Рішення

від 11.09.2023 по справі 522/14291/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14291/21

Провадження №2/522/2604/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря Міщенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче Рівер Хілс», Державного підприємства «Сетам», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Маляр Ян Анатолійович, ОСОБА_2 , Товариств з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» визнання дій противоправними, визнання протоколу недійсним, визнання недійсним акту, витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче Рівер Хілс», Державного підприємства «Сетам», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Маляр Ян Анатолійович, ОСОБА_2 , Товариств з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» визнання дій противоправними, визнання протоколу недійсним, визнання недійсним акту, витребування майна.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 24.09.2013 р. (справа №752/7990/13-ц) частково задоволено позов ПАТ «Родовід Банк» про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №77.1/АА-00505.08.2 від 22.08.2008 р. відповідно до якогоБанк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 59399 доларів США терміном по 22.02.2015р. Кредитні кошти були надані на купівлю автомобілю згідно з договором купівлі - продажу автомобілявід 20.02.2008р., який в подальшому був переданий банку згідно з договором застави транспортного засобу №77.1/АА-00505.08.2-3 від 22.02.2008 р.29.03.2021 відбулись електронні торги з продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ,оформлені протоколом № 531901, за результатами яких переможцем визнано ТОВ «Золоче Ріверс Хілс». Вважає, що публічні торги з реалізації нерухомого майна були здійснені з порушенням процедури реалізації арештованого майна, здійснено реалізацію арештованого майна за ціною, що є нижчею ніж ринкова, тому просить суд визнати дії відповідачів противоправними, визнати протокол недійсним, визнати недійсним акт та витребувати майно.

Ухвалою суду від 14.09.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу в загальному позовному порядку.

Ухвалою суду від 25.10.2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

30.11.2021 року на адресу суду від відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вимоги позову не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні.(т.1 а.с.89-109)

Ухвалою суду від 15 червня 2023 року провадження у справі зупинене до вирішення Господарським судом Одеської області господарської справи № 916/2954/21 за позовом ТОВ «Золоче Рівер Хілс» до Приватного виконавеця виконавчого округу м. Києва Маляр Яна Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», треті особи: ТОВ «Вердикт Капітал», ОСОБА_3 , ТОВ «Сегура-Капітал» про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів та акту приватного виконавця про проведення електронних торгів.

Ухвалою суду від 09 серпня 2023 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 09 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче Рівер Хілс», Державного підприємства «Сетам», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Маляр Ян Анатолійович, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» визнання дій противоправними, визнання протоколу недійсним, визнання недійсним акту, витребування майна.

У судове засідання 11.09.2023 року сторони не з`явились, представник позивача ОСОБА_3 мне з`явилася, проте від неї надходило до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Від представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче Рівер Хілс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» надійшли заяви про розгляд без їх участі, проти задоволення позову заперечували.

Інші сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про час, дату та місце судового засідання були повідомлені у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, згідно з ч. 8ст. 178 ЦПК Українисуд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно дост.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що заочним рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 24.09.2013р. у справі №752/7990/13-ц частково задоволено позов ПАТ «Родовід Банк» про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №77.1/АА-00505.08.2 від 22.08.2008р. відповідно до якогоБанк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 59399 доларів США терміном по 22.02.2015 р. Кредитні кошти були надані на купівлю автомобілю згідно з договором купівлі - продажу автомобілявід 20.02.2008р., який в подальшому був переданий банку згідно з договором застави транспортного засобу №77.1/АА-00505.08.2-3 від 22.02.2008р.

Постановою приватного виконавця від 13.01.2021 відкрито виконавче провадження №64113270 (т.1 а.с.24-26)

04.04.2016 р. Голосіївський районний суд м. Києва розглянувши справу №752/7990/13-ц видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитнимдоговором.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 02.07.2020 у справі №752/7990/13, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суді від 23.06.2021, замінено стягувача ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні привиконанні заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2013р. у справі №752/7990/13-ц.

