Рішення

від 13.09.2023 по справі 914/1888/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2023 Справа № 914/1888/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро", с. Дударків Бориспільського району Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Імперія Трейд", м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 34 625,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Імперія Трейд" про стягнення заборгованості в розмірі 34 625,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.06.2023 р., справу № 914/1888/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 19.07.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.07.2023 р., розгляд справи по суті відкладено на 13.09.2023 р. з підстав, які викладено в даній ухвалі.

13.09.2023 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

11.09.2023 р. представником позивача подано на адресу суду клопотання за вх. № 21874/23, в якому позивач зазначає про те, що позовні вимоги підтримує повністю, просить суд здійснювати розгляд справи № 914/1888/23 без участі повноважного представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами.

13.09.2023 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 26.06.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 13.09.2023 р. не здійснюється.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79024, м. Львів, вул. Пластова, 7, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Поштові конверти з ухвалами суду у даній справі, які направлялись відповідачу за його місцезнаходженням, повернуті Укрпоштою на адресу Господарського суду Львівської області з відміткою За закінченням терміну зберігання (містяться в матеріалах справи).

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Відтак, відповідач належно обізнаний про розгляд справи № 914/1888/23 Господарським судом Львівської області.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду.

З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи, проте, своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, відзиву не подав.

При цьому, суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку, було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи і те, що явка повноважних представників сторін не визнавалась судом обов`язковою ухвалами суду у даній справі, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1888/23.

В судовому засіданні 13.09.2023 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані невиконанням відповідачем умов укладеного Договору № 0092ТКД21 транспортного експедирування від 17.05.2021 р. Позивач зазначає, що у межах виконання Договору, Експедитор приступив вчасно до надання послуг згідно узгоджених Заявок. Згідно даних товарно-транспортних накладних вантаж було отримано Вантажоодержувачами в обумовлені сторонами строки та без жодних зауважень. Крім того, позивач вказує на те, що до виконання замовлення Експедитором було залучено третіх осіб - Перевізників, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «КУПОЛ ТРАНС», код ЄДРПОУ 39323607, на підставі Договору про надання транспортних послуг по Україні № 57/Д21 від 01.04.2021 року, а також Приватне підприємство «БОЛЕРО СЕРВІС», код ЄДРПОУ 31073655, на підставі Договору про надання транспортних послуг по Україні № 723/Д21 від 01.04.2021 року. У період з липня 2021 року по серпень 2021 року позивачем були надані відповідачу транспортно-експедиційні послуги, згідно Договору № 0092ТКД21 транспортного експедирування від 17.05.2021 р., на загальну суму 34 625,00 грн. Позивач зазначає, що оплати за надані транспортно-експедиційні послуги відповідач не здійснив, що і слугувало підставою звернення позивача до суду. На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача 34 625,00 грн. основної заборгованості та судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач явки свого представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 26.06.2023 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79024, м. Львів, вул. Пластова, 7, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Відтак, відповідач належно обізнаний про розгляд справи № 914/1888/23 Господарським судом Львівської області.

Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

17.05.2021 року між Дочірнім підприємством "ФМ Ложістік Дніпро" (експедитор за договором, позивач у справі) та ТзОВ "Торговий Дім "Імперія Трейд" (клієнт за договором, відповідач у справі) укладено Договір № 0092ТКД21 транспортного експедирування (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, даний Договір визначає порядок надання Експедитором транспортно-експедиційних послуг на умовах доручення, за плату та за рахунок Клієнта, при організації перевезення вантажу Клієнта автомобільним транспортом на території України, а також надання Експедитором додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Згідно п. 1.2.1 Договору, експедитор може надавати клієнту, за його дорученням наступні послуги: забезпечує оптимальне транспортне обслуговування, а також організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України із залученням третьої особи (Перевізника); здійснює розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів; надає підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання відповідно до вимог, що передбачені законодавством; надає інші допоміжні та супутні перевезенню транспортно-експеднційні послуги, що не суперечать законодавству.

Відповідно до положень п. 3.4 Договору, Клієнт зобов`язується оплатити надані послуги протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання обома Сторонами акту наданих послуг або автоматичного прийняття послуг.

