Рішення

від 14.09.2023 по справі 902/897/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2023 р. Cправа № 902/897/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД АГРОПРАЙМ" (вул. Машинобудівників, буд. 1, смт Чабани, Київська обл., 08162)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л" (вул. Свободи, буд. 11, с. Кузьминці, Гайсинський район, Вінницька обл., 23712)

про стягнення 9 197,88 грн.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД АГРОПРАЙМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л" про стягнення 9 197,88 грн, з яких 8 034,87 грн - інфляційних втрат та 1 163,01 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем рішення суду, відповідно до якого з останнього на користь позивача було стягнуто кошти.

Ухвалою суду від 05.07.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІД АГРОПРАЙМ" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви, позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: 10 днів з дня отримання даної ухвали.

13.07.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, а саме додано доказ сплати судового збору за подання позовної заяви в установленому законом розмірі.

Таким чином позивачем усунуто недоліки позовної заяви №б/н від 04.07.2023.

Ухвалою суду від 14.07.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/897/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала направлена сторонам на електронні адреси, а також відповідачу засобами поштового зв`язку та вручена відповідачу 18.07.2023, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, яке наявне в матеріалах справи.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи позовні позивач посилається на наступне.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 21 грудня 2021 р. по справі №902/876/21, яке набрало законної сили 14 січня 2022 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л" (вул. Слободи, буд. 11, с. Кузьминці, Гайсинський район, Вінницька область, 23712, код - 43236861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД АГРОПРАЙМ" (вул. Машинобудівників, буд. 1, Чабани, Київська область, 08162, код - 40236282) 25 000,00 грн - основного боргу за договором VID 08.10-107 від 10.08.2020 року, 6 975,73 грн - інфляційних втрат, 2 509,88 грн - пені, 2 474,93 грн - 12% річних та 1 189,46 грн - 3% річних.

Після набрання рішенням законної сили 14.01.2022 видано наказ про виконання рішення господарського суду у справі №902/876/21, який подано стягувачем на виконання та приватним виконавцем 22.02.2022 відкрито виконавче провадження №68754129.

Основний борг у сумі 25 000,00 грн. відповідачем було сплачено 21.06.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 66154795 від 21.06.2023.

Порушення відповідачем строків сплати 25 000,00 грн - основного боргу за договором VID 08.10-107 від 10.08.2020 року стали підставою для нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, розмір яких, за розрахунком позивача становить: 1 163,01 грн - 3% річних та 8 034,87 грн - інфляційних втрат.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів вбачається, що при розгляді справи №902/876/21 судом встановлено наступні обставини, а саме 10.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІД АГРОПРАЙМ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу запасних частин № VID08.10-107.

На виконання умов договору протягом вересня 2020 року позивачем було поставлено товар загальною вартістю 335 489,83 грн, що підтверджується видатковими накладними №1477 від 02.09.2020 року на суму 305 407,56 грн, №1465 від 03.09.2020 року на суму 460,80 грн, №1555 від 08.09.2020 року на суму 223,87 грн, №1621 від 15.09.2020 року, № 1623 від 17.09.2020 року, №1624 від 17.09.2020 року.

Позивачем були виставлені рахунки на оплату №1569 від 10.08.2020 року на суму 346 142,76 грн, № 1876 від 07.09.2020 року на суму 25 564,80 грн, №1774 від 26.08.2020 року на суму 460,80 грн, № 1871 від 04.09.2020 року на суму 223,87 грн, №1906 від 08.09.2020 року на суму 3 583,20 грн. Відповідачем частково здійснено розрахунок за товар в сумі 285 489,83 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №150 від 21.08.2020 року на суму 173 071,38 грн, №178 від 26.10.2020 року на суму 62 418,45 грн, №181 від 28.10.2020 року на суму 50 000,00 грн.

На момент звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача становила 50 000,00 грн.

Під час розгляду справи на підтвердження погашення відповідачем частини заборгованості в сумі 25 000,00 грн до матеріалів справи позивачем надано платіжне доручення № 155 від 09.11.2021 року.

Ухвалою суду від 21.12.2021 року закрито провадження у справі № 902/876/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД АГРОПРАЙМ" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л" 25 000,00 грн основного боргу за договором № VID08.10-107 від 10.08.2020 року.

З огляду на викладене судом у рішенні від 21 грудня 2021 р. у справі №902/876/21 визнано обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача 25 000,00 грн. - основного боргу за договором № VID08.10-107 від 10.08.2020 року. Крім суми основного боргу у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань стягнуто з відповідача 6 975,73 грн - інфляційних втрат, 2 509,88 грн - пені, 2 474,93 грн - 12% річних та 1 189,46 грн -3% річних за період з 19.09.2020 по 01.12.2021, з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Згідно ч. 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зазначене, встановлені рішенням Господарського суду Вінницької області від 21.12.2021 у справі №902/876/21 обставини мають преюдиційне значення для вирішення даного спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором № VID08.10-107 від 10.08.2020 року у розмірі 25 000,00 грн. не потребує повторного доведення, зокрема, і не потребує повторного доведення факт допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання.

19.01.2022 на виконання рішення суду від 21.12.2021 у справі №902/876/21 видано відповідний наказ.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судом встановлено, що відповідачем заборгованість у сумі 25 000,00 грн. була сплачена лише 21.06.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 66154795 від 21.06.2023.

З огляду на викладене, в зв`язку з порушення відповідачем строків сплати заборгованості в розмірі 25 000,00 грн, позивачем нараховано три відсотки річних у розмірі 1 163,01 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 034,87 за період з 02.12.2021 по 20.06.2023.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наявність основної заборгованості відповідача перед позивачем є доведеним фактом, який приймається судом при вирішенні даної справи. Крім того, судом встановлено що відповідач сплатив заборгованість лише 21.06.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 66154795 від 21.06.2023. Наявність же такої заборгованості за період з 02.12.2021 по 20.06.2023, в силу ст. 625 ЦК України є підставою для нарахування інфляційних та 3 % річних. Так, згідно вищевказаної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, судом враховується п. 5.1. Постанови Пленуму ВГС України від 17.12.13р. № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, де вказано, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Також судом відмічається, що нарахування річних та інфляційних до моменту погашення заборгованості 21.06.2023 також є обґрунтованим, оскільки узгоджується з позицією ВГС України, викладеною у п. 7. 1. вищевказаної постанови Пленуму, де вказано, що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, суд доходить висновку, що вони здійсненні правомірно, в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних у розмірі 1 163,01 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 034,87 за період з 02.12.2021 по 20.06.2023 підлягають задоволенню.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗЬМИНЕЦЬКЕ Л" (вул. Свободи, буд. 11, с. Кузьминці, Гайсинський район, Вінницька обл., 23712, код ЄДРПОУ 43236861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІД АГРОПРАЙМ" (вул. Машинобудівників, буд. 1, смт Чабани, Київська обл., 08162, код ЄДРПОУ 40236282) 1 163,01 грн - 3% річних, 8 034,87 грн - інфляційних втрат та 2684,00 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - test@example.com .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 14 вересня 2023 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Свободи, буд. 11, с. Кузьминці, Гайсинський район, Вінницька обл., 23712)