Рішення

від 14.09.2023 по справі 907/743/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/743/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп", код ЄДРПОУ - 36716332, 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 6,

до відповідача: Ужгородського ліцею імені В.С. Гренджі - Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 22110427, 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Польова, буд. 22,

про стягнення коштів,

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до Ужгородського ліцею імені В.С. Гренджі-Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області з позовними вимогами про стягнення 11 403,60 грн, в т.ч. основної заборгованості у розмірі 7 369,18 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 446,32 грн, 3% річних у розмірі 365,83 грн, пеню у розмірі 706,43 грн, штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу у розмірі 515,84 грн.

Ухвалою суду від 08.08.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 2684,00 грн сплаченого судового збору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу та отримана 15.08.2023, що підтверджується повідомленням про вручення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором постачання природного газу №3АК/2021/19 від 12.10.2021 в розмірі 11 403,60 грн, в т.ч. основної заборгованості у розмірі 7 369,18 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 446,32 грн, 3% річних у розмірі 365,83 грн, пеню у розмірі 706,43 грн, штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу у розмірі 515,84 грн.

На виконання Договору Постачальник поставив, а Споживач прийняв природний газ у жовтні 2021 року в об`ємі 0,19411 тис. м3 на загальну суму 7369,18 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №00000026054 від 31.10.2021. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся з позовом до Господарського суду.

Заперечення відповідача

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (далі - Постачальник) та Ужгородською загальноосвітньою школою I-III ступенів №6 імені В.С. Гренджі-Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області (далі Споживач, надалі отримав найменування Ужгородський ліцей імені В.С. Гренджі-Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області), укладено Договір про постачання природного газу №3АК/2021/19 від 12.10.2021 (далі - Договір).

За умовами Договору Постачальник зобов`язується постачати Споживачу природний газ (ДК 021:2015. 09120000-6. Газове паливо), а Споживач зобов`язується приймати газ та оплачувати його вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, орієнтовний плановий річний обсяг постачання газу - до 16 600,0 м3. Орієнтовні планові обсяги постачання газу можуть змінюватись відповідно до заявок Споживача та у порядку, встановленому цим Договором.

Порядок, строки та місце поставки газу визначені в Розділі 3 Договору. Постачання газу здійснюється за умови наявності між Споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу газу.

Відповідно до пункту 3.1.2 Договору, Споживачем 15.02.2021 укладено договір щодо розподілу газу №42DB880-582-21 з акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз».

Споживачу, як суб`єкту ринку природного газу присвоєно EIC код 56XS0000M32BV00M.

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті Споживачем визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору, обсяги постачання природного газу Постачальником Споживачу в кожному розрахунковому періоді (газовій добі) визначаються на підставі заявки Споживача на електронну пошту Постачальника, що подається в порядку, визначеному в пункті 3.5 Договору, та можуть відрізнятись від обсягів, зазначених у пункті 1.3 Договору.

Коригування (уточнення) планових обсягів газу здійснюється Постачальником за заявою Споживача, направленою на електронну пошту Постачальника, яка подається не пізніше ніж до 08:00 UTC (10:00 за київським часом) години доби, що передує добі постачання, на яку подається заявка (пункт 3.6 Договору).

У разі відсутності письмової заявки Споживача, Постачальник здійснює постачання природного газу в обсягах, відповідно до пункту 1.3 Договору.

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід`ємними частинами Договору, і які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.

Для складання Актів приймання-передачі природного газу, Споживач до 05 числа місяця наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів від дати отримання цих даних готує по два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженою особою Постачальника (підпункт 3.9.2 Договору).

Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання Акта приймання-передачі природного газу у разі відсутності зауважень зобов`язується підписати ці акти та передати один примірник Постачальнику або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу та визначити строки для усунення Постачальником зауважень (підпункт 3.9.3 Договору).

У випадку невиконання обов`язку, передбаченого підпунктом 3.9.3 Договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку (підпункт 3.9.6 Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за ціною, що вільно встановлюється між Постачальником та Споживачем з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» у межах загальної вартості природного газу, визначеного Договором.

Згідно пункту 4.2 Договору, ціна за 1 000,00 куб. м. природного газу з урахуванням компенсації вартості послуг замовленої потужності (тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) становить 31 636,58 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 6 327,32 грн, разом з ПДВ - 37 963,90 грн.

Згідно пункту 4.6 Договору, ціна природного газу, зазначена в пункті 4.2 Договору, може змінюватись відповідно до частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Порядок та умови проведення розрахунків за Договором врегульовані розділом 5 Договору, за яким оплата газу, спожитого за розрахунковий місяць, здійснюється Споживачем за фактично поставлений газ протягом до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі акту приймання-передачі природного газу за відповідний місяць та відповідного рахунку.

Оплата здійснюється за умови наявності в акті приймання-передачі природного газу за звітний місяць посилання на повний номер і дату укладання Договору та вказаної вартості поставленого газу.

Відповідно до пункту 5.3 Договору, датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до підпункту 6.4.2 Договору, Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість газу та потужності на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Відповідно до пункту 15.1 Договору, Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє в частині постачання газу з жовтня 2021 року (з моменту закріплення Споживача за Постачальником) по 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

28.10.2021 Сторони уклали Додаткову Угоду №1 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №3АК/2021/190 від 12.10.2021, якою домовились припинити дію Договору в частині постачання природного газу з 01.11.2021 (з дати виключення Споживача з реєстру Постачальника).

