Рішення

від 14.09.2023 по справі 910/9085/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2023Справа № 910/9085/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/9085/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Технік»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-постачальне підприємство «Завод Київспецпідйомтранс»

про зобов`язання виконати умови договору та стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

09 червня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Технік» (позивач) надійшла позовна заява № 56 від 25.05.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-постачальне підприємство «Завод Київспецпідйомтранс» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- зобов`язати відповідача виконати умови договору поставки № 322 від 15.10.2019 року в повному обсязі шляхом надання документів, визначених пунктом 5.5. цього договору та його монтажу згідно пункту 5.8. договору;

- стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 7020,00 грн., інфляційні збитки в розмірі 20 518,45 грн. та пеню в розмірі 109 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 322 від 15.10.2019 року в частині надання відвантажувальних документів та дозвільної документації, виконання робіт з монтажу та своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 року у справі № 910/9085/23 позовну заяву № 56 від 25.05.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Технік» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-постачальне підприємство «Завод Київспецпідйомтранс» про зобов`язання виконати умови договору та стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Технік» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0105494233696 ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 року у справі № 910/9085/23 вручено уповноваженому представнику позивача - 20.06.2023 року.

Відповідно до положень частин 1, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 26.06.2023 року (включно).

22.06.2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Технік» надійшла заява № 67 від 21.06.2023 року на виконання вимог ухвали суду від 13.06.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9085/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-постачальне підприємство «Завод Київспецпідйомтранс» за адресою: 01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» - 11.07.2023 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі № 910/9085/23 від 27.06.2023 року є 11.07.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 26.07.2023 року (включно).

Крім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 року в Єдиному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Технік» (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-постачальне підприємство «Завод «Київспецпідйомтранс» (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки № 322 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві продукцію (товар) та роботи/послуги (роботи) згідно зі специфікацією, яка після її укладення є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.2. договору покупець зобов`язується прийняти товар та роботи, що поставляються, і оплатити їх вартість відповідно до умов договору.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2., 3.3. договору ціна на товар та роботи зафіксовано у специфікації у гривнях. До ціни товару включена вартість тари, упакування і маркування. Загальна сума договору з ПДВ становить 480 000,00 грн.

За змістом п. 4.1. договору розрахунки між покупцем та постачальником здійснюються у наступному порядку:

4.1.1. покупець здійснює попередню оплату у розмірі 70% вартості замовленого товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цього договору;

4.1.2. покупець здійснює остаточну оплату у розмірі 30% вартості замовленого товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від постачальника про готовність товару до відвантаження;

4.1.3. покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% вартості робіт та послуг протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту початку виконання робіт;

4.1.4. покупець здійснює остаточну оплату у розмірі 50% вартості робіт та послуг протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Поставка здійснюється одноразово або партіями на підставі заявки покупця (допускається передача заявки факсом або електронною поштою), постачальник підтверджує одержану заявку та/або виставляє покупцю рахунок-фактуру на оплату, що буде вважатись підтвердженням заявки постачальником. Строк поставки товару становить 40 (сорок) робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати згідно з пунктом 4.1.1. договору. Постачальник має право дострокової поставки товару (п. 5.1., 5.2. договору).

За умовами пункту 5.5. договору поставка супроводжується наступними відвантажувальними документами та дозвільною документацією, що передаються покупцю разом з товаром: (1) рахунок-фактура; (2) видаткова накладна; (3) паспорт заводу виготовлювача на кран та інструкція по експлуатації; (4) паспорт заводу виготовлювача на таль та інструкція по експлуатації; (5) декларація відповідності та сертифікат відповідності; (5) дозвіл на застосування; (6) технічна документація на монтаж крана.

В пункті 6.1. договору визначено, що товар вважається прийнятим покупцем від постачальника після підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Кількість та якість товару, що постачається, перевіряється покупцем при прийманні товару у місці доставки. Після виконання монтажу крана сторони договору підписують акт прийому-передачі виконаних монтажних робіт.

Постачальник здійснює поставку товару в комплектації, що зазначена у відповідному додатку до договору (специфікації), а також забезпечує наявність та передачу покпцю технічної та експлуатаційної документації, що входить до комплекту постачання виробників (п. 7.1. договору).

Договір є укладеним з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1. договору).

Додатковою угодою № 1 від 18.10.2021 року внесено зміни до договору в частині товарів, що поставляються, а також в частині ціни договору. В редакції додаткової угоди поставці підлягали: кран консольно-поворотний вантажопідйомністю 1 тонна та кран консольно-поворотний вантажопідйомністю 2 тонни. Загальна сума договору становить 442 022,76 грн.

На виконання умов договору поставки № 322 від 15.10.2019 року позивач 18.10.2019 року та 28.01.2020 року перерахував відповідачу кошти у загальному розмірі 438 000,00 грн., що підтверджується виписками по банківському рахунку ТОВ «Агро-Технік».

Підставою звернення позивача до суду з розглядуваним позовом стало ненадання відповідачем в момент передачі товару відвантажувальних та дозвільних документів на крани, внаслідок чого позивач позбавлений можливості використовувати обладнання у господарській діяльності, оскільки не може здійснити його державну реєстрацію. Крім того, всупереч умовам пункту 5.8. договору відповідач не здійснив монтаж поставленого товару, що призвело до неможливості його використання. За наведених обставин, позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати умови договору в натурі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 7020,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 20 518,45 грн. та пеню в розмірі 109 200,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вже було встановлено судом вище, 15.10.2019 року між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, було укладено договір поставки № 322, за умовами якого відповідач зобов`язався поставити та передати у власність позивача кран консольно-поворотний, а позивач зобов`язався оплатити товар.