Позивачем, на підтвердження здійснення перевезень, долучено до матеріалів справи Акт надання послуг № 6770 від 15.07.2021 р. на суму 14 570,00 грн., Акт надання послуг № 7377 від 30.07.2021 р. на суму 11 410,00 грн., Акт надання послуг № 44-007944 від 15.08.2021 р. на суму 5 860,00 грн., Акт надання послуг № 44-008910 від 31.08.2021 р. на суму 2 785,00 грн. Загальна сума наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг становить 34 625,00 грн.

Крім того, позивачем, на підтвердження здійснення перевезень, долучено до матеріалів справи реєстри перевезень, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачем було передано відповідачу товарно-розпорядчі документи, згідно умов Договору, за допомогою поштового оператора Нова пошта: експрес-накладні № 20450437183963 від 07.09.2021, № 20450428724140 від 18.08.2021, № 20450475582535 від 26.11.2021 р., № 20450447302765 від 29.09.2021 року (докази містяться в матеріалах справи).

Як зазначає позивач, він не отримував від відповідача будь-яких зауважень щодо наданих послуг чи документів.

Позивачем, з метою досудового врегулювання спору, була надіслана на адресу відповідача претензія за вих. № 338 від 06.03.2023 р., яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Відповідач оплати за надані транспортно-експедиційні послуги не здійснив, доказів належного виконання своїх зобов`язань за Договором № 0092ТКД21 від 17.05.2021 р. не подав.

Відтак, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані транспортно-експедиційні послуги за період з липня 2021 року по серпень 2021 рік за вказаним вище Договором, станом на момент пред`явлення позову, становить 34 625,00 грн.

Оцінка суду.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Договір № 0092ТКД21 транспортного експедирування від 17.05.2021 р., у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

Згідно із положеннями частини першої статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до умов Договору № 0092ТКД21 транспортного експедирування від 17.05.2021 р., позивач може надавати відповідачу за його дорученням наступні послуги: забезпечує оптимальне транспортне обслуговування, а також організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України із залученням третьої особи (Перевізника); здійснює розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів; надає підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання відповідно до вимог, що передбачені законодавством; надає інші допоміжні та супутні перевезенню транспортно-експедиційні послуги, що не суперечать законодавству.

Позивач свої зобов`язання за Договором № 0092ТКД21 транспортного експедирування від 17.05.2021 р. виконав повністю, що підтверджено Актом надання послуг № 6770 від 15.07.2021 р. на суму 14 570,00 грн., Актом надання послуг № 7377 від 30.07.2021 р. на суму 11 410,00 грн., Актом надання послуг № 44-007944 від 15.08.2021 р. на суму 5 860,00 грн., Актом надання послуг № 44-008910 від 31.08.2021 р. на суму 2 785,00 грн., товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, які долучено позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до положень п. 3.4 Договору, Клієнт зобов`язується оплатити надані послуги протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту підписання обома Сторонами акту наданих послуг або автоматичного прийняття послуг.

Відповідач оплати за надані транспортно-експедиційні послуги згідно з Договором № 0092ТКД21 від 17.05.2021 р. не здійснив, доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин, зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним Договору № 0092ТКД21 транспортного експедирування від 17.05.2021 р. чи визнання його неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання вказаного договору.

Відповідач проти наявності зазначеної заборгованості за Договором не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач надав транспортно-експедиційні послуги за вказаним вище Договором на загальну суму 34 625,00 грн. Відповідач не здійснив оплати за надані послуги. Відтак, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час ухвалення рішення у справі становить 34 625,00 грн. основної заборгованості за надані послуги перевезення за Договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Станом на день ухвалення рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів погашення відповідачем заборгованості сторонами суду не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за надані транспортно-експедиційні послуги становить 34 625,00 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 100564 від 03.05.2023 р.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 2 684,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 2 ст. 178, ч. 9 ст. 165, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч.3 ст.222, ст.ст. 236-241, 242, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Імперія Трейд" (79024, м. Львів, вул. Пластова, 7; код ЄДРПОУ №43895671) на користь позивача: Дочірнього підприємства "ФМ Ложістік Дніпро" (08330, Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Незалежності, буд. 2/2; код ЄДРПОУ №20071893) 34 625,00 грн. основної заборгованості та 2 684,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 14.09.2023 р.

Суддя Долінська О.З.