Постанова

від 13.09.2023 по справі 917/1521/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року м. Харків Справа №917/1521/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Селянського (фермерського) господарства «Самойленко О.М.» (вх.№703П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.03.2023 року у справі №917/1521/22,

за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Решетилівське підприємство «Водоканал», вул. Старокиївська, 18, м.Решетилівка, Полтавська область, 38400,

до Селянського (фермерського) господарства «Самойленко О.М.», вул. 40-річчя Перемоги, 13, с. Кукобівка, Полтавський район, Полтавська область, 38415,

про стягнення 9807,75 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Решетилівське підприємство «Водоканал» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Самойленко О.М.» 9807,75 грн. заборгованості по оплаті за самовільне користування послугами водопостачання.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушенням відповідачем Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008 року (здійснення безоблікового водокористування), що зафіксовано в акті від 10.08.2022 року.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.03.2023 року у справі №917/1521/22 (суддя Паламарчук В.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Самойленко О.М.» на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Решетилівське підприємство «Водоканал» 9807,75 грн. - заборгованості за самовільне користування послугами водопостачання, а також 2481,00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 22.03.2023 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт також просить стягнути судові витрати з позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції застосовано норми права, які втратили чинність, а покладені в основу докази є неналежними та сумнівними.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2023 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 20 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. При цьому, судом роз`яснено про можливість надання та звернення до суду засобами електронного зв`язку і порядок такого звернення. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1521/22.

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи засобами поштового зв`язку і отримана ними, що підтверджується зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

Тільки 10.08.2023 року матеріали справи №917/1521/23 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№5309 від 10.05.2023 року), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

Відповідно до cтатуту Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Решетилівське підприємство «Водоканал» є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області і підпорядковане Управлінню майном обласної ради.

Засновник підприємства - Полтавська обласна рада.

Власник підприємства - територіальна громада сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради.

Назва юридичної особи - Комунальне підприємство Решетилівське комунальне підприємство «Водоканал» на підставі рішення Полтавської обласної ради «Про прийняття єдиного майнового комплексу Комунального підприємства «Решетилівське підприємство «Водоканал» від 26.07.2022 року №433 змінено на назву Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Решетилівське підприємство «Водоканал».

Предмет основної діяльності Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Решетилівське підприємство «Водоканал» - забір, очищення та постачання води, каналізація, водовідведення та очищення стічних вод.

Відповідно до розділу 3 статуту, головною метою діяльності підприємства є видобування підземних вод, а саме видобування питних вод (для централізованого або нецентралізованого водопостачання), забезпечення водопостачання, водовідведення та очищення стоків всіх споживачів у м.Решетилівка та інших населених пунктах Решетилівської міської територіальної громади з забезпеченням вимог по якості питної води, реалізація на підставі одержаних прибутків економічних та соціальних інтересів трудового колективу.

КП ПОР «Решетилівське підприємство «Водоканал» при приєднанні до систем централізованого водопостачання та водовідведення керується порядком відповідно до Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року, у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від №97 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за №936/15627), яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України

Як вказує позивач та встановлено судом першої інстанції, 10.08.2022 року представниками КП ПОР «Решетилівське підприємство «Водоканал» (далі - підприємство) Банашко Л.В., Дорошенко С.В., Слюсаревська Л.В. проведено обстеження умов водокористування Селянського (фермерського) господарства Самойленка О.М за адресою с. Кукобівка, вул.Молодіжна, 11.

Під час обстеження представниками КП ПОР «Решетилівське підприємство «Водоканал» виявлено факт самовільного користування системами централізованого питного водопостачання за адресою: с.Кукобівка, вул. Молодіжна, 11 - споживач СФГ Самойленко О.М. Таким чином, по вищевказаному об`єкту здійснюється безоблікове водокористування. Дані обставини зафіксовані у акті від 10.08.2022 року.

Договір на надання послуг за даною адресою між КП ПОР «Решетилівське підприємство «Водоканал» та СФГ Самойленко О.М. на момент обстеження був відсутній.

СФГ Самойленко О.М. від підписання вказаного акту відмовився, про що зроблена відповідна відмітка в акті.