В пункті 5.8. договору сторони погодили, що роботи з монтажу здійснюються за адресою: вул. Гагаріна, 18б, с. Єрків, Козелецький р-н., Чернігівська область. Термін виконання монтажу - протягом 7 (семи) робочих днів з моменту поставки товару.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним та містить умови договору поставки (в частині поставки товарів), а також договору підряду (в частині зобов`язання відповідача здійснити монтаж поставленого товару).

За умовами укладеного між сторонами договору поставка товару (кранів) мала супроводжуватись такими документами: (1) рахунок-фактура; (2) видаткова накладна; (3) паспорт заводу виготовлювача на кран та інструкція по експлуатації; (4) паспорт заводу виготовлювача на таль та інструкція по експлуатації; (5) декларація відповідності та сертифікат відповідності; (5) дозвіл на застосування; (6) технічна документація на монтаж крана.

Вказані документи мали бути передані позивачеві відповідачем в момент поставки товару (п. 5.5. договору).

Проте, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що фактично поставка товару хоча і відбулась, проте без оформлення первинних документів. Однак, відсутність первинних документів не означає відсутність господарської операції. Крім того, сам позивач не заперечує факт поставки йому товару.

Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема не підписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи (постанова Верховного Суду від 10.08.2023 року у справі № 914/11/22).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач поставив на користь позивача товар загальною вартістю 438 000,00 грн. Вказана сума була повністю перерахована позивачем на рахунок відповідача, що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача НОМЕР_1 .

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, як постачальник товару, не надав позивачеві в момент поставки товару документів, які супроводжують господарську операцію, а також не здійснив монтаж поставленого товару, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути: примусове виконання обов`язку в натурі.

У постанові від 29.06.2021 року у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Як встановлено судом, за змістом пункту 5.5. договору поставка супроводжується відвантажувальними документами та дозвільною документацією, що передаються покупцю разом з товаром.

Крім того, за умовами пункту 7.1. договору постачальник (відповідач) забезпечує наявність та передачу покупцю технічної та експлуатаційної документації, що входить до комплекту постачання виробників.

Таким чином, аналізуючи в сукупності умови укладеного договору, суд зазначає, що саме на відповідача, як постачальника товару, покладено обов`язок передати покупцеві в момент передачі товару відвантажувальні та дозвільні документи на товар.

Відповідно до пункту 5.8. договору роботи з монтажу здійснюються за адресою: вул. Гагаріна, 18б, с. Єрків, Козелецький р-н, Чернігівська обл. Термін виконання монтажу протягом 7 (семи) робочих днів з моменту поставки товару.

Покупець надає постачальнику для проведення монтажу: необхідну спецтехніку для проведення монтажу згідно з письмовою заявкою постачальника; вантаж для проведення випробувань (п. 5.9. договору).

Отже, за умовами договору поставки № 322 від 15.10.2019 року у відповідача існує обов`язок здійснити монтаж поставленого товару.

Оскільки матеріали справи не містять доказів передачі відповідачем позивачеві відвантажувальних документів та доказів монтажу поставленого товару (кранів), суд дійшов висновку, що відповідач порушив своє зобов`язання за договором поставки № 322 від 15.10.2019 року в частині передачі документів на поставлений товар та монтажу поставленого товару (кранів), тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача виконати умови договору поставки № 322 від 15.10.2019 року в повному обсязі шляхом надання документів, визначених пунктом 5.5. цього договору та його монтажу згідно пункту 5.8. договору.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період з 11.11.2022 року по 24.05.2023 року у розмірі 7020,00 грн., інфляційні витрати за період з 11.11.2022 року по 24.05.2023 року у розмірі 20 518,45 грн. та пеню за період з 11.11.2022 року по 11.05.2023 року у розмірі 109 200,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.

Диспозитивність означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

З аналізу змісту наведених статей вбачається, що нарахування сум 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій, зокрема, визначення суми заборгованості та періодів нарахування є обов`язком особи, яка звертається до суду з вимогою про стягнення таких сум.

Суд зобов`язаний перевірити наданий розрахунок на предмет дотримання у такому розрахунку вимог чинного законодавства та правильності арифметичних розрахунків. Однак, суд не має права самостійно замість позивача складати розрахунки сум 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій, зокрема, визначати період нарахування таких сум тощо.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено, що з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається за можливе встановити точну дату поставки товару, визначити дотримання/недотримання відповідачем умов пункту 5.2. договору в частині дотримання строків поставки товару протягом 40 (сорока) робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, а отже і встановити коли у відповідача почалось прострочення строків на поставку товару (кранів).

Отже, перевірити правильність нарахованих позивачем 3% річних, інфляційних збитків та пені є неможливим.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 7020,00 грн., інфляційних збитків в розмірі 20 518,45 грн. та пені в розмірі 109 200,00 грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2684,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-постачальне підприємство «Завод «Київспецпідйомтранс» (ідентифікаційний код 36756129, адреса: 01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5) виконати умови договору поставки № 322 від 15.10.2019 року в повному обсязі шляхом надання документів, визначених пунктом 5.5. цього договору та його монтажу згідно пункту 5.8. договору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-постачальне підприємство «Завод «Київспецпідйомтранс» (ідентифікаційний код 36756129, адреса: 01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-технік» (ідентифікаційний код 37311610, адреса: 17081, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Єрків, вул. Гагаріна, 118-Б) судовий збір - 2684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 14.09.2023 року.

Суддя О.В. Котков