Рішення

від 05.09.2023 по справі 902/392/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2023 р. Cправа № 902/392/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", 21021, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. 600-річчя, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 33126849

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга "Олімпійські резерви", 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 33088532

про стягнення 1 469 806,16 гривень

за участю представників:

від позивача - Коренюк М.В., у порядку самопредставництва

від відповідача - адвокат Дмитрійчук А.А, згідно ордеру

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 16.03.2023 надійшла позовна заява № ПП/80/S від 16.03.2023 (вх. № 380/23 від 16.03.2023) Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга "Олімпійські резерви" про стягнення 1 469 806,16 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 6036 від 02.09.2013 за період з липня 2021 по лютий 2023 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2023 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 21.03.2023 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/392/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20 квітня 2023 року о 10:00 год.

У судовому засіданні 20.04.2023 року суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/392/23 на 11.05.2023 о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

10.05.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 10.05.2023 (вх. № 01-34/4545/23 від 10.05.2023) про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження.

У судовому засіданні 11.05.2023 представник позивача не заперечив щодо відкладення розгляду справи, подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

За наслідком розгляду клопотань представників сторін про продовження строку підготовчого провадження суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали про задоволення клопотань сторін про продовження підготовчого провадження та про продовження підготовчого провадження у справі № 902/392/23 на 30 днів, які занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 11.05.2023 року суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача, відкладення підготовчого засідання у справі № 902/392/23 на 30.05.2023 о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з`явилися представники всіх учасників справи.

Представником відповідача у судовому засіданні 30.05.2023 подано клопотання № б/н від 30.05.2023 про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: акту звірки розрахунків між сторонами та платіжних інструкцій на підтвердження здійснених розрахунків за договором.

Суд, за наслідком розгляду клопотання представника відповідача про долучення доказів до матеріалів справи постановив ухвалу про задоволення вказаного клопотання, долучення клопотання представника відповідача № б/н від 30.05.2023 з додатками до матеріалів справи № 902/392/23, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою від 30.05.2023 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/392/23, призначено справу № 902/392/23 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 29.06.2023 року о 10:00 год.

У судовому засіданні 29.06.2023 року суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представників сторін про оголошення перерви у судовому засіданні для на дання часу для укладення мирової угоди та про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/392/23 по суті до 10.08.2023 о 12:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

10.08.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 09.08.2023 (вх. № 01-34/7391/23 від 10.08.2023) про відкладення судового засідання.

Ухвалою від 10.08.2023 судом клопотання представника відповідача № б/н від 09.08.2023 (вх. № 01-34/7391/23 від 10.08.2023) про відкладення судового засідання задоволено, судове засідання з розгляду справи по суті у справі № 902/392/23 відкладено на 05.09.2023 о 15:00 год.

На визначену судом дату у судове засідання з`явились представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, зазначив про часткову сплату заборгованості відповідачем.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні 05.09.2023 року суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Суть спору:

Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга "Олімпійські резерви" про стягнення 1 469 806,16 гривень заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за спожиті послуги з постачання теплової енергії.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з липня 2021 по лютий 2023 року відповідачу згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 6036 від 02.09.2013 було надано послуги постачання теплової енергії на загальну суму 1 851 925,50 гривень, оплата за які здійснена не у повному обсязі.

У зв`язку із нездійсненням відповідачем оплати за надані послуги теплопостачання у розмірі 1 469 806,16 гривень, позивач звернувся до суду із позовом про їх стягнення у примусовому порядку.

Під час розгляду справи представник відповідача зазначив про визнання позовних вимог відповідачем, на підтвердження чого надав акт звірки розрахунків між сторонами на суму 1 469 806,16 гривень, а також зауважив про часткову сплату заборгованості відповідачем після подання позову до суду на суму 70 200,00 гривень, що підтвердив відповідними платіжними інструкціями про сплату заборгованості у вказаному розмірі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.09.2013 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга "Олімпійські резерви" укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 6036.