На виконання Договору Постачальник поставив, а Споживач прийняв природний газ у жовтні 2021 року в об`ємі 0,19411 тис. м3 на загальну суму 7369,18 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №00000026054 від 31.10.2021.

Зазначений Акт приймання-передачі природного газу та рахунок на оплату №100999 від 31.10.2021 підписані Постачальником та направлені Споживачу.

На адресу позивача надійшов лист від відповідача від 25.11.2021, яким відповідач підтверджує отримання Акту приймання-передачі природного газу та рахунку на оплату №100999 від 31.10.2021.

За спожитий природний газ у жовтні 2021 року Відповідач не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 7 369,18 грн, що свідчить про порушення умов Договору. Позивач зазначає, що заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, що стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» та Ужгородською загальноосвітньою школою I-III ступенів №6 імені В.С. Гренджі-Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області (надалі отримала найменування Ужгородський ліцей імені В.С. Гренджі-Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області), укладено Договір про постачання природного газу №3АК/2021/19 від 12.10.2021.

Договір про постачання природного газу №3АК/2021/19 від 12.10.2021 підписаний повноважними представниками сторін, підписи скріплено печатками юридичних осіб. Вказаний правочин не має ознак договору, недійсність якого прямо встановлена законом. Відомості про визнання його недійсним у суду відсутні.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань. Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відносини сторін, що не врегульовані Договором, регулюються Законом України «Про ринок природного газу». Правилами постачання природного газу, Кодексом газотранспортної системи та Кодексом газорозподільних систем, затвердженими у встановленому законом порядку.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Матеріалами справи встановлено, що Споживач прийняв природний газ у жовтні 2021 року в об`ємі 0,19411 тис. м3 на загальну суму 7369,18 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №00000026054 від 31.10.2021. Доказів оплати відповідачем отриманого природного газу матеріали справи не містять.

Суд погоджується з доводами позивача, що обсяг природного газу визначається Оператором ГРМ, вноситься до інформаційної платформи Оператора ГТС, який через інформаційну платформу доводить таку інформацію до постачальника, при цьому такі дані є обов`язковими для всіх учасників ринку, до яких пункт 39 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» відносить і Споживача і Постачальника.

У відповідності до даних Інформаційної платформи (електронної платформи оператора газотранспортної системи у формі веб-додатка в мережі Інтернет, створеної відповідно до вимог Кодексу ГТС), скріншот інформації з інформаційної платформи доданий позивачем до позовної заяви, остаточні відбори природного газу Споживачем Ужгородський ліцей імені В.С. Гренджі-Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області ЕІС-код 56XS0000M32BV00M у період з 01.10.2021 по 31.10.2021 склали 0,19411 тис.м.3.

Заперечень щодо наявності заборгованості відповідачем до суду не було надано.

Відповідно до ч.1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.2 Договору з урахуванням статей 253, 254 ЦК України, поставлений Позивачем природний газ мав бути оплачений Відповідачем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу.

Отже, за поставлений природний газ у жовтні 2021 року Відповідач мав сплатити заборгованість у сумі 7 369,18 грн (у т.ч. ПДВ) до 20-го листопада 2021 року.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 7 369,18 грн підлягає стягненню з відповідача.

Щодо пені та штрафу.

Відповідальність сторін за порушення умов Договору визначена у розділі 7 Договору.

Так, підпунктом 7.2.1 визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених Договором, Споживач сплачує на вимогу Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Окрім того, нарахування позивачем відповідачеві пені повинно відповідати встановленим правилам. Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Умовами Договору сторони не погодили інший період нарахування пені.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що такий є вірним, тому суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 706,43 грн пені.

Окрім цього, підпунктом 7.2.1 встановлено, що за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч. 2 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України унормовано, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 1 статті 551 Цивільного кодексу України, передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Судом перевірено розрахунок 7% штрафу та встановлено, що такий є вірним, тому суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 515,84 грн штрафу.

Щодо 3 % річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив що розрахунки правильні, в зв`язку з чим задоволенню підлягають три відсотки річних в межах суми 365,83 грн.

Щодо інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки, в зв`язку з чим вимога про стягнення в межах заявленої в позовних вимогах суми інфляційних втрат 2446,32 грн, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат, 3% річних, пені, штрафу за весь час прострочення, які становлять інфляційних втрат у розмірі 2 446,32 грн, 3% річних у розмірі 365,83 грн, пеню у розмірі 706,43 грн, штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу у розмірі 515,84 грн, суд вважає їх правовірними, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Отже, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість Відповідача з урахуванням додаткових нарахувань становить 11 403,60 грн.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2684,00 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Ужгородського ліцею імені В.С. Гренджі - Донського Ужгородської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ - 22110427, 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Польова, буд. 22) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (код ЄДРПОУ - 36716332, 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 6) 11 403,60 грн (одинадцять тисяч чотириста три гривні 60 коп.), в т.ч. основної заборгованості у розмірі 7 369,18 грн (сім тисяч триста шістдесят дев`ять гривень 18 коп.), інфляційних втрат у розмірі 2 446,32 грн (дві тисячі чотириста сорок шість гривень 32 коп.), 3% річних у розмірі 365,83 грн (триста шістдесят п`ять гривень 83 коп.), пеню у розмірі 706,43 грн (сімсот шість гривень 43 коп.), штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу у розмірі 515,84 грн (п`ятсот п`ятнадцять гривень 84 коп.), а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 14.09.2023

Суддя Андрейчук Л.В.