Рішення

від 14.09.2023 по справі 904/2156/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023м. ДніпроСправа № 904/2156/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтро Пром", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 1110/21 від 11.10.2021 у загальному розмірі 47 141,65 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтро Пром" заборгованість за договором про надання послуг № 1110/21 від 11.10.2021 у загальному розмірі 47 141,65 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 24 250,00 грн., інфляційне збільшення у розмірі 1 718,72 грн., 3 % річних у розмірі 426,53 грн., пеня у розмірі 7 108,90 грн., штрафні санкції відповідно до п. 5.2. договору у розмірі 10 000,00 грн., штрафні санкції відповідно до п. 5.3 договору (15% від суми простроченої заборгованості) у розмірі 3 637,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за місцем знаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

В зазначений строк відповідач відзив на позов не надав, але був належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930021894828 (5120001320614), яке повернулось до суду 16.05.2023 з відміткою "вручено - 10.05.2023".

Також, судом було скеровано копію ухвали від 03.05.2023 на офіційну електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Довідками про доставку електронного листа на електронну адресу відповідача.

Отже, відповідач був обізнаний про перебування у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи № 904/2156/23.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

В обґрунтування своїх вимог позивач посилюється на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг № 1110/21 від 11.10.2021, а саме в частині своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 24 250,00 грн.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин щодо укладення договору, щодо строку дії договору, щодо строку та порядку надання послуг та їх оплати.

11.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ" (надалі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтро Пром" (надалі - замовник, відповідач) був укладений Договір про надання послуг № 1110/21 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого Виконавець надає Замовнику послуги спецтехніки (Катака SEM 512) для будівельних робіт по вивезенню розкривних порід, будівельного сміття, щебеневої продукції, відсіву, піску, шлаку тощо та послуги щодо експлуатації спецтехніки (екскаватора) для виконання навантаження, земельних та інших видів робіт (підготовка будівельних майданчиків тощо) (далі по тексту "Послуги") на об`єкті Замовника, а Замовник приймає, надані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього Договору. Спецтехніка та вантажні самоскиди (далі по тексту - Техніка), які залучаються для надання послуг за цим Договором, а також вартість їх роботи за одну годину, зазначені в Додаткових угодах.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування послуг та адреса об`єкта, а також кількість, строк надання та їх вартість вказується в Додатках, Додаткових угодах до цього Договору та/або в заявці Замовника на послуги.

Приймання-передача наданих послуг оформлюється Актом, який підписується Сторонами в строк, передбачений в п.3.6 цього Договору. В Акті Сторони фіксують найменування наданих послуг, їх кількість та вартість (п. 1.4. договору).

Пунктом 2.1. договору визначено, що вартість послуг, зазначається в заявках або Додаткових угодах , заявках в усній або письмовій формі.

Відповідно до п. 2.3 договору, до початку надання послуг Замовник здійснює попередню оплату 100 % згідно рахунку по заявках або Додатках.

Оплата Послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок Виконавця, який вказаний у реквізитах даного Договору, на підставі рахунку, заявки наданого Замовнику (п. 3.1. договору).

В п. 3.6. договору сторони обумовили, що в разі якщо Замовник не здійснив 100% попередню оплату за виконану роботу він. зобов`язаний оплата отриманих послуг здійснюється наступним чином: Виконавець надсилає Замовнику акт виконаних робіт (наданих послуг) за допомогою системи електронного документообороту "М.Е.Dос" Замовник отримавши вказаний акт повинен підписати його протягом 3 календарних днів з дня його отримання, та здійснити оплату суми заборгованості вказаної в акті протягом 5 календарних днів з дня отримання акту. Якщо замовник протягом 3 календарних днів з дня отримання акту не підписав його, то акт вважається підписаним. В разі якщо Замовник не отримує направлені йому акт виконаних робіт з будь-яких причин, то він зобов`язаний сплатити суму вказану в акті виконаних робіт (надання послуг) протягом 10 днів віддати відправлення йому вказаного акту.

Відповідно до п. 8.1. Договору Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2021. Якщо за десять календарних днів до дати закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про бажання припинити дію договору. Договір вважається пролонгованим на наступний увлендарний рік на тих же самих умовах без укладення письмової додаткової угоди про продовження терміну дії.

Позивачем, на виконання вищевикладених умов Договору, було надано Відповідачу послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами послуг на загальну суму 711 550,89 грн.

Вказані акти підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень.

Проте відповідач вчасно не виконував вимоги п. 3.6. договору оплачуючи надані послуги частково, сплативши лише частину грошових коштів відповідно до платіжних доручень на загальну суму 687 300,89 грн., у зв`язку із чим у останнього утворилася перед позивачем заборгованість у розмірі 24 250,00 грн.

30.01.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою за вих. № 30/01/23 від 30.01.2023 про погашення заборгованості та актом звірки за Договором, але відповіді на претензію відповідачем не надано.

Несплата відповідачем заборгованості у сумі 24 250,00 грн стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін.

З огляду на предмет договору та характер робіт Позивача, суд дійшов висновку, що правовідносини сторін пов`язані з наданням послуг, що регулюється ст.ст.901-907 ЦК України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Щодо суму основного боргу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено вище відповідачем отримані та підписані без заперечень акти здачі-приймання наданих послуг.

З огляду на строк оплати наданих послуг, встановлений у п. 3.6 договору, протягом 10 календарних днів з дня отримання акту, на час вирішення спору строк оплати за отримані послуги є таким, що настав.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а факт наявності заборгованості у розмірі 24 250,00 грн підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 24 500,00 грн.

Щодо стягнення пені та штрафу

Крім того, позивачем за прострочення виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати наданих послуг нараховано та заявлено до стягнення відповідно до п. 5.1. договору пеню у розмірі 7 108,90 грн, штрафні санкції відповідно до п. 5.2. договору у розмірі 10 000,00 грн., штрафні санкції відповідно до п. 5.3 договору (15% від суми простроченої заборгованості) у розмірі 3 637,50 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що дійсно мале місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Положеннями ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до умов ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Законодавець встановлює, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої ст. 1 Закону України "Про несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 за № 543/96-ВР, пеня стягненню не підлягає. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинним законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства.

В обґрунтування нарахування пені позивач посилається на приписи ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та п. 3.1. договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, оплата Послуг здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок Виконавця, який вказаний у реквізитах даного Договору, на підставі рахунку, заявки наданого Замовнику.

В той же час, відповідно до п. 5.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.

Пунктом 5.2. договору визначено, що в разі прострочення, не більше ніж на 30 днів, Замовником строку оплати виконаних робіт, вказаного в п.3.6. договору, він зобов`язаний сплатити Виконавцю штраф в розмірі 10% від суми простроченої заборгованості, якщо сума простроченої заборгованості становить більше 100 000 гривень 00 копійок. Якщо сума заборгованості менше 100 000 гривень 00 копійок, штраф складає фіксовану суму 10 000 гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 5.3. договору, в разу прострочення більше ніж на 30 днів, Замовником строку оплати виконаних робіт, вказаного в п.3.6. договору, він зобов`язаний додатково до штрафу, вказаного в п. 5.2. договору, сплатити Виконавцю штраф в розмірі 15% від суми простроченої заборгованості, яка існує на 31 день прострочки оплати.

З викладеного вбачається, що сторонами визначено лише відповідальність замовника за прострочення оплати у вигляді штрафу. При цьому, сплата пені за прострочення оплати сторонами не обумовлена. Крім того, позивачем в позовній заяві не визначено нормативних актів, якими передбачено сплату пені за прострочення оплати за надані послуги.

За таких обставин, у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача пені (нарахованої на суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ) у сумі 7 108,90 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання слід відмовити як необґрунтовано заявлену.

При цьому, штраф у сумі 3 637,50 грн та у сумі 10 000,00 грн, нараховані на суму простроченої заборгованості відповідно до п.п. 5.2. та 5.3. договору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки основна сума заборгованості менша 100 000,00 грн та прострочення оплати становить більше, ніж 30 днів.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам договору та чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 426,53 грн. за період з 24.09.2022 по 25.04.2023 та інфляційних втрат у розмірі 1 718,72 грн. за період з жовтня 2022 року по березень 2023 року.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач заперечень проти заявленого позову не висунув, доказів у спростування обставин, викладених в обґрунтування позовних вимог, суду не надав.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтро Пром" (51120, м. Новомосковськ, вул. Ковальова, буд. № 11/5; код ЄДРПОУ 44000958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-СТРОЙ" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд.15-г, кв.110; код ЄДРПОУ 39092057) заборгованість у розмірі 24 250,00 грн., інфляційне збільшення у розмірі 1 718,72 грн., 3 % річних у розмірі 426,53 грн., штрафні санкції відповідно до п. 5.2. договору у розмірі 10 000,00 грн., штрафні санкції відповідно до п. 5.3 договору (15% від суми простроченої заборгованості) у розмірі 3 637,50 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 279,26 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 14.09.2023.

Суддя В.Г. Бєлік