Рішення

від 14.09.2023 по справі 910/9970/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2023Справа № 910/9970/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНЕКО-ІНВЕСТ»

про стягнення 23 170, 43грн,

Суддя Карабань Я.А.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНЕКО-ІНВЕСТ» (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 23 170, 43 грн, з яких: 15 399, 97 грн основний борг, 2 341, 14 грн інфляційні втрати, 5 000, 00 грн штраф та 429, 32 грн 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 509, 526, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. 9, 10, 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання, як співвласника багатоквартирного будинку № 2 Г по проспекту Володимира Івасюка місті Києві в частині сплати послуги з управління будинком за період з 01.09.2021 по 30.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/9970/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

28.08.2023 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення та виписка банку про рух коштів між позивачем та відповідачем за період з 01.06.2020 по 22.08.2023.

04.09.2023 від відповідача надійшов відзив, у якому останній заперечує проти позову та, зокрема, вказує, що позивачем не надано доказів, а саме рахунків-фактур чи актів надання послуг на підтвердження фактичного надання послуг відповідачу та їх направлення останньому. Також посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206, зазначає, що на період воєнного стану нарахування штрафних санкцій суперечить чинному законодавству.

Беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішеннями загальних зборів співвласників багатоквартирного, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Володимира Івасюка (Героїв Сталінграда), будинок 2 Г від 17.05.2018 оформленого протоколом №1 від 17.05.2018:

1) створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, 2 Г, назва ОСББ «Оболонські вежі»;

2) затверджено статут такого ОСББ в поданій редакції, обрано керівні органи ОСББ та їх склад;

3) визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія

«Затишна Оселя» управляючою компанією, яка здійснюватиме надання послуг з

обслуговування будинком та прибудинковою територією за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, 2 Г;

4) надано голові правління ОСББ «Оболонські вежі» повноваження на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна Оселя» договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком на затверджених такими зборами умовах;

5) затверджено ціну послуги (тариф) на управління та умови договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна Оселя».

15.06.2018 між позивачем (далі - управитель) та ОСББ «Оболонські вежі» (далі - об`єднання або ОСББ) укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління будинком (далі - послуга), з утримання будинку та прибудинкової території, що розташований за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, 2 Г (далі - будинок), а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю належним чином надану послугу згідно з вимогами законодавства України, що регулює відносини з реалізації права власності у багатоквартирних будинках, що виникають в процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, та умовами цього договору.

Відповідно до п.1.3. договору послуга полягає у забезпеченні управителем належного утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб в межах здійсненої співвласниками оплати послуги згідно з пунктами 3.1., 3.3. договору.

Згідно п.2.2.1. договору співвласники зобов`язані оплачувати управителеві надані послуги в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 2.3.1. договору передбачено, що управитель має право вимагати від кожного співвласника сплати наданої послуги в порядку, за ціною та в строки встановлені цим договором.

Управитель зобов`язаний надавати послугу своєчасно і належної якості з дотриманням вимог правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, санітарно-гігієнічних та протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг та вимог цього договору (п.2.4.1. договору).

Відповідно п.3.1. договору ціна послуги становить 5, 20 грн на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення співвласника і є незмінною для всіх співвласників протягом строку дії цього договору за винятком випадків настання умов пункту 3.4. цього договору.

Згідно із п.3.2. договору плата за послугу нараховується управителем у відповідних платіжних документах (квитанції рахунках), які надаються співвласниками шляхом укладання в їхні поштові скриньки та надсилання на електронні адреси (за наявності таких) до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем сплати за послугу. При сплаті за послугу до 20-го числа місяця (включно), що настає за розрахунковим співвласникам надається знижка і ціна послуги в наступному місяці становить 5,11 грн на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення співвласника.

Сплата за послугу вноситься на банківський рахунок управителя кожним співвласником щомісяця у строк не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим (п.3.3. договору).