Під час виконання судового рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/7990/13-ц у виконавчому провадженні приватним виконавцем виконавчогоокругу м. Києва Маляр Я.А.:

- направлено запит від 14.01.2021р. №50 до КП БТІОМР надати вичерпну інформацію чи зареєстроване квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 31100074, номер запису 3401 в книзі 747gh-69) на праві власності за боржником ОСОБА_3 ;

- направлено запит від 14.01.2021р. №51 до ОМР з проханнямтерміново надати вичерпну інформацію щодо осіб зареєстрованих в квартирі за адресою: кв. АДРЕСА_2 , що зареєстрована за боржником ОСОБА_3 ;

- 15.01.2021р. винесено постанову про розшук майна боржника;

- 15.02.2021р. за вх.№264 одержано лист КП «БТІ» ОМР від 22.01.2021р. №227-14/40 з інформацією щодо відомостей про реєстрацію в комунальному підприємстві права власності станом на 31.12.2012р. на нерухоме майно в м. Одесі за ОСОБА_3 , зокрема 30.07.2010 р.право власності на квартиру кв. АДРЕСА_2 .

- 15.02.2021 за вх.№257 одержано лист Департаменту надання адміністративнихпослуг ОМР з відомостями №П1-25189-ю/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку за адресою: кв. АДРЕСА_2 .

- направлено вимогувід 17.02.2021р. №294 до ОСОБА_3 , якоюостанню зобов`язано протягом 5-ти робочих днів надати інформацію про місцезнаходження майна: автомобіль легковий, марка LEXUS, модель: RX 350, колір: чорний, рік виробництва 2007, та забезпечити приватному виконавцю безперешкодний доступ до вищевказаного майна для проведення виконавчих дій щодо опису, арешту та передачі на відповідальне зберігання до ДП «Сетам»;

- направлено вимогу (повторно) від 23.03.2021р №559 до ОСОБА_3 , якою останню зобов`язано протягом 5-ти робочих днів надати інформацію про місцезнаходження майна: автомобіль автомобіль легковий, марка LEXUS, модель: RX 350, колір: чорний, рік виробництва 2007, та забезпечити приватному виконавцю безперешкодний доступ до вищевказаного майна для проведення виконавчих дій щодо опису, арешту та передачі на відповідальне зберігання до ДП «Сетам»;

- одержано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , про що сформовано інформаційні довідки за №240283042 від 13.01.2021 (на момент відкриття виконавчого провадження), №244640247 від 16.02.2021 (на момент арешту нерухомого майна), №247316705 від 09.03.2021,згідно з якими право приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 31100074) зареєстровано за ОСОБА_3 .

Постановою приватного виконавця від 16.02.2021 у ВП №64113270 здійснено опис та арешт майна (коштів) боржника (т.1 а.с.114-116).

Постановою приватного виконавця від 03.03.2021 у ВП №64113270 призначено суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні (т.1 а.с.117-119).

Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 проведеного ТОВ «Оцінка преміум стандарт» ринкова вартість вказаного майна становить 960971 грн (т.1 а.с.120-121)

29.03.2021 відбулись електронні торги з продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ,оформлені протоколом № 531901, за результатами яких переможцем визнано ТОВ «Золоче Ріверс Хілс», про що складено протокол №531901 (т.1 а.с.34)

08.04.2021 р. приватним виконавцем складений акт про проведені електронні торги ВП № 64113270, згідно з яким продажна ціна лота №470151 в розмірі 1120000 грн. сплачена переможцем торгів у повному обсязі.

ТОВ «ЗОЛОЧЕ РІВЕР ХІЛС» зареєстровано право власності на нерухоме майно, підстава для державної реєстрації права власності, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) серія та номер:2474, від 29.06.2023 р., видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Р.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2757595951100, об`єкт нерухомого майна: однокімнатна квартира, опис об`єкту: загальна площа 56 кв.м., житлова площа 33.3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , номер об`єкта РПВН: 31100074.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першоїстатті 650 ЦК Україниособливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертоюстатті 656 ЦК Українидо договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті650, частини першої статті655та частини четвертої статті656 ЦК Україниможна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною першоюстатті 215 ЦК Українипередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьоїстатті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права. Такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договорукупівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту. Таким чином, не є ефективним та належним способом захисту вимоги про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону та протоколу електронного аукціону, складеного за результатами цих проведених відкритих торгів (аукціону).

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

Отже, за наявності вказаних обставин власник майна не позбавлений права звернутися з вимогою, зокрема, про визнання права іпотеки відсутнім і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов`язаний використати цей спосіб захисту. Як Велика Палата Верховного Суду зазначила вище (пункти 115-118 цієї постанови), позивач є юридично захищеним.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведенняакта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно, регламентуютьсяЗаконом України «Про виконавче провадження».

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Згідно з частинами першою та третьоїстатті 50 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює у встановленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Закон України «Про виконавче провадження»визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей203,215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).