Згідно розділу 1 договору сторонами було погоджено, що постачальник бере на себе зобов`язання продавати та постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а споживач зобов`язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Температурний графік теплової мережі є невід`ємним додатком цього договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону.

За умовами пункту 6.2. договору споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахункового, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для сторін з моменту введення їх в дію.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3. договору).

Пунктом 6.5. сторони передбачили, що по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт у двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов`язку оплати по цьому договору.

За умовами пункту 6.6. договору у разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт споживачем, без надання постачальнику викладених в письмовій формі обгрунтованих заперечень по акту або неповернення споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є доказом кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості.

Згідно пункту 6.7. договору у платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у споживача за цим договором, постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію у минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості з урахуванням черговості визначеної ст. 534 ЦК України.

Відповідно до пунктів 11.1.-11.4. договору цей договір набуває чинності з 02.05.2013 року та діє до 31 грудня 2013 року. В частині розрахунків договір діє до повного їх проведення. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення Господарським судом; ліквідації однієї з сторін без правонаступника. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення, не буде письмово заявлено однією із сторін.

Договір з додатками підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін, обставина укладення договору сторонами не заперечується.

На виконання умов укладеного договору протягом липня 2021 - лютого 2023 року позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 1 851 925,50 гривень, у тому числі: у липні 2021 на суму 13465,58 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.07.2021; у серпні 2021 на суму 13465,58 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.08.2021; у вересні 2021 на суму 13465,58 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.09.2021; у жовтні 2021 на суму 45586,61 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.10.2021; у листопаді 2021 на суму 213624,95 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.11.2021; у грудні 2021 на суму 111197,78 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2021; у січні 2022 на суму 179049,76 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.01.2022; у лютому 2022 на суму 172334,81 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 28.02.2022; у березні 2022 на суму 174488,14 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.03.2022; у квітні 2022 на суму 27515,69 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.04.2022; у травні 2022 на суму 22655,30 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.05.2022; у червні 2022 на суму 22655,30 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.06.2022; у липні 2022 на суму 22655,30 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.07.2022; у серпні 2022 на суму 22655,30 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.08.2022; у вересні 2022 на суму 22655,30 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.09.2022; у жовтні 2022 на суму 22655,30 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.10.2022; у листопаді 2022 на суму 148980,23 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 30.11.2022; у грудні 2022 на суму 225261,52 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2022; у січні 2023 на суму 204070,94 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 31.01.2023; у лютому 2023 на суму 173486,53 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт від 28.02.2023 (т. 1 а.с. 23-42).

Акти за липень-вересень, листопад 2021 року спільно підписані та скріплені печатками сторін без заперечень та зауважень (т. 1 а.с. 23-25, 27). Акти за жовтень, грудень 2021, січень 2022 - лютий 2023 надіслані позивачем на адресу відповідача (т. 1 а.с.43-56). Надання послуг з постачання теплової енергії на вказану суму відповідачем визнається.

26.10.2022 між позивачем та відповідачем було укладено угоду про реструктуризацію боргу № 6036/р за умовами пунктів 1, 2 якої боржник визнав заборгованість перед кредитором, що виникла станом на 26 жовтня 2022 р. у зв`язку з неналежними виконанням боржником своїх зобов`язань за договором № 6036 від 02.09.2013 р. у сумі 1 063 351,64 грн. Кредитор погодився реструктуризувати вказану в п.1 цієї угоди заборгованість за договором згідно наведеного графіку погашення до 30.10.2024 року (т. 1 а.с. 62, 63).

Згідно пункту 4 вказаної угоди ця угода припиняє свою дію у разі несвоєчасного внесення боржником плати за встановленим в п. 2 даної угоди графіком, або прострочення терміну внесення платежів за основним договором, на протязі 3 (трьох) діб з моменту виникнення будь-якого з наведених вище зобов`язань.

