Рішення

від 02.08.2023 по справі 510/884/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/884/23

Провадження №2/510/925/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.23 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Івановой Н.С.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Позивачі на задоволенні позову наполягали, просили про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 із ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 із ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.03.1998р.; копія державного акту серії ЯК №595471 від 13.11.2012р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); копія державного акту серії ЯК №488280 від 07.10.2021р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 0,0095 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства; копія державного акту серії ЯЕ №669461 від 24.01.2008р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 4,32 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія довідки старости Нагірненського старостинського округу Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 28.04.2023р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день його смерті; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.05.2023р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку та присадибної земельної ділянки від 04.07.2023р.; відповідь завідувачки Ренійської райдержнотконтори від 27.07.2023р.; копія заяви ОСОБА_3 від 10.08.2022р. про відмову від спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 ; копія заяви ОСОБА_2 від 10.08.2022р. про прийняття спадщини після смерті батька; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 27.07.2023р. (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у справі являються дітьми ОСОБА_4 , відповідачка ОСОБА_3 - є вдовою померлого.

За життя ОСОБА_4 належало наступне майно:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 - на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.03.1998р.;

-земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯК №595471 від 13.11.2012р. на право власності на земельну ділянку;

-земельна ділянка площею 0,0095 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серії ЯК №488280 від 07.10.2021р. на право власності на земельну ділянку ;

-земельні ділянки загальною площею 4,32 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯЕ №669461 від 24.01.2008р. на право власності на земельну ділянку .

На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Про це свідчить копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 27.07.2023р. (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Позивач ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, але прийняв її фактично, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на день смерті батька був зареєстрований за спільною адресою мешкання та мешкав разом із ним, доглядав за батьком, як син.

Проте, незважаючи на своєчасне звернення позивачки ОСОБА_2 із заявою та фактичне прийняття позивачем ОСОБА_1 спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що у позивачів відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідачка (дружина померлого) 10.08.2022р. подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини, на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформили позивачі - спадкоємці першої черги за законом.

У нинішній час, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтв про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані житловий будинок та земельні ділянки, про що 22.05.2023р. нотаріусом була винесена відповідна постанова.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу - при видачі свідоцтва про право на спадщину. На копіях (фотокопіях) правовстановлюючого документу проставляється відповідна відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та підпису нотаріуса.

Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок та земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, можуть звернутися тільки спадкоємці.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК та в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_4 і вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їх доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Так, судом було встановлено, що після смерті ОСОБА_4 позивачка ОСОБА_2 , як спадкоємиця першої черги за законом, у передбачений законом строк для прийняття спадщини звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини, а позивач ОСОБА_1 мешкав разом із спадкодавцем на день його смерті, отже, вони прийняли спадщину юридично, в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України і фактично, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачі у справі являються спадкоємцями першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою, а позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину фактично. Як зазначили позивачі, після смерті батька у них були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідні свідоцтва позивачі також не мають можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка ОСОБА_2 прийняла спадщину юридично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у подачі нею заяви про прийняття спадщини, а позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину фактично спільним мешканням із спадкодавцем на день його смерті. Про прийняття позивачами спадщини свідчать і їхні дії по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельні ділянки, використовування їх за цільовим призначенням тощо). Крім того, після смерті ОСОБА_4 позивачі добровільно домовилися про поділ спадщини між собою. Так, позивачка ОСОБА_2 прийняла спадщину та претендує на її оформлення в частині: частини житлового будинку, частини присадибної ділянки та частини земельної ділянки для ведення особистого господарства, на земельні ділянки із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0383 та 5124183600:01:005:0721; позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину та претендує на її оформлення в частині: частини житлового будинку, частини присадибної ділянки та частини земельної ділянки для ведення особистого господарства, на земельні ділянки із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0382 та 5124183600:01:005:0720.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України та ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі являються суб`єктами набуття права власності на житловий будинок та земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України та ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їхні вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

І. Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- частину житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 ;

- частину земельної ділянки площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124183600:02:001:0270, розташованої по АДРЕСА_1 , виділеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯК №595471 від 13.11.2012р. на право власності на земельну ділянку;

- частину земельної ділянки площею 0,0095 га із кадастровим номером 5124183600:02:001:0252, розташованої по АДРЕСА_1 , виділеної для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серії ЯК №488280 від 07.10.2021р. на право власності на земельну ділянку ;

-земельні ділянки із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0382 та 5124183600:01:005:0720, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯЕ №669461 від 24.01.2008р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-іншу частину житлового будинку із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 ;

-іншу частину земельної ділянки площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124183600:02:001:0270, розташованої по АДРЕСА_1 , виділеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯК №595471 від 13.11.2012р. на право власності на земельну ділянку;

-іншу частину земельної ділянки площею 0,0095 га із кадастровим номером 5124183600:02:001:0252, розташованої по АДРЕСА_1 , виділеної для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серії ЯК №488280 від 07.10.2021р. на право власності на земельну ділянку ;

-земельні ділянки із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0383 та 5124183600:01:005:0721, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯЕ №669461 від 24.01.2008р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК