Рішення

від 30.08.2023 по справі 910/1434/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.08.2023Справа № 910/1434/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали

у справі за позовом Фермерського господарства "Чернігівське"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП"

про стягнення 62 503,79 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Чернігівське" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" про стягнення 50 609,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині здійснення повної та своєчасної оплати поставленого товару за Договором поставки № 12852-1 від 17.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.03.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшов лист № 27-02/2 від 27.02.2023 про не направлення ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 про відкриття провадження у справі.

Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105493916412 не було вручено адресату, про що здійснено відмітку від 27.02.2023: Повернення за зворотною адресою: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Крім того, 03.03.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду повернувся конверт поштового відправлення за № 0105493916412, який не було вручено позивачу, про що здійснено відмітку: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 поштовим відправленням за № 0105493273295 було повторно направлено на адресу позивача, а саме: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 3, кв. 12, зазначену позивачем у лист № 27-02/2 від 27.02.2023.

Згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105493273295 було вручено адресату, про що здійснено відмітку від 18.03.2023: "Відправлення вручено: особисто".

09.03.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості.

20.03.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, розрахунок пені та клопотання про перехід до розгляду справи № 910/1434/23 за правилами загального провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Чернігівське" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, розгляд справи №910/1434/23 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 20.04.2023.

29.03.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

03.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" надійшли заперечення проти розрахунку пені.

11.04.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

11.04.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

11.04.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

11.04.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшли пояснення по справі.

11.04.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшли пояснення по справі.

11.04.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

19.04.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.04.2023 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 31.05.2023.

28.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

28.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшли пояснення по справі.

28.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

28.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшли пояснення по справі.

28.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

02.05.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

08.05.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

30.05.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2023 відкладено розгляд справи на 22.06.2023.

01.06.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшли пояснення по справі.

02.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

08.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшли пояснення по справі.

13.06.2023 через електронну пошту суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

20.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фермерського господарства "Чернігівське" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 судом було прийнято до розгляду клопотання Фермерського господарства "Чернігівське" від 11.04.2023 та 28.04.2023 про збільшення розміру позовних вимог та відкладено розгляд справи на 26.07.2023.

У судовому засіданні 26.07.2023 судом на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 30.08.2023.

21.08.2023 через електронний суд від представника Фермерського господарства "Чернігівське" надійшли додаткові пояснення по справі.

21.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Фермерського господарства "Чернігівське" надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 30.08.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, викладені у позовній заяві. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог позивача та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 30.08.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" (далі - Відповідач/Покупець) та Фермерським господарством "Чернігівське" (далі - Позивач/Постачальник) було укладено Договір постачання №12852-1 (далі - Договір), у відповідності до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2021 року на умовах DAT - доставка до ТОВ "Токмак-Зернопродукт".

Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна кількість товару складає 12,00 тон +/- 5% за вибором покупця. Остаточні якість і кількість поставленого постачальником товару визначається при розвантаженні товару на вагах та акредитованою апробацією на зерновому складі, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Токмак, вул. Щави, 88 (пункт 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору в якому зазначено, що ціна товару на дату укладення договору за даною угодою становить 16 667,27 грн. за 1 тону, без урахування 14% ПДВ за умови відповідності якості товару п. 2.2 п. 2 договору.

Загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення договору становить 200 007,24 грн., крім того ПДВ 14% 28 001,01 грн., разом з ПДВ 228 008,25 грн. +/- 5% за умовою відповідності якості товару п. 2.2 п. 2 договору (пункт 3.3 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що постачальник поставляє товар покупцеві у власність у повному обсязі в термін до 19.02.2022 включно. У випадку нездійснення поставки (поставки не в повному обсязі) товару у визначений цим пунктом строку, покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від приймання товару та вимагати від постачальника повернення вартості оплаченого та несвоєчасно поставленого товару та стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 4.2 Договору право власності на товар у покупця за цим договором виникає з моменту передачі товару постачальником. Передача постачальником товару покупцеві у власність підтверджується товаротранспортними накладними з відміткою про приймання товару на ім`я покупця, наданням покупцю видаткової накладної на товар.