Листом № 509-22-2 від 02.03.2023 Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" попередило відповідача про необхідність сплати до 01.03.2023 року за умовами угоди про реструктуризацію боргу 91 860,80 гривень та відповідно до умов основного договору 429 332,46 гривень (т. 1 а.с. 61).

Доказів сплати реструктуризованої заборгованості згідно умов угоди про реструктуризацію боргу № 6036/р від 26.10.2022 матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що з урахуванням проведених оплат споживача, що в тому числі, погашають заборгованість попереднього періоду, у результаті порушення умов розрахунків за укладеним основним договором, порушених умов договору про реструктуризацію боргу станом на 16.03.2023 року (за період з липня 2021 р. по лютий 2023 р.) залишок непогашеного боргу ставить 1 469 806,16 гривень.

Порушення умов угоди про реструктуризацію боргу № 6036/р від 26.10.2022 відповідачем не заперечується.

Наявність заборгованості у розмірі 1 469 806,16 гривень підтверджується випискою з журналу нарахувань і оплати по особовому рахунку № 6036 (т. 1 а.с. 9) та визнається відповідачем, про що свідчить спільно підписаний сторонами акт звірки розрахунків на суму 1 469 806,16 гривень (т. 1 а.с. 96).

З огляду на невиконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 1 469 806,16 гривень заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 1 469 806,16 гривень заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 6036 від 02.09.2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин судом враховано таке.

Положеннями частини 1-3 статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Частиною 7 статті 276 ГК України визначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно з частинами 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Положеннями частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За умовами частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобов`язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплений обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно пункту 6.4. договору розрахунки по договору виконуються в наступному порядку: споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, в той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за поставлену теплову енергію за договором у розмірі 1 469 806,16 гривень, угода про реструктуризацію боргу припинила свою дію внаслідок несвоєчасного внесення боржником плати за графіком та прострочення терміну внесення платежів за основним договором, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу у розмірі 1 469 806,16 гривень.

Судом встановлено, що після звернення позивача з позовом, відповідачем здійснено часткове погашення суми основного боргу у розмірі 70 200,00 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями № 3389 від 26.03.2023 на суму 60 000,00 гривень, № 3409 від 24.04.2023 року на суму 10 200,00 гривень, що містяться у матеріалах справи (т. 1 а.с. 94, 95).

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Приймаючи до уваги подані сторонами під час розгляду справи докази часткової сплати суми основного боргу у розмірі 70 200,00 гривень, провадження у справі в частині стягнення 70 200,00 гривень заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Водночас доказів, які б спростовували наявність решти заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1 399 606,16 гривень відповідач суду не надав. Розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1 399 606,16 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 1 399 606,16 гривень.

Провадження у справі в частині стягнення 70 200,00 гривень заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 512 від 16.03.2023 року сплачено судовий збір у розмірі 22 047,09 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу приписів частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Приймаючи до уваги, що спір в частині стягнення 70 200,00 гривень основного боргу доведено до суду внаслідок неправильних дій відповідача і погашення такого боргу відбулося вже після подання позову, витрати на сплату судового збору в сумі 22 047,09 гривень покладаються на відповідача відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 902/392/23 в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга "Олімпійські резерви" про стягнення 70 200,00 гривень заборгованості закрити.

2. Позов у частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга "Олімпійські резерви" про стягнення 1 399 606,16 гривень заборгованості задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга "Олімпійські резерви" (21050, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 33088532) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21021, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. 600-річчя, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 33126849) 1 399 606,16 гривень (один мільйон триста дев`яносто дев`ять тисяч шістсот шість гривень, 16 копійок) заборгованості та 22 047,09 гривень (двадцять дві тисячі сорок сім гривень, 09 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: позивача - office@vmte.vn.ua, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1

Повний текст рішення складено та підписано 14 вересня 2023 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, 21021, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. 600-річчя, будинок 13, office@vmte.vn.ua;

3 - відповідачу, 21050, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 1, ІНФОРМАЦІЯ_1