Згідно з Порядком електронний аукціон - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, за яким його власником стає учасник, який під час аукціону запропонував за нього найвищу ціну.

Поняття «електронні торги» було змінено поняттям «електронний аукціон»Наказом Міністерства юстиції України №3341/5 від 21.09.2021 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України».

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки викладено у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577 цс 19).

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242 гс 16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійснимисудам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749 цс 15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988 цс 15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370 цс 16 та № 6-547 цс 16.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Згідно п.1 розділу ІІ Порядку (в редакції на час проведення аукціону) Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно достатті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Вартість майна була визначена, про що зазначено вище.

Згідно п. 3 розділу ІІ Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Згідно ч.5ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Як відзначено вище, державний виконавець надсилав звіт про оцінку на адресу , зазначену у виконавчому листі, тому виконав вимоги Закону та Порядку щодо повідомлення боржника.

Згідно ч. 1ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятоїстатті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договорукупівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Таким чином, не є ефективним та належним способом захисту вимоги про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 29.03.2021 року, та протоколу електронного аукціону, складеного за результатами цих проведених відкритих торгів (аукціону).

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №201/18443/17, саме посилання позивача на порушення приватним виконавцем Порядку реалізації арештованого майна та/чиЗакону України «Про виконавче провадження»при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, без наведеннята доказування порушень Порядку реалізаціїарештованогомайна з боку організатора торгів (ДП «Сетам») не є підставою скасування (визнання недійними) торгів (аукціону);

Позивачем не доведено належними доказами, що публічні торги з реалізації нерухомого майна були здійснені з порушенням процедури реалізації арештованого майна

Також, не можуть бути взяті до уваги твердження Позивача про те, що були порушені норми Закону України «Про іпотеку», оскільки на майно, продане на прилюдних торгах на момент його реалізації не було обтяжено іпотекою на користь третіх осіб.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом береться до уваги рішення господарського суду Одеської області у справі № 916/2954/21 від 24.05.2023 р., в якому вирішено спір щодо визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів та акту приватного виконавця про проведення електронних торгів щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та відмовлено у задоволені позову ТОВ «ЗОЛОЧЕ РІВЕР ХІЛС», яке звернулося до господарського суду з такими вимогами.

Господарським судом встановлено законність проведених електроних торгів в рамках виконавчого провадження № 64113270, а тому приймаючи факти встановлені в рішенні Господарського суду Одеської області у справі № 916/2954/21 від 24.05.2023 р. як преюдеційні.

Щодо вимоги позивача щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, суд вважає вимогу такою, що не підлягає задоволенню , оскільки дана вимога є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсними електронних торгів, протоколу електронних торгів, акту приватного виконавця про проведення торгів, в якій суд відмовляє.

Також, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду (справа 925/1351/19 постанова від 02.11.2021 року) відзначає, що предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Тож для розкриття критерію пропорційності вагоме значення має визначення судами добросовісності/недобросовісності набувача майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19), пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19)).

Судові рішення, постановлені за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень статей387,388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не можуть вважатися такими, що відповідають нормам справедливого судового розгляду згідно зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.

Якщо спірне майно є об`єктом нерухомості, то для визначення добросовісності його набувача крім приписівстатті 388 ЦК Українислід застосовувати спеціальну норму пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16).

Велика Палата Верховного Суду не погоджується з такими висновками судів та звертає увагу, що за встановленими у цій справі обставинами спірне нерухоме майно було предметом продажу на прилюдних торгах. При оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майнаслід враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, придбаного у такий спосіб.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписамстатті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.

Враховуючи викладене, судові рішення у цій справі слід скасувати, а в позові відмовити з тих підстав, що за встановлених судами обставин майно у відповідача не може бути витребувано в порядку статей387,388 ЦК України, а права позивача в зв`язку з цим захисту не підлягають.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).

За таких обставин, суд дійшов переконливого висновку про безпідставність позовним вимог ОСОБА_3 , тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 1 , 2, 5, 12 , 30 ,43 ,76 ,81 ,84 ,89 ,95 ,223 ,235 ,241 ,247 ,258, 259,263-265,268,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче Рівер Хілс», Державного підприємства «Сетам», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Маляр Ян Анатолійович, ОСОБА_2 , Товариств з обмеженою відповідальністю «Сегура-Капітал» визнання дій противоправними, визнання протоколу недійсним, визнання недійсним акту, витребування майна - відмовити у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 11.09.2023 року.

Суддя О.П.Шенцева