Згідно з пунктом 5.1 Договору покупець може здійснити попередню оплату за товар, розмір якої визначається за домовленістю сторін. Попередня оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 банківських днів після підписання цього договору та отримання від постачальника рахунку-фактури на товар, з виділенням точної суми ПДВ та копій документів, вказаних в п. 8.10 Договору.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що покупець здійснює остаточний розрахунок за товар упродовж 3 банківських днів після прийняття всієї кількості товару у пункті розвантаження згідно п. 1.1 та надання постачальником оригіналів видаткових та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну вартість поставленого товару, за умовою відсутності заборгованості постачальника перед покупцем. Податкова накладна повинна містити наступні коди товарів УКТ ЗЕД відповідно до товару зазначеного у п. 1.1 договору, а саме: - Кукурудза "1005"; Пшениця "1001"; Ріпак "1205"; Соняшник "1206"; Соя "1201"; Ячмінь "1003"; Горох "0713".

У пункті 5.4 Договору сторонами погоджено, що покупець має право не оплачувати 20% загальної вартості товару до моменту реєстрації постачальником податкової накладної на всю суму поставки в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленої згідно чинного законодавства. Зазначений пункт має перевагу перед будь-якими іншими умовами цього договору, додатків чи додаткових угод, які визначають умови оплати товару.

Відповідно до пункту 6.2 Договору в якому визначено, що у випадку, якщо оплата товару здійснюється пізніше термінів зазначених у п. 5.2 даного договору за умови виконання постачальником всіх умов передбачених пунктами 8.10 та 5.2, покупець сплачує постачальнику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми, за кожен день прострочення, але не більше 10% від вартості несплаченої кількості товару.

Згідно з пунктом 8.2 Договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими на те представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Після підписання цього договору всі попередні переговори, листування щодо предмета даного договору вважаються недійсними.

17.02.2022 Фермерським господарством "Чернігівське" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" прийнято соняшник у кількості 12,00 тон загальною вартістю 228 008,25 грн. з ПДВ, про що сторонами було складено видаткову накладну № 2 від 17.02.2022.

17.02.2022 Фермерським господарством "Чернігівське" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" рахунок № 2 від 17.02.2022 на оплату соняшника у кількості 12,00 тон на суму 228 008,25 грн. з ПДВ.

21.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" було перераховано Фермерському господарству "Чернігівське" згідно Договору та рахунку № 2 від 17.02.2022 кошти у розмірі 182 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку твердженнями позивача про неналежне (часткове) виконання відповідачем свого зобов`язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" наявний борг перед Фермерським господарством "Чернігівське" у розмірі 46 008,25 грн. Крім того, позивач стверджує (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

За приписами частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1-2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно пунктом 5.1 Договору покупець може здійснити попередню оплату за товар, розмір якої визначається за домовленістю сторін. Попередня оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 банківських днів після підписання цього договору та отримання від постачальника рахунку-фактури на товар, з виділенням точної суми ПДВ та копій документів, вказаних в п. 8.10 Договору.

Із аналізу умов даного договору, зокрема у зв`язку з використанням сторонами слова "може", у суду відсутні підстави для висновку, що даним пунктом Договору сторонами було встановлено обов`язок відповідача здійснити попередню оплату товару, а відтак суд вважає, що пункт 5.1 Договору передбачає право Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" внести попередню оплату за товар, яке відповідач може і не реалізовувати без застосування до нього негативних наслідків через нездійснення попередньої оплати.

Із наявної в матеріалах справи видаткової накладної № 2 від 17.02.2022 вбачається, що Фермерським господарством "Чернігівське" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" прийнято соняшник у кількості 12,00 тон загальною вартістю 228 008,25 грн. з ПДВ.

Вказана видаткова накладна підписана уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін. Зокрема від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" дана видаткова накладна була підписана менеджером з постачання Ругайовим Іваном Олександровичем, який діяв на підставі довіреності № 14270 від 17.02.2022.