Розрахунок заборгованості відповідача за безоблікове водокористування в розмірі 9807,75 грн. здійснено згідно Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року.

Як вказує позивач, на підставі вищевказаного акту, КП ПОР «Решетилівське підприємство «Водоканал» була висунута претензія вих.№793 від 22.08.2022 року про сплату боргу у розмірі 9807,75 грн. Вказане підтверджується фіскальним чеком №133 від 30.08.2022 року.

Проте, вимоги претензії виконані не були, заборгованість за безоблікове водокористування у розмірі 9807,75 грн. не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення у даній справі дійшов висновку, що відповідач не довів факту відсутності безоблікового водокористування та не надав належних, вірогідних та допустимих доказів на спросування обставин, зазначених у акті обстеження від 10.08.2022 року. У той час позивачем, на думку місцевого господарського суду, доведено наявність усіх складових для застосування деліктної відповідальності відповідача, а саме, доведено вчинення відповідачем протиправного діяння (бездоговірного безоблікового водокористування), вини відповідача (водокористування без укладення договору), а також причинно-наслідкового зв`язку між таким діянням та шкодою завданою позивачу.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини у даній справі регулюються Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 року №190 (далі - Правила №190).

Суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин вказані вище правила, однак в редакція, яка вже втратила чинність як станом на момент подання позову і розгляду справи, так і на момент складання акту від 10.08.2022 року. Фактично суд посилався на норми та пункти Правил №190, яких вже не існує.

Так, 19.04.2021 року було внесено зміни до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, виклавши їх у новій редакції згідно наказу №97. Нова редакція Правил №190 набула чинності 13.07.2021 року.

Відповідно до пункту 1 та пункту 2 Правил №190 вони визначають порядок користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - споживач), та суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб`єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Роздір ІV Правил №190 має назву «Самовільне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, нераціональне водокористування», пункт 1 якого встановлює, що не допускається будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).

У пункті 2 розділу ІV Правил №190 мітиться перелік (десять варіантів) того, що вважається самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення. Зокрема це: користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення договору про надання таких послуг (5); самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення (6).

Згідно абз. 1 пункту 4 розділу ІV Правил №190 факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4).

Як вказує позивач і визначає суд першої інстанції, 10.08.2022 року під час здійснення перевірки Селянського (фермерського) господарства Самойленка О.М. представниками КП ПОР «Решетилівське підприємство «Водоканал» Банашко Л.В., Дорошенко С.В., Слюсаревська Л.В. за адресою с. Кукобівка, вул. Молодіжна, 11 виявлено факт самовільного користування системами централізованого питного водопостачання, та здійснюється безоблікове водокористування. За фактом виявленого порушення у присутності представника відповідача - Самойленка Олександра Миколайовича складено акт від 10.08.2022 року.

Однак, суд апеляційної інстанції акт від 10.08.2022 року визнає неналежним доказом у справі.

Досліджуючи акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування необхідно відмітити, що його форма затверджена відповідним наказом і є додатком №4 до Правилами №190 (пункт 4 розділу ІV). У акті від 10.08.2022 року зазначено, що він складений представниками виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення: 1. Банашко Л.В., 2. Дорошенко С.В. та 3. Слюсаревська Л.В.

Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких документів та доказів, що відповідні особи є представниками виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення. Сама форма акту вимагає зазначення в ньому посад осіб, які його складають, однак такі відомості в акті від 10.08.2022 року відсутні. З матеріалів справи неможливо встановити, що це за особи, які складали акт від 10.08.2022 року та чи мали вони повноваження на складання акту. У подальшому в акті від 10.08.2022 року вказано, що його складено в присутності споживача СФГ Самойленко О.М. Суд апеляційної інстанції відмічає, що таке скорочення як «СФГ» розшифровується як селянське фермерське господарство, тобто це юридична особа. Отже, перевірку проведено щодо юридичної особи і юридична особа (споживач), як організація була присутня при складанні акту, а не певна особа фізична особа, що має безпосереднє відношення до споживача юридичної особи.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що акт від 10.08.2022 року складено за участю представника споживача Самойленко О.М., який мав доступ до території відповідача, допустив представників позивача на об`єкт для перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа. Однак, в акті визначено не фізичну особу ОСОБА_1 , а юридичну особу СФГ Самойленко О.М. Наразі будь-які відомості, що саме фізична особа - ОСОБА_1 був присутній при складані акту відсутні.

