в м. Калинівка, організувала та оплатила поминальний обід, встановила пам`ятник на його могилі, здійснює догляд за могилами батьків. Після смерті батька заявниця продовжує доглядати за спадковим будинком, обробляє присадибну земельну ділянку, доглядає за садом, що підтверджується довідкою № 234 від 23.08.2023 року Уладівського старостинського округу Калинівської міської ради Вінницької області.

Крім цього, той факт, що заявниця дійсно постійно проживала разом з батьком ОСОБА_4 на момент його смерті підтверджується і тим, що в неї на руках знаходяться особисті документи батька: свідоцтво про одруження батьків, пенсійне посвідчення батька, свідоцтва про смерть батьків, а також правовстановлюючі документи на майно договір купівлі продажу будинку, витяги з Державного земельного кадастру на належні батькові земельні ділянки, техпаспорт на будинок.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно п.п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сімєю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини

Відповідно до ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у випадку, якщо спадкоємець фактично проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини, то зазначена обставина є підставою для звернення із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Також факт постійного проживання тзаявниці зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а саме станом на 01 березня 2019 року, на день смерті останнього підтверджується письмовими поясненнями громадян, сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Брат заявниці ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 спадкоємці 1 черги за законом, як і заявниця на майно батька, спадщину після його смерті не прийняли і на неї не претендують.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вказаної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293-294, 315-319, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 на момент смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер в м. Калинівка Вінницької області ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами з підстав, визначених ст. 423 ЦПК України, за заявою, поданою у строк, передбачений ст. 424 ЦПК України, в порядку ст. 425 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: