Рішення

від 08.09.2023 по справі 914/2297/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2023 Справа № 914/2297/23

За позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС, м. Київ

до відповідача: Львівського комунального підприємства Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району, м. Львів

про: відшкодування шкоди в порядку регресу

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватним акціонерним товариством Страхова група ТАС, м. Київ до відповідача Львівського комунального підприємства Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району, м. Львів про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 9981,37грн.

У поданій позовній заяві позивач просить стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2684,00грн.

Ухвалою суду від 31.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 08.09.2023 року на 11:20год.

В судове засідання 08.09.2023 року позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції за 31.07.2023 року. 04.09.2023 року через систему «Електронний Суд», представником позивача подано заяву за вх.№21284/23 про розгляд справи без його участі та в якій підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 08.09.2023 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд належним чином та завчасно (31.07.2023 року) повідомив відповідача про день та час розгляду справи, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції. Згідно відстеження поштового відправлення за трекінгом №7901415022509, відправлення вручено особисто 03.08.2023 року, відтак відповідачу відомо про розгляд справи та він мав достатньо часу висловлення своєї позиції щодо позовних вимог.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві.

В матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АО 6818116 від 13.11.2019), внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовано ОСОБА_1 виплачене ним страхове відшкодування власнику автомобіля «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 . У зв`язку з тим, що винна у скоєнні ДТП особа, яка перебувала у трудових (службових) відносинах з відповідачем, що керувала в той момент автомобілем «СМТ РТ 12-20», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , самовільно залишила місце події ( про що встановлено у постанові Шевченківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2020 року), відтак позивачем отримано право вимоги до ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району» з відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 9 981,37 грн., яка залишилась неоплачена відповідачем проте підтверджена поданими доказами.

Попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору у розмірі 2684,00грн.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

14.07.2020 року ОСОБА_2 , працюючи у ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району, керуючи автомобілем «СМТ РТ 12-20», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (забезпечений транспортний засіб), у м. Львові на перехресті пр. Свободи вул. Гнатюка здійснив наїзд на автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Toyota Corolla», отримав механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 05.10.2020 року у справі №466/5764/20 ОСОБА_2 , працюючого у ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району, визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «СМТ РТ 12-20», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО 6818116 від 13.11.2019 року.

Майнові інтереси власника автомобіля ««Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , були застраховані в ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» згідно полісу №АО4345653, термін дії з 23.08.2019 року по 22.08.2020 року.

Власник пошкодженого автомобіля ««Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , звернувся до Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування. Дана заява була розглянута, пошкодження автомобіля ««Toyota Corolla» визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, на підставі акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 16.07.2020, страхового акту №16388/17/920 від 27.07.2020 року, розрахунку суми страхового відшкодування, додатку до страхового акту від 29.07.2020 року, ремонтної калькуляції від 24.07.2020 року, ПрАТ «Страхова група «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника автомобіля ««Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 9981,37грн., що підтверджується платіжним дорученням №114325 від 30.07.2020 року.

З огляду на факт виплати позивачем страхового відшкодування, позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування відповідачем шкоди в порядку регресу у розмірі 9 981,37 грн.

Норми права та висновки суду.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 5 Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована згідно із полісом №АО 6818116 від 13.11.2019 року, а забезпеченим транспортним засобом виступає автомобіль «СМТ РТ 12-20», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить Львівському комунальному підприємству Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району.

14.07.2020 року ОСОБА_2 , працюючи у ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району, керуючи автомобілем «СМТ РТ 12-20», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (забезпечений транспортний засіб), у м. Львові на перехресті пр. Свободи вул. Гнатюка здійснив наїзд на автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В результаті ДТП транспортний засіб марки «Toyota Corolla», отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Приписами ст. 28 Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 35.1. ст. 35 Закону визначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що власник пошкодженого транспортного засобу (потерпілий) звертався до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно п. 36.1. ст. 36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника.

Пунктом 36.2. ст. 36 Закону передбачено, зокрема, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Наявною у матеріалах справи ремонтної калькуляції №15321_17 від 24.07.2020 року підтверджується, що вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 9981,37грн.

Разом з цим, позивач та потерпіла особа дійшли згоди щодо відшкодування суми у розмірі 9981,37 грн., що вбачається зі змісту заяви про страхове відшкодування від 27.07.2020 року, а також страхового акту №16388/17/920 від 27.07.2020 року і додатку 1 до нього.

Жодних заперечень щодо вказаної суми страхового відшкодування відповідачем до суду подано не було, як і не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відповідна сума повинна бути меншою.

Позивач перерахував потерпілій особі суму страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №114325 від 30.07.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями пп. «в» п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 05.10.2020 року у справі №466/5764/20, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 , працюючого у ЛКП «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району, визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Згідно п.2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керуванням цим засобом у дорозі.

Шевченківський районний суд м. Львова вказав, що у зв`язку із недотриманням водієм вимог зазначениї вище пунктів ПДР, пошкоджено транспортний засіб «Toyota Corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 потерпілої особи.

Зазначеною постановою також притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.ст 122-4; 124 КУпАП.

Суд зазначає, що положеннями ч. 6 ст. 75 ГПК України, серед іншого, визначено, що постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, в силу приписів ст. 75 ГПК України у даній справі для господарського суду є обов`язковими до врахування обставини, встановлені постановою від 05.10.2020 року у справі №466/5764/20, яка набрала законної сили, а саме визнано винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та порушення у зв`язку із цим приписів 13.1, п. 2.3.б Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи те, що ДТП, яке відбулося 14.07.2020 року було вчинене водієм ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «СМТ РТ 12-20», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (забезпечений транспортний засіб), який перебував у трудових відносинах із відповідачем, то в силу пп. «в» п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», позивач вправі вимагати від відповідача повернення коштів в порядку регресу.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування матеріальної шкоди та обставин, встановлених судом, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню з відповідача підлягає 9 981,37грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району (79019, м. Львів, вул. Льва, буд. 4, код ЄДРПОУ 03349022) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС (03062, м. Київ, проспект Берестейський, 65, код ЄДРПОУ 30115243) 9 981,37грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 2684,00грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 13.09.2023 року.

Суддя Коссак С.М.