Далі, за формою акту міститься наступне положення (дослівно): «…виявлено факт самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, самовільного користування системами централізованого водопостачання та водовідведення (необхідно підкреслити)». У акті від 10.08.2022 року будь-які підкреслення відсутні. Натомість вчинено рукописний запис: «при виконанні службового завдання було виявлено в господарстві точку водопостачання водою користувалися без укладеного договору».

Акт від 10.08.2022 року підписано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Споживач від підпису відмовився.

Абз. 2 пункту 4 розділу ІV Правил №190 встановлює, якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов`язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову.

Наразі відповідних вимог не дотримано. Дійсно, в акті міститься позначка, що споживач від підпису відмовився, ознак таке засвідчення не оформлене. Засвідчення вчинено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тобто тими ж особами, якими складався акт, персональних даних не зазначено. При цьому за загальним правилом такі особи не можуть бути свідками.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Фактично, акт від 10.08.2022 року складено в одноособовому порядку, без дотримання затвердженої форми та вимог Правил №190, є сумнівним доказом у справі у зв`язку з чим колегія суддів його відхиляє його як доказ на підтвердження для заявлених у даній справі позовних вимог.

В оскаржуваному рішенні вказано, що доказів оскарження акту від 10.08.2022 року не надано. Разом з тим, суд апеляційної інстанції відмічає, що в матеріалах справи відсутні, а позивачем не доведено, що копія акту від 10.08.2022 року була вручена відповідачу. Позивач вказує, що ним на підставі акту від 10.08.2022 року була висунута претензія вих.№793 від 22.08.2022 року про сплату боргу у розмірі 9807,75 грн. і направлена відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком №133 від 30.08.2022 року. Слід відмітити, що претензія не є тотожною до акту і з її тексту не вбачається, що до неї додавалася копія акту. Фіскальний чек №133 від 30.08.2022 року підтверджує поштове направлення позивачем відповідачу, однак яке саме поштове направлення вчинено за чеком встановити неможливо.

Крім того, сумнівним та необґрунтованим на думку суду апеляційної інстанції є розрахунок заявлених до стягнення коштів.

Відповідно до пункту 6 розділу ІV Правил №190 у разі самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення проводить розрахунок витрат води за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості руху води в ній 0,7 м/с та дією її повним перерізом цілодобово або з урахуванням графіка подачі води. Розрахунковий період при самовільному приєднанні встановлюється з дня початку такого приєднання. Якщо дату початку самовільного приєднання виявити неможливо, то період самовільного користування становить тридцять діб.

Так, позивачем здійснено розрахунок за безоблікове водопостачання та водовідведення за наступною формулою: П*d2/4*V= 3,14*0,01542/4 *2520 = 0,469м3/год, або 11,25м3/доба. Де: 1. d - внутрішній діаметр труби водопровідного вводу, що дорівнює 15,4 мм, або 0,0154 м. (труба п/е 20 мм); 2. V - швидкість руху води в трубі дорівнює 0,7 м/с, або 2520 м/год. (стала, зазначена пунктом 6); 3. П - константа 3,14.

Разом з тим, будь-яких пояснень та аргументувань, чому d дорівнює 15,4 мм, або 0,0154 м. і що розмір труби дорівнює 20 мм матеріали справи не містять. Значення d не є константою і підлягає дослідженню та доведенню на загальних підставах.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до частини другої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження і за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати відповідача по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.1, 2 ч.1 ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Самойленко О.М.» задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.03.2023 року у справі №917/1521/22 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Решетилівське підприємство «Водоканал» (вул. Старокиївська, 18, м.Решетилівка, Полтавська область, 38400, код ЄДРПОУ 32500315) на користь Селянського (фермерського) господарства «Самойленка О.М.» (вул. 40-річчя Перемоги, 13, с. Кукобівка, Полтавський район, Полтавська область, 38415, код ЄДРПОУ 21070358) 3721,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук