Ухвала

від 13.09.2023 по справі 306/1659/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 306/1659/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/647/21 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 10.11.2021.

Цим вироком:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, непрацюючий, неодружений, несудимий, засуджений:

- за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 02 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 01 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_8 покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Згідно вироку ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_6 в період часу з 23 год 50 хв 22.08.2021 по 00 год 05 хв 23.08.2021, знаходячись на вул. Гірській в м. Сваляві, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, у ході сварки з потерпілим ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, маючина меті умисноспричинити тілесні ушкодження потерпілому, наніс ОСОБА_9 не менше одного удару правою рукою, зажатою в кулак, в обличчя, у результаті чого останній впав на землю, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляду синців лівої скроневої ділянки голови, ЗЧМТ, струс головного мозку, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність вини та правильність правової кваліфікації його дій, просить змінити вирок і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі, яке за своїм видом та розміром є явно несправедливим через надмірну суворість. Він вину визнав, щиро розкаявся, активно сприяв досудовому розслідуванню, обставини, які обтяжують покарання, відсутні, раніше не судимий, неодноразово просив вибачення у потерпілого.

-2-

Судове провадження розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника-адвоката ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_9 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на вирок суду, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.

Апеляційний суд заслухав доповідь судді про зміст вироку, доводи і вимоги викладені в апеляційній скарзі, промову прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , перевірив матеріали кримінального провадження, обговорив доводи сторін, приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, стосовно яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 349КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, викладених у вироку, а також висновки суду про юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджені наявними у справі доказами, які досліджувались за згодою усіх учасників кримінального провадження, в тому числі обвинуваченого ОСОБА_6 у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, і в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому відповідно до вимог ст. 404 цього Кодексу, апеляційним судом не перевіряються.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 щодо надмірної суворості вироку суду першої інстанції та наявності підстав для пом`якшення призначеного йому покарання, колегія суддів вважає, що такі підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними статтею 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суди при призначенні покарання в кожному випадку, і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Усі питання пов`язані із призначенням покарання, мають бути належним чином мотивовані у вироку.

Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність

-3-

суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання вимоги вказаних вище норм не дотримані у повній мірі, оскільки при призначенні покарання судом першої інстанції у достатній мірі не враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, яка діяла на момент вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправні роботи на строк до одного року, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Як вбачаєтьсяз матеріалівкримінального провадження, ОСОБА_6 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,яке віднесенодо кримінальнихпроступків,за місцемпроживання ОСОБА_6 характеризується позитивно,раніше несудимий,на спеціальнихобліках улікарів нарколога,фтизіатра чипсихіатра неперебуває,згідно довідкит.в.о.начальника штабу-першогозаступника командираВЧ НОМЕР_1 № 5115від 20.09.2022,солдат ОСОБА_6 проходить військовуслужбу таперебуває урозпорядженні військовоїчастини НОМЕР_1 ,в ходіпроходження військовоїслужби вЗСУ отримавряд травм,визнав вину,щиро покаявся,активно сприяву розкриттікримінального правопорушення.Тому, беручи до уваги наведені вище обставини, апеляційний суд вважає, що призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі на строк 02 (два) роки зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.

Відповідно до ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі: пом`якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення; зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення; в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде достатнім покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Саме таке покарання, на переконання апеляційного суду, відповідатиме як характеру та ступеню вчинених ОСОБА_6 кримінально-карних діянь, так і особі обвинуваченого, а також є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, і у свою чергу сприятиме досягненню основної мети виховання обвинуваченого в дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Разом з тим, беручи до уваги положення п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а також те, що з моменту вчинення кримінального проступку не минуло більше трьох років, апеляційний суд безпідставним та необґрунтованим визнає і клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за спливом строків давності.

-4-

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які б могли слугувати безумовною підставою для скасування вироку з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_6 в частині призначенння покарання підлягає до зміни, а його апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Свалявськогорайонного судуЗакарпатської областівід 10.11.2021щодо ОСОБА_8 в частиніпризначення покарання змінити: пом`якшити покарання, призначене обвинуваченому ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 125 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

В решті вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 10.11.2021 щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена касаційним порядком безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення рішення апеляційним судом.

Судді