Відповідно п.3.4. договору в разі зміни протягом строку дії цього договору обсягу окремих складових витрат з причин, які не залежать від управителя, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної штати, та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, управитель письмово звертається до співвласників з обґрунтованою пропозицією щодо проведення коригування ціни послуги та/або зменшення обсягу послуги, що надається (змінення вимог до якості послуги, зменшення переліку складових послуги тощо) у спосіб, встановлений пунктами 5.1.4. та/або 5.1.5. нього договору. Співвласники приймають рішення про проведення коригування ціни послуги та/або зменшення обсягу послуги, що надається (зменшення вимог до якості послуги, зменшення переліку складових послуги тощо) у строк до 30 днів від дати одержання відповідної пропозиції. Якщо протягом вказаного строку управитель не отримає у спосіб, встановлений пунктом 5.3.3. цього договору, заперечень від співвласників більш як 50 % площі квартир та нежитлових приміщень усіх співвласників щодо пропозиції проведення коригування ціни послуги та/або зменшення обсягу послуги, вказана пропозиція вважається узгодженою сторонами та є обов`язковою для управителя та співвласників. Про результат прийняття/відхилення пропозиції управителя щодо проведення коригування ціни послуги та/або зменшення обсягу послуги, що надається, останній інформує співвласників шляхом розміщення інформації у спосіб, встановлений пунктами 5.1.2. (на звороті платіжного документа) та 5.1.6. цього договору (електронним листом та смс повідомленням).

У пункті 6.2.4. договору сторони погодили, що в разі заборгованості співвласника за послугу в розмірі 5 000, 00 грн і більше, такий співвласник сплачує управителю крім сум боргу, ще і штраф у розмірі 5 000, 00 грн.

Цей договір набирає чинності з 01.08.2018 та укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на наступний однорічний строк (п.7.1., 7.2. договору).

29.05.2020 сторонами укладено додаткову №5 до договору, відповідно до якої з 01.06.2020 набирає чинності п.3.1. договору в наступній редакції: ціна послуги становить 7, 27 грн на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення співвласника і є незмінною для всіх співвласників протягом строку дії цього договору за винятком випадків настання умов пункту 3.4. цього договору.

Інформаційною довідкою № 331343432 від 05.05.2023 з Реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджується, що ТОВ «ФІНЕКО-ІНВЕСТ» (відповідач) є власником нежитлового приміщення з № 1 по № 2 (групи приміщень № 241а (літера Б) 1 поверх у будинку 2 Г по проспекту Героїв Сталінграда, в місті Києві, загальною площею 107.1 кв. м (дата державної реєстрації права власності 21.06.2017).

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним, як вказує позивач, виконанням відповідачем свого грошового обов`язку зі сплати послуги з управління будинком за період з вересня 2021 року по квітень 2023 року, з огляду на що, просить стягнути з останнього 15 399, 97 грн основного боргу, 2 341, 14 грн інфляційних втрат, 5 000, 00 грн штрафу та 429, 32 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Так, за змістом ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку регулюються Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (надалі - Закон). Цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем.

Статтею 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

Рішеннями, що оформлені протоколом №1 загальних зборів співвласників від 17.05.2018, визначено позивача управляючою компанією, яка здійснюватиме надання послуг з обслуговування будинком та прибудинковою територією за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, 2 Г та затверджено умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 15.06.2018.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Пунктом 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 5 до договору) встановлено, що ціна послуги становить 7, 27 грн на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення співвласника і є незмінною для всіх співвласників протягом строку дії цього договору за винятком випадків настання умов пункту 3.4. цього договору.

Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже є обов`язковим для сторін.

Як убачається з матеріалів справи позивачем нараховано відповідачу до сплати послугу з управління будинком за період з вересня 2021 року по квітень 2023 року на загальну суму 15 399, 97 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості долученим позивачем до позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сплата за послугу вноситься на банківський рахунок управителя кожним співвласником щомісяця у строк не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим (п.3.3. договору).

Згідно із п.3.2. договору плата за послугу нараховується управителем у відповідних платіжних документах (квитанції рахунках), які надаються співвласниками шляхом укладання в їхні поштові скриньки та надсилання на електронні адреси (за наявності таких) до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем сплати за послугу. При сплаті за послугу до 20-го числа місяця (включно), що настає за розрахунковим співвласникам надається знижка і ціна послуги в наступному місяці становить 5,11 грн на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення співвласника.

Водночас суд наголошує, що не виставлення/не направлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором.

За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 від 07.02.2018 у справі №910/49/17, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.

Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу наведених положень Цивільного кодексу України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 ЦК України та ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

При цьому, системний аналіз приписів статей 10, 13, 15, 16, 17, 20, 23 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» дозволяє зробити висновок про те, що зазначений закон передбачає комплекс взаємопов`язаних прав та обов`язків власників квартир та об`єднання співвласників, які в кінцевому мають забезпечити належне функціонування та утримання співвласниками житлового будинку їхньої спільної часткової власності. Зокрема, праву об`єднання в особі його загальних зборів, на встановлення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів (ст. 10, 16 Закону) кореспондує обов`язок співвласника виконувати рішення статутних органів об`єднання, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, частка яких визначається пропорційно до загальної площі квартири (ст.15, 20 Закону).

Тобто, обов`язок утримання зазначеного майна виникає в співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна в багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Інформаційною довідкою № 331343432 від 05.05.2023 з Реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджується, що відповідач є власником нежитлового приміщення з № 1 по № 2 (групи приміщень № 241а (літера Б) 1 поверх у будинку 2 Г по проспекту Героїв Сталінграда, в місті Києві, загальною площею 107.1 кв. м (дата державної реєстрації права власності 21.06.2017).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про недоведення позивачем обставин фактичного надання послуг, оскільки підставою позову в даній справі є саме невиконання відповідачем, як співвласником, своїх обов`язків зі сплати послуги з управління будинком в розмірі, затвердженому установчими зборами ОСББ, рішення якого відповідно до вимог ст.10 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» є обов`язковими для всіх співвласників.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості з оплати отриманих послуг з управління будинком за період з вересня 2021 року по квітень 2023 року в загальну розмірі 15 399, 97 грн, доказів її погашення відповідачем не надано та вказана заборгованість не спростована, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 01.10.2021 по 21.06.2023 в загальному розмірі 429, 32 грн та 2 344, 14 грн інфляційних втрат за загальний період з жовтня 2021 року по травень 2023 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Якщо останній день строку для оплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем у загальному розмірі 429,32 грн за період з 01.10.2021 по 21.06.2023, суд зазначає, що він виконаний невірно, оскільки в п.3.3. договору передбачено, що сплата за послугу вноситься в строк не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим, а тому останній день сплати за місяць є останній день наступного за ним місяця, в зв`язку з чим позивачем невірно визначено періоди нарахування 3 % річних за кожний місяць.

Враховуючи зазначене вище, судом здійснено власний розрахунок 3 % річних обмежуючись періодом нарахування та сумами визначеними позивачем, враховуючи вихідні дні за загальний період з 01.11.2021 по 21.06.2023, а саме наступним чином:

Період нарахуванняСума боргу (грн)Період нарахування 3 % річних3 % річних (грн)вересень 2021 року778, 6201.11.2021 - 21.06.202338,27жовтень 2021 року778, 6201.12.2021 - 21.06.202336,35листопад 2021 року778, 6201.01.2022 - 21.06.202334,37грудень 2021 року778, 6201.02.2022 - 21.06.202332,38січень 2022 року778, 6201.03.2022 - 21.06.202330,59лютий 2022 року778, 6201.04.2022 - 21.06.202328,61березень 2022 року 778, 6203.05.2022 - 21.06.202328,61квітень 2022 року606, 1901.06.2022 - 21.06.202319,29травень 2022 року778, 6201.07.2022 - 21.06.202322,78червень 2022 року778, 6202.08.2022 - 21.06.202320,73липень 2022 року 778, 6201.09.2022 - 21.06.202318,81серпень 2022 року778, 6201.10.2022 - 21.06.202316,89вересень 2022 року778, 6201.11.2022 - 21.06.202314,91жовтень 2022 року778, 6201.12.2022 - 21.06.202312,99листопад 2022 року778, 6203.01.2023 - 21.06.202310,88грудень 2023 року778, 6201.02.2023 - 21.06.20239,02січень 2023 року778, 6201.03.2023 - 21.06.20237,23лютий 2023 року778, 6201.04.2023 - 21.06.20235,25березень 2023 року 778, 6202.05.2023 - 21.06.20233,26квітень 2023 року778, 6201.06.2023 - 21.06.20231,34Всього 392,56За розрахунком суду розмір 3 % річних за період з 01.11.2021 по 21.06.2023 становить 392,56 грн, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.