Крім того, на підтвердження виконання свого обов`язку з постачання товару Фермерським господарством "Чернігівське" було долучено до позовної заяви товарно-транспортні накладні № 00008 від 17.02.2022, № 00009 від 17.02.2022 та № 00010 від 17.02.2022.

Відтак матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару загальною вартістю 228 008,25 грн. з ПДВ.

Положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що покупець здійснює остаточний розрахунок за товар упродовж 3 банківських днів після прийняття всієї кількості товару у пункті розвантаження згідно п. 1.1 та надання постачальником оригіналів видаткових та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну вартість поставленого товару, за умовою відсутності заборгованості постачальника перед покупцем.

У пункті 5.4 Договору сторонами погоджено, що покупець має право не оплачувати 20% загальної вартості товару до моменту реєстрації постачальником податкової накладної на всю суму поставки в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленої згідно чинного законодавства. Зазначений пункт має перевагу перед будь-якими іншими умовами цього договору, додатків чи додаткових угод, які визначають умови оплати товару.

За приписами статті 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, виходячи із змісту пунктів 5.1, 5.2, 5.4 Договору, а також зважаючи на пункти 6.8, 6.13 Договору, суд приходить до висновку, що сторони погодили, що Договір наділяв Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" свободою розсуду щодо оплати товару: або оплатити повністю товар до реєстрації податкової накладної (у зв`язку з чим у пунктах 6.8, 6.13 Договору передбачались механізми компенсації покупцю податку на додану вартість та збитків, завданих внаслідок порушення у сфері податкової звітності), або оплатити 80% від вартості товару до реєстрації податкової накладної, а інші 20% вартості товару - після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що сторонами у Договорі не встановлювався обов`язок із сплати покупцем попередньої оплати за товар, проте у п. 5.2 Договору сторонами було використано слово "остаточний", що дає суду підстави для висновку, що частина товару повинна бути сплачена до настання реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість у п. 5.4 Договору передбачено право покупця утримати 20% загальної вартості товару до реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, виходячи із принципу свободи договору згідно зі статті 627 Цивільного кодексу України, сторони спору у пункті 5.2 Договору пов`язали закінчення строку виконання відповідачем (покупцем) зобов`язання з оплати частини товару вартістю 20% від загальної вартості товару з днем реєстрації замовником податкової накладної.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної (1); дата складання податкової накладної (2); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг (3); податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу) (4); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг (5); опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (6); ціна постачання без урахування податку (7); ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (8); загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (9); код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (10); індивідуальний податковий номер (11).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2. статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як вбачається із матеріалів справи Фермерським господарством "Чернігівське" 17.02.2022 було складено податкову накладну № 2 на суму 228 008,25 грн., однак податковим органом було прийнято рішення про її реєстрацію у ЄРПН лише 17.06.2022 (рішення № 6934537/37980786 від 17.06.2022) та відповідно дана податкова накладна була зареєстрована у ЄРПН 17.06.2022.

Тобто позивачем було зареєстровано податкову накладну за господарською операцією з поставки товару за Договором на загальну суму 228 008,25 грн. лише 17.06.2022 та саме із цієї дати починається перебіг строку на оплату частини товару (20%).

Посилання позивача, що строк оплати товару в повному обсязі настав ще у лютому 2022 року, оскільки ним було сформовано податкову накладну ще 17.02.2022, натомість реєстрація даної податкової накладної в ЄРПН не залежала від його волі, судом відхиляються, оскільки, по-перше, сторонами у пункті 5.2 Договору було передбачено, що строк для остаточної оплати товару починає свій перебіг саме з дати реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а не з дати формування податкової накладної. При цьому, позивач, погоджуючи дану умову договору, був обізнаний, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН не залежить від його волі, а відтак усвідомлював, що строк оплати товару залежатиме від рішення/дій податкового органу.

По-друге, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Отже, для Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" має значення саме реєстрація податкової накладної в ЄРПН, оскільки це безпосередньо впливає на майнові інтереси відповідача, в той час як дата формування даної податкової накладної жодним чином не впливає на його права та інтереси.

