Ухвала

від 14.09.2023 по справі 924/919/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"14" вересня 2023 р. Справа № 924/919/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Коломис В.В.

судді Миханюк М.В.

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.05.2023 (повний текст 02.06.2023) у справі №924/919/22 (суддя Димбовський В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс" (вул. Запорізьке Шосе, 62а, Дніпро, 49041)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф.Ю. ЕНЕРГІЯ" (вул. Леніна, 86, с. Копистин, Хмельницький район, Хмельницька область, 31345)

про стягнення 1591537,96 грн заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.05.2023 у справі №924/919/22 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс" до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф.Ю. ЕНЕРГІЯ", про стягнення 1591537,96 грн заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс" 1557810,28 грн заборгованості та 23367,15 грн судового збору. У частині позовних вимог про стягнення 33727,68 грн заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Листом від 22.08.2023 матеріали справи витребувано з господарського суду Хмельницької області.

25.08.2023 матеріали справи №924/919/22 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Згідно пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою на рішення суду, скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 28040,58 грн (23367,15 грн * 150 % * 0,8).

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.05.2023 у справі №924/919/22 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 28040,58 грн та докази направлення апеляційної скарги сторонам у справі.

12.09.2023 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків в якій просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення Північно-західним апеляційним господарським судом судового рішення у справі. У заяві зазначає, що 31.07.2023 постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги Володимира Васильовича, при примусовому виконанні наказу господарського суду Хмельницької області №924/919/22 від 06.07.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Торговий Дім "Агроальянс" 1557810,28 грн заборгованості, 23367,15 грн витрат зі сплати судового збору, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, та належить боржнику ОСОБА_1 , а тому на даний час відповідач позбавлений можливості сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі за подання згаданої апеляційної скарги. До заяви долучає постанову про арешт коштів боржника, постанову про відкриття виконавчого провадження, інформацію про виконавче провадження.

Розглянувши заяву про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Цей перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Таким чином, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При цьому, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Отже, єдиною підставою за якою суд має право (однак не зобов`язаний) відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати є врахування судом майнового стану заявника.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Натомість, визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від поданих доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04 липня 2018 року у справі №686/114/16-ц, положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення ЄСПЛ у справі «Kniat v. Poland», заява №71731/01; п.63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland», заява №73547/01).

Тобто, підтвердження рівня майнового стану сторони має бути повним та всестороннім, для чого особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна обґрунтувати та підтвердити свої доводи відповідними доказами, які б відображали усі аспекти майнової неспроможності сплатити передбачений законом розмір судового збору.

Колегія суддів звертає увагу, що заявником не подано доказів, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу. Також, у даній справі заявник ОСОБА_1 є не позивачем, а апелянтом.

Також, заявником не подано доказів, що на рахунках останнього недостатньо коштів для виконання постанови виконавчої служби про стягнення 1557810,28 грн заборгованості та 23367,15 грн витрат зі сплати судового збору. Заявником взагалі не надано інформації щодо сум коштів на рахунках чи переліку всіх відкритих рахунків.

Отже, надані скаржником відомості не можуть в повній мірі свідчити про те, що апелянт не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору.

З огляду на викладене, пункт 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" застосуванню не підлягає.

Заявником також не було подано доказів, що він відноситься до однієї із категорій осіб, визначених пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Пункт 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" також не підлягає застосуванню, оскільки предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід також відмітити, що заявник просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення Північно-західним апеляційним господарським судом судового рішення у справі, однак, заявник не подав доказів та не зазначив обставин за яких він зможе сплатити судовий збір в разі задоволення клопотання та відстрочення такої сплати саме до ухвалення судового рішення у справі.

Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.

Отже, скаржником недоліки апеляційної скарги не було усунено - не подано докази сплати судового збору.

Згідно частини 2 статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги у строки, встановлені в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції повертає апеляційну скаргу з додатками - скаржнику.

Суд звертає увагу апелянта, що згідно положень частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України скаржник має право повторно звернутись з апеляційною скаргою після усунення недоліків, з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 242, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.05.2023 у справі №924/919/22 - повернути скаржнику разом з доданими до неї документами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.