Також судом перевірено розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем за загальний період з жовтня 2021 року по травень 2023 року в розмірі 2 344, 14 грн, суд зазначає, що він виконаний невірно, оскільки як зазначено судом вище, позивачем невірно визначено строк оплати, в результаті чого й невірно визначено періоди нарахування інфляційних втрат.

Враховуючи зазначене вище, судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат обмежуючись періодом нарахування та сумами визначеними позивачем за загальний період з листопада 2021 року по травень 2023 року, а саме наступним чином:

Період нарахуванняСума боргу (грн)Період нарахування інфляціїІнфляція (грн)вересень 2021 року778, 62листопад 2021 року - травень 2023 року266,77жовтень 2021 року778, 62грудень 2021 року - травень 2023 року250,24листопад 2021 року778, 62січень 2022 року - травень 2023 року244,11грудень 2021 року778, 62лютий 2022 року - травень 2023 року230,98січень 2022 року778, 62березень 2022 року - травень 2023 року215,08лютий 2022 року778, 62квітень 2022 року - травень 2023 року172,29березень 2022 року 778, 62травень 2022 року - травень 2023 року143,70квітень 2022 року606, 19червень 2022 року - травень 2023 року93,00травень 2022 року778, 62липень 2022 року - травень 2023 року92,45червень 2022 року778, 62серпень 2022 року - травень 2023 року86,39липень 2022 року 778, 62вересень 2022 року - травень 2023 року76,98серпень 2022 року778, 62жовтень 2022 року - травень 2023 року61,03вересень 2022 року778, 62листопад 2022 року - травень 2023 року40,55жовтень 2022 року778, 62грудень 2022 року - травень 2023 року34,86листопад 2022 року778, 62січень 2023 року - травень 2023 року29,20грудень 2023 року778, 62лютий 2023 року - травень 2023 року22,79січень 2023 року778, 62березень 2023 року - травень 2023 року17,22лютий 2023 року778, 62квітень 2023 року - травень 2023 року5,46березень 2023 року 778, 62травень 2023 року3,86квітень 2023 року778, 62 Всього 2086,96За розрахунком суду розмір інфляційних втрат за період з листопада 2021 року по травень 2023 року становить 2086, 96 грн, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі визначеному судом.

Також позивачем заявлено до стягнення 5 000, 00 грн штрафу за порушення відповідачем свого грошового зобов`язання.

У пункті 6.2.4. договору сторони погодили, що в разі заборгованості співвласника за послугу в розмірі 5 000, 00 грн і більше, такий співвласник сплачує управителю крім суму боргу, ще і штраф у розмірі 5 000, 00 грн.

Разом із цим, відповідно до підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відтак, положення підпункту 4 пункту 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" поширюються на взаємовідносини сторін за договором, оскільки відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, дія якого тривала до 30.06.2023.

Отже, в спірний позовний період існувала законодавчо встановлена заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Враховуючи зазначене вище суд відмовляє в задоволені вимоги позивача про стягнення 5000, 00 грн штрафу нарахованого за несвоєчасну сплату послуг з управління багатоквартирним будинком в період дії карантину.

Крім цього, суд відхиляє заперечення відповідача щодо незаконності нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, оскільки відповідач помилково вважає, що до нього можуть бути застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану". Відповідач є суб`єктом господарювання (юридичною особою), тобто не може вважатися "населенням" у розумінні Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану". Доказів розміщення у приміщеннях відповідача внутрішньо переміщених осіб, які є кінцевими споживачами комунальних послуг, та того, що відповідач не має права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану, відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 15 399, 97 грн основного боргу, 2 086, 96 грн інфляційних втрат та 392, 56 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНЕКО-ІНВЕСТ» (04211, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда (Володимира Івасюка), будинок 2Г, офіс 241, ідентифікаційний код 35251162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя» (04210, місто Київ, вулиця Оболонська набережна, будинок 3, корпус 1, ідентифікаційний код 39882677) 15 399 (п`ятнадцять тисяч триста девяносто дев`ять) грн 97 коп. основного боргу, 2 086 (дві тисячі вісімдесят шість) грн 96 коп. інфляційних втрат, 392 (триста дев`яносто дві) грн 56 коп. 3% річних та 2 071 (дві тисячі сімдесят одну) грн 11 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А. Карабань