По-третє, позивач (продавець) для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення). Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21, якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

Таким чином, у разі затримки у реєстрації податкової накладної постачальник вправі компенсувати свої збитки шляхом оскарження дій/бездіяльності/рішення податкового органу, а також збитків, завданих, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом, в той час як покупець негативні наслідки, які для нього настали внаслідок дій/бездіяльності/рішення податкового органу, жодним чином не має можливості компенсувати.

Відтак, цілком логічними та справедливими є умови пункту 5.2 Договору, які фактично покладають на постачальника негативні наслідки у вигляді відтермінування повної оплати товару до реєстрації податкової накладної у ЄРПН, оскільки саме постачальника наділено правом на компенсацію негативних наслідків, в тому числі за рахунок держави, якщо затримка у реєстрації податкової накладної відбулась у зв`язку з протиправними діями податкового органу.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Судом враховано, що сторонами визначався строк оплати товару у банківських днях.

Визначення поняття "банківський день" наявне у п.п. 6 п. 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 514 від 03.12.2003, згідного якого це робочий день банку в тому місці, у якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Тобто, банківський день - це частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою Національного банку України.

Рішенням Правління Національного банку України від 16.12.2021 № 142 "Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року, а також про перенесення робочих днів банківської системи України у 2022 році" визначено, що міжбанківські перекази через систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) здійснюються:

1) у період з 25 до 27 червня 2022 року датою банківського дня 27 червня 2022 року;

2) 28 червня 2022 року датою банківського дня 28 червня 2022 року;

3) у період з 02 до 04 липня 2022 року датою банківського дня 04 липня 2022 року.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" на виконання своїх зобов`язань повинне було перерахувати на користь Фермерського господарства "Чернігівське" кошти у розмірі 200 007,24 грн. - до 23.02.2022 включно, а кошти у розмірі 28 001,01 грн. - до 28.06.2022 включно.

Натомість із виписки по рахунку Фермерського господарства "Чернігівське" за 21.02.2022 вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" на виконання своїх зобов`язань за Договором з оплати товару перерахувало позивачу 21.02.2022 кошти у розмірі 182 000,00 грн.

Таким чином із наданих позивачем документів вбачається, що відповідачем було частково та з простроченням оплачено товар, поставлений за видатковою накладною № 2 від 17.02.2022 на суму 182 000,00 грн., а в іншій частині товар залишився неоплаченим.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" Фермерському господарству "Чернігівське" коштів у розмірі 46 008,25 грн. станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на приписи статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем згідно Договору товару та станом на дату розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" наявний перед Фермерським господарством "Чернігівське" борг у розмірі 46 008,25 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, наявність та розмір боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовна вимога Фермерського господарства "Чернігівське" про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню повністю.

Крім того, Фермерське господарство "Чернігівське" стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" пені у розмірі 4 600,83 грн., 3% річних у розмірі 1 542,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10 351,86 грн., нарахованих за порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договорами строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" стверджує, що не могло здійснити повні розрахунки за поставлений Фермерським господарством "Чернігівське" товар, оскільки статтею 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено заборону на перерахунок коштів юридичним особам, які мають місцезнаходження на окупованій території, в той час як місцезнаходження позивача є окупованою територією з 26.02.2022.

Однак суд вважає наведені твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" необґрунтованими, оскільки частиною 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється.

Тобто дана норма не встановлює заборону перерахунку коштів юридичній особі з місцезнаходженням на окупованій території, а встановлює заборону перерахунку коштів на окуповану територію. Судом дана норма розуміється як заборона перерахунку коштів у або через фінансові установи, які знаходяться на окупованих територіях.

В той же час, банк, в якому обслуговується Фермерське господарство "Чернігівське", знаходиться в місті Києві.

Відтак суд вважає, що тлумачення відповідачем даної норми є довільним та помилковим.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2 Договору визначено, що у випадку, якщо оплата товару здійснюється пізніше термінів зазначених у п. 5.2 даного договору за умови виконання постачальником всіх умов передбачених пунктами 8.10 та 5.2, покупець сплачує постачальнику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми, за кожен день прострочення, але не більше 10% від вартості несплаченої кількості товару.

З аналізу даної умови Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, але не більше 10% від вартості несплаченої кількості товару), порядок нарахування пені (від неоплаченої суми, за кожен день прострочення), однак не визначено строк нарахування пені.

Судом, враховано положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якими обмежено нарахування пені піврічним строком, однак відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, постановою Кабінетом Міністрів України № 211 від 11.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), наразі строки дії карантину є продовженими до 30.06.2023 (згідно постанови Кабінетом Міністрів № 383 від 25.04.2023).

Таким чином, строки нарахування пені, які встановлені у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, є продовженими до закінчення дії карантину.

Позивач нараховує відповідачу пеню за період з 21.02.2022 по 21.08.2022.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначеної норми законодавства, початком для нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17.

Як встановлено судом, відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання зі сплати 20% від вартості товару з 23.06.2022 (оскільки 22.06.2022 було останнім днем виконання зобов`язання, а відтак у разі сплати відповідачем коштів у вказану дату, то вважалося, що зобов`язання виконане належним чином).

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" пені у розмірі 4 600,83 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 10 351,86 грн. та 3% річних у розмірі 1 542,85 грн., нараховані за період з 23.02.2022 по 25.02.2023.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" інфляційних втрат у розмірі 4 186,07 грн. та 3% річних у розмірі 1 089,07 грн.

Таким чином, позовні вимоги Фермерського господарства "Чернігівське" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесслагруп" підлягає стягненню сума боргу у розмірі 46 008,25 грн., пеня у розмірі 4 600,83 грн., 3% річних у розмірі 1 089,07 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 186,07 грн.

Щодо розподілу судових витрат на оплату судового збору, суд зазначає натсупне.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

Фермерським господарством "Чернігівське" у позовній заяві (до збільшення розміру позовних вимог) було заявлено майнову вимогу про стягнення з відповідача коштів у загальному розмірі 50 609,08 грн., за розгляд якої підлягав оплаті судовий збір у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 684,00 грн.

Згідно із квитанції до платіжної інструкції № 55190535 від 20.01.2023 Фермерським господарством "Чернігівське" сплачено судовий збір за звернення до Господарського суду міста Києва із даним позовом у розмірі 2 684,00 грн.

В подальшому Фермерським господарством "Чернігівське" було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у відповідності до якої позивачем було збільшено майнову вимогу про стягнення з відповідача коштів до 62 503,79 грн.

Частиною 3 статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Таким чином, оскільки незважаючи на зміну ціни позову, за розгляд даного позову все одно підлягав сплаті судовий збір у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2 684,00 грн., то відповідно сплачений при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір повністю покривав збільшений розмір позовних вимог, а відтак не підлягав доплаті.

Попри наведене, до заяви про збільшення розміру позовних вимог Фермерським господарством "Чернігівське" було долучено платіжну інструкцію № ПН2846812 від 10.04.2023 на суму 2 684,00 грн. з призначенням платежу - судовий збір за позовом Фермерського господарства "Чернігівське", Господарський суд міста Києва.

Отже, всього позивачем було сплачено надмірно судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Відтак у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на судовий збір, який підлягав сплаті за звернення до господарського суду із вимогою про стягнення коштів у розмірі 55 884,90 грн., покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд звертає увагу позивача, що останній вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 2 684,00 грн., проте в цій частині судовий збір не підлягає розподілу між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" (02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 2-А, офіс 510; ідентифікаційний код: 36693169) на користь Фермерського господарства "Чернігівське" (69005, місто Запорожжя, вулиця Гагаріна, будинок 3, квартира 12; ідентифікаційний код: 37980786) 46 008 (сорок шість тисяч вісім) грн. 25 коп. - основного боргу, 4 600 (чотири тисячі шістсот) грн. 83 коп. - пені, 4 186 (чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн. 75 коп. - інфляційних втрат, 1 089 (одну тисячу вісімдесят дев`ять) грн. 07 коп. - 3% річних та 2 584 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 72 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3.В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2023.

Суддя І.В. Приходько